Зг╕дно з Наказом Ревв╕йськради в╕д 17 лютого 1929 року за номером 17 наказано сформувати Будинки Червоно╖ Арм╕╖ в багатьох м╕стах держави, в тому числ╕ ╕ в С╕мферопол╕. Наказ було виконано, ╕ вже 23 лютого 1929 року в ╕сторичному центр╕ м╕ста, в колишньому Будинку пол╕тпросв╕ти по вулиц╕ Пушк╕на, 8 було в╕дкрито Будинок Червоно╖ Арм╕╖. Багато часу пройшло з тих п╕р, але вже 80 рок╕в Будинок оф╕цер╕в ╓ м╕сцем зустр╕ч╕ в╕йськовослужбовц╕в. Були роки злет╕в, були роки пад╕нь. 1991 року Будинок оф╕цер╕в ста╓ на службу Збройним Силам незалежно╖ Укра╖ни ╕ належить С╕мферопольському гарн╕зону. Важк╕ то були роки, у спадок оф╕цери Укра╖ни отримали буд╕влю, останн╕й ремонт яко╖ було зроблено 1975 року. Зараз Будинок оф╕цер╕в ╓ осередком культури серед в╕йськовослужбовц╕в та член╕в ╖хн╕х с╕мей. Тут пост╕йно в╕дбуваються концерти, зустр╕ч╕, л╕тературн╕ та музичн╕ вечори. А лекц╕йною залою захоплюються нав╕ть ╕ноземц╕, бо там пост╕йно в╕дбуваються бриф╕нги та прес-конференц╕╖. Концертна зала теж н╕коли не пусту╓ – концерти, конкурси, фестивал╕ проводяться регулярно. При Будинку оф╕цер╕в в╕дкрито ╕нформац╕йно-культурний методичний центр укра╖нознавства, де проводяться заняття з вивчення укра╖нсько╖ мови та л╕тератури, працю╓ б╕льше десятка гуртк╕в та студ╕й. Хору ветеран╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни вже 25 рок╕в, ╕ учасники збираються саме тут. А двер╕ музею во╓нно╖ ╕стор╕╖ Криму, створеного руками колишн╕х прац╕вник╕в, завжди в╕дчинено для в╕дв╕дувач╕в. Студенти, школяр╕ з ц╕кав╕стю слухають про геро╖чн╕ под╕╖ минулого, вивчають експонати час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Отож, не зважаючи на в╕к, 8-й Гарн╕зонний Будинок оф╕цер╕в працю╓, гостинно в╕дчиня╓ сво╖ двер╕ для культурного збагачення в╕йськовослужбовц╕в, мешканц╕в та гостей м╕ста. Ми в╕та╓мо св╕й Будинок оф╕цер╕в з Днем народження ╕ бажа╓мо йому процв╕тання! Хай усп╕х завжди супроводить нас, Людська повага й шана не минають, А нашу мр╕ю й працю повсякчас Лиш визнання в╕нчають. Т. С. Семенова, методист 8-го Гарн╕зонного Будинку оф╕цер╕в. м. С╕мферополь.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
