Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2009
КОВАЛЮ НЕПЕРЕМОЖНОГО КОЗАЦЬКОГО ДУХУ – 50!

ПОСТАТ╤

Вперше мен╕ довелось побачити тепер╕шнього юв╕ляра на святкуванн╕ 10-р╕ччя севастопольсько╖ “Просв╕ти” у травн╕ 1999 року. Голова ДСУ Роман Коваль у сво╓му прив╕танн╕ говорив про пас╕онарн╕сть укра╖нц╕в Севастополя. “Досить глибоко занурившись в укра╖нську ╕стор╕ю доби Визвольних змагань 1917-1920-х рр., я знайшов там не лише причини наших минулих поразок, але й п╕дстави наших майбутн╕х перемог”, – сказав в╕н. Запальна й оптим╕стична промова письменника та пол╕тика так само була гаряче сприйнята трьома сотнями учасник╕в святкування. До того ж багато з них вже були ознайомлен╕ з книжечкою “Ф╕лософ╕я укра╖нця”, що ран╕ше була подарована б╕бл╕отец╕ “Просв╕ти”.
На початку наступного року за допомогою меценатки з Канади - доктора Мар╕╖ Ф╕шер-Слиж було розпочато ╤нтернет-проект з╕ створення сайту “Укра╖нське життя в Севастопол╕”, ╕ згадана книжка стала одн╕╓ю ╕з перших в електронн╕й б╕бл╕отец╕ – я зустр╕вся з Романом Ковалем ╕ ми швидко д╕йшли згоди про необх╕дн╕сть поширення укра╖нських ╕дей ╕ знань у Мереж╕. Тод╕ ж була розпочата ╕ публ╕кац╕я в ╤нтернет╕ електронно╖ верс╕╖ газети “Незборима нац╕я”, яку в╕н редагу╓ з 1993 р.
Пот╕м була так само оприлюднена ╕ мудр╕сть ста укра╖нц╕в у зб╕рц╕ “Укра╖нська афористика X-XX ст.”, редактором ╕ упорядником яко╖ був Роман Коваль. Вона стала основою для найб╕льшого нин╕ ╤нтернет-ресурсу афоризм╕в.
Таким чином реально запрацювала ╕нформац╕йна в╕сь Ки╖в – Севастополь. Кр╕м електронних верс╕й сво╖х книг, п. Роман розм╕щував книги й ╕нших автор╕в.
Роман Миколайович веде багатогранну д╕яльн╕сть – в╕н ╓ автором, упорядником та редактором б╕льше 30 книг. Починаючи з 2002 р., в╕н створив цикли рад╕опередач: “Отамани Гайдамацького краю”, “Кубанська Укра╖на”, “╤стор╕я, яка не завершу╓ться” та “За Укра╖ну, за ╖╖ волю”, як╕ чули – без переб╕льшення – сотн╕ тисяч укра╖нц╕в. Нормою стало проведення презентац╕й його книг, на як╕ традиц╕йно збираються творц╕ укра╖нсько╖ духовност╕, ╖╖ шанувальники та члени ╤сторичного клубу “Холодний Яр”, президентом якого ╓ Роман Коваль. Участь та виступи народних та заслужених артист╕в Укра╖ни, к╕норежисер╕в, письменник╕в, л╕тературознавц╕в, журнал╕ст╕в, бандурист╕в, хор╕в, ╕нших д╕яч╕в укра╖нсько╖ культури, нащадк╕в повстанських родин, перетворюють презентац╕╖ на свята непереможного козацького духу. К╕льк╕сть учасник╕в таких зустр╕чей була ╕ такою, що люди стояли у проходах ╕ коридор╕, аби почути правду про Визвольн╕ змагання укра╖нц╕в, про безпосередн╕х учасник╕в цього спротиву московсько-б╕льшовицьк╕й навал╕. А правда ця – в╕д ц╕леспрямовано╖ роботи в арх╕вах та зустр╕чей ╕з нащадками борц╕в за волю Укра╖ни. Ц╕ численн╕ досл╕дження привели Романа Коваля до важливого висновку: “У добу Нац╕онально-визвольно╖ революц╕╖ 1917-1920 рок╕в укра╖нц╕ остаточно сформувалися як пол╕тична нац╕я. Пробудившись в╕д летарг╕чного сну, укра╖нц╕ вийшли на св╕тову арену як повноц╕нна, неповторна, ф╕зично могутня нац╕я, яка гучно заявила про сво╓ право жити державним життям”. Цими словами в╕н супроводив анонс цьогор╕чно╖ прем’╓ри двосер╕йного документального ф╕льму “В╕льне козацтво”.
Як бачимо, Роман Коваль робить чимало задля того, щоб сусп╕льство виховувало майбутн╕ покол╕ння у дус╕ укра╖нського патр╕отизму. Прикладами для д╕тей ╕ дорослих все ще служать во╖ни сов╓тськ╕ та т╕, як╕ приймають у них естафету, – “во╖ни-афганц╕”, “во╖ни-╕нтернац╕онал╕сти”. Р╕дн╕, укра╖нськ╕ вояки, т╕, як╕ боролись на сво╖й земл╕ за свою землю, не стали для державно╖ ╕деолог╕╖ вз╕рцем. Отже, питання “Чому у царин╕ патр╕отичного виховання у незалежн╕й ╕ суверенн╕й держав╕ дос╕ пану╓ постколон╕альна упосл╕джен╕сть?” загрожу╓ бути актуальним ще тривалий час…
Особисто я знаю в Криму ╕ Севастопол╕ к╕лькох прихильник╕в творчост╕ письменника-╕сторика – вони щороку передплачують газету «Незборима нац╕я» ╕ стежать за появою нових книг Коваля, як╕ пот╕м читають сам╕ й залучають друз╕в та знайомих.
Публ╕кац╕я цих досл╕джень та в╕дкриття нових ╕ нових ╕мен укра╖нських повстанц╕в да╓ якусь над╕ю на справедлив╕сть щодо борц╕в за волю ╕ п╕дтриму╓ укра╖нський дух на п╕востров╕ зокрема. Це п╕дтверджують ╕ записи в гостьов╕й книз╕ сайту газети, ╕ публ╕кац╕я в н╕й лист╕в читач╕в зв╕дус╕ль.
Ми бачимось щоразу, коли я буваю в столиц╕ нашо╖ Батьк╕вщини.
╤ так само щоразу сп╕лкування додають оптим╕зму ╕ п╕дтверджують почуття правильност╕ обраних ор╕╓нтир╕в. Численн╕ телефонн╕ дзв╕нки, як╕ лунають у ки╖вськ╕й квартир╕, п╕дтверджують статус Романа Коваля ╕ як активного громадського д╕яча. З кожною новою зустр╕ччю я зауважую зростання не лише книжково╖ зб╕рки, а й к╕лькост╕ музичних запис╕в – кобзарськ╕ п╕сн╕, класична музика, кращ╕ ╕ноземн╕ х╕ти, джаз, народн╕ та повстанськ╕ п╕сн╕ – д╕апазон уподобань письменника досить широкий.
Природа Криму завжди кличе п. Романа в╕дпочити ╕, зда╓ться, служить для нього додатковим джерелом натхнення. С╕ме╖з, наприклад, в╕н уподобав к╕лька останн╕х рок╕в за деяк╕ мальовнич╕ ╕ неповторн╕ м╕сцини…
10 кв╕тня Роману Ковалю виповню╓ться 50 рок╕в. Хочеться в╕рити в те, що науков╕, ╕нтелектуальн╕ та духовн╕ зусилля письменника ╕ досл╕дника ╕стор╕╖ краю принесуть якнайшвидше бажан╕ результати ╕ природний стан вс╕╓╖ укра╖нсько╖ справи, а юв╕ляру вiд щирого серця побажати козацького здоров’я – для високих творчих злет╕в – на многi╖ лiта. Хай доля щедро обдарову╓ всiлякими земними благами, а друзi та дiловi партнери нiколи не розчаровують. Усп╕х╕в Вам, Романе Миколайовичу, у Ваш╕й шляхетн╕й д╕яльност╕!
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ

Роман Коваль.
Б╕ограф╕чна дов╕дка

Народився 10 кв╕тня 1959 р. в м╕ст╕ Горл╕вка Донецько╖ област╕ в родин╕ вчител╕в – Миколи Федотовича Коваля та Над╕╖ Васил╕вни Курило. Укра╖нець. Осв╕та: Ки╖вський медичний ╕нститут, л╕кувальний факультет, 1982 р. Працював терапевтом 10-╖ кл╕н╕чно╖ л╕карн╕  м. Ки╓ва, терапевтом, старшим терапевтом ╕ зав╕дувачем пол╕кл╕н╕чного в╕дд╕лення 7-╖ (4-╖) кл╕н╕чно╖ л╕карн╕
м. Ки╓ва.
Громадська д╕яльн╕сть: в╕д грудня 1989 року – член УГС, редактор ╕ видавець самвидавсько╖ газети «Прапор антикомун╕зму», член редколег╕╖ самвидавсько╖ газети «В╕льне слово», 1990 р. – редактор газети «Визволення», 1991-1993 рр. – редактор газети «Нескорена нац╕я», в╕д грудня 1993 р. – редактор газети «Незборима нац╕я». 1990-1991 рр. – член проводу Укра╖нсько╖ республ╕кансько╖ парт╕╖ (секретар ╕з питань ╕деолог╕╖). В╕д грудня 1992 р. – заступник голови Всеукра╖нського пол╕тичного об’╓днання «Державна самост╕йн╕сть Укра╖ни», у 1993-2003 роках – голова ДСУ.
Член Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни з 1995 р. Президент ╤сторичного клубу «Холодний Яр» (в╕д 3 с╕чня 1997 р.). 1998 року прийнятий до членства Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни.
Автор книг: «Гасла ╕ д╕йсн╕сть» (1990), «Чи можливе укра╖нсько-рос╕йське замирення?» (1991), «З ким ╕ проти кого» (1993), «Про ворог╕в, союзник╕в ╕ попутник╕в» (1993), «П╕дстави нац╕ократ╕╖» (1994), «Ф╕лософ╕я укра╖нства» (1995), «Отамани Гайдамацького краю. 33 б╕ограф╕╖» (1998), «Отаман святих ╕ страшних» (2000), «Повернення отаман╕в Гайдамацького краю» (2001), «Трагед╕я отамана Волинця» (2002, у сп╕вавторств╕ з Костянтином Завальнюком), «Ренесанс напередодн╕ трагед╕╖» (2003), «Нариси з ╕стор╕╖ Кубан╕» (2004), «╤ нарекли його отаманом Орлом» (2005), «Багрян╕ жнива Укра╖нсько╖ революц╕╖» (2005, 2006), «За волю ╕ честь» (2005), «Коли кул╕ сп╕вали. Б╕ограф╕╖ отаман╕в Холодного Яру ╕ Чорного л╕су» (2006), «Тернистий шлях кубанця Проходи» (2007; два видання), «Операц╕я «Запов╕т». Чек╕стська справа №206» (2007), «Отаман Зелений» (2008), «Та╓мниця отамана Зеленого» (2008).
Редактор-упорядник книг: «Невольницьк╕ плач╕» Зенов╕я Крас╕вського (1995; друге видання), «Укра╖нськ╕ геро╖» Анатол╕я Бедр╕я (1995), «Геро╖зм ╕ трагед╕я Холодного Яру» (1996), «Кость Блакитний, отаман Степово╖ див╕з╕╖» (1997), «Записки повстанця» Марка Шляхового (1999), «Медвин в огн╕ ╕стор╕╖» (2000), «Укра╖нська афористика» (2001), «Рейд у в╕чн╕сть» (2001), «Самост╕йна Укра╖на» Миколи М╕хновського (2002, 2003), «Кубанська Укра╖на» (2002) та «Кобзар╕ в мо╓му житт╕» (2003) – вс╕ Рената Польового, «Жага ╕ терп╕ння. Зенов╕й Крас╕вський у дол╕ укра╖нського народу» (сп╕льно з В╕ктором Рогом; 2005), «Душею з вами» Л╕д╕╖ Чучупак-Завал╕шино╖ (2005), «Холодний Яр» Юр╕я Горл╕са-Горського (2006), «З во╓нного нотатника» Якова Гальчевського (2006), «Невольницьк╕ плач╕» (2007; п’яте видання), «50 п╕сень В╕ктора Л╕совола» (2007), «Так творилося укра╖нське в╕йсько. 10 спогад╕в учасник╕в Визвольно╖ в╕йни 1917-1920-х рок╕в» (2008), «Гуцули у Визвольн╕й боротьб╕. Спогади с╕чового стр╕льця Михайла Горбового» (2009).
Автор понад тисяч╕ статей у газетах, журналах, альманахах, ╕сторичних календарях, енциклопед╕ях Укра╖ни та укра╖нсько╖ д╕аспори. Автор сценар╕ю документального ф╕льму «Незгасимий огонь Холодного Яру» та автор (разом з Андр╕╓м Данильченком ╕ режисером Олександром Рябокрисом) двосер╕йного документального ф╕льму «В╕льне козацтво». Лауреат л╕тературно╖ прем╕╖ ╕м. Михайла Стельмаха.
Ма╓ сина ╢вгена (1981 р. н.) та дочку Олесю (1986 р. н.).

ТВОРЕЦЬ – НАЦ╤ОНАЛЬНИЙ, СПОЖИВАЧ – БЕЗНАЦ╤ОНАЛЬНИЙ
Афоризми Романа Коваля

Н╕хто нам нашо╖ земл╕ не подару╓.
Нац╕я не поза нами, а в нас, не поза тобою, а в тоб╕.
Укра╖нський народ не хот╕в н╕коли п╕дкорятися сво╖м. Тому й був п╕дкорений чужими.
Поблажлив╕сть до ворога зак╕нчу╓ться новими укра╖нськими жертвами.
Нац╕я може загинути, – наш╕пту╓ розум, нац╕я висто╖ть – говорить в╕ра.
Ж╕нка повинна захоплюватись ще не написаними книгами свого коханого.
Де пану╓ мораль споживача, там загибель. Де в пошан╕ творець, – там життя.
Хочеш накликати на себе п╕дозру? Зроби людям добро.
Розумний шука╓ ╕стину, мудрий – дару╓ ╖╖.
П╕зна╓ш ╕стор╕ю – п╕зна╓ш сучасних сво╖х ворог╕в.
Кожна нац╕я ма╓ свою правду.
Найважче протистояти малому злу.
Укра╖нськ╕ демократи под╕бн╕ до д╕тей. Бажанням весь час на когось р╕внятися.
Т╕льки невдахи шукають еталон за межами власних кордон╕в.
Життя нац╕╖ – у д╕╖, безсмертя – у слов╕.
Яка трагед╕я рос╕ян – з окупант╕в перетворитися на нац╕ональну меншину!
Св╕т, на який дивишся через вимит╕ в╕кна, прекрасний.

(З книги “Укра╖нська афористика X-XX ст.”)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7104

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков