"Крымская правда" пише, що нібито всі слов'яни - це єдина нація, і що всі вони навіть розмовляти мають однією мовою - звичайно ж, мовою "старшого брата". А кілька місяців тому її редактор висловився зовсім відверто: якщо б не було якогось там Шевченка та вигаданої ним української мови, то й не було б взагалі ніколи ні цієї мови, ні самих українців. Оце таке! Питання до нього: а якою ж мовою писали запорозькі козаки свого знаменитого листа турецькому султану ще за три століття (!) до Шевченка? І на якій такій мові складалися ще у XVI - XVII ст. легендарні козацькі думи "Про козака Голоту", "Про козака Байду", про славетні походи в Крим і на Туреччину? Українською ж розмовляли аж до початку громадянської війни нащадки запорожців - кубанські казаки, переселені на Кубань у XVIIІ столітті, ще до народження Т. Шевченка (почитайте ще раз, шановний пане Бахарєв, Сергєєва-Ценського або хоча б Серафимовича). Згадайте, нарешті, так зване "малороссийское наречие", про яке писав ще М. Лермонтов. То, може, досить з патологічним "хохлофобством" робити з великого Кобзаря такого ж патологічного русофоба! Він, на відміну від сучасних писак, до маразму не дійшов би ніколи!