Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 06.02.2009
ТО ХТО Ж АВТОР ЗНАМЕНИТО╥ П╤СН╤ «ОЙ У ЛУЗ╤ ЧЕРВОНА КАЛИНА»?

З нагоди 90-р╕ччя з часу сформування в м. Стрию Лег╕ону Укра╖нських С╕чових Стр╕льц╕в наприк╕нц╕ 2004 р. там в╕дбулась ╕сторико-кра╓знавча конференц╕я «С╕чов╕ Стр╕льц╕ — нев’януча слава галицько-укра╖нського в╕дродження».
Дещо зап╕зн╕лим в╕длунням стала, зокрема, розширена ╕нформац╕я про конференц╕ю в м╕ськ╕й газет╕ «Гом╕н вол╕» в╕д 11 с╕чня 2005 р. заступника директора Стрийського кра╓знавчого музею «Верховина» З. Ханас п╕д заголовком «Автором сл╕в стр╕лецького г╕мну ╓ Григор╕й Трух з Г╕рного». Мене за╕нтригували так╕ рядки з публ╕кац╕╖: «Науковий прац╕вник музею Романа Савчин виступила з досл╕дженням: «Стр╕лецьке мистецтво ╕ Стрийщина». Найц╕кав╕шим моментом роботи стала розпов╕дь про ╕стор╕ю п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина». Мало кому в╕домо, що автором сл╕в стр╕лецького г╕мну ╓ с╕човий стр╕лець Григор╕й Трух, родом з Г╕рного (село поблизу Стрия. — Р. П.)».
Знаменита п╕сня, з яко╖ починалося нац╕ональне в╕дродження к╕нця 1980 — початку 1990-х рок╕в, з того часу асоц╕ювалася в мо╖й уяв╕ чи то з народною творч╕стю, чи то з конкретним пр╕звищем. Т╕льки не з цим. Вир╕шив погортати авторитетн╕ видання. Почну з найдавн╕шого доступного мен╕ фотоальбому - «Укра╖нськ╕ С╕чов╕ Стр╕льц╕. 1914-1920», що побачив св╕т у Львов╕ в 1935 р. ╕ перевиданий там же репринтним способом у 1991 р. Так-от, на стор. 128 написано: «Найпопулярн╕шу п╕сню «Ой у луз╕», з якою виходили Стр╕льц╕ на в╕йну, склав С. Чарнецький для твору В. Пачовського «Сонце Ру╖ни». У 1937 р. композитор, музиколог ╕ фольклорист З╕нов╕й Лисько видав у Львов╕ зб╕рник п╕сень «Великий сп╕ваник «Червоно╖ калини», в╕дкривши його ц╕╓ю п╕снею. Однак п╕д заголовком сто╖ть лише пр╕звище самого маестро — чи як автора сл╕в ╕ музики одночасно, чи лише як обробника народно╖ п╕сн╕. Десятий том д╕аспорно╖ «Енциклопед╕╖ укра╖нознавства» (ЕУ), перевиданий 2000 р. в Укра╖н╕, у статт╕ про С. Чарнецького не пода╓ н╕яко╖ ╕нформац╕╖ про п╕сню. Нема╓ про не╖ згадки ╕ в дев’ятому том╕ ЕУ в статт╕ про Г. Труха. Аналог╕чно — ╕ в статт╕ п╕д криптон╕мом Б. Р. «До 100-р╕ччя Степана Чарнецького», вм╕щен╕й у квартальнику б╕бл╕ограф╕╖ й книгознавства «Укра╖нська книга» № 3 в╕д 1981 р. Товариства укра╖нських б╕бл╕оф╕л╕в, Укра╖нського б╕бл╕ограф╕чного Товариства Америки ╕ Б╕бл╕ограф╕чно╖ ком╕с╕╖ НТШ. Натом╕сть енциклопедичний дов╕дник «Митц╕ Укра╖ни» (К., 1992) в статт╕ про С. Чарнецького однозначно стверджу╓: «1913 у вистав╕ «Сонце Ру╖ни» В. Пачовського вперше було виконано п╕сню «Ой у луз╕ червона калина похилилася…» (слова ╕ муз. Ч.), що стала народною».
Надовше зупинюся на статт╕ «Ой у луз╕ червона калина похилилася» доктора ф╕лолог╕чних наук, лауреата Шевченк╕всько╖ прем╕╖ Федора Погребенника в № 5 в╕д 1997 р. журналу «Визвольний шлях». Як в╕домо, в╕н активно досл╕джував ╕стор╕ю походження багатьох в╕домих укра╖нських п╕сень, видавши сво╖ нариси книгою «Наша дума, наша п╕сня» (К., 1991). Автор журнально╖ публ╕кац╕╖ пише: «Згодом у середовищ╕ рядових с╕чових стр╕льц╕в виникли нов╕ строфи п╕сн╕, що в╕дображали патр╕отичн╕ почуття молодого покол╕ння борц╕в, прагнення галицьких укра╖нц╕в надати допомогу ╓динокровним братам визволитись з царсько╖ невол╕:

Марширують наш╕ добровольц╕ у кривавий тан
Визволяти брат╕в-укра╖нц╕в з московських кайдан.
А ми т╕╖ московськ╕ кайдани роз╕рвемо,
А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!

Дал╕ Ф. Погребенник процитував спогади С. Чарнецького «Моя мандр╕вка з Мельпоменою» ╕з льв╕всько╖ газети «Новий час» в╕д 16 грудня 1934 р.: «Ми стали вик╕нчувати давно вже приготовлювану до вистави драму В. Пачовського «Сонце Ру╖ни». Автор дав мен╕ своб╕дну руку скоротити предовгу, протяжну, але прекрасну свою драму. Я це й зробив, обтинаючи ╖╖ б╕льш як на одну третину та заступаючи п╕сню «Ой не дивуйтеся та добр╕╖ люди» новою п╕снею «Ой у луз╕ червона калина», до котро╖ мелод╕ю доробив я сам, а Михайло Коссак розложив ╖╖ на… ╕нструменти…». У вистав╕ була використана т╕льки одна строфа п╕сн╕, що «поширилася серед молод╕, зокрема с╕чових стр╕льц╕в, загони яких саме формувалися у Стрию».
Тепер пора повернутися до пр╕звища Г. Труха. Льв╕вський поет ╕ вчений Петро Шкраб’юк видав у Львов╕ в 2002 р. книгу «Крех╕в», до яко╖ включив його спогади. На них ╜рунту╓ св╕й однозначний висновок ╕ Ф. Погребенник. Цитую за ц╕╓ю книгою: «Коли одного дня в серпн╕ 1914 року мали ми зб╕рку на площ╕… бурси в Стрию, я почув, як м╕й сус╕д у ряд╕, урядник укра╖нсько╖ каси в Стрию ╤ваницький п╕дсп╕вував соб╕ гарну п╕сню, що мен╕ дуже сподобалася. ╥╖ в╕н навчився в╕д артист╕в Льв╕вського театру… На мою просьбу в╕н пересп╕вав мен╕ к╕лька раз╕в одну строфу т╕╓╖ п╕сн╕, я навчився ╖╖ напам’ять. Слова т╕╓╖ п╕сн╕, що мене так захопила, були так╕:
Ой у луз╕ червона калина похилилася,
Чогось наша славна Укра╖на зажурилася…
Оц╕ слова так дуже п╕дходили до тод╕шнього положення й так живо висказували всю нашу стр╕лецьку ╕дею, що я повторяв соб╕ ту чар╕вну строфу раз у раз, а як наступного дня ми вийшли знову на вправи, я с╕в перед бурсою коло столика й склав три нов╕ додатков╕ строфи, що разом творили ту славну «Червону калину». Ось ╖╖ повний текст, нин╕ широко в╕домий ╕ багато раз╕в друкований у р╕зних виданнях:
* * *
Ой у луз╕ червона калина похилилася,
Чогось наша славна Укра╖на зажурилася.
А ми тую червону калину п╕д╕ймемо,
А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наш╕ добровольц╕ у кривавий тан
Визволяти брат╕в укра╖нц╕в з московських кайдан.
А ми наших брат╕в укра╖нц╕в визволимо,
А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!
Ой у пол╕ яро╖ пшениц╕ золотистий лан,
Розпочали наш╕ добровольц╕ з москалями тан;
А ми тую ярую пшеницю ╕зберемо,
А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!
 Як пов╕╓ буйнесенький в╕тер з широких степ╕в,
То прославить по вс╕й Укра╖н╕ с╕чових стр╕льц╕в.
А ми тую стр╕лецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Укра╖ну, гей, гей, розвеселимо!

Коли народилися нов╕ строфи до п╕сн╕, Г. Трух там же перед бурсою к╕лька вечор╕в навчав ╖╖ сп╕вати с╕чових стр╕льц╕в. Вона в╕дразу д╕стала крила, вс╕м сподобалася ╕ полет╕ла в╕д них до Стрия, а зв╕дти — по вс╕й Галичин╕. Саме в такому вар╕ант╕в сп╕вали цю п╕сню с╕чов╕ стр╕льц╕, наступн╕ покол╕ння галичан-укра╖нц╕в, а п╕сля здобуття незалежност╕ — й укра╖нц╕ на Велик╕й Укра╖н╕, хоча в╕домо к╕лька ╖╖ вар╕ант╕в. Нин╕ це вже — п╕сенна класика.
Наприк╕нц╕ сво╓╖ статт╕ Ф. Погребенник згадав зб╕рку «╤сторичн╕ п╕сн╕ укра╖нського народу», видану льв╕вським студентом Мирославом С╕чинським незадовго до атентату на ц╕сарського нам╕сника в Галичин╕ Анджея Потоцького 12 кв╕тня 1908 р. Ц╕каво, що ця зб╕рка зак╕нчу╓ться саме рядками присп╕ву до першо╖ строфи п╕сн╕, наведених вище.
Помандрувавши стор╕нками цих видань, я насм╕лився 26 с╕чня 2005 р. потурбувати телефонним дзв╕нком славного льв╕вського довгожителя, композитора, диригента ╕ педагога Миколу Колессу. Йому п╕шов 102-й р╕к, але пам’ять ще н╕вроку ч╕пка. З розмови з’ясувалося, що точне авторство ц╕╓╖ п╕сн╕ нев╕доме ╕ йому, хоча з його вуст теж прозвучало пр╕звище С. Чарнецького.
Що ма╓мо за висновок? Хто ж насправд╕ ╓ автором п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина»? Якому авторов╕ публ╕кац╕й про не╖, якому виданню в╕рити? Однозначно╖ в╕дпов╕д╕ в них не м╕ститься, навпаки, очевидний р╕зноб╕й. Як на мене, то в кожн╕й з них м╕ститься частинка ╕стини. Мабуть, ця п╕сня ма╓ все-таки к╕лькох сп╕вавтор╕в. Перший з них — сам народ в особ╕ нев╕домого творця першо╖ строфи ╕ присп╕ву до не╖. Роблю зовс╕м не остаточний висновок про них на п╕дстав╕ того, що С. Чарнецький не стверджу╓ в спогадах свого авторства сл╕в першо╖ строфи, лише каже про зам╕ну п╕сн╕ «Ой не дивуйтеся…» новою (вид╕лення мо╓), тобто ╕ншою п╕снею «Ой у луз╕ червона калина». Чи в╕н мав на уваз╕ власний новотв╕р, чи просто зам╕ну одн╕╓╖ ╕ншою, залиша╓ться гадати. Поет також п╕дкреслю╓ свою «доробку» мелод╕╖, а не придуману ним. Не маю п╕дстав, усл╕д за Ф. Погребенником, не дов╕ряти й св╕дченню випускника Стрийсько╖ г╕мназ╕╖ 1914 р., колишнього с╕чового стр╕льця, згодом ем╕гранта, в╕домого священика ЧСВВ в Канад╕ Г. Труха (1894–1959) про його авторство друго╖-четверто╖ строф п╕сн╕.
╤ все ж для беззаперечного прийняття його твердження потр╕бно в╕дшукати незац╕кавлене св╕дчення принаймн╕ ще когось ╕з його сучасник╕в. Воно може м╕ститися в тод╕шн╕х публ╕кац╕ях або документах, не в╕днайдених досл╕дниками ╕ не введених у науковий об╕г. А до цього навряд чи варто вважати доведеним твердження Ф. Погребенника з посиланням на В. Селез╕нку ╕ всл╕д за ним В. Мельничука (стаття «Як виросла «Червона калина» в № 14 ж. «Укра╖на» в╕д 1991 р.), н╕би Г. Трух ╕ ╓ справжн╕м автором сл╕в знаменито╖ стр╕лецько╖ п╕сн╕, котре базу╓ться, знову ж таки, на словах самого Г. Труха.
Водночас вида╓ться помилковим судження цитованих вище видань про авторство сл╕в ╕ мелод╕╖ лише С. Чарнецького (1881–1944) — поета з л╕тературно╖ групи «Молода муза», театрального д╕яча ╕ критика, автора к╕лькох зб╕рок в╕рш╕в, опов╕дань ╕ фейлетон╕в, ц╕нного досл╕дження «Нариси укра╖нського театру в Галичин╕». Адже в 1913 р. на час постановки вистави «Сонце Ру╖ни» ще не було в╕йськових формувань УСС ╕ не почалась Перша св╕това в╕йна, в як╕й вони взяли участь на боц╕ Австро-Угорщини у ╖╖ в╕йн╕ з Рос╕╓ю. Очевидно, все-таки найближчими до ╕стини ╓ слова П. Шкраб’юка з книги «Крех╕в» про те, що цей поет «т╕льки скомпонував мелод╕ю та, мабуть, перш╕ два рядки». До того ж мелод╕ю в╕н «доробив» (точн╕ше було б сказати — запозичив) з в╕домо╖ народно╖ п╕сн╕ «Розлилися крут╕ бережечки» час╕в козаччини.
З╕ сказаного виплива╓: ставити крапку над «╕» в дискус╕╖ про ╕стор╕ю п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина» зарано. ╥╖ авторство дал╕ залиша╓ться полем для продовження пошук╕в. Водночас новим досл╕дникам п╕сенно╖, ╕ не т╕льки, творчост╕ потр╕бна б╕льша ц╕леспрямован╕сть ╕ нав╕ть добрий фанатизм у цьому напрямку. Адже ц╕лком може статися, що вже за к╕льканадцять рок╕в, не кажучи про к╕лька десятил╕ть, за наявност╕ наймодерн╕ших вид╕в зв’язку, маси друкованих видань ╕ т. ╕н., важко буде встановити авторство в╕домих п╕сень та в╕рш╕в про ту ж Помаранчеву революц╕ю 22 листопада - 8 грудня 2004 р., що звучали протягом ╖╖ переб╕гу на Майдан╕ Незалежност╕ в Ки╓в╕, учасниками та св╕дками яко╖ стали м╕льйони укра╖нц╕в. Мудрий приклад пресово╖ квартири УСС заклика╓ починати писати ╕стор╕ю фотооб’╓ктивом, пером ╕ пензлем уже в момент ╖╖ творення, як колись в╕домий педагог радив починати виховання дитини в╕д першого дня ╖╖ життя.
Роман ПАСТУХ.
(«Дрогобицький портал»).
* * *
У «Св╕тличн╕й» фонотец╕ ╓ записи п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина» - зокрема, у виконанн╕ популярного рос╕йського (!) сп╕вака О. Мал╕н╕на. Звертайтеся - под╕лимося! Конт. тел. (0652) 51-13-24.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6877

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков