Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2003 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2003
СТО ЛЯПІВ ПРО НАЙВІДОМІШИХ УКРАЇНЦІВ
Іван АНДРУСЯК

Ситуація, за якої деякі російські видавництва не просто "зринають" на нашому книжковому ринку, а й пробують видавати книжки українською мовою, виглядає доволі симптоматичною, хоч і не позбавленою глузду. Якщо, звісно, цей ринок апріорі розуміється як український, а не якась там "ґлубінка", що трапляється значно частіше...
Тим не менше, книжку "100 найвідоміших українців" робили хоч і в Києві, та все-таки росіяни. Попри те, що статтю, приміром, про Василя Стуса готував його син Дмитро, про Олександра Маринеско - Михайло Гнатюк, а чимало інших матеріалів скомпільовано з українських енциклопедій та довідників, усе ж тональність, в якій витримано окремі статті, виглядає доволі дивною, а добір персоналій і поготів. Так чи інакше, запитань до цього томика у відверто попсовій палітурці виникає чимало, причому саме в контексті українського погляду на історію і роль у ній тих чи інших особистостей. Вочевидь, книжки такого штибу назагал потрібні для виконання "просвітянської", популяризаторської місії, але саме тому ініціатива їх підготовки й видання мусить бути все-таки доморощеною.
Перше, що впадає в око навіть при побіжному перегляді змісту, - далеко не всі "найвідоміші українці" є найвідомішими, а тим паче українцями. Йдеться, звісно, не про національну приналежність, а про нерозривність зв'язку з українською культурою. У творчості, приміром, Шолом-Алейхема чи Льва Шестова цей зв'язок простежується настільки виразно, що їхня присутність у книзі не викликає найменшого сумніву. Водночас, "українськість" Михайла Булгакова, Ніколая Бердяєва, Анни Ахматової, Ісаака Бабеля, Олександра Вертинського чи Павла Луспекаєва (зрештою, як і "відомість" декого з них) виглядає глибоко сумнівною.
То, може, якийсь інший принцип, відмінний від закладеного у назві, взяли за основу упорядники? Виглядає, що так. Причому, цих принципів простежується як мінімум два: з-поміж нелояльних до Росії визначних українців обирати лише тих, кого неможливо оминути; тимчасово вважати українцями низку більшою чи меншою мірою відомих росіян або космополітів, які або народилися в Україні чи прожили тут якусь частину життя. Наведемо бодай найбільш кричущі приклади.
1)  Що такого визначного для українського розвою зробив активний учасник кривавих міжусобних воєн Юрій Долгорукий, якого російська історія пам'ятає лише тому, що той мав необережність на диких ведмежих болотах заснувати хутірець із підозрілою назвою Москва?
2) Звісно, визначних авторів барокової доби Данила Туптала (св. Дмитрія Ростовського), Стефана Яворського й Теофана Прокоповича оминати в цьому контексті за жодних обставин не випадає. Але ж навіть росіянам, гадаю, відомо, що всі вони сформувалися під впливом великого Лазаря Барановича, неприсутність якого серед героїв книги можна пояснити хіба лише тим, що він, на відміну від означеної трійці, не працював у Росії. Так само як і не менш відомий Мануйло Козачинський, який долучився до становлення не російської, а сербської культури. Або вчений доби Відродження Юрій Дрогобич, котрий мав неабиякий вплив на європейську науку і культуру...
3) Якщо до сонму найвідоміших українців залучати російських придворних художників Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського, то чому тоді забувати про непридворного Івана Сошенка? Так само в контексті Артемія Веделя й Дмитра Бортнянського чи припустимо забувати про Максима Березовського?
4) Якщо згадані Терещенки, то чому забули про Алчевських, Симиренків, Ханенків?
5) Чим пояснити відсутність у книзі імен Михайла Коцюбинського й Василя Стефаника? Куди "подівся" Дмитро Яворницький?
6) І вже абсолютно неприпустимим є повне й безцеремонне іґнорування багатющої української католицької і греко-католицькоі традиції. Павло Бойма, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Андрей Шептицький, Йосип Сліпий... No comments!
7) Де Пауль Целян?!
8) Добір персоналій XX століття взагалі не витримує жодної критики. Звісно, присутність поруч з іменами тих велетів, кого навіть росіяни, при всьому їхньому бажанні, не можуть оминути (як-от: Леся Українка, Михайло Грушевський, Павло Тичина, Володимир Вернадський, Лесь Курбас, Катерина Білокур чи Василь Стус), імен Дмитра Чижевського, Івана Козловського, Віктора Некрасова чи Миколи Бажана справляє враження. Але як можна було проіґнорувати Степана Бандеру, Миколу Хвильового, Андрія Мельника, В'ячеслава Липинського, Ярослава Стецька, Михайля Семенка, Миколу Зерова, Івана Світличного?.. Чому відсутня бодай згадка про всесвітньо відому школу українських художників - Бойчука, Малевича, Бурлюка, Охріменка, Воргола, Звіринського?.. Як можна, включивши до числа "найвідоміших українців" Павла Луспекаєва, "забути" про Івана Миколайчука та Сергія Параджанова?! З якої такої радості залучили до контексту Олександра Вертинського, проіґнорувавши Володимира Івасюка та Кирила Стеценка?
Вочевидь, запитання до добору персоналій цим не вичерпуються. Кожен може сам продовжити їх перелік. Я ж не можу не звернути увагу ще на кілька важливих моментів. Зокрема, на неповну адекватність деяких ідеологічних оцінок (див. бодай статті про Скоропадського чи Петлюру), що є темою окремої серйозної розмови. А також - на відверті неузгодженості в правописі, аж до вживання-невживання літери ґ в одних і тих самих словах буквально на сусідніх сторінках. Тут розсипана дещиця орфографічних, чимало механічних і безліч пунктуаційних помилок. Нерідкими є й відверті ляпи на кшталт такого: "...читала з захватом, що аж ніяк не личило дівиці шляхетної крові із перспективою високого положення у вищому світі". Уявіть собі це "положення" зі статті про Олену Блаватську, українськість якої так само, при всій моїй глибокій повазі до цієї непересічної особистості, вельми сумнівна.
Отож, зваживши усі за і проти, мушу визнати цю спробу росіян працювати на українському книжковому ринку відверто провальною. Найперше тому, що вона є загалом характерною для російської ментальності спробою "прийти зі своїм законом до чужого монастиря".
І досить говорити про те, що "як нема кращого, то й це знадобиться"! Так - знадобиться, але в скількох школярів (а саме їм, гадаю, найчастіше придасться для рефератів чи якихось інших студій ця книжка) сформується викривлене уявлення про українство!
А тепер спробуйте уявити собі, якою була б книжка з назвою "100 найвідоміших українців", якби її готували не випадкові люди (хай навіть із мінімальним залученням невипадкових Д. Стуса чи
М. Гнатюка), а справжні енциклопедисти на кшталт Івана Дзюби. І, як кажуть у рекламі, "відчуйте різницю"... Ото ж бо й воно.

(Газ. "Українське слово").

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2003 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=688

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков