"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2009 > Тема "Душі криниця"
#9 за 27.02.2009
«А В ТЕБЕ ╢ П╤СНЯ – ДО ДУШ╤ СТЕЖИНКА!»
Просто «дев’ятий вал» п╕сенних лист╕в накотився на «Св╕тлицю» – щирих, св╕тлих, мелод╕йних: чита╓ш – ╕ н╕би чу╓ш музику! Так хочеться, щоб вс╕ вони «прозвучали» у газет╕, бо це ж не лише перел╕к п╕сенних наших перлин, це ще й невеличк╕ розпов╕д╕, коментар╕, п╕сенн╕ бувальщини. Ми будемо старатися надати слово кожному учаснику нашого конкурсу, може, для цього доведеться нав╕ть п╕сенний додаток до «Св╕тлиц╕» видати (зда╓ться нам, що справа того варта!). Лише просимо вас, шановн╕ «св╕тличани», надавати повн╕шу ╕нформац╕ю про вибран╕ вами п╕сн╕, бо деколи за одн╕╓ю назвою, якщо вона, до того ж, вказана неточно, важко зор╕╓нтуватися. Називайте, будь ласка, автор╕в п╕сень, у чи╓му виконанн╕ вони найпам’ятн╕ше звучали, або дописуйте п╕сля назви хоч дек╕лька рядочк╕в з п╕сн╕. А для повно╖ гарант╕╖ (╕ для можливо╖ публ╕кац╕╖) у сумн╕вних випадках надсилайте весь текст! Дорог╕ друз╕! Дуже непросте завдання ви поставили перед сво╖ми читачами – в╕д╕брати двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших п╕сень. Остап Вишня писав, що для укра╖нця сп╕вати – це обов’язково, це як дихати! Тому для мене з кожною п╕снею пов’язана якась стор╕нка життя. Перш╕ спогади дитинства… У нашому сел╕ сп╕вали завжди (чи село було сп╕вучим, чи життя кращим): у пол╕, на толоц╕, просто ж╕нки вечорами… «Пос╕яла ог╕рочки», «Туман яром, туман долиною». А вдома батько брав скрипку ╕ ми з братом п╕дсп╕вували йому «Реве та стогне Дн╕пр широкий…». Пот╕м був шк╕льний хор, де ми виконували «Верховину», «Думи мо╖», «╤ в нас, ╕ у вас хай буде гаразд». А вже коли почули «Черемшину», «Оч╕ волошков╕», «Два кольори» у виконанн╕ Дмитра Гнатюка, то висп╕вували ц╕лими вечорами. Ще бентежили душу «Мар╕чка» та «Гуцулка Ксеня». У студентськ╕ роки це була, зв╕сно, п╕сня «Ти ж мене п╕дманула» та «Водограй», ус╕ п╕сн╕ Володимира ╤васюка, де найулюблен╕шою була «Червона рута». Та х╕ба ж т╕льки вона? ╤ чи можна вибрати найкращу серед його п╕сень? Ус╕! Вс╕ вони найкращ╕ ╕ зараз! Сьогодн╕ в репертуар╕ наших народних колектив╕в «Любисток» та «Чумацький шлях», яким вже за 20 рок╕в, багато народних та естрадних п╕сень. А починалося все п╕снями: «Степом, степом…», «Розпрягайте, хлопц╕, коней!». «Наливайте, браття, кришталев╕ чаш╕!», «Гей, бики, чого ви стали?!». ╤ за кожною п╕снею – спогади, роздуми, роки життя!.. Якщо неймов╕рно важко написати справжню п╕сню, то писати про п╕сн╕ взагал╕ неможливо. А вибрати ще важче! ╤ все ж моя п╕сенна двадцятка така: 1. Ще не вмерла Укра╖ни ╕ слава, ╕ воля. 2. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 3. Черемшина. 4. Думи мо╖, думи мо╖… 5. Оч╕ волошков╕. 6. Два кольори. 7. П╕сня про рушник. 8. Ой лет╕ли дик╕ гуси. 9. Дивлюсь я на небо. 10. Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну. 11. Взяв би я бандуру. 12. Червона рута. 13. Водограй. 14. Кришталев╕ чаш╕. 15. Я козачка твоя. 16. Мамина вишня. 17. Степом, степом. 18. Як побачу р╕дну хату. 19. Розпрягайте, хлопц╕, коней. 20. Ой на гор╕ та женц╕ жнуть. З повагою, Юр╕й УГОДЕНКО. с. Ново╕ван╕вка Чорноморського району АРК. * * * Багато написала б п╕сень укра╖нських, бо знаю ╖х ще з час╕в дитинства в╕д батьк╕в та ╖хн╕х родич╕в. Вони часто сходилися ╕ сп╕вали... ╕ ми з ними. Пот╕м у шк╕льн╕ роки – у гуртках самод╕яльност╕. Згодом – у фольклорних концертах в с╕льському клуб╕. Зараз мен╕ 73 роки – пенс╕онерка. Ну що ж поробиш? 20 значить 20. 1. М╕сяць на неб╕ – з╕роньки сяють. 2. Ой там у пол╕ тополя, а у долин╕ туман… 3. Ой гарна я, гарна, як тая горлиця. 4. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 5. Ой у гаю при Дунаю соловей щебече. 6. Шумлять верби в к╕нц╕ гребл╕, що я насадила. 7. Пос╕яла ог╕рочки близько над водою. 8. Поп╕д лугом зелененьким брала вдова льон др╕бненький. 9. Ой у пол╕ озеречко – там плавало в╕деречко. 10. Гей, розвивайся, та сухий дубе, завтра мороз буде. 11. Ой горе т╕й чайц╕, горе т╕й небоз╕. 12. Ой на гор╕ та й женц╕ жнуть. 13. Ой на гор╕ цигани стояли. 14. Зелений дубочок на яр похилився. 15. Ой не св╕ти м╕сяченьку та на той перелаз. 16. Гор╕ла сосна, палала. 17. Верба, верба, де ж ти зросла, що тво╓ листячко вода знесла? 18. Взяв би я бандуру. 19. ╥хав, ╖хав козак м╕стом, п╕д копитом кам╕нь тр╕снув. 20. Ой п╕ду я поп╕д лугом… Удач╕ вам! Н╕на ╤ван╕вна Бабк╕на. с. Новокостянтин╕вка Приазовського району Запор╕зько╖ обл. * * * Шановн╕ св╕тличани! Дуже корисну ╕ важливу справу ви робите, започаткувавши рубрику «П╕сенний народний х╕т-парад». Когось вона змусить уважн╕ше прислухатись до виконавц╕в, запам’ятати ╕мена автор╕в ╕ сп╕вак╕в, а когось змусить замислитись: «Хто в╕н?». Може, й р╕дну мамину мову згада╓? Бо, як писав Расул Гамзатов: Хай сто мов я знати буду, Та коли свою забуду – Неписьменним залишуся Я на посм╕х всього люду. Можна знать п╕сень сто тисяч, А забудеш колискову – То засохнеш пустоцв╕том На чужому колосков╕. Укра╖нська п╕сня – це рай, це чари, це код нац╕╖, нерв, що в’яже генетично, це сила, що може побороти смерть. У пам’ят╕ зринула ось така ╕стор╕я: «Потрапив наш бо╓ць у полон. Вороги вели його на розстр╕л. Перед смертю бо╓ць попросив, щоб дозволили йому п╕сню засп╕вати, бо кругом була така нечувана краса: у високост╕ сяяло сонце ╕ сп╕вав жайворонок, полов╕ли жита. Йому дозволили. ╤ полилася у височ╕нь тако╖ сили п╕сня, що вороги зац╕пен╕ли. Юнак ╕шов житом, п╕сня злилась з жайворонковою. Не змогли вбити п╕сню». 1. Дивлюсь я на небо (саме ╖╖ засп╕вав юнак). 2. Мамо, в╕чно будь (В. Качули, в майстерному виконанн╕ Ю. Качули). 3. Яблуневий сад (В. Качули, в майстерному виконанн╕ Ю. Качули, ц╕ п╕сн╕ мають добру енергетику). 4. П╕сн╕ на слова В. Крищенка: «Гей ви, козаченьки». 5. «Кохана» у незвичайному виконанн╕ В. Вронського. 6. Яворина. 7. Шлях до Тараса (у виконанн╕ В. З╕нкевича). 8. Ранок над Укра╖ною (у виконанн╕ В. З╕нкевича). 9. Укра╖но (Т. Петриненко). 10. П╕сн╕ у виконанн╕ ансамблю «Яв╕р». 11. Ансамбль «Гетьман». 12. Тр╕о Маренич╕в. 13. Гурт «Соколи». 14. «Батьку отаман» (Л. В╕рьовка, муз. В. Свирид). 15. Серед б╕лого дня я ловила коня. 16. До укра╖нц╕в (В. Кукурудза). 17. Гиля, гиля б╕л╕ гуси. 18. Тр╕о «Либ╕дь». 19. Ой чий то к╕нь сто╖ть. 20. Сто╖ть козак на чорн╕й круч╕. З повагою, М. Д. ФЕНЮК. с. Рудка-Козинська Волинсько╖ обл.
P. S. Ведуча «Народного х╕т-параду», чи╓ пр╕звище так неспод╕вано аж дв╕ч╕ згадане в цьому лист╕, мусить зауважити, що Рудка-Козинська – це р╕дне село головного редактора «Св╕тлиц╕» В. В. Качули. Напевне, там послухали наш перший з батьком п╕сенний авторський диск ╕ вир╕шили п╕дтримати земляк╕в у Криму. ДЯКУ╢МО!
УКРА╥НСЬКА П╤СНЯ ЙДЕ ПОРУЧ З╤ МНОЮ ВСЕ ЖИТТЯ!
╤з задоволенням при╓днуюся до участ╕ в п╕сенному марафон╕, оголошеному «Кримською св╕тлицею!». Укра╖нська п╕сня йде поруч з╕ мною все життя. Колись у наш╕й родин╕ був невеличкий за форматом, але дуже багатий за зм╕стом зб╕рник укра╖нських п╕сень. Вечорами з мамою та сестрами брали той п╕сенник ╕, притулившись один до одного, заглядали у нього, вивчаючи слова ново╖ для нас п╕сн╕. Згодом той зб╕рник ми пересп╕вували в╕д початку до к╕нця. Укра╖нськ╕ п╕сн╕ сп╕вала ╕ у шк╕льному хор╕. Особливо запам’яталась дуже гарна п╕сня «С╕но, мо╓, с╕но…». П╕сня не дуже в╕дома, та дуже мелод╕йна. П╕д час навчання у Ки╖вському техн╕кум╕ рад╕оелектрон╕ки сп╕вала у вокальному ансамбл╕, яким керував студент Ки╖всько╖ консерватор╕╖ Володя Ворвул╓в – син в╕домого сп╕вака, сол╕ста Ки╖вського академ╕чного театру опери та балету, народного артиста СРСР Миколи Дмитровича Ворвул╓ва. «Чар╕вна скрипка» була улюбленою п╕снею нашого репертуару. П╕сля занять у техн╕кум╕ посп╕шала на репетиц╕╖ в Будинок культури заводу «Червоний екскаватор», де теж сп╕вала у ж╕ночому вокальному ансамбл╕. Дуже вдалим було виконання ансамблем укра╖нсько╖ п╕сн╕ «Ой думала я, як спечу малая…». Надсилаю фото 70-х рок╕в (я – третя справа). З Оленою Осадчою (вона – крайня л╕воруч) приятелю╓мо ╕ зараз. А подружила нас саме п╕сня. Багато рок╕в довелося жити за межами Укра╖ни – в Рос╕╖, Азербайджан╕, Литв╕. Впевнено можу сказати, що укра╖нська п╕сня краще за будь-що ╕ будь-кого об’╓дну╓ укра╖нц╕в, як╕ знаходяться далеко в╕д р╕дно╖ земл╕. Ось на так╕ спогади надихнув мене ваш п╕сенний х╕т-парад. А ось м╕й вар╕ант кращо╖ двадцятки: 1. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 2. Ой у пол╕ та й женц╕ жнуть. 3. Туман яром. 4. Розпрягайте, хлопц╕ коней. 5. Била мене мати березовим прутом. 6. Взяв би я бандуру. 7. Н╕ч яка м╕сячна. 8. Там, де Ятрань круто в’╓ться. 9. Мар╕чка (В’╓ться наче зм╕йка неспок╕йна р╕чка…). 10. Верховина (У тремб╕тоньку заграю, заграю, загуду…). 11. П╕сня про рушник. 12. Степом, степом. 13. Ки╖вський вальс (Ноч╕ солов’╖н╕╖, ноч╕ веснян╕…). 14. Ясени. 15. Чорнобривц╕. 16. Чар╕вна скрипка. 17. Б╕лий сн╕г на зеленому лист╕. 18. Черемшина. 19. Червона рута. 20. Вишиванка (З вечора тривожного аж до ранку вишивала д╕вчина вишиванку). З повагою, Галина ЛИТОВЧЕНКО. с. В╕л╕не Бахчисарайського району АРК.
ХТО НАПИСАВ П╤СНЮ «ЧОРН╤╥ БРОВИ, КАР╤╥ ОЧ╤»?
Ця поез╕я знана як народна п╕сня. Вона друку╓ться чи не в ус╕х п╕сенниках, звучить з╕ сцени ╕ в профес╕йно-академ╕чному, ╕ в аматорському виконанн╕, зворушуючи красою л╕ричного почуття й чар╕вною мелод╕╓ю. Проте мало хто зна╓, що цей улюблений народний романс належить до п╕сень л╕тературного походження, а ╕м’я автора, Костянтина Думитрашка, в╕доме небагатьом. В ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури К. Думитрашко потрактований як насл╕дувач «Ене╖ди» ╤. Котляревського завдяки бурлескно-травест╕йн╕й поем╕ «Жабомишодрак╕вка», хоч писав в╕н також ╕нш╕ поетичн╕ твори — балади, в╕рш╕, романси. Як ╕ ╤. Котляревський, К. Думитрашко для сво╓╖ поеми взяв за основу античний зразок, про що сам зазначив у заголовку: «Гомерова жабомишодрак╕вка з греческого лиця на козацький виворот на швидку руку перештопана». Поема була свого часу популярною ╕ поширювалась у рукописних списках, як ╕ деяк╕ ╕нш╕ твори автора. Майже весь творчий доробок К. Думитрашка ув╕йшов до рукописно╖ зб╕рки «Копитьковы вирши и писни» (Золотоноша, 1848), частина з яких ╕ сьогодн╕ не надрукована. К. Думитрашко (1814-1886, л╕т. псевдон╕м О. Д. Копитько) — виходець з Полтавщини, син священика. Продовжуючи с╕мейну традиц╕ю, також здобув духовну осв╕ту. Працював викладачем рос╕йсько╖ словесност╕ в Ки╖вськ╕й духовн╕й академ╕╖, де користувався симпат╕╓ю як знаючий педагог ╕ ц╕кава особист╕сть: писав поетичн╕ твори, займався музикою, живописом. Саме цим звернув на себе увагу Т. Шевченка. В╕домо, що великий Кобзар в╕дгукувався про свого сучасника як про «безперечно обдаровану людину» ╕ одного ╕з сво╖х друз╕в змусив вивчити напам’ять в╕рш К. Думитрашка «Часи». У л╕тературу К. Думитрашко прийшов у 30-т╕ роки, в часи романтичного зац╕кавлення народною поез╕╓ю, звичаями, ╕стор╕╓ю. Саме записами двох народних п╕сень («Ой у пол╕ криниченька», «Ой ╖здив чумак с╕м год по Дону») ╕ в╕ршем «Золотоноша» в╕н дебютував як поет, фольклорист у рос╕йському журнал╕ «Маяк». Його ╕нтерес до народно╖ творчост╕ був глибоким: К. Думитрашко не т╕льки записував народн╕ п╕сн╕, думи, в╕н створював на ╖хн╕й основ╕ сво╖ поетичн╕ твори, а також писав статт╕ з фольклору й етнограф╕╖ («Святочн╕ колядки ╕ в╕рш╕», «╤ван-Купала»). Окрем╕ записи К. Думитрашка використав М. Максимович при укладанн╕ «Сборника украинских песен». Глибоке проникнення в зм╕ст ╕ поетику народно╖ п╕сн╕, в ╖╖ ритмомелод╕йн╕ особливост╕ й обумовили нев’януч╕сть поез╕╖ «До карих очей» — ц╕кавого зразка романсово╖ л╕рики середини XIX ст. (написана 1854 p.). ╤нтимний св╕т закохано╖ людини, життя ╖╖ серця, сповненого тугою за милою, прагненням кохання, щастя — це одв╕чна тема. Саме тому в╕рш «До карих очей», що став романсом п╕д назвою «Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕», хвилю╓ й сучасного читача. http://www.ukrlit.vn.ua * * * Музику до романсу написав Д╕он╕с╕й (Денис) Федорович Бонковський (16 кв╕тня 1816 – помер не ран╕ше 1869) — укра╖нський поет, композитор, перекладач (у л╕тератур╕ зустр╕чаються також транскрипц╕╖ його пр╕звища Боньковський та Баньковський). Як св╕дчить В╕к╕пед╕я (в╕льна ╕нтернет-енциклопед╕я), народився Д. Бонковський в м╕стечку Вороновиця (нин╕ смт. В╕нницького району). За походженням – поляк. Жив на Под╕лл╕. У 1834-1838 роках працював канцеляристом у Новгород-Волинському земському суд╕, дал╕ — у Радомишльському земському суд╕. В╕д 1838 року був секретарем у канцеляр╕╖ ки╖вського цив╕льного губернатора. Музично╖ осв╕ти не мав, створен╕ ним мелод╕╖ на ноти записували знайом╕. Бонковський — автор тексту ╕ музики п╕сень: «Гандзя-цяця», «Гей я козак, зовусь Воля», «Нудьга козача», «Тропак» («Ой п╕шла б я на музику»), «Там, де Горинь роз╕слався» тощо. Створив також мелод╕ю до в╕рша Тараса Шевченка «Нащо мен╕ чорн╕ брови» (стала народною п╕снею). Поетичн╕ й музичн╕ твори Бонковського друкувалися в XIX-XX стол╕ттях. Автор статт╕ «Про музику народних п╕сень» (1869), в як╕й охарактеризував особливост╕ укра╖нського музичного фольклору.
ЧОРН╤╥ БРОВИ, КАР╤╥ ОЧ╤
Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕, Темн╕, як н╕чка, ясн╕, як день! Ой оч╕, оч╕, оч╕ д╕воч╕, Де ж ви навчились зводить людей? Ой оч╕, оч╕, оч╕ д╕воч╕, Де ж ви навчились зводить людей? Вас ╕ нема╓, а ви мов тута, Св╕тите в душу, як дв╕ зор╕. Чи в вас улита якась отрута, Чи, може, справд╕ ви знахар╕? Чи в вас улита якась отрута, Чи, може, справд╕ ви знахар╕? Чорн╕╖ брови – стр╕чки шовков╕, Все б т╕льки вами я любувавсь. Кар╕╖ оч╕, оч╕ д╕воч╕, Все б т╕льки я дивився на вас! Кар╕╖ оч╕, оч╕ д╕воч╕, Все б т╕льки я дивився на вас! Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕! Страшно дивитись п╕дчас на вас: Не будеш спати н╕ вдень, н╕ вноч╕, Все будеш думать, оч╕, про вас. Не будеш спати н╕ вдень, н╕ вноч╕, Все будеш думать, оч╕, про вас.
Добрий день, шановн╕ св╕тличани, дяку╓мо вам за п╕сенний народний х╕т-парад! Коли я прочитала «тещам ╕ свекрухам» (пам’ята╓те наш сп╕ваючий гурт?), що ви таке проводите, у вс╕х п╕днявся настр╕й, адже не так часто бувають так╕ конкурси, тим паче в газетах. Ми накидали з 200 п╕сень, а з них вибрали т╕, як╕ пост╕йно звучать у нашому район╕. Наша двадцятка п╕сень: 1. Чорнобривц╕. 2. Стожари. 3. Б╕лий цв╕т на калин╕. 4. Мамина коса. 5. Лелеки. 6. Вес╕лля, вес╕лля. 7. Сало. 8. Перелаз. 9. Ой у пол╕ криниченька. 10. Скрипаль (С╕ла птаха). 11. У нас сьогодн╕ свято. 12. Були в мене у комор╕ грош╕. 13. На город╕ чорнобил. 14. Ружа. 15. Б╕лий сн╕г на зеленому лист╕. 16. Смерека. 17. Водограй. 18. Наливаймо, браття. 19. Дв╕ леб╕дки. 20. Оч╕ волошков╕. Люб╕ друз╕! Ваша «Св╕тлиця» для нас – ясне сонечко, яке пригр╕ло ранньо╖ весни, якому рад╕ють ╕ д╕ти, ╕ молодь, ╕ доросл╕, особливо ветерани. Нехай сп╕ва╓ться! А ще, якщо це можна, друкуйте гуморески молодих гуморист╕в! Л╕д╕я КИШИНЕВСЬКА, кер╕вник г/о «Першоцв╕т» волонтерського руху. смт. Каланчак, Херсонська область.
ЗАКЛИКА╢МО Й ╤НШИХ ЧИТАЧ╤В ДО УЧАСТ╤ В НАШОМУ П╤СЕННОМУ НАРОДНОМУ Х╤Т-ПАРАД╤! Давайте разом визначимо двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (в яких ╓ автор) укра╖нських п╕сень. П╕сень, без яких справд╕ неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем. Надсилайте ваш╕ вар╕анти найпопулярн╕шо╖ п╕сенно╖ двадцятки (можете додати тексти, ауд╕озаписи) на нашу адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «Народний х╕т-парад», або на e-mail: kr_svit@meta.ua. Т╕ п╕сн╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями народного х╕т-параду, а учасники, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», отримають в нагороду ауд╕озаписи з укра╖нськими п╕сенними перлинами. Насамк╕нець редакц╕я плану╓ провести серед читач╕в-учасник╕в конкурс на краще виконання цих п╕сень, головним призом якого буде г╕тара в╕д вже добре в╕домо╖ «св╕тличанам» льв╕всько╖ ф╕рми «Реноме». При╓днуйтеся! Ведуча п╕сенно╖ рубрики Юл╕я КАЧУЛА.
ЛИСТ В НОМЕР
«Я – россиянка. Живу в Крыму 40 лет. Люблю красивые, певучие украинские песни...»
Уважаемая редакция «Крымской светлицы»! Благодарю Вас за предложенный проект – «Песенный народный хит-парад». Я – россиянка. Живу в Крыму 40 лет. Люблю красивые, певучие украинские песни, их исполнителей – Нину Матвиенко, Таисию Повалий, Софию Ротару, Мустафаева… Поистине – золотые голоса Украины. Предлагаю свой вариант двадцатки лучших песен. Первые две песни знакомы и близки мне с далекого детства (мне сейчас 67 лет) – их пела мне в российской глубинке моя бабушка, жившая какое-то время в Украине. Извините за возможные ошибки в написании. Вот мой список: 1. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 2. Взяв би я бандуру. 3. Н╕ч яка м╕сячна, зоряна, ясная. 4. Сто╖ть гора високая. 5. Ой лет╕ли дик╕ гуси (Н. Матв╕╓нко). 6. На долин╕ туман упав. 7. Мамина вишня. 8. П╕сня про рушник. 9. Два кольори. 10. Червона рута. 11. Ки╖вський вальс. 12. Карпати. 13. Три дороги. 14. П╕сня про мат╕р (Т. Повал╕й). 15. Чортополох (Т. Повал╕й). 16. Гуцулочка. 17. Одна калина. 18. Ще не вмерла Укра╖на (Сердючку не люблю, а песня замечательная). 19. Росте черешня в мами на город╕. 20. Черемшина.
Р. S. С волнением и слезами слушаю песню о матери в исполнении Т. Повалий. Но слов из-за эмоционального состояния не могу запомнить. Если возможно, напечатайте текст песни. Маргарита Сергеевна СТАДНИЧЕНКО. г. Керчь.
П╤СНЯ ПРО МАТ╤Р
Музика: Олександр Морозов Слова: Борис Ол╕йник
Пос╕яла людям л╕та сво╖ л╕течка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила д╕тей, як на св╕т╕ по сов╕ст╕ жити, З╕тхнула полегко – ╕ тихо п╕шла за межу. – Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись д╕ти. – Куди ви, бабусю? – онуки б╕жать до вор╕т. – Та я недалечко... де сонце ляга╓ спочити. Пора мен╕, д╕ти... А ви вже без мене рост╕ть. – Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо? – А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? – А я вам лишаю вс╕ райдуги ╕з журавлями, ╤ ср╕бло на травах, ╕ золото на колосках. – Не треба нам райдуг, не треба нам ср╕бла ╕ злота, Аби т╕льки ви нас чекали завжди край вор╕т! Та ми ж переробим усю вашу в╕чну роботу, – Лишайтесь, матусю. Нав╕ки лишайтесь. Не йд╕ть. Вона посм╕хнулась, красива ╕ сива, як доля, Змахнула рукою – злет╕ли увись рушники. «Лишайтесь щаслив╕», – ╕ стала замисленим полем, На ц╕лу планету, на вс╕ покол╕ння й в╕ки.
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6952
|