Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2009
М╤СТО-САД — БАХЧИСАРАЙ

В╤ДПОЧИВА╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»!

Цього разу, шановн╕ св╕тличани, ми разом з фотокореспондентом Олексою Носаненком хочемо запросити вас у надзвичайне кримське м╕сто Бахчисарай, де кожен кам╕нчик диха╓ ╕стор╕╓ю не одного покол╕ння, де вулички пам’ятають хан╕в, а з печерного м╕ста Чуфут-Кале видно прекрасну долину, по як╕й колись проходив середньов╕чний торговий шлях... Тут ╓ чим помилуватися ╕ розумов╕, ╕ серцю, ╕ душ╕!
М╕сто розташоване у передг╕р’╖ на схил╕ Внутр╕шньо╖ гряди Кримських г╕р, у долин╕ р. Чурук-Су. З кримськотатарсько╖ мови назва м╕ста переклада╓ться як «сад-палац». Та це й не дивно, адже саме м╕сто живе в об╕ймах дерев, кущ╕в та кв╕т╕в. Перш╕ згадки про Бахчисарай датуються 1502 р. До 1783 р. м╕сто було столицею Кримського ханства. 1648 р. у м╕ст╕ представники гетьмана Богдана Хмельницького вели переговори з кримським ханом ╤слам-Г╕ре╓м III про сп╕льну боротьбу проти шляхетсько╖ Польщ╕.
Бахчисарай ма╓ к╕лька в╕зит╕вок, за якими його вп╕зна╓ увесь св╕т: Ханський палац (на фото), печерне м╕сто Чуфут-Кале (ран╕ше Кирк-Ер), Свято-Успенський чолов╕чий монастир, розташований у скел╕.
Ханський палац був збудований як родова резиденц╕я династ╕╖ Гера╖в - правител╕в Кримського ханату. В╕н ╓ одн╕╓ю з найважлив╕ших ╕сторичних пам’яток доби Кримського ханства. Хансарай - ╓диний у св╕т╕ зразок кримськотатарсько╖ палацово╖ арх╕тектури й ун╕кальний для ╢вропи ц╕л╕сний арх╕тектурний комплекс близькосх╕дного цив╕л╕зац╕йного кола. Ханський палац - таке соб╕ м╕сто в м╕н╕атюр╕ з комплексом буд╕вель найр╕зноман╕тн╕шого призначення. На сьогодн╕ збереглися дв╕ мечет╕, будинок муфт╕я, ханський цвинтар ╕з двома мавзолеями-дюрбе, буд╕вл╕ оф╕ц╕йного призначення (зала Дивану), житлов╕ прим╕щення для хан╕в, ш╕сть внутр╕шн╕х дворик╕в, чотирнадцять фонтан╕в р╕зних час╕в та ╕н.
Дорога до Свято-Успенського монастиря йде по п╕вденному схилу ущелини Мар’ям-дере (в переклад╕ з кримськотатарсько╖ - ущелина свято╖ Мар╕╖). Широк╕ кам’ян╕ сходи, вирубан╕ в масив╕ скел╕, ведуть вгору, на майданчик другого ярусу. Зв╕дси вужч╕ сходи приводять в головну, Успенську церкву, а кр╕м не╖ було ще чотири... Верс╕й про час заснування цього монастиря дуже багато. Зустр╕чаються згадки про перших монах╕в, як╕ оселялись тут ще в V ст. Сьогодн╕ монастир поступово в╕дновлю╓ться ╕ в╕дкритий для паломник╕в.
Сп╕в╕снування двох св╕тогляд╕в, двох рел╕г╕й на одн╕й маленьк╕й територ╕╖ – це не дивний зб╕г обставин, адже жити разом можна лише тод╕, коли ти поважа╓ш свого сус╕да. Та й Бог у нас у вс╕х один, просто дорогами ми р╕зними йдемо до нього...
Побувати у Бахчисара╖ ╕ не зав╕тати на Чуфут-Кале просто неможливо! Це печерне м╕сто «кличе» до себе сво╓ю аурою та╓мничост╕, ╕ не в╕дгукнутися на його поклик дуже важко. Тож з╕бравши останн╕ сили в кулак, ти «видряпу╓шся» нагору, щоб побачити його. Площа городища склада╓ приблизно 38 га. Чуфут-Кале умовно можна под╕лити на три частини, як╕ виникли у р╕зн╕ етапи ╕снування м╕ста: Бурунчак (з кримськотатарсько╖ «носик» або «мисок»), де нема╓ буд╕вель; Старе та Нове м╕сто. Висота плато, на якому розташоване печерне м╕сто, близько 540 м над р╕внем моря.
Д╕статися до Бахчисараю можна з С╕мферопольського зал╕зничного вокзалу прим╕ськими потягом (варт╕сть квитка на сьогодн╕ - 4 грн. 25 коп.); маршрутним такс╕ з автостанц╕╖ «Зах╕дна» (варт╕сть квитка - 6 грн. 70 коп); власною авт╕вкою - 38 км - ╕ в Бахчисара╖; а ще можна автостопом, ╕ не забувайте прикмету вс╕х автостопник╕в, якщо ви знайшли на дороз╕ гайку, то вам обов’язково пощастить!

Ус╕ фотограф╕╖ цього св╕тличанського проекту ╓ авторськими, тому не забувайте надсилати зображення ╕ опис тих м╕сць – перлин Укра╖ни, в яких, на вашу думку, варто побувати, на адресу редакц╕╖, або ж на електронну адресу ks-photovidpochynok@ukr.net, обов’язково при цьому вказавши назву м╕сця, сво╓ ╕м’я та пр╕звище.
Ведуча рубрики Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7127

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков