Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 13.03.2009
П╤СТ Т╤ЛЕСНИЙ

ДОРОГА ДО ХРАМУ

Говорячи про п╕ст, ми ма╓мо пам’ятати, що це поняття м╕стить дв╕ нев╕д’╓мн╕ складов╕: п╕ст духовний ╕ п╕ст т╕лесний. П╕ст т╕лесний лежить н╕би на поверхн╕, в╕н б╕льш видимий, б╕льш формально в╕дчутний. А п╕ст духовний – це п╕ст внутр╕шн╕й, подвиг серця, п╕ст, невидимий для людей, та зримий для Бога. ╤ якраз цей, другий, духовний п╕ст – найб╕льший скарб в очах Господн╕х, бо саме в╕н призводить до очищення “внутр╕шньо╖ частини посудини”, ╕ без нього п╕ст т╕лесний – просто д╕╓та. Як сказав Господь: “Горе вам, книжники та фарисе╖, лицем╕ри, що чистите зовн╕шн╕сть кухля та миски, а всередин╕ повн╕ вони здирства й кривди! Фарисею сл╕пий, – очисти перше середину кухля, щоб чистий в╕н був ╕ назовн╕!” (╢вангел╕╓ в╕д Матв╕я).
Сьогодн╕ ми говоритимемо про п╕ст т╕лесний: чи потр╕бен в╕н, ╕ що в╕н да╓ людин╕? Не обов’язково формально бути християнином, аби зрозум╕ти, що стриман╕сть в ╖ж╕, уникнення важких для орган╕зму продукт╕в, таких, як м’ясо, яйця, тверд╕ сири – сприятливо вплива╓ на здоров’я та самопочуття людини. Це можуть п╕дтвердити ╕ медики, ╕ спец╕ал╕сти-д╕╓тологи, ╕ просто люди, яким доводилось з тих чи ╕нших причин “с╕дати” на рослинно-ол╕йну д╕╓ту. Така д╕╓та очищу╓ орган╕зм, п╕дн╕ма╓ настр╕й, людина в╕дчува╓ пом╕тну легк╕сть. Блаженно╖ пам’ят╕ отець Олександр Мень пор╕внював вживання ╖ж╕ з причастям – причастям плоду природи. “Що б ви не ╖ли, – пише в╕н у сво╖й прац╕ «Рад╕сна зв╕стка», – хл╕б – це плоть зерна; усяка ╖жа, що вона виготовлена з рослини – це плоть ц╕╓╖ рослини, плоть тварин, риб, птах╕в, зв╕р╕в. Ми причаща╓мося природи через ╖жу, ╕ природа входить в нас. Все, що ми наростили соб╕, починаючи з дитинства, на нашому т╕л╕, це взяте з природи, запозичене в не╖ у буквальному, прямому розум╕нн╕. Вона живе в нас. Але хто зна╓, якщо ми ╖мо забиту ╕стоту, то чи не входять в нас ╖╖ страждання, ╖╖ страх, ╖╖ муки?..”.
Якщо ми звернемось до Святого Письма, то побачимо, що перша цив╕л╕зац╕я людей, зображена в Б╕бл╕╖ п╕д образами Адама ╕ ╢ви, харчувалася лише рослинною ╖жею. Людина не створена вбивати брат╕в сво╖х менших. Господь створив людину, аби вона розумно панувала над природою. У перш╕й книз╕ Б╕бл╕╖ чита╓мо: “╤ Бог на Св╕й образ людину створив, на образ Божий ╖╖ В╕н створив, як чолов╕ка та ж╕нку створив ╖х. ╤ поблагословив ╖х Бог, ╕ сказав Бог до них: «Плод╕ться ╕ розмножуйтеся, ╕ наповнюйте землю, оволод╕вайте нею, ╕ пануйте над морськими рибами, ╕ над птаством небесним, ╕ над кожним плазуючим живим на земл╕!». ╤ сказав Бог: «Оце дав Я вам усю ярину, що розс╕ва╓ нас╕ння, що на вс╕й земл╕, ╕ кожне дерево, що на ньому пл╕д деревний, що воно розс╕ва╓ нас╕ння, – хай буде на ╖жу це вам!..” (Буття). Це вже п╕сля Потопу Господь через жорстокосерд╕сть людську та через злиденн╕сть земл╕, що проклята була в результат╕ гр╕хопад╕ння, дозволив людям споживати тваринну ╖жу, сказавши Но╓в╕: “Усе, що плазу╓, що живе воно, – буде вам на ╖жу. Як зелену ярину – Я в╕ддав вам усе”. ╤ до сьогодн╕ людина продовжу╓ поповнювати енерг╕ю свого орган╕зму за рахунок тваринного б╕лка. Вживання в ╖жу тварин не забороня╓ться ╕ в Новому Запов╕т╕: “Усе мен╕ можна, – та не все на пожиток. Усе мен╕ можна, – та буду╓ не все!.. ╥жте все, що на ятках м’ясних прода╓ться, за сумл╕ння зовс╕м не турбуючись, – бо Господня земля, ╕ все, що на н╕й!” – навча╓ апостол Павло.
Певна р╕ч, питання ц╕лковитого утримання в╕д тваринно╖ ╖ж╕ – питання непросте. Але, поза всяким сумн╕вом, тимчасове утримання в╕д тако╖ недосконало╖ трапези – справа чудова. Тим б╕льше, що це утримання вимага╓ певних зусиль. ╤ людина, яка дотриму╓ться правила церкви поститися чотири пости на р╕к, також у середу й п’ятницю протягом усього року, вигра╓ як ф╕зично, так ╕ духовно. Адже всяка стриман╕сть – то зусилля нашо╖ вол╕, перемога духа над плоттю.
Сказав апостол Петро: “Покаж╕ть у ваш╕й в╕р╕ чесноту, а в чеснот╕ – п╕знання, а в п╕знанн╕ – стримання, а в стриманн╕ – терпелив╕сть, а в терпеливост╕ – благочестя, а в благочест╕ – братерство, а в братерств╕ – любов. Бо коли це в вас ╓ та примножу╓ться, то воно зробить вас нел╕нивими, ан╕ безпл╕дними для п╕знання Господа нашого ╤суса Христа. А хто цього не ма╓, той сл╕пий, короткозорий, в╕н забув про очищення з сво╖х давн╕х гр╕х╕в”. Як бачимо, аскетичний подвиг стриманост╕ – один ╕з необх╕дних елемент╕в нашого духовного зростання, важливий щабель драбини внутр╕шнього вдосконалення, сходження по як╕й призводить до властивого богов╕дання. А п╕знати Бога – це ╕ ╓ життя в╕чне, як чита╓мо в ╢вангел╕╖.
Стриман╕сть – запорука спас╕ння. У тому числ╕ стриман╕сть ф╕зична, т╕лесна. Тому-то й благословила свята Церква п╕ст, як подв╕йне стримання наших т╕лесних та душевних пристрастей ╕ пожадань. Як пост╕йне нагадування про необх╕дн╕сть зупинитися на шляхах сво╖х, щоб на крилах духовного та т╕лесного посту п╕днятися до небесних висот царства Духа, царства любов╕, царства Божого.
Олег Ведмеденко.
(Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Укра╖на, 43021, www.vedmedenko.org).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7021

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков