Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 01.05.2009
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

МУЗИ НЕ МОВЧАТЬ!
Шановна редакц╕╓! Боляче ╕ важко дивитися ╕ спостер╕гати за под╕ями, як╕ в╕дбуваються повсякчас у наш╕й знев╕рен╕й ╕ спустошен╕й безладдям Укра╖н╕. Хочу запропонувати слова п╕сн╕, яка сп╕ва╓ться на мотив «Запов╕ту» Т. Г. Шевченка, ╕ яка в╕добража╓ сьогодення нашо╖ змучено╖ ╕ згорьовано╖ Укра╖ни.

Знев╕рена Укра╖на
Плаче ╕ рида╓,
╤ у Бога порятунку
Просить ╕ блага╓.
╥╖ виродки — ╤уди
Тягнуть до Рос╕╖,
До чужо╖ Москов╕╖
Тягнуть лиход╕╖.
Укра╖ну знемагають
Сво╖ яничари,
╤ як нелюди лихо╖
Не бояться кари.
Вони люто ╕ вороже
Зубами скрегочуть,
Й Укра╖ну без Рос╕╖
Бачити не хочуть.
Вони разом Укра╖ну
Тягнуть у могилу,
Щоб нав╕ки поховати
Нашу неньку милу.
Боже милий ╕ ╓диний
Спаси Укра╖ну,
╤ як мат╕р укра╖нц╕в
Врятуй – в╕д загину.
Ольга М╤ЩЕНКО.
м. Переяслав-Хмельницький, Ки╖вська область.
* * *

В ╢ВРОПУ ЛЕЖИТЬ НАША ПУТЬ…

Розм╕няв я дев’ятий
 десяток уже.
На ц╕м св╕т╕ мене,
 мабуть, Бог береже:
…Не вмер в голодовку,
 не впав у бою…
(А був я не раз
 у життя на краю),
Мене оминули ГУЛАГ
 ╕ тюрма…
Та кажуть, — св╕й в╕к
я прожив недарма:
Тарасове слово
 я н╕с до людей,
П╕дносив я велич
 Франкових ╕дей,
А Лесину п╕сню,
 дзв╕нку, як метал,
У школ╕ возводив
 на п’╓дестал.
Як мало зробив я –
 м╕зерн╕ д╕ла,
А прагнув, щоб ти,
 як жоржина, цв╕ла,
Моя Укра╖но, — окрадена мати.
Пора вже, пора нам
 кайдани порвати
Й господарем стати
 на власн╕м лану…
А хтось нав’язати
 нам хоче в╕йну.
Цей «хтось» — реваншист,
 бо усе, що в нас ╓,
Загарбати хоче у л╕гво сво╓.
Та нин╕ в ╢вропу
 лежить наша путь –
Народи в╕йну розв’язать
 не дадуть.
З ╢вропою нам ╕ трудитись,
 ╕ жити.
╤ цим ми повинн╕
 завжди дорожити!
Григор╕й ПОНОМАРЕНКО,
ветеран прац╕, в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти Укра╖ни, ╕нвал╕д в╕йни.
м. Донецьк.


«ВОЯКИ УПА ╤ П╤ДП╤ЛЬНИКИ ЗМУШЕН╤, ЯК БУДИТЕЛ╤, ЗВЕРНУТИСЬ ДО ШИРОКО╥ ГРОМАДСЬКОСТ╤...»
Цього року в╕дбулися збори Товариства пол╕тв’язн╕в та репресованих ╕ Братства ОУН-УПА Дубенщини за участ╕ громадськост╕. На порядку денному стояло одне питання — «Про соц╕ально-пол╕тичну ситуац╕ю в Держав╕, про д╕яльн╕сть пров╕дних пол╕тичних сил ╕ пол╕тик╕в та небезпеку втрати Незалежност╕ Укра╖ни». Збори розпочато молитвою про Укра╖ну «Боже Великий, ╢диний, нам Укра╖ну храни» на слова О. Кониського, музику М. Лисенка ╕ п╕снею «Там десь далеко на Волин╕», як╕ виконав хор укра╖нсько╖ патр╕отично╖ п╕сн╕, який вже працю╓ 15 рок╕в.
Ус╕ присутн╕ до збор╕в поставились з великою повагою ╕ серйозним розум╕нням. Учасники визвольних змагань — як вояки УПА, так ╕ п╕дп╕льники, змушен╕ як будител╕ звернутись до широко╖ громадськост╕, розум╕ючи велику небезпеку втрати Незалежност╕ Укра╖ни.
На зборах наголошувалось звернути увагу на вкрай важкий стан Укра╖ни. Учасники визвольно╖ боротьби за Незалежн╕сть Укра╖ни, яка тривала 17 рок╕в, тобто ╕з 1939 до 1956 р., роз’яснювали присутн╕м, що ця боротьба супроводжувалась тяжкими кровопролитними боями, нер╕дко в холод╕ та в голод╕. Сотн╕ тисяч наших побратим╕в загинули на р╕дн╕й земл╕, не набагато менше — в казематах в’язниць ╕ концтаборах смерт╕. Не менше м╕льйона останк╕в укра╖нц╕в розкидан╕ по територ╕╖ «великой и необъятной».
Сьогодн╕ через легковажн╕сть сусп╕льства, влади ╕ населення Укра╖ни можна втратити найвищу ц╕нн╕сть укра╖нського народу — власну Державу, хай ще не зовс╕м укра╖нську Укра╖ну!
На зборах одноголосно було ухвалене Звернення до Президента Укра╖ни, а також Звернення до народу Укра╖ни.

Голова Товариства пол╕тв’язн╕в та репресованих ╕ Братства ОУН-УПА Дубенщини Михайло Макарук.

ЗВЕРНЕННЯ НАЦ╤ОНАЛЬНО-ПАТР╤ОТИЧНИХ СИЛ ДУБЕНЩИНИ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ
Ми, члени Всеукра╖нського Братства ОУН-УПА, Товариства пол╕тв’язн╕в та репресованих, а також представники громадськост╕ Дубенщини, зверта╓мось до Вас ╕з приводу останн╕х атак пол╕тик╕в ╕ пол╕тикан╕в р╕зних мастей на нац╕ональн╕ святин╕ й намагання провести гендель нац╕ональних ╕нтерес╕в Укра╖ни.
Проукра╖нський курс Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка для нас очевидний:
мемор╕ал героям Крут; в╕дновлення гетьмансько╖ резиденц╕╖ в Батурин╕; велелюдн╕ святков╕ заходи до 1020-р╕ччя хрещення Руси-Укра╖ни; величн╕ пам’ятники жертвам Голодомору 1932-1933 рок╕в в╕д Ки╓ва й до в╕ддалених райцентр╕в — усе це з’явилось у бутн╕сть В╕ктора Ющенка на посад╕ Гаранта Конституц╕╖. Усе це — ознака ╕сторично╖ пам’ят╕ вищого державного посадовця та його спроможност╕ й д╕╓вост╕ оточення в наповненн╕ Укра╖ни укра╖нським зм╕стом.
Високодостойний В╕кторе Андр╕йовичу, Ви – пров╕дник укра╖нського народу, ми визна╓мо за Вами намагання спрямовувати нац╕ональн╕ кроки укра╖нства. П╕дтримуючи прагнення укра╖нського народу до наповнення державно╖ пол╕тики нац╕ональним зм╕стом, Ви викликали на себе гн╕в пол╕тикан╕в, як╕ сприймають Укра╖ну виключно як пол╕гон для власних амб╕ц╕й та збагачення ╕ ╓ виконавцями вол╕ недруг╕в Укра╖ни. Ми розум╕╓мо, як нелегко керувати таким великим ╕ картатим, пол╕тично незр╕лим «кораблем» п╕д назвою Укра╖на!
Склада╓ться враження, що ситуац╕я, яка ╓ нин╕ в Укра╖н╕, — це продумана пол╕тика ╕ноземних пол╕ттехнолог╕в, як╕ реал╕зовуються через окремих пол╕тик╕в нашо╖ держави, що веде до дезорган╕зац╕╖ народу, втрати в╕ри ╕ над╕╖ на краще життя, створення апат╕╖, викор╕нення почуття сол╕дарност╕ ╕ сп╕впереживання, компрометац╕я ╕де╖ ╓днання сусп╕льства. А справжн╓ завдання цього хаосу — зм╕на генетичного коду нац╕╖ та повне панування над парал╕зованим ╕ дезорган╕зованим народом.
Ми розум╕╓мо, що альтернативи Ваш╕й тверд╕й проукра╖нськ╕й пол╕тиц╕ сьогодн╕ — нема╓! Вами запропоновано план укра╖нського державного буд╕вництва. Укра╖на — незалежна держава, яка ма╓ бути в кол╕ м╕ж ╕ншими в╕льними народами ╕ державами, як╕ будували б р╕вноправн╕ в╕дносини в ус╕х сферах життя.
Ми розум╕╓мо, як Вам сьогодн╕ неймов╕рно важко. Адже лжепатр╕оти та ситуативн╕ патр╕оти щоденно думають над тим, аби лиш зберегти депутатськ╕ мандати ╕ м╕н╕стерськ╕ портфел╕.
Зверта╓мось до Вас, пане Президенте, ╕ наполегливо просимо продовжувати пол╕тику укра╖н╕зац╕╖ та державотворення, м╕цно стояти на позиц╕╖ ор╕╓нтац╕╖ на нац╕ональну економ╕ку, вступу Укра╖ни до ╓вропейських ╕нституц╕й. Просимо, в раз╕ крайньо╖ необх╕дност╕, взяти на себе пол╕тичну в╕дпов╕дальн╕сть за подальшу долю Держави, вв╕вши пряме президентське правл╕ння.
Шановний В╕кторе Андр╕йовичу, патр╕оти Укра╖ни в╕рять Вам, роблять все ╕ будуть робити на Вашу п╕дтримку.

Голови громадських орган╕зац╕й:
Р╕вненсько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Всеукра╖нського Братства ОУН–УПА ╕мен╕ генерала Романа Шухевича Олег Тищенко.
Дубенського м╕ськрайонного Товариства пол╕тв’язн╕в та репресованих ╕ Братства ОУН–УПА Михайло Макарук.

УЖЕ КРИЧУ: ЮЩЕНКО!
Погодьтеся з╕ мною, що на поминках завжди присутн╕ роздуми, хочеш того чи н╕...
Поминки — духовне подзв╕ння на десяту р╕чницю в╕дходу св╕тло╖ пам’ят╕ В’ячеслава Чорновола я соб╕ влаштувала сама-сам╕с╕нька, вже начитавшись у газетах Словесно╖ Р╕ки Пам’ят╕ людей про Героя Укра╖ни. Знала його р╕вно ст╕льки, ск╕льки й ус╕ укра╖нц╕. Прийшла у Львов╕ до бронзово╖ подобизни ╕згоя-страдника й Великого Укра╖нця, поклала в╕ддал╕к од пишних в╕нк╕в дв╕ кв╕тки, з╕рван╕ у мо╓му кв╕тнику, та й кажу:
— Мир неспок╕йн╕й душ╕ ваш╕й, пане В’ячеславе! За тих десять державотворчих л╕т п╕сля вашого ф╕зичного знищення усе вляглося, тобто той бруд, яким вас методично поливали ваш╕ й наш╕ вороги, Р╕ка Життя Укра╖ни змила й в╕днесла на узб╕ччя, аж н╕як не варт╕ уваги. Тепер зоряно сяють ваша чиста душа, чесне ╕м’я ╕ ваше натхненне слово. Злочинц╕ (ваш╕ вбивц╕), зв╕сно, нин╕ не мають страху перед вами, пане В’ячеславе, бо знають, що ви б╕льше не станете ╖м на завад╕ до влади. Тому знову зм╕╖но повзуть до керма держави. Тепер державн╕ злочинц╕ мають ╕нший об’╓кт цькування — першого всенародно обраного укра╖нського Президента В. А. Ющенка. Вас вони цин╕чно вбили, а В. Ющенка — тру╖ли... Та в╕н таки козак: перетравив за допомогою л╕кар╕в трутизну — ╕ вижив! Спасиб╕ й доземний укл╕н його Берегин╕ — дружин╕ й во╕стину любим друзям...
Ой, лютих, сатанинських д╕тей ще ма╓ Укра╖на!.. Убивають — нищать ╖╖ цв╕т ╕ нав╕ть зав’язь! Пом╕ж нас, сущих на вкра╖нському хл╕б╕ й земних соках, ще ╓ досить духовних сл╕пц╕в. Адже нац╕ональна ╕дея, якою жив скутий колон╕альними кайданами укра╖нець упродовж стол╕ть ╕ яка чомусь «не спрацювала» при правл╕нн╕ парторга «П╕вденмашу», найсильн╕ше ╕ найд╕╓в╕ше зазвучала у ваших устах. ╥╖, оту змордовану, знекровлену ╤дею, лаг╕дно, але м╕цно, як прапор, трима╓ наш Президент В. Ющенко, навколо не╖ буду╓ державу... А на нього зус╕б╕ч верещать-кричать:
— Спочатку хл╕б-ковбаса-гор╕лка, а тод╕ вже пам’ять!
(Ну де ╖м, сл╕пцям, утямкувати, що без генетично╖ нац╕онально╖ пам’ят╕ не росте хл╕бний колос).
— Де об╕цян╕ тюрми? Чому вони не напхан╕ неугодниками?
— Де матушка Рас╓я? Чому не ╖здить на поклон?
— Нав╕що нам свобода слова?
— Нащо ╕сторична правда? А я ╖м теж кричу: та ж нема колгоспного кр╕пацтва, ╕ пол╕тзек╕в, ╕ депортованих, щоб задарма працювали на ту ковбасу ╕ колготи...
Не чують: сл╕поглухон╕м╕, ╖м уже подавай нових л╕дер╕в ╕ новий укра╖нський рай — ╕ то вже зараз, бо Ющенко, може, й це робить, але задовго. Нема коли чекати...
Тут мен╕ нав╕ть здалося, що я чула слова пок╕йного В. Чорновола: «Не чекати, а працювати, розбудовувати державу, допомагати ╤де╖...». Правда ваша, пане страждальцю; нац╕ональну ╕дею вже впроваджу╓ Президент В. Ющенко, вона вже почала працювати ╕ в б╕ло-син╕х просторах Сходу й П╕вдня Укра╖ни. Ма╓мо п╕дтримати ╖╖ — ╕ Укра╖на дихне на повн╕ груди. ╥╖ й надал╕, перем╕гши х╕м╕чну й духовну трутизну, поведе в коло в╕льних народ╕в наш Президент, — уже кричу, — В╕ктор Ющенко!
— Хто? Ющенко? Зам’який в╕н, нам потр╕бна сильна рука, а то й кулак, — кида╓ мен╕ через плече м╕й ровесник — вихоп╓нь ╕з «б╕льшовицького раю», звиклий до м╕цного кулака.
Тепер нас дво╓ на поминках, ╕ я незлостиво впадаю в р╕ч причепи:
— Коли Чорнов╕л балотувався на Президента Укра╖ни, я була в груп╕ п╕дтримки його кандидатури у С╕чеслав╕ (нин╕ ще Дн╕пропетровськ), то тамтешн╕й статечний, козацько-вусий громадянин казав, що любить Чорновола за його розум ╕ укра╖нськ╕сть, але голосувати не буде за нього, бо, бач, комуняки його мордували, то «в╕н буде мстить ╖м, а я хоть ╕ вимушений комуняка, та все одно боюсь...».
Он чого бояться люди: помсти, ╕ кров╕, ╕ ще тюрем. Б╕льшовицьк╕ вождики якраз ╕з того починали... Розумний В. Чорнов╕л збагнув цю ╕стину сво╖м люблячим син╕вським серцем ╕ в╕дкинув помсту, бо торував Укра╖н╕ дорогу далеку. Чи не так м╕рку╓ нин╕шн╕й Президент, оминаючи тюрми, не проливаючи живо╖ гарячо╖ кров╕?
Тому ще раз крикну: Ющенко! Тепер Укра╖н╕ потр╕бен В. Ющенко!
Над╕я КРЕМ╤ННА.
м. Льв╕в.
(«Укра╖на молода»).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7195

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков