Версiя для друку Обговорити в форумi

Не можу промовчати, бо так на серці боляче за нашу багатостраждальну Україну! А більше всього серце болить за українців - так званих, адже вони себе називають хохлами. Як тільки не ображають Україну і українців скрізь: в транспорті, в магазині, на ринку, а ми мовчимо, а то й підтримуємо. Просто не віриться, що колись запорозькі козаки нікому не давали топтати свою землю, не говорячи вже про образу. Я родом зі Східної України і бачу, що з українців зробили манкуртів. Коли ж у них з'явиться хоч якась гордість за себе і свій рід? Ми плюємо в могили своїх дідів та прадідів. Коли будемо давати відсіч лановенкам, грачам, симоненкам, лосям, які не знають, хто вони і вже давно продали наш народ?
Я завжди їм нагадую анекдот, хай пробачать мене друзі-євреї. Заходить один єврей до другого і каже: "Не ходи на вулицю, там за рогом євреїв б'ють". А другий йому відповідає: "Та я за паспортом руський". А той йому: "Там не по паспорту б'ють, а по пиці".
Західні українці ще не загубили свою совість, хоча й серед них уже є такі. А Україну більше захищають кримські татари, ніж українці. Якби не вони, Крим давно вже був би у складі Росії. Українців багато в Криму, але лише одиниці не мовчать. Моя хата скраю - це ж наш менталітет. От і чую біля кіоска, куди за газетою ходжу: "Подождите, хохлы, дайте соединиться с матушкой-Россией - все будете в Сибири!". Оце і є наші "брати"?

м. Щолкіне.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2003 > Тема "Резонанс"