Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6053)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2009
«Поез╕я - це завжди неповторн╕сть...»

УРОК ПОЕТИЧНО╥ ТВОРЧОСТ╤

Добрий день, шановний пане редакторе дитячо╖ газети « Джерельце» Даниле Андр╕йовичу! Дякую Вам, що не залиша╓те поза увагою роботи мо╖х д╕тей, член╕в шк╕льного «Клубу юний журнал╕ст». Спасиб╕, що допомага╓те в╕рити в себе, у сво╖ сили. Адже д╕тям це так необх╕дно. Ми з нетерп╕нням чека╓мо виходу кожного номеру Вашо╖ газети. Чита╓мо, перечиту╓мо, обговорю╓мо, радимось. Як добре, що Ви у нас ╓. Низький Вам укл╕н.
А ще надсилаю Вам «Урок поетично╖ творчост╕», де хочу под╕литися з учителями-ф╕лологами сво╖м досв╕дом, а саме: як знайти отой ╓диний шлях до дитячо╖ душ╕, п╕д╕брати ключик до ╖╖ маленького серця, щоб дитина почула Вас.

Поез╕я - це завжди неповторн╕сть,
Якийсь безсмертний дотик до душ
Л╕на Костенко

Духовний св╕т людини, ╖╖ ╕дейне становлення в сучасному св╕т╕, формування справжн╕х ц╕нностей, морально╖ культури - головн╕ проблеми, як╕ хвилюють сьогодн╕ кожного вчителя-ф╕лолога. Гуман╕зац╕я школи - нар╕жний фундамент нового педагог╕чного мислення. Важливу роль у процес╕ гуман╕зац╕╖ в╕д╕гра╓ л╕тература як вид мистецтва. Це ун╕версальний зас╕б формування ╕ розвитку творчих зд╕бностей, образного мислення, естетично╖ св╕домост╕ дитини. Лише вдумливо ╕ схвильовано прочитаний тв╕р може збудити емоц╕╖, як╕ переростають у почуття ╕ роблять людину людиною. Ум╕ння прочитати художн╕й тв╕р «розумом ╕ серцем» - запорука його виховного впливу на особист╕сть. Виховати такого читача можна лише за умови, якщо викладання в школ╕ оберта╓ться навколо ос╕, ╕м’я як╕й - Поез╕я.
Поетеса Ганна Чубач пише: «Поез╕я любить не вс╕х, Поез╕я вс╕м - не да╓ться». Хто це вс╕? Це т╕, яких ми не навчили любити поез╕ю, тому вона ╖м ╕ не да╓ться. Тому вчитель разом ╕з д╕тьми ма╓ пройти нелегкий шлях, щоб його учн╕, як ╕ в╕н, кохалися в поез╕╖, щоб поез╕я стала для них тим житт╓дайним променем, який з╕гр╕ва╓ душу в радост╕ й гор╕, в юност╕ й на схил╕ л╕т, робить людину оптим╕стом, мудрецем. ╤ допоможе вчителю у ц╕й справ╕ урок поетично╖ педагог╕ки.
Урок - це виток п╕знання в широкому сенс╕, на якому в╕дбува╓ться пошук д╕алогу дорослого з дитиною, щоб пробудити в дитяч╕й св╕домост╕ глибокий д╕алог ╕з самим собою.
Розмова ця розпочина╓ться у в╕ршованому жанр╕, тому що поетична мова - це вже сходинка над буденн╕стю. Саме так, дещо п╕днявшись, ╕ необх╕дно говорити з учнями про щось актуальне, яке зника╓ в╕д нашо╖ щоденно╖ уваги, але може бути найголовн╕шим для формування особистост╕, для розвитку внутр╕шнього св╕ту дитини.
Про що це - найголовн╕ше? Перш за все, про вчителя.
Усе доступн╕шим ста╓ р╕зноман╕тне п╕знання: безл╕ч книг, пос╕бник╕в, «всемогутн╕й» ╕нтернет. Послаблю╓ться значим╕сть шк╕льного учителя, бл╕дне авторитет. Але саме вчитель веде учня до Великого П╕знання. Та для цього необх╕дно спочатку прокласти стежку вза╓модов╕ри, вза╓морозум╕ння: в╕д учителя - до учня, в╕д учня - до вчителя.

УЧИТЕЛЬ
Скромн╕сть, щир╕сть, простоту,
Щедр╕сть, чесн╕сть, доброту,
Й серце з рад╕стю
сво╓ Д╕тям - в╕дда╓.
Отчий край, Вкра╖ну,

Р╕дну мову солов’╖ну
Вчить д╕тей любити.

На земл╕ у мир╕ жити.
Коли важко - допоможе,
Заспоко╖ть в гор╕ зможе.
Посм╕хнеться, мовить слово
╤ зда╓ться, все чудово.

У якому в╕ц╕ людин╕ необх╕дно розпочати самовиховання? Звичайно, в дитячому – ╕ якомога ран╕ше! Дивний ╕ дещо пот╕шний поетичний образ може захопити дитину до творчого самовдосконалення, задуматися про себе, про сво╖ якост╕ та вчинки.


ПРО Н╤КЧЕМУ

Н╕хто, н╕де, н╕коли
Не чув Миколи в школ╕.
Писати в╕н не вм╕в,
Читати не хот╕в.
Н╕яков╕сть н╕кчеми
Н╕як не зрозум╕ть.
Н╕ в якого н╕кчеми
 Талант не розбудить.

У людин╕ повинно бути все прекрасним. А особливо ╖╖ мовлення: багате, точне, правильне, доречне, виразне, зм╕стовне, посл╕довне. А хто, як не вчитель, буде прищеплювати любов ╕ повагу до р╕дно╖ мови.

Р╤ДНА МОВА
Р╕дну мову береж╕ть,
Нею правильно пиш╕ть!
Мову Ви вивчайте,
Гарно розмовляйте!
Заглядайте у словник -
 Учн╕в в╕рний пом╕чник.
Ну, п╕знай слова:
«Новий» чи «нова»?
Наша мова -
 скарб людини,
Пам’ятай це
 щохвилини.
Бережи ╖╖, шануй,
В чисте джерело
 не плюй!

Одн╕╓ю з найважлив╕ших стор╕нок поетичного уроку ╓ стор╕нка, присвячена Матер╕. У тривоз╕ й любов╕, в замилуванн╕ й над╕╖ вдивляються матер╕ в сво╖х д╕тей, спод╕ваючись ╕ прагнучи щастя для них. Ус╕м сво╖м життям ╕ працею, прикладом ╕ вихованням утверджують у нас кращ╕ риси людяност╕ й добра.

БЕРЕЖ╤ТЬ СЕРЦЕ МАТЕР╤

Серце матер╕ все зна╓,
Серце матер╕ болить.
То вогнем воно пала╓,
То стиска╓ться, щемить.
Серце матер╕ все чу╓:
Негаразди ╕ б╕ду.
Т╕льки ╖й одн╕й в╕щу╓
Долю сина непросту.
╤ вноч╕ воно не спить,
Все пульсу╓ ╕ пульсу╓.
Серце матер╕ болить,
Щось недобре воно чу╓.
 Не примушуйте
страждати
Серце матер╕ сво╓╖,
Краще м╕цно об╕йняти,
Пригорнутися до не╖.

Щасливий той учитель, хто зможе знайти д╕алог сердець. Та головне завдання - зум╕ти сказати про глибок╕ житт╓в╕ Основи.
Хай на допомогу в цьому д╕алоз╕ про головне прийде ╕ поетична розмова; т╕льки б видалася вона простою, дох╕дливою, без втрати житт╓во важливого ╕ прекрасного. Адже лише такий урок поетично╖ педагог╕ки в змоз╕ забезпечити умови для становлення ╕ розвитку духовно багато╖ особистост╕ з╕ справжн╕ми людськими ц╕нностями та високою культурою, здатно╖ творити сво╓ життя; стати повноц╕нним господарем - творцем сусп╕льства та справжн╕м громадянином сво╓╖ держави - ╕м’я як╕й Укра╖на; любити р╕дну батьк╕вську землю, укра╖нський народ, його звича╖ та традиц╕╖, його культуру.

УКРА╥НА - ЦЕ ТИ ╤ Я

Укра╖на -
це моя держава,
Укра╖на -
це Богдана слава,
Це старенька
р╕дна мати-ненька,
Це хатина у садку
б╕ленька.
Я люблю свою Вкра╖ну,
Р╕дну неньку Укра╖ну,
Мову кв╕т╕в, солов’я -
Це моя й твоя земля.
Верболози,
що до р╕чки гнуться;
Трави, що, мов коси
шовком в’ються -
Наймил╕ше,
любе серцю це,
Бо вкра╖нським,
р╕дним воно ╓.
Укра╖на - значить ти ╕ я,
Ти ╕ я - Укра╖на моя.
Ми ╓дине ц╕ле
на роки,
На стол╕ття -
на в╕ки.
В╕ра ПАЛЬОХА,
кер╕вник гуртка «Юний журнал╕ст», учитель вищо╖ категор╕╖, зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ мови та л╕тератури л╕цею мистецтв м╕ста Керч╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6852

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков