"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Джерельце""
#5 за 30.01.2009
СВЯТО ДУШ╤ ╤ Р╤ДНОГО СЛОВА
День укра╖нсько╖ писемност╕ та мови - великий ╕ величний день. Це свято, що заявля╓ про нас, укра╖нц╕в, не лише як про людей, населення, а як про народ, нац╕ю - горду, що зна╓ соб╕ ц╕ну, яка вистраждала немало на шляху свого становлення. А ще це свято представля╓ нашу державу ╕ укра╖нц╕в усьому св╕тов╕ як народ прадавньо╖ ╕стор╕╖, велико╖ мужност╕ ╕ високого ╕нтелекту. Цього року, як н╕коли, урочисто ╕ надзвичайно святково в╕дзначили буковинц╕ свято р╕дно╖ мови у палац╕ «Академ╕чний». Тут з╕бралися поважн╕ гост╕ - прац╕вники машзаводу з╕ сво╖м директором - В. А. С╕дляром; представники обласного в╕дд╕лку Союзу укра╖нок, який очолю╓ щира патр╕отка ╕ борець за укра╖нську мову О. В. Попелюк; представники обласно╖ науково╖ б╕бл╕отеки ╕м. М. ╤васюка; прац╕вники книгарень «Бук╕н╕ст» та «Укра╖нська книга» ╕ ще чимало хороших й св╕тлих людей. Ц╕нним ╓ те, що глядач╕ прийшли на свято за покликом серця, а не були з╕бран╕ для того, аби заповнити залу. Мен╕ випала честь в╕дкривати цей веч╕р. На сцену п╕дн╕малася з великим хвилюванням: розум╕ла свою в╕дпов╕дальн╕сть, усв╕домлювала, що мова, наче жива ╕стота, як╕й я зобов’язана ус╕м - тим, що укра╖нка, що громадянка - дивиться на мене примруженим оком ╕ наче пита╓: «То як ти мене любиш, як в╕дстою╓ш? Чим для тебе ╓ мо╓ свято?». ╤ вже з то╖ хвилини, коли я стала в╕ч-на-в╕ч з ╖╖ Величн╕стю Укра╖нською Мовою, - з то╖ хвилини уже не пом╕чала н╕кого й н╕чого. Минуло хвилювання, де й под╕вся страх. П╕сля дек╕лькох вступних сл╕в почала поетичну розмову ╕з Нею - Нашою Мовою. Я стояла перед нею - прекрасною, р╕дною, величною.
МОВО МОЯ
Мово моя, - ти ясна з╕рниця на сход╕, Сонце вста╓ ╕ про тебе сп╕ва╓ п╕сн╕, Хоче воно розказати ус╕м народам, Що укра╖нська назавжди йому з р╕дн╕. Ти народилась - йому простягнула руки, Ясного променю в себе вдихнула сповна. Як катували тебе, як╕ зазнавала муки - Все поборола й вернулася до життя. Мово моя, - ти з б╕серу ср╕бна р╕чка, Серця мелод╕я в тоб╕ жива луна. П╕сню величну м╕льйон╕в вкра╖нських пот╕чк╕в З св╕ту усього вв╕брала твоя душа.
На свято прибули в╕домий режисер, к╕нематограф╕ст, письменник, автор ╕ оператор-постановник великого укра╖нського ф╕льму «Т╕н╕ забутих предк╕в» Юр╕й ╤лл╓нко з дружиною - народною артисткою Укра╖ни Людмилою ╢ф╕менко. В╕н презентував свою нову трилог╕ю «Допов╕дна апостолу Петру». Вс╕х зворушила спов╕дь Юр╕я Герасимовича: «Ви╖хавши до Рос╕╖, я якось в╕д╕рвався в╕д р╕дно╖ земл╕, мови. Кажучи прямо, став яничаром. ╤ мен╕ так було добре, вже звик, нав╕ть не думав щось зм╕нювати у сво╓му житт╕. Переворот у св╕домост╕ стався п╕сля того, як я прочитав ╕ заглибився у пов╕сть Михайла Коцюбинського «Т╕н╕ забутих предк╕в». А коли при╖хав у Карпати зн╕мати ф╕льм, взагал╕ прокинувся ╕ почав повертати до сво╖х джерел. Я щасливий, що позбувся яничарства!». Людмила ╢ф╕менко (Мавка у «Л╕сов╕й п╕сн╕», в╕дьма - «Молитва за гетьмана Мазепу») саме Юр╕ю вдячна за те, що колись в╕дкрив ╖й багатство укра╖нсько╖ культури та ╕стор╕╖. «Я дуже добре вчилася в школ╕, але н╕чого не чула про княгиню Ольгу, - згадувала актриса. - Вперше почула про таку постать, аж коли писався сценар╕й ф╕льму». Виступи цих людей зал в╕тав гучними оплесками. Це були не звичайн╕ м╕тингов╕ промови, а щир╕ слова патр╕от╕в, з╕знання в любов╕ р╕дн╕й мов╕, Батьк╕вщин╕. Урочистим ╕ захоплюючим було сп╕лкування ╕з досл╕дницею укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури ╤риною Фар╕он. Це - ╕стинна й щира патр╕отка, до останньо╖ кл╕тинки свого ╓ства. А яка у не╖ мова - наче р╕ка, що не зна╓ н╕ спочину, н╕ втоми. Виступ об╜рунтовувала прикладами ╕ фактами, пересипала влучними жартами, см╕ливо кидала глузлив╕ сл╕вця ╕ гостру сатиру на адресу тих, хто не хоче вивчати укра╖нську мову, говорить суржиком, недооц╕ню╓ роль мови у п╕днятт╕ нашо╖ духовност╕. Пан╕ ╤рина полонила залу мистецтвом слова. Вс╕ дивилися на не╖ ╕з захопленням ╕ вдячн╕стю. Ця людина у сво╓му служ╕нн╕ Укра╖н╕ не зна╓ втоми. Звичайно, я з рад╕стю подарувала шановним гостям «Календар-2009», де вм╕щено репродукц╕╖ з дванадцяти мо╖х картин на тему: «Укра╖нськ╕ народн╕ свята ╕ звича╖», ╕ презентац╕я якого також в╕дбувалася на свят╕ р╕дно╖ мови. Цей календар побачив св╕т завдяки об’╓днанню «Свобода» та Черн╕вецьк╕й ф╕л╕╖ «Приватбанку», як╕ виявили сво╖ патр╕отичн╕ почуття ╕ турботу про розвиток обдаровано╖ молод╕ в нашому кра╖. Велике Вам спасиб╕ за п╕дтримку, допомогу ╕ любов до мистецтва. П╕сля урочистостей вечора в╕дбувся концерт художн╕х колектив╕в област╕. Запальн╕ хореограф╕чн╕ композиц╕╖, дзв╕нка укра╖нська п╕сня ╕ тро╖ст╕ музики закрутилися у барвистому вихор╕. Пролунав останн╕й акорд, затихло останн╓ слово, та не хот╕лося залишати залу, не хот╕лося йти додому... Це означа╓, що веч╕р не просто удався; сказати так - буде дуже формально ╕ сухо. Ми просто г╕дно в╕дсвяткували День укра╖нсько╖ писемност╕ ╕ мови, Мови в╕ков╕чно╖, милозвучно╖, яка поста╓ у сво╖й крас╕ й велич╕ ╕ в яко╖ велике майбутн╓. Вона голодоморами нищена, кованими чоб╕тьми топтана. Вона - великомучениця. Тож нехай залишаються у минулому вс╕ понев╕ряння, а майбутн╓ нашо╖ р╕дно╖ Мови - прекрасне! Я в╕рю у це, ╕ так мусить бути!
Тетяна ПОЛУБКО, учениця ЗОШ № 14. м. Черн╕вц╕.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6849
|