Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ СУМ╤СН╤ П╤ДЛ╤СТЬ ╤ «СВ╤ТЛИЧН╤СТЬ»?
Там, де проступа╓ чорними плямами п╕дл╕сть, не може бути «Св╕тлиц╕», сов╕ст╕, душ╕....


КРИМ: БАЖАННЯ БАЧИТИ ПРАВДУ
Починаючи ще з грудня 2013 року, мо╖ “св╕тличн╕” статт╕ були мо╖м намаганням...


УКРА╥НА: ЧАС ЖИТИ
Щонайшвидше усунення в╕д влади сьогодн╕шн╕х нездар, шахра╖в, злодюг ╕ зрадник╕в — найперша...


ЗВЕРНЕННЯ УКРА╥НСЬКИХ ПИСЬМЕННИК╤В ЩОДО ДОЛ╤ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤». ПЕРША РЕАКЦ╤Я ВЛАДИ
Сумно, але вкотре перекону╓мося, що наша влада насправд╕ надто далека в╕д реал╕й.


БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ-2
Уперше отаке з╕рвалося з уст два тижн╕ тому – у в╕дпов╕дь на запрошення прибути до Ки╓ва на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2009
ЯК╤ ПАНУЮТЬ «КРАТ╤╥» У НАШ╤Й ДЕМОКРАТ╤╥?

КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

Про злочини комун╕ст╕в сьогодн╕ вже говорять в╕дкрито, звинувачуючи останн╕х нав╕ть в таких страшних гр╕хах, як голодомори, ф╕зичн╕ та духовн╕ вбивства. Гр╕хах, як╕ не п╕длягають н╕ забуттю, н╕ прощенню.
 Чому ж мовчать суди, адже йдеться про сусп╕льство, яке назива╓ себе демократичним? Невже народна влада не хоче захищати св╕й народ?
 Незрозум╕лою ╓ й повед╕нка засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, як╕ б╕льше нагадують не укра╖нський духовний прост╕р, а чужоземну антиукра╖нську удавку. Щоб хоч трохи роз╕братись у цьому, доведеться оглянутися назад ╕ подивитись, як же рухалось сусп╕льство, принаймн╕, останн╕ два десятил╕ття.
 Як св╕дчать факти, наприк╕нц╕ 1980-х, керований комун╕стичною парт╕╓ю Союз зайшов у глухий кут. Утворилась ситуац╕я, коли народи вже не хот╕ли жити по-старому, а парт╕я вже не могла залякати ╖х гулагами. ╤мпер╕ю затрясло, ╕ в╕д не╖ в╕дкололось чимало уламк╕в. Розум╕ючи, що на той момент прил╕пити ╖х назад не вистачить сил, колон╕затори тимчасово змирились ╕з втратами ╕ кинулись рятувати в╕д остаточного розвалу рештки Союзу. Повстал╕ народи проголосили незалежн╕сть сво╖х держав ╕ готувались будувати щасливе майбутн╓. Однак, не маючи сильно╖ патр╕отично╖ ел╕ти та ч╕тко продуманого плану розбудови, топтались на м╕сц╕, втрачаючи такий дорогоц╕нний час.
 ╤мпер╕я ж, залатавши тр╕щинки та винищивши вогнем ╕ мечем дух вольност╕ всередин╕ (наприклад, Чечня) все настирлив╕ше почала заглядати до сус╕д╕в, вважаючи ╖х ╕ надал╕ сво╓ю власн╕стю.
 Що побачила вона там? Маскарад, парад суверен╕тет╕в. Вся ж ╕мперська машина, направлена на колон╕зац╕ю народ╕в, лежала там ц╕лою ╕ неушкодженою. Б╕льше того, б╕ля кожного ╖╖ кол╕щатка сид╕в той самий ╕мперський наглядач, т╕льки перефарбований з червоного кольору в жовто-блакитний.
 «Тю, то чого ж я дурна так розхвилювалась? – подумала ╕мпер╕я. – Досить лише ворухнути пальчиком ╕ ця машина не залишить каменя на камен╕ в╕д ╖хньо╖ незалежност╕».
╤ вона ворухнула.
 Не в╕дсторонивши «заслужених» в╕д державних важел╕в, народи знову в╕ддали владу над собою ╕мпер╕╖. Тепер дивуються, чого це на 18-му роц╕ незалежност╕ живуть як раби. А все тому, що перефарбувавшись в патр╕от╕в, слуги ╕мпер╕╖ т╕╓ю м╕м╕кр╕╓ю ╕ завершили розбудову незалежних держав. Дал╕ ж почалася звична для них робота – грабувати народи.
 Не маючи змоги ф╕зично утримати незалежн╕ держави п╕д сво╓ю п’ятою, ╕мпер╕я вир╕шила п╕дкорити ╖х економ╕чно. Зробити так, щоб нац╕ональн╕ багатства народ╕в перейшли якщо ╕ не на пряму в руки ╕мпер╕╖, то бодай опосередковано – в руки ╖╖ в╕рних лаке╖в. Пол╕тика «прихватизац╕╖» ╕ була пол╕тикою ╕мпер╕╖ в сучасних умовах.
 Доходило до абсурду: заводи, як╕ коштували м╕льярди, знец╕нювались ╕ переоформлювались як власн╕сть ставленик╕в ╕мпер╕╖, господарства, як╕ приносили м╕льйонн╕ прибутки, розбирались ╕ продавались як буд╕вельний матер╕ал другого ╜атунку, породистих тварин вир╕зали на м’ясо, придбан╕ колгоспами трактори н╕вечились кувалдами ╕ списувались (знову ж не колгоспникам) як металобрухт; закривались дитсадки, музичн╕ школи, а на ╖хньому м╕сц╕ виникали розтл╕ваюч╕ душу й т╕ло, бордел╕ та пивбари. Щоб шокован╕ таким поворотом справ незалежн╕ громадяни не бунтували, ╖х щедро бомбували ╕мперським оп╕умом безкоштовних (також заслужених) чужомовних ЗМ╤.
 Поки налякан╕ можливим приходом до влади «бандер╕вц╕в» селяни ╕ роб╕тники пильнували на чатах, перефарбован╕ комун╕сти виконали наказ ╕мпер╕╖ ╕ об╕брали трудящих до нитки. Вийшло так, як у далекому 1861 роц╕, коли селяни, зв╕льнившись в╕д кр╕пацтва, але не маючи засоб╕в для ╕снування, змушен╕ були знову йти на панщину: юридично незалежн╕ народи знову стали залежними ╕ в╕д ╕мпер╕╖, ╕ в╕д ╖╖ заслужених пос╕пак. Чого ж дивуватися, що «ма╓мо те, що ма╓мо»: не звучить р╕дна мова, топчеться мораль… Нав╕що ╕мперським пос╕пакам витрачати грош╕ на укра╖нськ╕ книжки, укра╖нськ╕ ф╕льми, с╕яти добре, розумне, в╕чне?.. Щоб окраден╕ ними люди прозр╕ли ╕ покарали винних?
 Н╕. Вони хоч ╕ «проффесори», але розум╕ють, що таке власна шкура. Тому й пропонують людям ╕нше: «Ось вам гор╕лочка, цигарочка… та ще В╓рка Сердючка на додачу…». ╤мпер╕я добре зна╓, що прим╕тивн╕ смаки породжують прим╕тивне бачення. А люди з прим╕тивним баченням не виплутаються з с╕тей, якими ╖х обплутувала ╕ продовжу╓ обплутувати вона вже в незалежних державах. Тож, хай не брешуть ╕мперськ╕ перевертн╕ – комуно-кап╕тал╕сти, що вони п╕клуються про народ. «Мовляв, ми б ╕ рад╕ щось зробити, так грошей нема».
 Знаходять же грош╕ на пам’ятники «╓кат╓р╕нам», як╕ закр╕пачували наш народ, руйнували козацьк╕ вольност╕. Нема╓ в них проблем ╕ з придбанням м╕льйоннодоларових мерседес╕в чи з по╖здками на Канари. А це робиться не за ╖хню зарплату, а за народн╕, вкраден╕ у народу кошти. Знаходять вони грош╕ ╕ щоб виводити студент╕в на майдани л╕нчувати м╕н╕стра осв╕ти за укра╖нську мову(!).
 Тож справа не в грошах. Вони ╓ (одних м╕льярдер╕в он ск╕льки розвелося в Укра╖н╕). Справа в помилках. Погляньте, з якою ненавистю ╕ люттю вони обливають брудом Президента Ющенка лише за те, що згадав невинно замордованих ╕мпер╕╓ю 10 млн. укра╖нц╕в: обзивають фашистом т╕льки тому, що в╕дзначив мужн╕сть ╕ нескорен╕сть патр╕ота Шухевича.
 Спираючись на стару ╕мперську машину та ╖╖ заслужений персонал, ╕мпер╕я все нахабн╕ше прагне поглинути незалежн╕ держави. У 2004 роц╕ вона продемонструвала першу серйозну спробу реал╕зувати сво╖ хиж╕ нам╕ри. Т╕льки р╕шуч╕сть народу перешкодила ╖й у цьому. Незалежн╕сть в╕дстояли, але висновк╕в знову не зробили. Бандити не т╕льки не були покаран╕ чи хоча б в╕дсторонен╕ в╕д влади, ╖х п╕двищили в посадах. Тобто нагородили за антидержавну, антиукра╖нську д╕яльн╕сть. Фактично в Укра╖н╕ утворилась ситуац╕я, де влада у переважн╕й сво╖й б╕льшост╕ чужа народу. Дв╕ сили – народна ╕ владна терзають Укра╖ну, змушуючи ╖╖ топтатись на м╕сц╕. Не скористатися таким сприятливим моментом було б безглуздо з боку ╕мпер╕╖.
 Хто винен, що Укра╖на зам╕сть того, щоб йти вперед, щоб жити прекрасним людським життям, ось уже 17 рок╕в вовтузиться в дикунськ╕й колотнеч╕? Звичайно ж, перш за все влада. Бо за 17 рок╕в можна було ╕ укра╖нську мову в держав╕ вивчити, ╕ народ в житниц╕ ╢вропи нагодувати, ╕ укра╖нський ╕нформац╕йний прост╕р створити, вже не кажучи про збереження ╕снуючо╖ ядерно╖ могутност╕ чи Чорноморського флоту; можна було ╕ молодь захистити в╕д розтл╕ваючого впливу наркотик╕в та аморальност╕, ╕ енергетичну незалежн╕сть забезпечити, якби влада була народною. А те, що вона чужа, то це зрозум╕ло не т╕льки народу. ╤мпер╕я також напада╓ не на будь-кого. Вона як той хижак, в╕дчува╓, який зв╕р ╖й по зубах. Польщу, бачте, вже не ч╕па╓, ╕ прибалт╕йськ╕ кра╖ни не пом╕ча╓. А от Груз╕ю ╕ Укра╖ну… в╕дчува╓, що ц╕ сусп╕льн╕ орган╕зми ослаблен╕.
 Так, влада безсумн╕вно винна. Але ╓ вина ╕ на кожному з нас. Це ж ми голосували за тих «заслужених». Ми (принаймн╕ значна частина) п╕дтриму╓мо антидержавн╕, деструктивн╕ для сусп╕льства прояви. ╤мпер╕я тягне до купи р╕зн╕ нац╕╖, а ╖╖ холу╖ укра╖нську д╕лять на частини. Бо ╓, бачте, в нас сх╕дняки ╕ зах╕дняки.
 Кожен народ зверта╓ться до Бога р╕дною мовою, а нас змушують до богохульства (молитись чужою). Ми ж зам╕сть того, щоб протестувати, ще й хизу╓мось цим. Там, де народн╕ чада зневажають св╕й народ, зр╕каються його мови, труять ф╕зично ╕ духовно, беруть чи дають хабар╕, ставлячи ╕нтереси чужо╖ держави чи власно╖ наживи вище за загальнонародн╕, нема╓ н╕ демократ╕╖, н╕ процв╕тання. Там ╓ або ж небезпечна патолог╕я, або ж зрада. Зрада ╕ свого народу, ╕ свого роду, ╕ себе самого.
 Сусп╕льство, де правда не з тим, хто правий, а в кого б╕льше грошей, де кар’╓рне зростання в╕дзначають не зд╕бност╕ й вм╕ння, а п╕длабузництво й п╕дкуп, - хворе сусп╕льство. Воно приречене на вимирання.
╤ нав╕ть якщо вс╕ в ньому почнуть жити саме так, то ╕ тод╕ буде не демократ╕я, а народовбивство, самогубство псих╕чно хворо╖ нац╕╖. А якщо на ╖╖ життя заз╕ха╓ ще й така кровожерлива ╕мпер╕я, чи зможе вона уц╕л╕ти?
 Зможе, але за умови, що кожен укра╖нець ╕ укра╖нка:
 - зв╕льняться в╕д ╕мперського чаду псевдодемократ╕╖;
 - в╕дчують себе не бацилами в народному т╕л╕, а частинками народу, який дав ╖м життя;
 - сво╖ сили, зд╕бност╕, вм╕ння направляти не на благо чужих держав, не на шкоду Укра╖н╕, а для розбудови укра╖нсько╖ держави, для процв╕тання укра╖нського народу.
 Слово за нами. Бо час п╕шов: ╕мпер╕я оголосила Укра╖н╕ газову в╕йну…
 Павло СУЩЕНКО.
с. Олександр╕вка Красногвард╕йського р-ну АРК.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6831

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков