Версiя для друку Обговорити в форумi

ЗАКОН І МИ

Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації не вважає за необхідне готувати і вносити зміни до статутів шкіл міста в частині положень про мову навчання, оскільки ці положення вже декілька років містяться в документах.
Як повідомила кореспонденту УНІАН заступник начальника Управління освіти і науки Севастопольської міськдержадміністрації Жанна Слюсар, немає необхідності формулювати дані положення в такій редакції: «У школі затверджено російську мову навчання, відповідно до рішення міської ради, з обов’язковим вивченням державної мови», оскільки в статутах шкіл з 2007 року міститься пункт 1.11, який говорить про те, що «навчання здійснюється російською мовою, з обов’язковим вивченням державної».
Тому вносити якісь додаткові зміни до статутів шкіл немає сенсу, зазначила Ж. Слюсар.
«Рішення сесії в даному випадку ґрунтуються на неправдивій інформації. Я це відповідально заявляю, — сказала заступник начальника управління освіти і науки Севастопольської міськдержадміністрації. — Складається враження, що депутати самі не знають, що і коли вони приймали».
Ж. Слюсар також висловила жаль і здивування у зв’язку з клопотанням міськради перед Міністерством освіти і науки «розглянути можливість проведення зовнішнього незалежного тестування рідною мовою в місті Севастополі».
На її думку, «для севастопольських учнів українська мова давно вже не проблема, що переконливо показали їхні відмінні результати під час зовнішнього незалежного тестування в минулому і, особливо, позаминулому роках».
«Ми, дорослі, не маємо права обділяти їх, позбавляти перспективи, конкурентоспроможності, а саме це відбувається, коли діти не вивчають державну мову», — сказала Ж. Слюсар.
Як повідомлялося, 20 травня Севастопольська міська рада доручила Управлінню освіти і науки Севастопольської міськдержадміністрації підготувати зміни до статутів шкіл (за винятком шкіл з українською мовою навчання) і внести на затвердження міськради до 19 серпня 2009 року в частині положень щодо мови навчання в такій редакції: «У школі затверджено російську мову навчання, відповідно до рішення міської ради, з обов’язковим вивченням державної мови».
Депутати також звернулися до Генеральної прокуратури України з проханням «перевірити законність виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 26.05.2008 р. № 461 «Про затвердження галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки».
У документі, який міськрада направила до Міністерства освіти і науки України, запропоновано розглянути можливість проведення зовнішнього незалежного тестування рідною мовою в місті Севастополі, внесення до переліку предметів зовнішнього незалежного тестування предмета «Російська мова і російська література».

ТИМ ЧАСОМ…

ЗНАЄШ МОВУ — МАЄШ РОБОТУ!

На сході Угорщини стає все більше молодих людей, котрі вивчають українську мову, як другу іноземну. Знання мови сусіднього народу збільшує їхні шанси працевлаштуватися на державній службі, переконані педагоги. З ними погоджуються і викладачі української мови трьох угорських ВНЗ. А українська громада в Угорщині говорить про необхідність відкриття українських садочків та окремих класів у школах для дітей-українців.
Педагог Юдіт Софілканич із міста Бакталорантгаза, що на сході Угорщини, фактично першою домоглася у місцевій середній школі викладання української мови для угорських учнів. Було це в середині 1990-х років. Відтоді цей предмет увійшов як повноцінна дисципліна до навчальної програми.
«Моя робота в Угорщині почалася з того, що я запровадила викладання української мови, як іноземної, у нашому містечку, де цей предмет вивчають до сьогоднішнього дня понад сто учнів. Саме ці діти становили переважну більшість студентів у педагогічному інституті міста Ніредьгази. Точніше, було 53 наших учнів. Вони вчилися на українському факультеті цього інституту і сьогодні успішно працюють мовниками чи на державній митниці, або в поліції».
Північно-східні регіони Угорщини є лідерами за рівнем безробіття у країні. Конкуренція між дорослими і випускниками шкіл щодо роботи є дуже гострою. Тому українським вчителям учнів не бракує, адже знання другої іноземної мови дає молодим людям реальний шанс знайти роботу в державному секторі. Про це говорить і колишня учениця пані Юдіт Софілканич.
«Оскільки я вже десятий рік викладаю у середній школі і бачу зацікавлення й ентузіазм своїх учнів на уроках, можу сказати, що цей предмет має непогане майбутнє у нашій школі. Ми знаходимося близько від угорсько-українського кордону, і більшість учнів вважає корисним для себе брати систематичні уроки української мови в рамках шкільної програми. Чимало випускників нашої школи здобуває потім освіту в поліцейській школі міста Мішкольц або вчаться на офіцерів поліції, чи фахівців митної справи», – розповіла викладач української мови Вероніка Кондра Рудольфней.
Учням з цього невеликого містечка справді можуть позаздрити діти угорських українців у більших містах, адже коли у Бакталорантгазі є можливість вивчати українську мову 3-4 рази на тиждень, то українська меншина може влаштувати заняття у недільній школі хіба що один раз на тиждень. На заваді цьому, як пояснює голова центрального українського самоврядування Угорщини Ярослава Хортяні, значна розпорошеність українців в Угорщині, незважаючи на те, що українцями визнали себе 5070 осіб.
Ґрунтовнішу освіту з української філології та україністики в Угорщині можна здобути в університетах Будапешта та Сеґеді. Цікавляться вивченням української мови й угорські бізнесмени, що роблять інвестиції в економіку України у рамках спільних підприємств, яких налічують близько трьох сотень.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1737763.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"