Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2009
П╕сн╕, з якими я живу

ДЖЕРЕЛА

Кожен народ ма╓ сво╖ символи, що в╕др╕зняють його в╕д ╕нших, п╕дкреслюють неповторн╕сть. Окр╕м оф╕ц╕йних символ╕в, зазначених у Конституц╕╖ - герб, прапор, г╕мн, ще ╓ нац╕ональн╕ страви, одяг, танц╕, фольклор та багато ╕нших. Укра╖нський народ теж ма╓ сво╖ символи. Недарма ╓ приказка: «Без верби та калини нема Укра╖ни».
Яскравими символами Укра╖ни ╓ вишиванка та вишитий рушник. Звичайно, ознакою будь-якого народу ╓ його мова. Поки не стихне мова - не стихне життя й самого народу. Живе мова в народних казках, байках, п╕снях, творах видатних поет╕в ╕ письменник╕в. Саме народним п╕сням мен╕ хочеться прид╕лити увагу.
Як на мене, одн╕╓ю з найв╕дом╕ших укра╖нських п╕сень ╓ п╕сня Дмитра Луценка на музику в╕домого композитора ╤горя Шамо - «Як тебе не любити, Ки╓ве м╕й» (1). Уже у сам╕й назв╕ в╕дчува╓мо н╕жн╕сть, любов, з якими автор ставиться до столиц╕ сво╓╖ Батьк╕вщини - Ки╓ва. Цю п╕сню чув кожен укра╖нець. Вона луна╓ щоранку в Ки╓в╕. Як на мене, вона виклика╓ таке почуття, що стиска╓ться серце, на душ╕ ста╓ спок╕йно ╕ в╕дчува╓ш батьк╕вське тепло та любов до сво╓╖ Батьк╕вщини, свого народу.
Ще одна п╕сня, яку також можна назвати символом нашо╖ кра╖ни, - «Чорнобривц╕» (2) Миколи Синга╖вського на музику Володимира Верменича. Вона досить популярна в народ╕, ми можемо почути ╖╖ у виконанн╕ Та╖с╕╖ Повал╕й, В╕тал╕я Козловського, В╕ктора Павлика. Ця п╕сня присвячена матер╕. З╕ щирою ласкою, любов’ю та пошаною зверта╓ться автор до мами, називаючи ╖╖ «мати», «моя мамо», «р╕дненька». Через любов та тугу за мат╕р’ю герой ц╕╓╖ п╕сн╕ переда╓ любов до свого р╕дного краю - Укра╖ни. Чорнобривц╕ для нього стали символом р╕дно╖ хати, маминого тепла, укра╖нсько╖ земл╕.
Третю сходинку в п╕сенному народному х╕т-парад╕ я хочу в╕двести для п╕сн╕ Дмитра Павличка «Два кольори» (3) на музику Олександра Б╕лаша. Мати да╓ сво╓му синов╕ в дорогу вишиванку, яка ╓ символом укра╖нц╕в, вишиту двома кольорами: чорним та червоним. Ц╕ кольори п╕д╕бран╕ не випадково. ╥х виб╕р ╓ досить символ╕чним. «Червоний - то любов, а чорний - то журба», - чу╓мо ми.
«╤ вишите мо╓ життя на ньому», - сп╕ва╓ В╕ктор Павлик для нас. ╤ справд╕, вишивка на рушнику - це мов житт╓вий шлях людини. Сьогодн╕ ця п╕сня часто луна╓ в еф╕р╕, на багатьох творчих конкурсах, фестивалях ╕ концертах, присвячених державним святам.
Наступна п╕сня, яку хочеться в╕дм╕тити, як одну з найв╕дом╕ших укра╖нських п╕сень, це п╕сня Тараса Петриненка «Укра╖на» (4). Це дуже патр╕отична п╕сня, сповнена любов╕ до нашо╖ Батьк╕вщини. Автор стверджу╓, що поки Укра╖на живе ╕ кв╕тне, нам «варто в св╕т╕ жити». Ц╕ слова говорять про в╕ддан╕сть Укра╖н╕, в╕ру митця в свою кра╖ну. Ця п╕сня популярна як серед дорослих, так ╕ серед молод╕. У багатьох школах С╕мферополя вона викону╓ться д╕тьми на концертах, ╓ майже основною. При╓мно, що молодь не просто чула цю п╕сню, а зна╓ ╖╖ слова. Ця п╕сня вихову╓ любов до сво╓╖ кра╖ни, до ╖╖ минулого. Слова ╕ мелод╕я п╕сн╕ дуже красив╕: автор використову╓ художн╕ засоби, що надають п╕сн╕ чар╕вност╕, виразност╕.
Ще одна п╕сня про любов до матер╕, про укра╖нськ╕ традиц╕╖, про укра╖нський вишитий рушник - «П╕сня про рушник» (5) Андр╕я Малишка на музику П. Майбороди. Тут рушник пор╕вню╓ться з долею, його мати, за старовинною традиц╕╓ю, да╓ сину в дорогу. Цю п╕сню викону╓ ╕ патр╕арх укра╖нсько╖ сцени Дмитро Гнатюк, ╕ сучасний гурт «Бурлаки».
Не менш ц╕кавою ╓ п╕сня на слова Михайла Старицького «Н╕ч яка м╕сячна...» (6). Музику для не╖ склав народ, отже - це народна п╕сня. Це п╕сня про кохання. Вона написана надзвичайною мовою, насиченою пор╕вняннями, еп╕тетами, уособленнями. Сьогодн╕ вона часто луна╓ у рад╕оеф╕р╕ нашо╖ кра╖ни. Вона ма╓ багато прихильник╕в ╕ серед дорослих, людей похилого в╕ку (бо вона ╓ п╕снею ╖хньо╖ молодост╕), ╕ серед сучасно╖ молод╕.
Особливе м╕сце займають укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. Вони колоритн╕, мова ╖хня особлива, деяк╕ нав╕ть мають повчальний зм╕ст. Але хочеться згадати народну п╕сню «Проводжала мати» (чи «Не рубай тополю») (7). Зараз вона нер╕дко луна╓ з екран╕в телев╕зор╕в у виконанн╕ з╕рок укра╖нсько╖ естради. Трохи сумна, вона зач╕па╓ струни серця слухача ╕ займа╓ там м╕сце одн╕╓╖ з улюблених п╕сень.
Хочеться сказати ╕ про сучасн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕. Майже вс╕ вони про кохання. Не можу не згадати п╕сн╕ сп╕вачки Ан╕ Лорак: «Розкажи» (8), «Три звичних слова»(9), «Мр╕й про мене» (10), «Напишу листа» (11), «Посм╕шка» (12), «Мо╖ бажання»(13) та ╕нш╕. Вона сама склада╓ в╕рш╕ та пише до них музику. Не меншо╖ уваги заслугову╓ творч╕сть Натал╕ Могилевсько╖, ╖╖ популярна п╕сня «В╕льний птах» (14). Дуже колоритною ╓ творч╕сть Соф╕╖ Ротару, яка викону╓ багато укра╖нських п╕сень. У х╕т-парад хот╕лося б внести п╕сню «Одна калина»(15) Руслана Кв╕нта на музику В╕тал╕я Куровського. Це д╕йсно патр╕отична п╕сня про Укра╖ну, про ╖╖ символ - калину. Бадьорий настр╕й ц╕╓╖ п╕сн╕ п╕дкреслю╓ ╖╖ характер, народн╕сть. Належне м╕сце хочеться в╕двести ╕ п╕сн╕ «Краю м╕й лелечий» (16) на слова Г. Булаха та музику ╤. Поклада. Це п╕сня про журбу за молодими роками, батьк╕вською хатою, найр╕дн╕шою укра╖нською землею. П╕сню «Червона рута» (17) на слова та музику В. ╤васюка теж можна в╕днести до п╕сень про кохання. ╢ краса у ╖╖ мов╕. Чар-з╕лля, червона рута, ╕нш╕ засоби зачарування - все це виказу╓ укра╖нськ╕ звича╖, побут.
П╕сню Олександра Пономарьова «Варто чи н╕?» (18) хочеться назвати г╕мном кохання. Сповнена н╕жних почутт╕в, щирост╕, вона не може залишити байдужим н╕кого. У п╕сн╕ сп╕вак назива╓ свою кохану «леб╕дкою», висловлю╓ свою любов, в╕ддан╕сть. На мою думку, ця п╕сня ма╓ право на м╕сце в цьому х╕т-парад╕.
Включити до перел╕ку найв╕дом╕ших укра╖нських п╕сень хочеться дуже патр╕отичну п╕сню «Моя Укра╖на» (19) на слова Юр╕я Рибчинського та музику Н╕коло. Сьогодн╕ ╖╖ можна почути у виконанн╕ Натал╕╖ Бучинсько╖ та Михайла Поплавського. Ця п╕сня здатна викликати в душ╕ горд╕сть за свою Батьк╕вщину, щиру любов до не╖. Це особливо яскраво передають рядки: «Ти перед ворогом сво╖м не ставала на кол╕на...».
Не можна не нагадати ще про одну красиву й мелод╕йну п╕сню Юр╕я Рибчинського, яку викону╓ Та╖с╕я Повал╕й, на музику ╤горя Поклада «Чар╕вна скрипка» (20). Як ╕ багато укра╖нських п╕сень, вона емоц╕йна, сповнена душевност╕, яскрава та виразна.
Завершуючи, хочу зауважити, що це лише малесенька частка т╕╓╖ багато╖ п╕сенно╖ скарбниц╕, що ╓ у нашого народу. Дуже багато укра╖нських п╕сень заслуговують уваги, але я спробувала в╕докремити саме т╕, як╕ повною м╕рою, на м╕й погляд, можуть виявити сво╓р╕дн╕сть та неповторн╕сть звича╖в укра╖нського народу. Адже наша п╕сня - це дорогоц╕нне надбання народу, нев’януча краса його культури, в як╕й звучить душа укра╖нц╕в.
Дар’я Тарасова,
учениця 11-Б класу г╕мназ╕╖
№ 11 ╕м. К. А. Треньова.
м. С╕мферополь.

НАРОДНИЙ Х╤Т-ПАРАД
«А в тебе ╓ п╕сня - До душ╕ стежинка!»

Наш народний х╕т-парад набира╓ оберт╕в! Сьогодн╕ свою п╕сенну двадцятку представля╓ с╕мферопольська школярка Дар’я Тарасова. Заклика╓мо й ╕нших читач╕в до участ╕! Нагада╓мо правила газетного п╕сенного марафону. «Кримська св╕тлиця» у цьому роц╕ започаткову╓ на сво╖х стор╕нках п╕сенний народний х╕т-парад. Давайте разом визначимо двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (в яких ╓ автор) укра╖нських п╕сень. П╕сень, без яких справд╕ неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем. Надсилайте ваш╕ вар╕анти найпопулярн╕шо╖ п╕сенно╖ двадцятки (можете додати тексти, ауд╕озаписи) на нашу адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «Народний х╕т-парад», або на e-mail: kr_svit@meta.ua. Т╕ п╕сн╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями народного х╕т-параду, а учасники, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», отримають в нагороду ауд╕озаписи з укра╖нськими п╕сенними перлинами.
Насамк╕нець редакц╕я плану╓ провести серед читач╕в-учасник╕в конкурс на краще виконання цих п╕сень, головним призом якого буде г╕тара в╕д вже добре в╕домо╖ «св╕тличанам» льв╕всько╖ ф╕рми «Реноме». При╓днуйтеся!
Ведуча п╕сенно╖ рубрики Юл╕я КАЧУЛА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6842

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков