"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2009 > Тема "З потоку життя"
#18 за 01.05.2009
НЕЗАГО╢НА РАНА ЧОРНОБИЛЯ
У н╕ч з 25 на 26 кв╕тня 1986 року о 1-╕й годин╕ 23-╕й хвилини на четвертому блоц╕ Чорнобильсько╖ АЕС в╕дбулася найб╕льша ядерна авар╕я у св╕т╕. Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) була першою атомною станц╕╓ю Укра╖ни. ╥╖ перший енергоблок потужн╕стю 1 млн. кВт почав роботу 27 вересня 1977 року, у 1978 р. запрацював другий енергоблок, у 1981 р. — трет╕й, у грудн╕ 1983 р. — злощасний четвертий. Чорнобиль — це незаго╓на рана, не лише наша особиста, а й загальнолюдська, це страшний урок не ст╕льки конкретному сусп╕льному устрою, ск╕льки всьому людству. Авар╕я на ЧАЕС визнана св╕товим сп╕втовариством найб╕льшою техногенною катастрофою в ╕стор╕╖ людства. ООН оголосила 26 кв╕тня М╕жнародним днем пам’ят╕ жертв рад╕ац╕йних авар╕й ╕ катастроф. Але хоча св╕т ╕ п╕дтриму╓ нас у л╕кв╕дац╕╖ насл╕дк╕в Чорнобильсько╖ авар╕╖, основний, найважчий тягар залиша╓ться на плечах Укра╖ни. Вибух атомного реактора спричинив катастрофу. Було забруднено землю площею в 100 тис. квадратних к╕лометр╕в. Рад╕оактивне випром╕нювання потрапило насамперед на територ╕ю Б╕лорус╕ – 70% забруднено╖ земл╕ знаходилося в межах ц╕╓╖ кра╖ни. Але рад╕оактивн╕ речовини потрапили також ╕ до Скандинав╕╖, Грец╕╖ та ╤тал╕╖, поширилися й на Центральну ╢вропу, зокрема на територ╕ю Польщ╕. Радянська влада пов╕домила про вибух лише через два дн╕ п╕сля трагед╕╖. До сьогодн╕ не визначено точно╖ к╕лькост╕ жертв вибуху на електростанц╕╖. За п╕драхунками рос╕ян, вибух призв╕в до загибел╕ вже щонайменше 350 тис. людей, а неминуча смерть чека╓ ще на близько 5 млн. укра╖нц╕в, б╕лорус╕в ╕ рос╕ян, як╕ й надал╕ мешкають в опром╕нен╕й зон╕. Ось уже 23 роки посп╕ль 26 кв╕тня в Укра╖н╕ вважа╓ться траурним днем. У кожному м╕ст╕ нашо╖ держави проходять жалобн╕ заходи, присвячен╕ ц╕й траг╕чн╕й для всього людства катастроф╕. У С╕мферопол╕ траурн╕ заходи розпочалися 24 кв╕тня м╕тингом ╕ панахидою, як╕ в╕дбулися б╕ля пам’ятника жертвам Чорнобильсько╖ трагед╕╖, що у Гагар╕нському парку кримсько╖ столиц╕. Учасники м╕тингу вшанували пам’ять 158 кримчан-л╕кв╕датор╕в Чорнобильсько╖ авар╕╖, що п╕шли з життя, хвилиною мовчання та в╕йськовим салютом, панахиду за загиблими в╕дслужив отець Богдан Северин (УПЦ МП). Окр╕м самих учасник╕в л╕кв╕дац╕╖ насл╕дк╕в авар╕╖ на ЧАЕС та громадськост╕ у м╕тингу взяли участь представники ус╕х владних структур п╕вострова ╕ С╕мферополя. У сво╖х виступах представники влади схиляли голови у шанобливому поклон╕ перед тими, хто у т╕ веснян╕ дн╕ далекого 1986 року ц╕ною свого життя зупиняв «невидиму смерть». Звучали страшн╕ цифри, ╕мена й пр╕звища загиблих ╕ потерп╕лих, а перед чорним пам’ятником чорнобильц╕в стояли батьки, дружини, д╕ти з портретами загиблих близьких. Що б не говорили можновладц╕ ╕ як╕ б монументи не встановлювалися цим людям — не повернеш втраченого щастя.
П╕дготував Олекса НОСАНЕНКО.
CВ╤ЧКА ПАМ’ЯТ╤...
Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко взяв участь у поминальному молебн╕ та церемон╕╖ покладання кв╕т╕в до Мемор╕ального кургану «Героям Чорнобиля». Зах╕д в╕дбувся у Ки╓в╕ з нагоди р╕чниц╕ Чорнобильсько╖ авар╕╖, яка сталася 26 кв╕тня 1986 року. У поминальних заходах взяли участь Голова Верховно╖ Ради Володимир Литвин, Секретар РНБОУ Ра╖са Богатирьова, заступник Глави Секретар╕ату Президента Андр╕й Кислинський, в. о. Ки╖вського м╕ського голови Анатол╕й Голубченко, Голова Ки╖всько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ В╕ра Ульянченко, М╕н╕стр оборони Юр╕й ╢хануров, М╕н╕стр з питань надзвичайних ситуац╕й та у справах захисту населення в╕д насл╕дк╕в Чорнобильсько╖ катастрофи Володимир Шандра, громадськ╕ та пол╕тичн╕ д╕яч╕, л╕кв╕датори авар╕╖ на ЧАЕС, родич╕ загиблих. П╕сля цього Президент встановив у Храм╕ Входу Господнього в ╢русалим (Чорнобильська церква) св╕чки в пам’ять за загиблими ╕ во здрав╕╓ живих л╕кв╕датор╕в катастрофи.
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7184
|