Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2009
ЦЕЙ ТИЖДЕНЬ В ╤СТОР╤╥

31 с╕чня
1797 р. народився в╕домий н╕мецький композитор Франц Петер Шуберт, автор близько 600 романтичних п╕сень ╕ балад, 9 симфон╕й, 20 фортеп╕анних сонат.
1918 р. п╕шов з життя укра╖нський вчений ╤ван Пулюй.
1924 р. народився в╕домий грузинський к╕норежисер Тенг╕з Абуладзе, автор «Спокути», «Дерева бажань».

1 лютого
1879 р. народився укра╖нський в╕йськовий ╕ пол╕тичний д╕яч, генерал-хорунжий арм╕╖ УНР Микола Капустянський.
1897 р. народився в╕домий укра╖нський поет ╢вген Маланюк.
1904 р. народився укра╖нський ф╕лософ Михайло Омеляновський.
1930 р. народився укра╖нський художник Микола Б╕дняк.
1965 р. народився укра╖нський артист балету Вадим Писар╓в.
1994 р. набрали чинност╕ Шенгенськ╕ угоди, п╕дписан╕ кра╖нами ╢С.

2 лютого
1054 р. п╕шов з життя Великий князь ки╖вський Ярослав Мудрий, видатний пол╕тичний ╕ державний д╕яч Ки╖всько╖ Рус╕.
1812 р. народився славнозв╕сний укра╖нський байкар, поет, проза╖к ╢вген Греб╕нка, автор «Човна», «Укра╖нсько╖ мелод╕╖», «Записок студента».
1900 р. народилася видатна укра╖нська сп╕вачка Оксана Петрусенко.
1901 р. народився в╕домий укра╖нський письменник, перекладач, автор першого урбан╕стичного роману в укра╖нськ╕й л╕тератур╕ Валер╕ан П╕дмогильний. В╕н загинув у стал╕нських таборах.
1936 р. п╕шов з життя укра╖нський письменник, представник «Розстр╕ляного В╕дродження» ╢вген Плужник, автор п’╓с «Професор Сухораб», «У двор╕ на передм╕ст╕», «Змова в Ки╓в╕», а також низки к╕носценар╕╖в.

3 лютого
1864 р. народився укра╖нський письменник Володимир Сам╕йленко, автор драматичних твор╕в «Маруся Чура╖вна», «У Гайхан-Бея».
1929 р. зак╕нчився перший Конгрес Укра╖нських Нац╕онал╕ст╕в, на якому створено Орган╕зац╕ю Укра╖нських Нац╕онал╕ст╕в.
1940 р. було утворено Ком╕тет Укра╖нц╕в Канади (КУК).
1901 р. п╕шов з життя укра╖нський геолог Костянтин Феоф╕лактов.

4 лютого
1945 р. в Ялт╕ в╕дкрилася Кримська конференц╕я глав держав Велико╖ тр╕йки - СРСР, США, Великобритан╕╖. Саме р╕шення ц╕╓╖ конференц╕╖ визначили геопол╕тичну ситуац╕ю в ╢вроп╕ на багато рок╕в уперед.
1964 р. народився укра╖нський футбол╕ст Олег Протасов, дворазовий чемп╕он СРСР, тренер.
1880 р. народився музикознавець та фольклорист Климент╕й Кв╕тка, чолов╕к Лариси Косач (Лес╕ Укра╖нки).
1936 р. народився укра╖нський археолог ╕ поет Борис Мозолевський, який у курган╕ Товста Могила на Дн╕пропетровщин╕ знайшов золоту ск╕фську пектораль середини IV стол╕ття до н. е.
1926 р. народилась Галина Кальченко, укра╖нський скульптор. Вона створила ц╕лу галерею портрет╕в письменник╕в, музик ╕ митц╕в, зокрема – Ванди Василевсько╖, ╤. Кавалер╕дзе, Г. Косинки.
1881 р. народився укра╖нський п╕ан╕ст ╕ педагог Григор╕й Беклем╕шев.
1856 р. народився укра╖нський арх╕тектор Едуард Брадтман.

5 лютого
1585 р. у Львов╕ засновано Успенське ставроп╕г╕йське братство.
1907 р. було заре╓стровано Ки╖вське рел╕г╕йно-ф╕лософське товариство.
1955 р. п╕шов з життя укра╖нський л╕тературознавець Леон╕д Б╕лецький.
1850 р. народився укра╖нський публ╕цист ╕ л╕тературознавець Остап Терлецький.
1940 р. п╕шла з життя Соф╕я Русова, видатний педагог ╕ громадський д╕яч.

6 лютого
1850 р. п╕шов з життя укра╖нський ╕сторик Дмитро Бантиш-Каменський.
1900 р. Олександр Попов вперше передав по рад╕о сигнал про лихо на мор╕.
1958 р. було створено Сп╕лку к╕нематограф╕ст╕в Укра╖ни.
1996 р. британську антарктичну станц╕ю «Фарадей» передано укра╖нським полярникам. На ╖╖ баз╕ створено укра╖нську станц╕ю «Академ╕к Вернадський».

П╕дготувала Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

З╤ СЛАВНИМ ЮВ╤ЛЕ╢М,
80-р╕ччям в╕д дня народження, сердечно в╕та╓мо р╕дну матусю, шановану в широкому
кол╕ родини, друз╕в, знайомих дорогу людину
Н╤НУ СИДОР╤ВНУ ШЕВЧУК!

На долю юв╕лярки, як ╕ на долю ╖╖ покол╕ння, випало чимало випробувань: роки голодомору, страх╕ття Велико╖ В╕тчизняно╖, загибель батька в перш╕ дн╕ в╕йни, п╕сляво╓нне лихол╕ття... Наполеглив╕сть, працелюбн╕сть, жага до знань допомогли у важк╕ пово╓нн╕ роки здобути осв╕ту вчителя укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. А дал╕ - 45 рок╕в невтомно╖ прац╕ на осв╕тянськ╕й нив╕: працювала вчителем у с╕льських школах на Хмельниччин╕, прищеплювала сво╖м учням любов до р╕дного укра╖нського слова, до р╕дно╖ кра╖ни. Разом з чолов╕ком Федором Юхимовичем виховали достойних трьох син╕в: Федора, ╤вана, В╕тал╕я, двох доньок: Н╕ну та Л╕д╕ю. А тепер п╕дростають 9 онук╕в ╕ 4 правнуки. ╢ кому продовжувати мамину справу: доньки здобули науковий ступ╕нь кандидат╕в ф╕лолог╕чних наук з╕ спец╕альност╕ «Укра╖нська мова», а тро╓ онук╕в одержали квал╕ф╕кац╕ю маг╕стра та спец╕ал╕ст╕в ф╕лолог╕╖, викладач╕в укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури, ще один онук – першокурсник ╕ теж майбутн╕й ф╕лолог-перекладач. Окр╕м того, мама й сьогодн╕ ╓ небайдужою, зац╕кавленою громадянкою Укра╖ни, активною шанувальницею «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з╕ шпальт яко╖ жваво ознайомлю╓ться з пол╕тичним, економ╕чним ╕ культурним життям кра╖ни, убол╕ва╓ за подальшу ╖╖ долю.
Щиро бажа╓мо наш╕й дорог╕й ЮВ╤ЛЯРЦ╤ м╕цного здоров’я, невтомно╖ енерг╕╖, щастя на мног╕╖ л╕та.
Хай мудр╕сть л╕т
не стане тягарем,
Нехай душ╕ не вигасне
 з╕рниця,
Хай повниться до краю
 день за днем
Добра ╕ щастя
 золота криниця!
Нехай пос╕ян╕ Вами, МАМО - Н╤НО СИДОР╤ВНО, зерна знань ╕ любов╕ проростають людською шаною та вдячн╕стю. Хай береже Вас Господь!

Сини, доньки, онуки, правнуки, р╕дн╕, друз╕, колишн╕ учн╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6830

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков