Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РФ КАЖУТЬ, ЩО КРИМЧАНАМ ПОГАНО ЖИВЕТЬСЯ, БО УКРА╥НА НЕ ВИЗНА╢ «РЕФЕРЕНДУМ»
Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що укра╖нська влада ╕ укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти...


У КРИМУ СКОРОЧУ╢ТЬСЯ ВИКЛАДАННЯ УКРА╥НСЬКОЮ ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЮ МОВАМИ — АНАЛ╤ТИК
Про це у коментар╕ QHA пов╕домила анал╕тик Укра╖нського незалежного центру пол╕тичних досл╕джень...


США МАЮТЬ РОЗЦ╤НЮВАТИ АНЕКС╤Ю КРИМУ, ТАК САМО, ЯК ╤ ОКУПАЦ╤Ю КРА╥Н БАЛТ╤╥ СРСР
До Сенату США внесено резолюц╕ю ╕з засудженням незаконно╖ окупац╕╖ Криму Рос╕╓ю.


ПОБИТТЯ ╤ «ПОЛ╤ГРАФ»: ВОД╤Й ДРУЖИНИ ДЖЕМ╤Л╢ВА РОЗПОВ╤В ПРО ЗАТРИМАННЯ В КРИМУ
Представники окупац╕йних властей били ╕ допитували на "пол╕граф╕" вод╕я дружини л╕дера...


ГАНЕБНА НЕПОВАГА ДО М╤ЛЬЙОН╤В УБОЛ╤ВАЛЬНИК╤В – МЗС ПРОКОМЕНТУВАЛО Д╤╥ FIFA
У м╕н╕стерств╕ закордонних справ засуджують безп╕дставн╕ гон╕ння FIFA проти хорватських...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2009
СЛОВО, ЩО Л╤КУ╢

ДЖЕРЕЛА

«Казки Шахерезади», - посм╕хнулася одна з пац╕╓нток психотерапевтичного центру Кримсько╖ республ╕кансько╖ кл╕н╕чно╖ псих╕атрично╖ л╕карн╕ № 1, виходячи з каб╕нету, прикрашеного штучними з╕рками ╕ м╕сяцем, де у нап╕втемряв╕ в╕дбувався сеанс релаксац╕╖. ╤ д╕йсно, н╕жний ж╕ночий голос пропонував то перенестися подумки на берег лаг╕дного теплого моря, то в╕дчути себе птахом, що лине над морським простором. Але чи варто ╕рон╕зувати? Недарма ж чимало малеч╕ не може заснути без мамино╖ казочки, а т╕, хто позбавлений цього, вважають отак╕ хвилини щасливими ╕ в подальшому не можуть ╖х компенсувати ╕ншими житт╓вими насолодами. Тому що мамина казка – це р╕ч не т╕льки маг╕чна, але ╕ психотерапевтична. Вона дозволя╓ тимчасово перенестися у св╕т, де завжди перемагають добро ╕ справедлив╕сть, в╕дчути себе казковим персонажем, в╕дпочити в╕д буденност╕, а подальший сон слугуватиме накопиченню житт╓вих сил, оптим╕зму ╕ здоров’я.
Пригадаймо, ск╕льки рок╕в тому нам востанн╓ розпов╕дали казки на н╕ч? Двадцять, тридцять, а то й п’ятдесят… Але доки ╕сну╓ гармон╕я пом╕ж нашим внутр╕шн╕м ╕ зовн╕шн╕м св╕тами, ми про це не розм╕ркову╓мо. Та серед нас ╓ особливо вразлив╕ люди, нервова система яких п╕д час випробувань почина╓ «страйкувати». Св╕тосприйняття у деяких проявах може втратити адекватн╕сть, виникають р╕зноман╕тн╕ фоб╕╖ (страхи), дискомфортн╕ стани (тривога, депрес╕я, роздратован╕сть, втомлюван╕сть, зниження працездатност╕), а то ╕ безпосередньо ф╕зичн╕ страждання (в╕д головного болю, розлад╕в тиску, серцебиття, бол╕в р╕зно╖ локал╕зац╕╖). Як правило, цьому передують потужн╕ стреси, конфл╕кти, втрата чи хвороба близьких людей.
Д╕агносту╓ться невроз непросто, бо його прояви можуть ц╕лком зб╕гатися з проявами хвороб, що мають ╕нше походження. Тому н╕ терапевтам, н╕ кард╕ологам, н╕ невропатологам не вда╓ться традиц╕йними шляхами допомогти цим пац╕╓нтам. Безпорадн╕ страждальц╕ не знають, куди податися, ╕нод╕ взагал╕ впадають у в╕дчай. Але пропозиц╕ю звернутися до психотерапевта в╕дкидають з обуренням: «Я що, ненормальний?!».
Про те, що в розвинених кра╖нах психотерапевт ╕ дантист ╓ майже однаково популярними, вони не знають та ╕ не хочуть знати, бо перебувають зовс╕м в ╕нш╕й площин╕ як за матер╕альними показниками, так ╕ за психолог╕чними. В╕д╕гра╓ тут свою роль ╕ громадська думка, яка форму╓ться не лише на побутовому р╕вн╕, але й за допомогою ЗМ╤. Псих╕атрична кл╕н╕ка в нашому уявленн╕ ма╓ не диференц╕йоване, а ╓дине лихов╕сне обличчя. Це могутн╕ сан╕тари, що розпинають на л╕жку свою жертву, з╕ шприцами, наповненими ам╕назином, та безлик╕ с╕р╕ т╕н╕ приборканих «наполеон╕в» ╕ непок╕рливих пол╕тв’язн╕в. Що може бути дошкульн╕шим за фразу: у нього «по╖хав дах»?
То що таке невроз, ╕ як ця хвороба познача╓ться на ситуац╕╖ з «дахом»? Ось що розпов╕в про це доктор медичних наук, зав╕дувач психотерапевтичного центру невроз╕в ╤гор В╕кторович Ганз╕н.
- Йдеться про пограничний стан м╕ж нормою ╕ не нормою. За останн╕ двадцять рок╕в к╕льк╕сть захворювань сутт╓во зросла, але назвати конкретну цифру заважко – адже не вс╕ люди знаходять до нас дорогу. Дехто з матер╕альних причин взагал╕ в╕дмовля╓ соб╕ у л╕куванн╕, а для декого д╕йсно звернення в нашу медичну установу межу╓ з╕ стресом. Ми досить пл╕дно працю╓мо з╕ ЗМ╤, ╕ це спрощу╓ контакти хворих з л╕карями-психотерапевтами. Взагал╕ ж, псих╕атр╕я м╕стить в соб╕ р╕зн╕ стани. Людина, хвора на невроз, залиша╓ться розумово повноц╕нною. П╕сля л╕кування, яке може бути ╕ досить тривалим, нема╓ п╕дстав ╖╖ обмежувати щодо виконання тих чи ╕нших службових обов’язк╕в. У нас л╕кувалися нав╕ть прац╕вники МВС, щоправда, ╖м доводиться проходити ще й свою ком╕с╕ю на м╕сц╕, оск╕льки виконання ╖хн╕х службових обов’язк╕в вимага╓ не просто стаб╕льного, але ╕ зразкового псих╕чного стану. Те, що не у вс╕х людей достатн╕й р╕вень культури, - не дивина, якщо в адм╕н╕страц╕╖, де працюють наш╕ пац╕╓нти, виникнуть питання, ми готов╕ дати роз’яснення.
- Як давно ╕сну╓ цей центр?
- З вересня 1999 року. Ран╕ше мали лише два в╕дд╕лення у л╕карн╕ № 5 в с. Строган╕вц╕. Але не вс╕м зручно л╕куватися стац╕онарно, ╕ ми в╕дкрили нап╕встац╕онар, аби людина могла жити у звичному режим╕, збер╕гаючи соц╕альну активн╕сть.
- А чи не зда╓ться вам, ╤горе В╕кторовичу, що в╕дпов╕дно╖ допомоги потребу╓ значно б╕льше людей, н╕ж ╖х може обслужити ваш центр? ╤, можливо, не варто чекати, доки людина пройде вс╕ кола пекла й нарешт╕ потрапить сюди, доречн╕ше було б вжити якихось проф╕лактичних заход╕в? Думаю, для багатьох стало б порятунком, аби в критичний момент життя вони могли б набрати телефон, умовно кажучи, служби SOS, бо телефон дов╕ри, що працю╓ при центр╕ с╕м’╖ ╕ молод╕, як я переконалася з суто профес╕йного ╕нтересу, обслугову╓ться людьми, не п╕дготовленими для серйозно╖ справи.
- Можливо, ╕ так, якщо врахувати, що на ньому частенько працюють волонтери. Але, як зазнача╓ статистика, лише кожен десятий дзв╕нок св╕дчить про су╖цидн╕ нам╕ри людини або щось серйозне. ╤ взагал╕ не варто вигадувати велосипед: у вищих ╕нстанц╕ях ╓ багато пропозиц╕й науковц╕в нашого проф╕лю, як╕ вбол╕вають за здоров’я людини. Але реальн╕ наш╕ можливост╕ обмежен╕ тим, що ви спостер╕га╓те.
А у психотерапевтичному центр╕ д╕йсно ╓ на що подивитися ╕ нав╕ть подивуватися: затишку в хол╕ з кольоровим телев╕зором, б╕лосн╕жним палатам, де хвор╕ одержують крапельниц╕, вв╕чливому високопрофес╕йному персоналу, який розум╕╓ – необережним словом можна зн╕велювати увесь ефект в╕д л╕кування. А воно проводиться комплексно, окр╕м медикаментозного, застосовуються ф╕з╕отерап╕я, масаж. Та особливе значення ма╓ л╕кування словом. Т╕ розмови, що в╕дбуваються у каб╕нет╕ л╕каря-псих╕атра, який викону╓ обов’язки психотерапевта, Олени Юр╕╖вни Лос╕ково╖, допомагають людин╕ розплутати вузол суперечностей, виробити тактику сво╓╖ повед╕нки ╕ взагал╕ просто просяяти обличчям, знову навчитись усм╕хатися ╕ дивитись людям у в╕ч╕.
Не секрет, що нин╕шн╕ житт╓в╕ реал╕╖ дедал╕ в╕ддаляють нас одне в╕д одного, з часом нав╕ть щира розмова ста╓ не ус╕м доступним благом. Дехто за довг╕ роки у каб╕нет╕ психотерапевта вперше несм╕ливо почина╓ говорити про себе, сво╓ внутр╕шн╓ життя, а згодом, переконавшись, що його розум╕ють, як на спов╕д╕, вив╕льня╓ душу в╕д того бол╕сного, що завда╓ шкоди його здоров’ю.
Олен╕ Юр╕╖вн╕ 26 рок╕в, вона – молодий фах╕вець, але по-справжньому любить свою роботу, можливо, це ╕ нада╓ ╖й мудрост╕, що дозволя╓ бути вчителькою нав╕ть л╕тн╕х людей, як╕ одразу ж визнають за нею це право.
За бажання можна посп╕лкуватися ╕ з ╤горем В╕кторовичем, про якого д╕знаюся: народився в Криму, у Красногвард╕йському район╕, зак╕нчив школу ╕з золотою медаллю ╕ з в╕дзнакою - Кримський мед╕нститут, навчання в якому перервала служба в арм╕╖. Пройшов двор╕чну спец╕ал╕зац╕ю з психотерап╕╖ ╕ за цим фахом два роки пропрацював у кард╕олог╕чному центр╕. Захистив кандидатську, а в 2003 роц╕ ╕ докторську дисертац╕╖, що були присвячен╕ питанням д╕агностики псих╕чних розлад╕в. У Кримськ╕й республ╕канськ╕й псих╕атричн╕й л╕карн╕ працю╓ 12 рок╕в.
Але, щоб потрапити на прийом до ╤горя Ганз╕на, сл╕д запастися терп╕нням: його час буквально розписаний по хвилинах, адже в╕н консульту╓ хворих з╕ всього Криму.
Лише на сеансах г╕пнозу в╕н н╕куди не посп╕ша╓, ╕ у його присутност╕ хвор╕ можуть нав╕ть поспати, а тимчасом лаг╕дн╕, добр╕ слова, що лунають з вуст л╕каря, на них благотворно впливають.
Гортаю книгу скарг ╕ в╕дгук╕в. Перших – не спостер╕га╓ться, а ось подяк – сила-силенна. Та чомусь запам’яталися ц╕ рядки: «Зак╕нчую л╕кування з величезним бажанням бути корисною ус╕м тим людям, котр╕, як ╕ я колись, опинилися перед нездоланною ст╕ною».
Можливо, саме це ╕ стало стимулом для одужання, т╕╓ю позитивною програмою, без яко╖ життя не ма╓ сенсу? ╤ це завдяки тому прикладу високого служ╕ння людям, який щодня демонструють тут самов╕ддан╕ л╕кар╕-психотерапевти.
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6828

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков