"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "З перших уст"
#23 за 05.06.2009
«А Я ПРОСТО ЛЮБЛЮ КРИМ…»
З Анатол╕╓м Матв╕╓нком ми розмовляли вже незадовго до того, як його л╕так мав п╕днятися у пов╕тря, завершивши цим самим к╕лькаденний в╕зит поважного ки╖вського гостя до Криму. В кол╕ його завдань були проведення зустр╕чей з виборцями, депутатська допомога, привернення уваги громади до здорового способу життя ╕, звичайно ж, просто в╕дв╕дування Криму, з яким його пов’язу╓ не лише тимчасова робота кер╕вником Ради м╕н╕стр╕в, але ╕ чисто людська прив’язан╕сть до цього чар╕вного куточка нашо╖ держави. – Анатол╕ю Серг╕йовичу, ви п╕д час прес-конференц╕╖ багато говорили про те, що наш п╕востр╕в ма╓ бути розвиненою рекреац╕йною зоною, що й забезпечить його добробут ╕ пол╕тичну стаб╕льн╕сть. Як же цього досягти? – Я вже згадував про те, що в Криму ╓ багато санатор╕╖в, як╕ перебувають у державн╕й власност╕. ╥х треба просто продати з аукц╕ону ╕ одержати максимальний прибуток. Одержан╕ кошти сл╕д вкласти в забезпечення привабливих для ╕нвестор╕в земель енергонос╕ями, водою ╕ газом. Таким чином, варт╕сть цих земель значно зросте. У той же час на кримчан чекатимуть робоч╕ м╕сця, а на м╕сцевий бюджет – значн╕ надходження, що дозволять докор╕нно зм╕нити економ╕чну ситуац╕ю в Криму. Х╕ба не соромно, що сьогодн╕ за р╕внем добробуту Крим пос╕да╓ 20-те м╕сце в Укра╖н╕? – А як бути з оздоровчо-л╕кувальними закладами, як╕ сьогодн╕ стають предметом рейдерських або ж узгоджених з владними колами атак? – За так╕ протитуберкульозн╕ санатор╕╖, як «Долоси» на територ╕╖ Масандри та «Сосняк» (Н╕к╕тський ботан╕чний сад), що мають ун╕кальн╕ умови для л╕кування ц╕╓╖ небезпечно╖ хвороби, ми будемо боротися. – Кажуть, вони перебувають в авар╕йному стан╕. Хвор╕ сплять на п╕длоз╕. У той час, як «Долоси» – це найб╕льший ╕ найпотужн╕ший за радянських час╕в протитуберкульозний санатор╕й, ╕ так╕ установи у нас н╕бито захищен╕ законом. – Тим не менше, з мовчазного потурання м╕сцево╖ влади вони перетворюються на ру╖ни. ╤ це комусь потр╕бно, бо там чудовий кл╕мат ╕ величезн╕ земельн╕ д╕лянки. У той же час зовс╕м не зашкодить, якщо близько 70 санатор╕╖в (фактично, будинк╕в в╕дпочинку) п╕дуть з молотка. – Анатол╕ю Серг╕йовичу, розкаж╕ть, будь ласка, про буд╕вництво 42-╖ та 43-╖ шк╕л. Чула, що це завдяки вам довгобуди перетворилися в добре укомплектован╕ навчальн╕ заклади… – Коли я ще ╖хав до м╕ста з аеропорту, мою увагу привернув довгобуд у с. Комсомольському. Як з’ясувалося, ще за радянських час╕в тут розгорнулося буд╕вництво школи. Але минуло близько 15 рок╕в, а справа не рухалася з м╕сця. ╤ я поставив соб╕ за завдання вир╕шити цю проблему. Але належало зд╕йснити близько половини роботи, а кримський бюджет дозволив проф╕нансувати лише 40% необх╕дного. Довелося шукати спонсор╕в на материков╕й Укра╖н╕. Мен╕ п╕шли назустр╕ч, лише один концерн «Ст╕рол» вид╕лив 10 млн. грн. Але висувалася умова – школа ма╓ бути укра╖нською. До роботи залучено було водночас 50 буд╕вельних орган╕зац╕й, як╕ щоденно засвоювали до 1 млн. грн. ╕ конкурували м╕ж собою. Водночас ми працювали ще над одним довгобудом, успадкованим в╕д радянських час╕в. Це була школа в с. Кам’янц╕. Робота велася на двох буд╕вельних майданчиках. Спочатку, о 7-й ранку, ми проводили план╕рку на буд╕вництв╕ 43-╖ школи, а п╕сля 8-╖ продовжували ╖╖ в Кам’янц╕. Таким чином, за п╕вроку, до 1 вересня вже було здано в експлуатац╕ю дв╕ школи: укра╖номовну (близько 10% рос╕йськомовних школяр╕в, що навчатимуться за м╕сцем помешкання) ╕ кримськотатарську, з поглибленим вивченням укра╖нсько╖ мови. Але мен╕ почали закидати, що рос╕йськомовними школами я не оп╕куюся. Тож з’явився дах ╕ над Грес╕вською школою, а одна з укра╖нських ф╕рм подарувала ╖й два комп’ютерн╕ класи. – Але чому ви залишили Крим, на вас тут хтось тиснув? – У владних колах ми знаходили сп╕льну мову. Р╕шення мо╓ було суто емоц╕йним. Мене п╕двели мо╖ депутати в Ки╓в╕ п╕д час голосування. Дов╕давшись, що вони не п╕дтримали уряд ╢ханурова (а я об╕цяв це Президентов╕), я одразу ж написав заяву про мо╓ зв╕льнення з посади ╕ по╖хав до Ки╓ва, аби ситуац╕я була керованою. – А як ви оц╕ню╓те нин╕шню пол╕тичну ситуац╕ю – маються на уваз╕ дуже переконлив╕ розмови про об’╓днання депутатсько╖ фракц╕╖ БЮТ та рег╕онал╕в? – Думаю, що таке об’╓днання не в╕дбудеться. Не тому, що сам принцип об’╓днання м╕стить в соб╕ щось крамольне, а тому, що основн╕ ╖хн╕ пол╕тичн╕ принципи несум╕сн╕. Та ╕ слабк╕ сторони вони мають р╕зн╕. БЮТ стражда╓ попул╕змом, а Парт╕я рег╕он╕в базу╓ться на ╕де╖ слов’янсько╖ ╓дност╕ ╕ в такий спос╕б ставить Укра╖ну в залежн╕сть в╕д ╕ншо╖ держави. Якщо таке об’╓днання ╕ в╕дбудеться, то воно не ма╓ майбутнього. – Чи не зда╓ться вам, що одн╕╓ю з важливих складових нин╕шньо╖ кризи ╓ криза морал╕? – Згоден. Люди сьогодн╕ використовують владу, аби набити соб╕ кишен╕. Вони керуються не сво╖м моральним «его», а матер╕альними ╕нтересами. – Анатол╕ю Серг╕йовичу, неухильно наближаються президентськ╕ вибори. Кого готова п╕дтримати ваша пол╕тична сила? – Ми робимо ставку на нових людей. Можливо, це буде Арсен╕й Яценюк. Не безперспективною вважа╓мо ╕ кандидатуру Валер╕я Пустовойтенка. А взагал╕ робимо наголос на виборах до м╕сцевих орган╕в влади. – Чула, у вашому кримському кер╕вництв╕ в╕дбулися зм╕ни… – Так, Владислав Енверович ╢рмаков, багатор╕чний голова кримського осередку УРП «Собор», попросив його зв╕льнити в╕д виконання обов’язк╕в через велике навантаження. Його повноваження тепер перебрав на себе Володимир Юхимович Кунцов, поки що як виконуючий обов’язки голови Кримсько╖ орган╕зац╕╖. Затвердження в╕дбудеться восени на всеукра╖нськ╕й парт╕йн╕й конференц╕╖. – ╤ ще два питання, що хвилюють сутт╓ву частину кримсько╖ громадськост╕. По-перше, це доля пост╕йних мешканц╕в так званих дачних будиночк╕в, як, скаж╕мо, у садовому товариств╕ «Садовод», як╕ ╓ кап╕тальними спорудами, але перебувають за межами смт. Молод╕жне, отже прописку люди тут одержують лише через суд ╕ позбавлен╕ решти громадянських прав, у тому числ╕, ╕ права голосування. Под╕бна ситуац╕я ╕ в с. Кам’янка. По-друге, прац╕вники «Кримсько╖ астроф╕зично╖ обсерватор╕╖» (смт. Научне) обурен╕ переданням чотирьох гектар╕в земл╕ п╕д комерц╕йну забудову ф╕рм╕ «Консоль», що суперечить необх╕дним умовам для наукових досл╕джень. – Я готовий досл╕дити ц╕ питання ╕ п╕дготувати депутатськ╕ запити. Надсилайте аргументован╕ звернення. – Рада, що ми порозум╕лися. Чекатимемо вас знову на кримськ╕й земл╕. – Коли я при╖хав працювати до Криму, люди сполошилися, ╖м здавалося, що я керуюся якоюсь прихованою приватною метою. А я просто люблю Крим ╕ хочу, щоб в╕н став найкв╕туч╕шим куточком Укра╖ни. Наша держава ма╓ п╕днятися, спираючись на Кримськ╕ гори.
Розмовляла Тамара СОЛОВЕЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7340
|