|
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2009 > Тема "Душі криниця"
#12 за 20.03.2009
СУЗ╤Р’Я ТАЛАНТ╤В НА КРИМСЬКОМУ НЕБОСХИЛ╤
7 березня у прекрасному зал╕ Кримського академ╕чного рос╕йського драматичного театру ╕мен╕ Горького в╕дбувся заключний гала-концерт М╕жнародного конкурсу вокал╕ст╕в «Суз╕р’я Тавриди», присвяченого пам’ят╕ народного артиста СРСР Юр╕я Богатикова. Понад 150 учасник╕в з Ялти, ╢впатор╕╖, Сак, Красноперекопська, Джанкою, Старого Криму, Керч╕, Бахчисараю, Алушти, Нижньог╕рського, Красногвард╕йського район╕в Криму та з Херсонсько╖ област╕ з╕бралися у кримськ╕й столиц╕, щоб позмагатися за право називатися найкращими вокал╕стами.
Я почула про цей конкурс в╕д сво╖х знайомих з Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму, про яких колись вже писала у «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Мен╕ запропонували розпов╕сти про нього в наш╕й мистецьк╕й газет╕, бо й справд╕, конкурс «Суз╕р’я Тавриди» був започаткований у 2007 роц╕ саме з ╕н╕ц╕ативи ректора Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму, заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни ╤рини Андроново╖ та вт╕лений у мистецьке життя заслуженим прац╕вником культури АР Крим, викладачем ун╕верситету Катериною Альох╕ною.
Та, власне, справа не в авторств╕, а у т╕й благородн╕й мет╕, яку у наш «маломистецький» час пересл╕ду╓ конкурс, а це – пошук талановитих молодих виконавц╕в, розкриття ╖хн╕х творчих зд╕бностей, сприяння ╖х подальшому розвитку ╕ формуванню творчого потенц╕алу п╕дростаючого покол╕ння (в конкурс╕ можуть брати участь як маленьк╕ – з 6 рок╕в, так ╕ доросл╕ – старш╕ 18 рок╕в виконавц╕).
Основн╕ завдання конкурсу – популяризац╕я дитячо╖ ╕ юнацько╖ творчост╕, залучення до сп╕впрац╕ з обдарованими виконавцями-початк╕вцями пров╕дних фах╕вц╕в культури, д╕яч╕в мистецтв, створення умов для популяризац╕╖ патр╕отично╖ творчо╖ спадщини Юр╕я Богатикова.
Д╕йсно, до складу жур╕ орган╕затори запросили справжн╕х фах╕вц╕в кримсько╖ «культурницько╖ ниви»: народного артиста Укра╖ни Валер╕я Карпова, заслужених артист╕в Укра╖ни Юр╕я Лопушанського, Дмитра Римарева, Руслана Ал╕╓ва, заслужених прац╕вник╕в культури АР Крим Катерину Альох╕ну та Св╕тлану Дункевич, заслужених артисток Укра╖ни Наталю Безкоровайну, Катерину Басарг╕ну, Л╕л╕ю Т╕тову, заслужену артистку АР Крим Наталю Крет. А ще зац╕кавило мене «Суз╕р’я Тавриди» тим, що почесним головою жур╕ конкурсу (╕, зрозум╕ло, головним спонсором) ╓ народний депутат Укра╖ни ╕ «головний кримський комун╕ст» Леон╕д Грач. Напевне, й це не в останню чергу вплинуло на мо╓ остаточне р╕шення не лише написати про п╕сенний конкурс «Суз╕р’я Тавриди», спробувати заглянути у його «душу», але й... взяти участь у конкурс╕ сам╕й.
«Журнал╕ст зм╕ню╓ профес╕ю» – я чула про такий прийом у профес╕йн╕й журнал╕стиц╕, коли для того, щоб краще висв╕тлити якусь под╕ю, репортеру треба проникнути в ╖╖ серцевину, стати учасником того, що в╕дбува╓ться. ╤ справд╕, моя концертна «ун╕форма» дозволила глибше «зануритися» в атмосферу конкурсу, проникнути в його закул╕сся, «переварити» разом з учасниками вс╕ т╕ переживання, емоц╕╖ – в╕д сл╕з розчарованих до переможних, щоб зрозум╕ти й зробити висновок: таких конкурс╕в, як «Суз╕р’я Тавриди», нам сьогодн╕ дуже не вистача╓ – що б там хто не казав про «радянську» естраду ╕ про творч╕сть одного з яскравих ╖╖ представник╕в, чи╖м ╕менем ╕ названий конкурс.
Чому «Суз╕р’я Тавриди» присвячене пам’ят╕ народного артиста СРСР Юр╕я Богатикова, пояснила, в╕дкриваючи конкурс, м╕н╕стр у справах молод╕, с╕м’╖ та гендерно╖ пол╕тики АР Крим Тетяна ╢жова: «За величний, могутн╕й, неповторний голос народ дав високе звання Юр╕ю Богатикову, назвавши його «маршалом радянсько╖ естради». Я пишаюся тим, що естафету добра, таланту Юр╕я Богатикова п╕дхопила молодь. З року в р╕к в╕дкриваються так╕ таланти, так╕ з╕рочки з’являються на кримському небосхил╕, що д╕йсно б╕ля планети Богатикова сьогодн╕ вже ся╓ прекрасне юне суз╕р’я! ╤м’я Юр╕я Богатикова т╕сно пов’язане з кримською землею. Протягом 18 рок╕в в╕н був сол╕стом Кримсько╖ державно╖ ф╕лармон╕╖. Йому належить ╕н╕ц╕атива створення фестивалю «П╕сн╕ моря», який став традиц╕йним у Криму. Сп╕вак також стояв б╕ля виток╕в створення республ╕кансько╖ програми «Нов╕ ╕мена Криму», що проводиться з 1992 року. З цього ж року артист об╕ймав посаду художнього кер╕вника у Кримськ╕й державн╕й ф╕лармон╕╖ з проведення фестивал╕в ╕ р╕зноман╕тних мистецьких заход╕в. Красивий голос ╕ глибокий внутр╕шн╕й зм╕ст, що вкладався ним у кожну п╕сню, завоювали ╕ м╕жнародне визнання, ╕ всенародну любов на сво╖й земл╕. Тому Юр╕й Богатиков був улюблений ╕ затребуваний глядачами до останнього дня свого життя».
Пот╕м на урочистому в╕дкритт╕ конкурсу у зал╕ Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму сп╕вали вже в╕дом╕ читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» студенти ун╕верситету Фед╕р Марченко, Дмитро Босула╓в та Олекс╕й Чирков. Показали учасникам справжн╕й майстер-клас сво╖ми виступами «заслужен╕ й народн╕» члени жур╕ конкурсу. А невдовз╕ на сцену вийшли сам╕ конкурсанти. Ось тут я вже попрацювала за кул╕сами! Дуже ц╕каво було сп╕лкуватися з конкурсантами – у кожного своя ╕стор╕я, сво╖ плани на майбутн╓, погляди на життя ╕ мистецтво, св╕й виб╕р репертуару. Хтось при╖хав до кримсько╖ столиц╕ для оц╕нки сво╖х вокальних зд╕бностей, хтось – за досв╕дом, були й так╕ – щоб просто розважитися, та б╕льш╕сть, звичайно ж – заради перемоги.
Конкурс складався з двох тур╕в: у першому (в╕дб╕рковому) вибрали найкращих учасник╕в, у другому (заключному) шляхом в╕дкритого голосування за десятибальною шкалою жур╕ визначило переможц╕в. Гран-пр╕ ╕ 10 тис. грн. в╕д почесного голови жур╕ Л. Грача за виконання п╕сн╕ з репертуару Ю. Богатикова «Золотая Керчь» отримав студент ун╕верситету культури Олекс╕й Чирков (у наш╕й газет╕ к╕лька тижн╕в тому було опубл╕коване ╕нтерв’ю з Олекс╕╓м – як у воду дивилася «Св╕тлиця»!).
Я на конкурс╕ сп╕вала батькову п╕сню «Мамо, в╕чно будь!» ╕ неспод╕вано (кланяюся жур╕ за високу оц╕нку нашо╖ з татком творчост╕!) отримала перше м╕сце. Але найб╕льшу перемогу – ще одне Гран-пр╕ в╕д Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму здобув 11-класник Серг╕й Сидоренко з села Михайл╕вки Нижньог╕рського району, який ще у в╕дб╕рковому тур╕ вразив ус╕х незвичайним, красивим, мужн╕м (незважаючи на юний в╕к) голосом.
Разом ╕з дипломом переможця Серг╕й Сидоренко отримав право безкоштовного навчання в Ун╕верситет╕ культури: цього року, п╕сля зак╕нчення школи, в╕н буде автоматично зарахований на перший курс факультету «Музичне мистецтво» – «Естрадний сп╕в».
Вже у ранз╕ не колеги-конкурсантки, а журнал╕стки я взяла у переможця невеличке ╕нтерв’ю.
– Серг╕ю, признавайся: ти ╖хав на цей конкурс т╕льки за перемогою?
– У першу чергу – себе показати й ╕нших подивитися, досв╕ду набратися, творчо збагатитися. Пошукати людей, як╕ можуть п╕дтримати мою мр╕ю бути сп╕ваком, повчитися у них. Мен╕ дуже сподобалося, що на цьому конкурс╕ вс╕х вислуховують, кожному дають шанс, все дуже чесно, неп╕дкупно, вс╕м дають оц╕нку, як╕сь поради доброзичлив╕. Бо не секрет, що для б╕льшост╕ учасник╕в величезна проблема не т╕льки записати п╕сню, а взагал╕ «м╕нусовку» знайти. А тут – ст╕льки досв╕ду!
– Та все ж таки – чи розраховував ти на такий, можна сказати, феноменальний результат: ти ж соб╕ студентство висп╕вав!
– Звичайно, хот╕лося яко╖сь, хоч маленько╖, перемоги – щоб повертатися додому з високо п╕днятою головою. Та я й подумати не м╕г, що виграю Гран-пр╕! ╤ ще один м╕й здобуток – це досв╕д. Так╕ перемоги дуже важлив╕ для впевненост╕ у сво╖х силах. Це такий крок уперед, коли людина перемага╓ себе, св╕й страх, не бо╖ться публ╕чно виступати, та ще й отриму╓ задоволення в╕д того, що дару╓ справжн╓ свято людям.
– Вже уявля╓ш себе студентом? А як батьки поставилися до тако╖ новини?
– Ми живемо т╕льки з мамою, тож у мене не було н╕яких шанс╕в вступити до ун╕верситету за грош╕. Мама дуже зрад╕ла, а я зараз почуваюся наст╕льки натхненно, в╕льно! Так рад╕сно на душ╕, я впевнений у завтрашньому дн╕, що все буде добре, що я вже студент! Ми пов╕рили з мамою в те, що грош╕ – це ще не найголовн╕ше у житт╕, цей конкурс, напевне, не т╕льки мен╕ продемонстрував, що зд╕бност╕, талант – це теж справжн╓ багатство!
– Кажуть, що не ми дороги вибира╓мо, дороги вибирають нас. А що б ти робив, якби, не дай Бог, не виграв? Чи не довелося б закопувати св╕й талант?
– А от це, кажуть, гр╕х! Те, що я сп╕ваю, де т╕льки запросять, намагаюся брати всюди участь – ╕ з творчими колективами, ╕ як сол╕ст, та й взагал╕, те, що при╖хав на цей конкурс – це м╕й виб╕р, я сам вибрав соб╕ цю сп╕вочу дорогу. Я обов’язково розвивав би те, що мен╕ дав Бог, не зупинився б на п╕вдороз╕, нав╕ть якби не став переможцем.
– Ти добре зна╓ш, як╕ п╕сн╕ сп╕вав Богатиков, що це за сп╕вак? Чи все з його п╕сенно╖ спадщини м╕г би взяти до свого репертуару?
– Юр╕й Богатиков сп╕вав патр╕отичн╕, в╕йськов╕ п╕сн╕. «На безымянной высоте», «Экипаж», «Весна сорок пятого года», дуже гарн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕ «Три поради», «Два кольори». Таких п╕сень у нього десятки, якщо не сотн╕! Вони зм╕стовн╕, розкривають голос ╕ душу. Та я ще сп╕ватиму ╖х!
– А чи засп╕вав би ти, скаж╕мо, як Богатиков, «Песню о советских чекистах»? Ти взагал╕ зна╓ш, хто так╕ – чек╕сти?
– Ну, Микола Хвильовий теж про чек╕ст╕в писав. Час був тод╕ дуже непростий, система страшна. Я знаю, що чек╕сти людей безвинних розстр╕лювали, але ж були серед них ╕ справд╕ «рыцари без страха и упрёка» – це вже в╕д особистост╕ залежало. Звичайно, п╕дн╕мати на щит убивць я не зм╕г би, бо це – н╕би глузування над трагед╕╓ю, над чи╖мись скал╕ченими чи вбитими душами, життями. Мен╕ хот╕лося б сп╕вати п╕сн╕, як╕ не завдають комусь болю, а роблять людей ╕ цей св╕т кращими.
– А як╕ п╕сн╕ укра╖нсько╖ чи заруб╕жно╖ естради ти любиш?
– Я люблю п╕сн╕ л╕ричн╕, душевн╕, з широким д╕апазоном. Останн╕м часом мен╕ дуже подобаються виконавц╕ оперного стилю, ╖хн╕ композиц╕╖. Особливо ╕тал╕йський гурт «IL DIVO» – сво╓ю душевн╕стю ╕ справжн╕ми талантами, як╕ входять до його складу. На конкурс╕ я сп╕вав п╕сню Олександра Пономарьова «Варто чи н╕». Вона допомогла мен╕ розкрити свою душу, показати голос ╕ – перемогти!
– Серг╕ю, у Л╕ни Костенко ╓ так╕ слова: «Поез╕я – це завжди неповторн╕сть, якийсь безсмертний дотик до душ╕». Напевне, це можна сказати й про п╕сню, яка без хорошого тексту – однокрила. А що для тебе поез╕я, ти сам в╕рш╕ часом не пишеш?
– Та пробую... Для мене поез╕я – це душа. Те, що я думаю, переживаю, в╕дчуваю, що в╕дбува╓ться у мо╓му житт╕. Мен╕ зда╓ться, кожен в╕рш поета – це пережите, вистраждане. Не можна написати в╕рш чи п╕сню, як╕ пройматимуть до глибини душ╕, не переживши сильних емоц╕й. У кожно╖ людини ц╕ емоц╕╖ особлив╕, ун╕кальн╕, тому поез╕я – це, звичайно, неповторн╕сть, а от чи зможе вона доторкнутись ще до чи╓╖сь душ╕ – це вже в╕д того, хто пише, залежить.
– Серг╕ю, ти тепер багатий на досв╕д переможця. А що ╕ншим порадиш: на твою думку, що конче потр╕бно для досягнення сво╓╖ мети?
– Потр╕бн╕ впевнен╕сть у соб╕, з╕бран╕сть. З розхлябаним характером важко чогось путнього досягти. Життя повинно бути з╕ зм╕стом, треба знати, чого хочеш ╕ заради чого живеш. ╤ в╕рити. Якщо вам справд╕ потр╕бна ця перемога ╕ ви ╖╖ варт╕ – все обов’язково зд╕йсниться!
* * *
На гала-концерт╕ жур╕ вручило переможцям дипломи, ц╕нн╕ подарунки та грошов╕ прем╕╖. А юн╕ лауреати конкурсу «Суз╕р’я Тавриди-2009» подарували присутн╕м на цьому п╕сенному свят╕ чудовий концерт. Сп╕вати на прекрасн╕й театральн╕й сцен╕ було незабутньо! Зал був переповнений, глядач╕ щиро в╕тали юних артист╕в. Та й взагал╕ впродовж усього конкурсу панувала атмосфера добра, душевност╕, щирих емоц╕й, вражень, це було справжн╓ свято!
П╕дсумовуючи конкурсне д╕йство, почесний голова жур╕ Леон╕д Грач, зокрема, сказав: «Те, що цей конкурс народився ╕ вже ма╓ сво╖ традиц╕╖ – дуже важливо для нашо╖ духовно╖ ╕де╖. Коли культура, мистецтво принижен╕, затоптуються бездуховним злим часом, який ми з вами пережива╓мо, повернення до того величного, святого, п╕сенного, вокального через образ Юр╕я Богатикова – це величезна справа. Тим б╕льше, подив╕ться, як╕ юнаки й д╕вчата виходили на сцену, як╕ натхненн╕ у них обличчя! Це тому, що, з одного боку, вони показали справжн╕ таланти, справжн╕й вокал, а з ╕ншого – осягнули Богатиковську тему справедливост╕, патр╕отизму, благородства»...
...От ╕ подумалося: а може, краще б ус╕ наш╕ пол╕тики менше займалися пол╕тикою, а б╕льше орган╕зовували ось таких конкурс╕в, якщо вони приносять у наше життя б╕льше патр╕отизму, благородства ╕ культури, н╕ж вся ╖хня така «некультурна» й невдячна пол╕тична д╕яльн╕сть?..
Юл╕я КАЧУЛА.
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7047
|
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
