Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ Ф╤ЛЬМ «КРИМ, ЯК ЦЕ БУЛО» З’ЯВИВСЯ У В╤ЛЬНОМУ ДОСТУП╤
«Крим, як це було» - це ╕стор╕я оф╕цер╕в, солдат╕в та матрос╕в, як╕ п╕д час...


ПОРТНИКОВ: ЯНУКОВИЧУ ГОТУВАЛИ ВТЕЧУ ТА ПОВЕРНЕННЯ НА ЧОЛ╤ КОЛОНИ ОКУПАНТ╤В
Чотири роки тому В╕ктор Янукович вт╕к до Рос╕╖. Зараз обставини його зникнення з Ки╓ва, а пот╕м ╕...


ВОЛИНЬ В╤ДКРИВА╢ ТА╢МНИЦ╤
Синьоока Волинь осп╕вана у п╕снях ╕ поез╕ях. Ц╕каво, що назва «Волинь» як означення...


«Р╤ДНА ШКОЛА» ТВОРИЛА УКРА╥НСЬКИЙ СВ╤Т В УМОВАХ БЕЗДЕРЖАВНОСТ╤
Важко переоц╕нити внесок подружжя в розбудову укра╖нсько╖ справи. Ут╕м, найб╕льше вража╓ той...


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2009
╤СТОР╤Я КНИГИ - ДОЛЯ НАРОД╤В
РОМАН САВОНЮК

╤СТОР╤Я

(Продовження. Поч. у № 3, 4).

За вказ╕вкою Г. Ягоди, вл╕тку 1932 року С. Ф╕р╕на, незважаючи на його заперечлив╕ сумн╕ви, з групою чек╕ст╕в направляють до Б╕ломорбуду. Де, вв╕йшовши в курс справ, Ф╕р╕н “нав╕в порядок” щодо прогульник╕в, викор╕нив масову туфту ╕ окозамилювання, що процв╕тали в табор╕. Принципом його роботи було гасло: “Не дов╕ряйте н╕кому!”. Так, 8 лютого 1933 р. Ф╕р╕н видав наказ за № 54, яким вимагав усунути недол╕ки культурно-виховно╖ роботи серед з/к-ж╕нок, покращення ╖хнього побуту, медичного обслуговування, б╕льш доц╕льне використання на виробництв╕, упорядкування стосунк╕в з/к-чолов╕к╕в з ж╕нками та зм╕цнення ╖хньо╖ трудово╖ дисципл╕ни. Саме п╕сля цього наказу, як написано у книз╕ (стор. 466), колишня пов╕я ╕ злод╕йка Наташа Криворучко, як ╕ багато ╖й под╕бних, чи не вперше в житт╕ д╕зналися про те, що у них ╓ … сором’язлив╕сть.
А 9 лютого Ф╕р╕н вида╓ наказ за № 55 “Про нацмен╕в”, що було викликано ╖хньою очевидною дискрим╕нац╕╓ю та зневажанням у табор╕ з боку ус╕х ╕нших з/к. При цьому, до нац╕ональних меншин належали не лише жител╕ Середньо╖ Аз╕╖, а й ╕нших м╕сцевостей, як╕ погано розум╕ли та не розмовляли рос╕йською мовою. Наказом було запроваджено ╖хн╓ окреме в╕д ╕нших з/к проживання в бараках, окреме приготування ╖ж╕, проведено для них ╕ св╕й “з’╖зд нацмен╕в”. Вони нав╕ть включилися до соцзмагань, деяк╕ стали ударниками. “Нацмены вступают в строй!”, – так зак╕нчив
С. Ф╕р╕н св╕й рапорт-рад╕отелеграму в Москву Генр╕ху Ягод╕. Тод╕ це вплинуло на стан ╖хньо╖ дисципл╕ни, виконання плану роб╕т на буд╕вництв╕, але проблема так ╕ залишилася. У 90-╕ роки вона “аукнулася” вже у радянських республ╕ках Середньо╖ Аз╕╖ погромами ╕ м╕жнац╕ональною р╕знею.
Наведена письменниками й ╕стор╕я ╕нженера-зека Магн╕това, з “розкриттям внутр╕шнього психолог╕чного стану ╕ патр╕отичних мотив╕в”, який п╕сля зв╕льнення заявив про в╕дмову в╕д сво╓╖ батьк╕вщини (м. Ташкента) ╕ залишився на Б╕ломорбуд╕, який став н╕бито для нього справжньою ”другою батьк╕вщиною”.
Для штурмових роб╕т на Водорозд╕льн╕й д╕льниц╕ було створено штурмов╕ фаланги (ось тоб╕ Давн╕й Рим ╕ республ╕канська ╤спан╕я – Р. С.). Для “штурмовик╕в” в меню об╕д (наведемо з книги, в ориг╕нал╕), виглядав так: ”Щи (1,2 литра на человека); Каша пшенная с мясом (по 300 граммов); Котлеты рыбные с соусом (по 75 граммов); Пирожки с капустой (по 100 граммов)”. А ось третя страва в меню не була чомусь вказана. Забули, чи не було зовс╕м?
“Штурм Водорозд╕лу” - це десята глава, яка розпочина╓ться текстом наказу заступника ОДПУ СРСР Ягоди, та у як╕й письменники С. Алимов, К. Горбунов, М. Дм╕тр╕╓в, Вс. ╤ванов, Я. Рикачов ╕ В. Шкловський “п╕д наказ” доповнюють його фактами ╕ прикладами з життя каналоарм╕йц╕в ╕ чек╕ст╕в Б╕ломорбуду.
А сам наказ, який м╕стить 13 пункт╕в, красномовно поясню╓ багато що ╕ заслугову╓ на те, щоб навести окрем╕ пункти (чи реферативно викласти ╖хн╕й зм╕ст). По-перше, у наказ╕ висунута вимога про зак╕нчення буд╕вництва каналу до 1 травня. А також наказано: 1. Весь чек╕стський, адм╕н╕стративний, ╕нженерно-техн╕чний апарат табору ╕ буд╕вництва привести до бойового стану (вид. мо╓ – Р. С.); управл╕ння, штаби ╕ в╕дд╕лення буд╕вництва перейменувати на штаби бойових д╕льниць, а ╖хн╕х начальник╕в – на начальник╕в штаб╕в бойових д╕льниць, таб╕рних пункт╕в.
2. Скр╕зь, де т╕льки можливо, ввести роботу в три зм╕ни.
3. Забезпечити для працюючих можлив╕сть отримання гарячо╖ ╖ж╕ без в╕дриву в╕д роботи на трас╕.
4. Зн╕мати з роботи ╕ в╕ддавати до суду ус╕х, хто спробу╓ продовжити окозамилювання чи зрив будь-яким ╕ншим шляхом бойових темп╕в роботи.
5. Техперсоналу, який сумл╕нно працю╓, створити обстановку упевненост╕ у завтрашньому дн╕, упевненост╕ в тому, що його хороша робота буде оц╕нена ОДПУ.
6. Створити так╕ умови десятникам, щоб вони мали владу, р╕вну в╕дпов╕дальност╕.
7. На допомогу десятникам ввести ╕нститут старших бригадир╕в, зв╕льнених в╕д роботи, з наданням особливих побутових умов ╕ виплатою ╖м в╕д 30 до 60 рубл╕в.
8. Не перешкоджати, а заохочувати тенденц╕╖ гуртожитк╕в (барак╕в)… впливати (вид. мо╓ – Р. С.) на окремих ос╕б ╕ бригади, що в╕дстають.
9. Найсувор╕шим образом карати тих, хто краде, обрахову╓ при роздач╕ пайк╕в та об’явити ув’язненим, що кер╕вництво чека╓ на ╖хн╕ пов╕домлення (читай, донос╕в –
Р. С.) про безлади.
10. Увесь культурно-виховний апарат …кинути в найб╕льш вузьк╕, загрозлив╕ м╕сця, … для конкретно╖ допомоги виробництву.
11. Максимально скоротити весь апарат управл╕ння табору ╕ буд╕вництва як чек╕ст╕в, так ╕ ╕нженер╕в з тим, щоб не менше 50 в╕дсотк╕в було кинуто у найб╕льш вузьк╕ м╕сця буд╕вництва.
12. ГУЛАГу наказано негайно направити на допомогу 10-12 прац╕вник╕в ГУЛАГу.
13. Об’явити усьому населенню табору, що т╕, хто викону╓ ╕ перевикону╓ норму в останн╕ м╕сяц╕ роботи отримають значн╕ п╕льги аж до повного зв╕льнення, незалежно в╕д попередньо╖ ╖хньо╖ роботи.
╤ розпочався штурм на Водорозд╕льн╕й д╕льниц╕. Ось т╕льки якою ц╕ною. У книз╕ письменники про це уникали писати. Хоча у книз╕ про РУР згаду╓ться частенько, що вона (рота) н╕коли не пустувала. Пост╕йний контроль за буд╕вництвом, як ╕ за написанням книги, зд╕йснювало одне ╕ теж в╕домство – ОДПУ.
На початку одинадцято╖ глави “Весна перев╕ря╓ канал”, наведено з десяток новобудов СРСР весни 1933 року, а також розпов╕да╓ться про те, що допов╕дь Стал╕на про п╕дсумки першо╖ п’ятир╕чки “вивчають десятки м╕ль-йон╕в трудящих, обговорюють на Б╕ломорбуд╕, на трас╕, в л╕с╕, у бараках”. Допов╕дь Стал╕на “неустанно” роз’яснювали чек╕сти. Наведено ц╕лу стор╕нку (458) наукових терм╕н╕в ╕ речень та пов╕домля╓ться, що в╕дом╕ заруб╕жн╕ учен╕ збираються при╖хати до Радянського Союзу. А пот╕м про штурм на прорив╕ в Тугунд╕ ╕ про порядок прання б╕лизни зек╕в (як в ориг╕нал╕): “Дезинфекция, Стирка, Сушилка, Гнидобойня, Гладилка”. До реч╕, на “гнидобойне” працювали …зечки-монахин╕, а б╕ломорськ╕ вош╕ давали кер╕вництву БМК право ╕золювати будь-якого з/к (тобто позбавити його побачень) як м╕н╕мум на два тижн╕. А вошив╕сть серед зек╕в була суц╕льною.
Очевидно, “на душу” розрахована й розпов╕дь московсько╖ злод╕йки ╕ вбивц╕ - Павлово╖, що записана на трас╕, про ╖╖ “перекування” ╕ ударну працю у ж╕ноч╕й бригад╕ контрреволюц╕онерок по вивезенню ╜рунту. В аг╕тбригадах теж в основному були ж╕нки-зечки, злод╕йки, пов╕╖ та ╕н. Окрем╕ з них ухилялися в╕д роботи на трас╕, а от до аг╕тбригади йшли охоче.
╤ про екзотику у книз╕ теж ╓. Так, у селищ╕ Сорока, що поблизу Б╕лого моря, зеки могли тод╕ зустр╕ти темношк╕рих д╕тей- …негренят. Тому було й ч╕тке пояснення: “Это следы интервентов”.
“╤стор╕ю одного перекування” (глава 12) написав один, на в╕дм╕ну в╕д ╕нших глав, в╕домий автор сатиричних розпов╕дей Михайло Зощенко. Автор чесно визна╓, що спочатку не в╕рив у перевиховання зек╕в, “зная низменные чувства людей”, що главу написав з автоб╕ограф╕╖, яку йому дали для л╕тературно╖ обробки, в╕домого м╕жнародного злод╕я, “фармазона” (продавав фальшив╕ прикраси – Р. С.) ╕ авантюриста Абрама ╤саковича Роттенберга, ╕ яку той написав перед виходом на волю. Ми звернемо увагу лише на зм╕стовний, а не л╕тературний, б╕к глави. Сам автор глави пише, що лише “причесав” рукопис А. Роттенберга. Можливо. До реч╕, не ута╖в Зощенко й того, що деяк╕ фотозн╕мки для ╕люстрац╕╖ глави взят╕ з документ╕в “Угрозыска” – Крим╕нального розшуку (як, до реч╕, й до ╕нших глав книги, про що ╖хн╕ автори нав╕ть не згадали).
Не будемо зупинятися на еп╕зодах багато╖ злочинно╖ б╕ограф╕╖ Роттенберга, його аферах, численних “отсидках” ╕ мандруваннях кра╖нами Причорномор’я ╕ Близького Сходу. Заслугову╓ на увагу аргументац╕я та його спроба спростувати вчення ╕тал╕йського тюремного псих╕атра ╕ крим╕нолога Чезаре Ломброзо про спадкову злочинн╕сть ╕з посиланням на те, що в╕н сам - виходець ╕з с╕м’╖ чесних ╓врейських трудар╕в, а став злочинцем. По-перше, малоймов╕рно, що Абрам особисто знав про цю теор╕ю Ломброзо, а по-друге, красти та продавати шк╕льн╕ книги ╕ п╕дручники, щоб купити солодощ╕, в╕н став ще у юному в╕ц╕, навчаючись у ╓врейськ╕й безкоштовн╕й благод╕йн╕й школ╕ в Тифл╕с╕. У роки Першо╖ св╕тово╖ в╕йни Абрам ухилявся в╕д в╕йськово╖ служби (за що й був п╕зн╕ше засуджений в╕йськово-польовим судом до 8 рок╕в каторги), “фармазонив” та крав.
Розпочнемо з того, що на Б╕ломорканал (роз’╖зд Сосновець) Абрам Роттенберг прибув п╕сля засудження його у кв╕тн╕ 1932 р. Закавказьким ДПУ до трьох рок╕в табор╕в. На буд╕вництв╕ шлюзу № 14 певний час працював сяк-так, “через пень-колоду”, денну норму виконував лише на 20-30 в╕дсотк╕в. Десятником у нього був н╕мець Буф╕ус, виконробом - Трясков, начальниками д╕льниц╕ - Сапронов ╕ Прохоровський (чим не таб╕рний ╕нтернац╕онал). ╤ ось п╕сля двох бес╕д з ним за чашкою чаю у Сапронова, ╕ сказаних сл╕в про те, що в╕н б╕льшовикам - “соц╕ально-близький”, Роттенберг зм╕нився, став виконувати норму на 87, а згодом ╕ на 140, 150 в╕дсотк╕в. Це, в свою чергу, вплинуло на його побут ╕ життя в табор╕: “у ларку стали в╕дпускати все, що потр╕бно, виписали хороший одяг, чоботи”. Пише Зощенко й про те, що Абрам згаду╓ накази Ф╕р╕на ╕ турботу в них про зек╕в. Цитую в ориг╕нал╕: “И мы от этих заботливых и любовных слов дошли до крайней степени настроения и дали рекордные показатели работы” (с. 520-521), а пот╕м Абрам вже сам йшов до барак╕в ╕ переконував “головорезов, воров, фармазонов и городошников” стати до роботи. А чи не головним тут був пункт наказу № 55 про те, що “ т╕, хто викону╓ ╕ перевикону╓ норму в останн╕ м╕сяц╕ роботи отримають значн╕ п╕льги аж до повного зв╕льнення, незалежно в╕д попередньо╖ ╖хньо╖ роботи?”.
Ориг╕нальним ╓ наведений Зощенком ╕ висновок, якого н╕бито д╕йшли зеки у суперечках з Роттенбергом про крах злочинност╕: “Если будет только беднота, а богачей не будет, тогда тем не менее будут воровать. А если будут все сравнительно богаты (вид. мо╓ – Р. С.), а бедноты не будет, тогда, скорее всего, наступит в нашем преступном мире крах”. А тод╕, п╕сля ще одн╕╓╖ бес╕ди Роттенберга, зеки вийшли на роботу ╕ вс╕ захот╕ли “перекуватися”. Зв╕сно, зв╕льнитися хот╕ли вс╕, а наказ давав ╕ над╕ю.
А Абрам Роттенберг п╕сля того став молодшим вихователем, пот╕м - ком╕саром 5 д╕льниц╕, старшим вихователем, а наприк╕нець – шефом штрафного ╕золятора та ╕нструктором КВЧ (культурно-виховно╖ частини). “Блискавична кар’╓ра” для колишнього “фармазона” ╕ трудного зека за р╕чний терм╕н перебування в табор╕. Хоча на таб╕рн╕й мов╕ вона поясню╓ться та познача╓ться ╕ншими словами – “ссучился вор”.
Роттенберга нагородили ще й почесним значком буд╕вника Б╕ломорканалу ╕ в╕льнонайманим в╕н погодився по╖хати на буд╕вництво каналу Волга-Москва. А вже через м╕сяць оформив в╕дпустку та по╖хав до Тифл╕са. Яка була його подальша доля? Чи повернувся в╕н на буд╕вництво каналу? Нев╕домо.
Громадянин Зощенко не знав чи не м╕г написати. В╕н пише, що в╕рив в це, а у книз╕ зробив такий висновок: “Роттенберг, благодаря правильному воспитанию, изменил свою психику и перевоспитал свое сознание”. Чи д╕йсно це могло бути так? По теор╕╖ Ломброзо – н╕. Але хот╕лося б в╕рити.
А от влада самому Зощенку в╕рила не дуже. Нав╕ть п╕сля такого внеску до ц╕╓╖ книги та уваги Стал╕на до його творчост╕. У серпн╕ 1946 року М. Зощенка разом з Г. Ахматовою р╕зко розкритикували у постанов╕ ЦК КПРС, виключили ╕з Союзу письменник╕в, що позбавляло ╖х шанс╕в публ╕куватися ╕ зароб╕тку на життя. Головним об’╓ктом критики та обвинувачення письменника було обрано його книгу “Приключения обезьяны”. Чи згадував в╕н тод╕ “╕стор╕ю Роттенберга”?
“╤мен╕ Стал╕на” - таку назву отримала тринадцята глава. Над нею працювали С. Булатов, С. Гехт, Вс. ╤ванов, О. Толстой ╕ все той же В. Шкловський. ╥╖ початок як рапорт “вождю и учителю всех народов”: “Канал готовий”. На в╕дкритт╕ каналу 28 травня караван суден при проход╕ через шлюзи очолив, як ╕ годиться, пароплав, що мав назву “Чек╕ст”, на якому й пливла приймальна ком╕с╕я. Символ╕чно.
Вище парт╕йне кер╕вництво, члени Пол╕тбюро: Стал╕н, Ворошилов, К╕ров та к╕лька чек╕ст╕в на чол╕ з Ягодою приймало Б╕ломорканал окремо на озерному корабл╕ “Анох╕н”. На дванадцятому шлюз╕ б╕ля Тунгуди до них на верхню палубу допустили ╕ к╕лька колишн╕х зек╕в – Хрустальова, Френкеля ╕ Борисова.
Б╕ломорканал назвали ╕менем Стал╕на. У подальшому, кр╕м всього, канал “посприяв” ╕ прискорив колектив╕зац╕ю с╕льсько╖ Карел╕╖ та ╖╖ ╕ндустр╕ал╕зац╕ю – буд╕вництво двох м╕ст, п’яти г╕дростанц╕й, двох верфей, комб╕нату.
Чотирнадцята глава п╕д назвою “Товариш╕” належить перу Л. Авербаха, С. Буданцева, Г. Гаузнера, В╕ри ╤нбер, Б. Лап╕на, Л. Слав╕на, К. Ф╕нна, М. Юрг╕на. В╕дкрива╓ться вона портретом Лазаря Кагановича (секретар Московського м╕ськкому парт╕╖) ╕ блискавкою (рос. – молнией) начальника ГУЛАГу Бермана кер╕вникам ОДПУ Лен╕нградського ВО Медведю, Запорожцю, Перельмутеру про забезпечення вивезення Мурманською зал╕зницею ╕з табор╕в зв╕льнених каналоарм╕йц╕в. За оф╕ц╕йними даними, постановою уряду п╕сля зак╕нчення буд╕вництва ББК в╕д подальшого в╕дбування покарання було зв╕льнено 12 тис. 484 чол., скорочен╕ строки в╕дбування покарання (не зв╕льнен╕, вони ще потр╕бн╕ для каналу Волга-Москва – Р. С.) 59 тис. 516 з/к. Тут же зв╕льнених вербували як робочу силу на р╕зн╕ буд╕вництва до Електростал╕, у Кривий Р╕г. Колишн╕ зеки, яким не було куди чи до кого ╖хати, писали заяви ╕ залишалися на Б╕ломорканал╕ в╕льнонайманими. Багато ╖х записалося на буд╕вництво Байкало-Амурсько╖ маг╕страл╕. Так, так, буд╕вництво БАМу було розпочато ще у 30-т╕ роки ХХ ст. та зупинено у зв’язку з початком Друго╖ св╕тово╖ в╕йни (сталев╕ рейки зняли та переплавили на танки – Р. С.). Почалася масова м╕грац╕я колишн╕х з/к через всю кра╖ну. В Укра╖н╕ люди старшого покол╕ння ще пам’ятають ╕ з╕ страхом згадують амн╕ст╕ю та м╕грац╕ю зв╕льнених зек╕в у 1953 роц╕ у зв’язку з╕ смертю Стал╕на, а ту, 1933 року, вже й не згадують. Залишилося ╖х не так й багато. Голодомор був ще страшн╕шим, а пот╕м – Друга св╕това, голод сорок сьомого.
Розпов╕да╓ться у глав╕ й про те, що робилося тод╕ в м╕стах ╕ селах СРСР (згаду╓ться газетна хрон╕ка того часу – Р. С.), та як сприйняли зм╕ни в кра╖н╕ зв╕льнен╕ з Б╕ломорканалу. Очевидним ╓ “вписування” цих людей в ту хрон╕ку.

(Зак╕нчення в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6838

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков