У Ки╓в╕ на 78-му роц╕ життя померла Герой Укра╖ни, народна артистка СРСР, оперна сп╕вачка ╢вген╕я М╕рошниченко. Сталося це вдома в н╕ч на понед╕лок, 27 кв╕тня. Вона народилася 12 червня 1931 року в сел╕ Радянському Харк╕всько╖ област╕. 1957 року зак╕нчила Ки╖вську консерватор╕ю, в 1961 — стажувалася у театр╕ «Ла Скала» в ╤тал╕╖. З 1957-го до 1990 року — сол╕стка Ки╖вського театру опери та балету. 1980 року почала викладацьку д╕яльн╕сть у Ки╖вськ╕й консерватор╕╖ (сьогодн╕ — Нац╕ональна музична академ╕я Укра╖ни), у 1990 стала професором. 2002 року заснувала М╕жнародний благод╕йний фонд свого ╕мен╕. Л╕рико-колоратурним сопрано ╢вген╕╖ Семен╕вни неможливо було не захоплюватися. ╥╖ прославили парт╕╖ В╕олетти в «Трав╕ат╕» Верд╕ та Люч╕╖ у «Люч╕╖ д╕ Ламмермур» Дон╕цетт╕. Ц╕нувальникам оперного мистецтва в╕дом╕ музичн╕ парт╕╖ в ╖╖ виконанн╕: Венери з «Ене╖ди» Лисенка, Шемахансько╖ цариц╕ ╕з «Золотого п╕вника» Римського-Корсакова, Цариц╕ ноч╕ з «Чар╕вно╖ флейти» Моцарта, Роз╕ни ╕з «Сев╕льського цирюльника» Росс╕н╕ та ╕нш╕. Про ╖╖ голос один н╕мець, великий знавець оперного сп╕ву, сказав: «Краще, н╕ж у Мар╕╖ Каллас!». Звичайно, будь-як╕ пор╕вняння некоректн╕, але хто хоча б одного разу чув М╕рошниченко, того не треба переконувати: вона — надбання кра╖ни. ╢вген╕я Семен╕вна важко переживала за р╕дну культуру. ╥й було боляче майже ф╕зично. А що таке ф╕зичний б╕ль, велика сп╕вачка, на жаль, також знала не з чуток, перен╕сши онколог╕чну операц╕ю в Н╕меччин╕... З останнього ╕нтерв’ю сп╕вачки газет╕ «Дзеркало тижня» в жовтн╕ 2008 року. — ╢вген╕╓ Семен╕вно, у св╕т╕ та в кра╖н╕, як в╕домо, криза. Чи до культури сьогодн╕ можновладцям? Чи до вашого ╖м театру, створення якого, на п’ятому роц╕, схоже, перетворю╓ться вже на якусь траг╕комед╕ю... — Я вам так в╕дпов╕м... Якщо ц╕ можновладц╕ культурн╕ та ╕нтел╕гентн╕ ╕ якщо вони розум╕ють ц╕нн╕сть культури як тако╖, ╕ як засоби впливу й виховання, то при чому тут криза? Криза приходить ╕ мина╓, а культура — залиша╓ться! ...Укра╖на — найталановит╕ша сп╕воча нац╕я. Т╕льки сьогодн╕ в оперному театр╕ 13 мо╖х вихованц╕в. А ск╕льки по всьому св╕ту — нав╕ть не порахувати... Нещодавно прийшла до мене одна моя вихованка ╕ говорить: «╢вген╕╓ Семен╕вно, я знаю, що деяк╕ наш╕ музиканти з побоюванням чекають випуску! Це скрипал╕, сурмач╕... Де ╖м вс╕м працювати?» Образливо, що ставлення нашого пол╕тикуму до музики почина╓ться ╕ зак╕нчу╓ться виключно на корпоративних веч╕рках. ...Головне для мене — справжня висока музика, як╕й я присвятила життя. ╤ нехай не рад╕ють вороги опери, мовляв, скоро помру ╕ справу всього мого життя закриють... Спод╕ваюся, найстрашн╕ше — все-таки позаду... Не надам ╖м тако╖ радост╕! (УКР╤НФОРМ).