Розпочався процес зняття грифу «та╓мно» ╕з арх╕в╕в КДБ. На виконання Указу Президента про «Розсекречення арх╕вних документ╕в про укра╖нський визвольний рух, пол╕тичн╕ репрес╕╖, голодомори, якщо вони не ╓ державною та╓мницею» – ознайомитися з цими документами може кожен громадянин. Як пов╕домив кер╕вник Галузевого державного арх╕ву СБУ Володимир В’ятрович – наcамперед радянськ╕ грифи та╓мност╕ розпочнуть зн╕мати ╕з документ╕в пер╕оду 1960-1970-х рок╕в. Якщо ви хочете спробувати щось д╕знатися про долю сво╖х р╕дних, як╕ постраждали в╕д влади у пер╕од з 1917 року до 1991 року, – треба зайти на сайт Служби Безпеки Укра╖ни ╕ у розд╕л╕ «Галузевий державний арх╕в СБУ» знайти електронний зразок письмового звернення. Над╕славши у будь-який спос╕б таку заявку (поштою, електронним листом, факсом), ви можете розраховувати, що через деякий час вам зателефонують ╕ розкажуть, що потр╕бно зробити для ознайомлення ╕з розшукуваними матер╕алами. Для вас замовлять перепустку, яку зможете отримати на вулиц╕ Володимирськ╕й, 35, а сам арх╕в СБУ знайдете за адресою: Золотовор╕тська, 7. Фах╕вц╕ радять розпочинати ╕з «Журналу з арх╕в╕в ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ», який виходить з 1995 року. В ╕нтернет╕ можна знайти 4 випуски на оф╕ц╕йному сайт╕ та ще дек╕лька на сайт╕ Ки╖вського товариства «Мемор╕ал». Мають сво╖ ╕нтернет-стор╕нки ╕ деяк╕ обласн╕ арх╕ви. Якщо ви зна╓те приблизн╕ дати судових процес╕в, назви справ та ╕мена репресованих, то завдяки цьому журналу ви зможете знайти ╕ номери справ та ╖хн╓ м╕сцезнаходження. Адже арх╕в СБУ м╕стить не вс╕ матер╕али. Справи, вироки з яких виносили так зван╕ «дв╕йки» чи «тр╕йки», перейшли до колишнього парт╕йного арх╕ву, а тепер – Центрального Державного Арх╕ву громадських об’╓днань. На перепон╕ будь-якого досл╕дження завжди стоять багато суб’╓ктивних та об’╓ктивних чинник╕в. Надто коли досл╕дження стосу╓ться д╕яльност╕ структур, головним завданням яких було не допустити жодного в╕льнодумства шляхом тотального терору проти населення. Ц╕й «велик╕й мет╕» п╕дпорядковувалися не лише методи д╕знання, а й методи оформлення документац╕╖ у справах. До того ж, переважна б╕льш╕сть справ були сфабрикованими в╕д початку й до к╕нця. Тому, щоб наблизитися до ╕стини, ╕нформац╕ю, отриману в арх╕вах КДБ, треба пор╕внювати з ╕ншими джерелами й також пам’ятати про дек╕лька «але». По-перше, арх╕ви не ╓ повними, бо ╖х «чистили» протягом усього часу ╕снування радянсько╖ карально╖ машини, деяк╕ справи – одразу п╕сля винесення вироку, ╕нш╕ – п╕сля чергово╖ зм╕ни кер╕вництва ГПУ-НКВС–КДБ. Остання «велика чистка» була вже у 1990-1991 роках, зазнача╓ кер╕вник Галузевого державного арх╕ву СБУ Володимир В’ятрович. Причому документ╕в, як╕ б засв╕дчували, що саме було знищено, а що вивезено до Москви – нема╓. По-друге, арх╕в КДБ не був структурованим, справи складалися за номерами, тому, щоб знайти потр╕бн╕ документи, треба точно знати, про яку конкретну людину або справу, чи орган╕зац╕ю йдеться, ╕ в якому в╕др╕зку часу треба шукати. По-трет╓, якщо ви досл╕джу╓те долю конкретно╖ людини, то в╕дпов╕дно до чинного законодавства, ви ма╓те отримати письмовий дозв╕л на ознайомлення з╕ справою в╕д самого репресованого, або в╕д його найближчих родич╕в, якщо ця людина уже померла. По-четверте, ус╕ документи за запитами громадян розшукують сп╕вроб╕тники арх╕ву СБУ, вони мають право разом ╕з вами переглядати справу ╕ в раз╕ потреби, якщо щось формально таки стосуватиметься державно╖ та╓мниц╕, обмежувати ознайомлення. Вивчення документ╕в про репрес╕╖ вимага╓ чисто╖ сов╕ст╕ та справжнього наукового п╕дходу. Адже, як наголошу╓ колишн╕й пол╕тв’язень, доктор ф╕лософ╕╖ ╢вген Сверстюк, «кожне розсекречення ма╓ сво╖ поб╕чн╕ ефекти, але принцип ма╓ бути дотриманим. Правда про злочини НКВС-КДБ ма╓ бути в╕дкритою, нав╕ть, якщо вона зачепить багатьох». Кр╕м того, треба пам’ятати, що сл╕дч╕ писали не те, що справд╕ говорили люди, а «з╕знання» отримувалися п╕д шантажем ╕ тортурами. Уже працю╓ ╕з розсекреченими документами в арх╕в╕ СБУ Голова Ки╖вського товариства «Мемор╕ал» Роман Круцик. Сп╕льно ╕з Галузевим державним арх╕вом СБУ створено робочу групу, яка вивча╓ справи пер╕оду 1917-1933 рок╕в, що стосуються руху спротиву проти радянсько╖ влади. «Ми об’╖здили обласн╕ арх╕ви, як╕ м╕стять 90% ус╕╓╖ документац╕╖. За сприяння м╕сцевих прац╕вник╕в ми змогли знайти вражаюч╕ п╕дтвердження того, що спротив б╕льшовикам ╕снував протягом усього часу. Мене найб╕льше вразило те, що дос╕ нереаб╕л╕тованими залишаються люди, засуджен╕ за участь у повстаннях проти розкуркулення, колектив╕зац╕╖ та примусових хл╕бозагот╕вель», – розпов╕в Рад╕о «Свобода» Роман Круцик. Голова Ки╖вського «Мемор╕алу» виступа╓ за люстрац╕ю. В╕н переконаний, що ╕мена сл╕дчих та судд╕в, як╕ фальшували справи, мають бути оприлюднен╕. Процес зняття гриф╕в та╓мност╕ розпочався з 21 с╕чня ╕ триватиме ц╕лий р╕к. Служба безпеки плану╓ створити загальнонац╕ональний веб-портал, де розм╕стять ус╕ розсекречен╕ справи. http://www.radiosvoboda.org/Content/Article/1467219.html