Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 12.06.2009
ЧИ ЗВ╤ЛЬНИМОСЬ В╤Д БАЗИ?

КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

Коли Укра╖на зв╕льниться в╕д Чорноморського флоту Рос╕╖? В╕дпов╕дь начебто проста – у травн╕ 2017 року в╕дпов╕дно до м╕ждержавно╖ угоди. Але ж у наших громадян виникають тривожн╕ сумн╕ви. Справа в тому, що уряд Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ не т╕льки не згоден з такою перспективою, але й розмовляти про це не бажа╓, незважаючи на наш╕ дел╕катн╕ натяки. В╕домо, що виведення флоту, як вир╕шене питання, потребу╓ заздалег╕дь п╕дготовки ново╖ бази, на що п╕де не один р╕к. Та н╕хто цього не робить, чим натякають – ми спод╕ва╓мось, що новий уряд продовжить угоду, незважаючи на вашу Конституц╕ю.
Друга причина турботи – згадки про недавн╕ под╕╖ у Груз╕╖. Ми побачили, як просто використати етн╕чн╕ сепаратистськ╕ рухи у сус╕дн╕й кра╖н╕, нагородити ус╕х бажаючих сво╖ми паспортами, а пот╕м захищати «сво╖х» громадян в╕йськовою силою. Це дещо нагаду╓ под╕╖ 1937 року, коли етн╕чн╕ чеськ╕ н╕мц╕ забажали при╓днатись до ╕сторично╖ батьк╕вщини. Тод╕ французам ╕ англ╕йцям не схот╕лось воювати ще з╕ слабким Г╕тлером за якусь там Чехословаччину. От ╕ одержали в╕йну, але вже Другу св╕тову. Уяв╕ть соб╕ – як в╕дреагувала би Рос╕я, якщо б якась сус╕дня держава стала видавати сво╖ паспорти, наприклад, чеченцям м╕ж двома в╕йнами чи ще ран╕ше.
Третя причина – сучасна кримська ╕стор╕я. Тут, за в╕домими м╕жнародними визначеннями, автохтонним народом належить вважати кримських татар, як╕ були депортован╕ стал╕нським режимом ╕ зараз повертаються на свою батьк╕вщину. ╥х разом з укра╖нцями, при цьому – св╕домими, а не «совками», менше 30 %. Тому б╕льш╕сть тут рос╕ян, як╕ орган╕зовано переселились «с времен Очакова и покоренья Крыма», ╕ особливо – в радянськ╕ часи. Бо Крим завжди визначався «перлиною», «землею оздоровлення» та ╕ншими позитивними еп╕тетами. Бажаючих завжди було багато, з урахуванням в╕йськових, що зв╕льнялись у в╕дставку ╕ бажали оселитись б╕ля теплих мор╕в. ╥хн╕ етн╕чн╕ уподобання можна зрозум╕ти, але виправдати сепаратистськ╕ нам╕ри – н╕! За ╕снуючими визначеннями (зокрема ООН), сепаратизм – крим╕нал. Приклад Косово – виняток, бо там була «чистка», майже геноцид, що треба було припинити св╕товим сусп╕льством нав╕ть в╕йськовими засобами НАТО.
Посилаються на волю народу, на його право вибору. Але чи завжди народ ма╓ можлив╕сть правильно визначити майбутн╓? Адже ╕снують невблаганн╕ закони сусп╕льного ╕сторичного розвитку. Про це казав О. С. Пушк╕н:
Владыки, вам венец и трон
Дает закон, а не природа.
Стоите выше вы народа,
Но выше вечный вас закон.
Отак ╕ у значно╖ частини мешканц╕в Криму ╓ бажання, але нема╓ ╕сторично╖ перспективи. Згада╓мо недавн╓ минуле. Хоча б недавню м╓шковщину. Яке було захоплення, як мр╕ялось одержати свого президента на окремо взятому п╕востров╕! Тод╕ за таку мр╕ю проголосувало 80% дорослого населення. А що вийшло, – ганьба! А як╕ ж були аг╕тац╕йн╕ гасла, коли обирали ╕ншу «над╕ю» – Леон╕да Грача! Пригаду╓те гасло: «Грач – птица русская, он перетащит Крым в Россию!». А нижче – малюнок птаха, який трима╓ у дзьоб╕ мапу п╕вострова. Не вийшло! Тепер цей п╕дтоптаний птах намага╓ться зд╕йснити цю мр╕ю ╕ншими засобами.
╤ знову в Криму ми ма╓мо деструктивний антидержавний шабаш! Все ╓: ╕ громадськ╕ об’╓днання, ╕ парт╕╖, ╕ рухи, ╕ м╕тинги, ╕ пам’ятники Катерин╕ II, ╕ знаков╕ брили з об╕цянками поставити ще й Петру ╤. ╤ це в незалежн╕й Укра╖н╕ кумири тим, про кого писав Тарас Шевченко ще в позаминулому стол╕тт╕:
Це той перший,
що розпинав нашу Укра╖ну,
А вторая доконала
вдову, сиротину!
Що ж, див╕ться укра╖нц╕! Любуйтеся! Отак ви шану╓те запов╕ти нашого нац╕онального пророка! Ви ще дозволя╓те паплюжити його святе ╕м’я всяким бузинам! Ви ще ма╓те легальн╕ парт╕╖, що майже в╕дверто закликають повернутись у московський хомут! Бачте, прогресивн╕ соц╕ал╕сти закликають нас об’╓днатись в якийсь слов’янський союз! Ну, ця парт╕я, що спира╓ться на революц╕йн╕ маси бабусь, вже скотилась з парламенту на марг╕нес, але комун╕сти ще там ╕ також бажають в╕дновлення комун╕стично╖ (власне рос╕йсько╖) ╕мпер╕╖. Вони ж, з чийогось дозволу чи без нього, ставлять намети у м╕стах Криму для збирання п╕дпис╕в за продовження базування флоту ╕ноземно╖ держави п╕сля зак╕нчення терм╕ну угоди. Чи це не антиконституц╕йне д╕яння?! Де ж наша влада?!
От через стан влади ╕ виника╓ третя причина. Повернемось на дек╕лька рок╕в назад ╕ згада╓мо про те, як ми дозволили ╕снування ц╕╓╖ бази. Тод╕ наш перший президент Леон╕д Кравчук не витримав натиску ╢льцина. Пояснень в╕дступу у ЗМ╤ було багато, та мен╕ згадалась ╕стор╕я Морозова, що був тод╕ м╕н╕стром оборони Укра╖ни. В╕н мав протилежну позиц╕ю, тому п╕шов у в╕дставку. На чисто емоц╕йному р╕вн╕ у мене виникло в╕дчуття, яке можна визначити словами Шевченка:
Найшовсь-таки один козак
╤з м╕л╕она свинопас╕в...
╤ пригадалась ще одна под╕я, яка в╕дбулась напередодн╕ розпаду СРСР. Тод╕ представник ГКЧП, генерал Варенников, при╖хав до Ки╓ва з завданням приборкати Укра╖ну ╕ почав брутально повчати Кравчука, тод╕шнього Голову Верховно╖ Ради. Згадались слова Леон╕да Макаровича у в╕дпов╕дь на закид кореспондента щодо законно╖ реакц╕╖ на таку зухвал╕сть. В╕н зауважив, що, звичайно, в нього була ╕ охорона, ╕ п╕столет, який в╕н м╕г застосувати х╕ба що до себе. Я щиро поважаю нашого першого президента як розумного, шляхетного ╕ патр╕отичного пол╕тичного д╕яча, але в цей критичний момент йому забракувало темпераменту. Це зрозум╕ло, бо у нас, укра╖нц╕в, в╕н дещо прихований. Але не можна зрозум╕ти сучасн╕ обставини, коли наш╕ представники влади найвищого р╕вня не мають ч╕тко╖ позиц╕╖ щодо виводу рос╕йського флоту. Якось у ЗМ╤ з’явилось посилання на репл╕ку одного з вищих посадовц╕в про те, що цей флот начебто захища╓ Укра╖ну. Виника╓ питання – в╕д кого?! В╕д кра╖н-член╕в НАТО, як╕ знають ╕ п╕дтримують наш╕ бажання при╓днатись до ц╕╓╖ орган╕зац╕╖?!
╢ ще четверта причина для стурбованост╕ – ми сам╕, або, як кажуть, наш ментал╕тет. Ми демократично ╕ без примусу обира╓мо нашу владу. Отож ╕ ма╓мо ту, на яку заслугову╓мо! Адже б╕льше 5 % громадян Укра╖ни ще голосують за комун╕ст╕в ╕ близько 30 % – за пророс╕йську парт╕ю. Напевне наша ру╖на ще не ск╕нчилась!
Щоб ╖╖, нарешт╕, позбутись, треба ╕нтенсивн╕ше перевиховувати вищезгаданих совк╕в ╕ манкурт╕в у св╕домих громадян Укра╖ни вс╕ма засобами, головним чином засобами ╕нформац╕╖, викладанням у школах правдиво╖ ╕стор╕╖, розвитком ╕ широким запровадженням укра╖нсько╖ мови та припиненням потурання антидержавним рухам ╕ д╕ям. Але все це буде можливим при влад╕ не т╕льки патр╕отичн╕й ╕ р╕шуч╕й, а ще й сконцентрован╕й. На цьому дозволю соб╕ зупинитись детальн╕ше.
Загальнов╕дома наша сучасна проблема щодо вибору форми керування державою. Вона ╓ темою дискус╕й у Верховн╕й Рад╕, в газетах ╕ на телебаченн╕, у пол╕толог╕в ╕ ╕сторик╕в. Головне питання – президентська чи парламентська влада найб╕льш доц╕льна для сучасно╖ Укра╖ни.
Якщо заглянути в ╕стор╕ю, то можна побачити, що ця проблема найб╕льш просто ╕ ефективно була вир╕шена ще в античному Рим╕ (в пер╕од м╕ж епохами царства та ╕мпер╕╖, приблизно з III до ╤ в╕ку до н. е.). Римською республ╕кою правив Сенат, що вибирався в╕льними громадянами. Сенатори доручали виконавчу владу консулам, яких завжди було дво╓. Але за надзвичайних обставин, найчаст╕ше при в╕йнах, коли оперативне р╕шення було важлив╕ше, н╕ж мудре, старанно обм╕рковане сенаторами, останн╕ обирали одного кер╕вника, що звався диктатором. (Це слово не мало негативного значення). Ус╕ в╕йськов╕ ╕ цив╕льн╕ справи доручались диктатору, але п╕сля зак╕нчення в╕йни в╕н влади позбавлявся. При цьому в╕дбувалась дуже символ╕чна процедура. П╕сля п╕дписання миру диктатор сходив з╕ сво╓╖ тр╕умфально╖ кол╕сниц╕, складав знаки сво╓╖ влади до н╕г сенатор╕в ╕ ставав демонстративно у вишикуван╕ ряди простих во╖н╕в.
Така зм╕на влади, у тому чи ╕ншому вигляд╕, в╕дбувалась у демократичних кра╖нах протягом останн╕х трьох стол╕ть. Згада╓мо Вашингтона, який п╕сля перемоги у визвольн╕й в╕йн╕ повернувся до стану звичайного громадянина. Де Голль ╕ Черч╕лль, що з усп╕хом провели сво╖ нац╕╖ через Другу св╕тову в╕йну, в╕ддавали сво╖ повноваження на виборах, коли вдячн╕ англ╕йц╕ ╕ французи все ж в╕дмовляли ╖м у подальшому керуванн╕ державою. До реч╕, пот╕м, за критичних обставин, ц╕ народи знову доручали вир╕шення нац╕ональних проблем цим в╕домим д╕ячам.
Нав╕ть у наш╕ часи не вс╕ цив╕л╕зован╕ кра╖ни можуть дозволити соб╕ ц╕лком парламентську форму влади. Т╕льки т╕, де ╓ пол╕тична стаб╕льн╕сть, ╕, у будь-якому випадку, – де нема╓ антидержавно╖ опозиц╕╖. Таким чином, виявля╓ться, що Укра╖н╕, при ╖╖ внутр╕шн╕х проблемах та при ╖╖ геопол╕тичному складному становищ╕, при перебуванн╕ м╕ж двома, поки що недружн╕ми, блоками, найб╕льш доц╕льно мати президентську форму правл╕ння. Отож ╕ вир╕шення проблеми з виводом Чорноморського флоту ма╓ бути в руках патр╕отичного ╕ р╕шучого президента з в╕дпов╕дними повноваженнями.
Та як же нам обрати саме такого президента при наших розб╕жностях у поглядах на майбутн╓ Укра╖ни? На виборах нам будуть об╕цяти багато ╕ однаково доброго. Спробую навести ще один приклад з дуже давньо╖ ╕стор╕╖. На знайден╕й археологами стел╕ з написами в╕домого царя Вавилона Хамурап╕ серед звичайних самозвеличень ╓ згадка про те, що в╕н захистив удовиць ╕ сир╕т. Це було аж у ХV╤╤╤ стол╕тт╕ до нашо╖ ери! Але соц╕альн╕ об╕цянки використовують ус╕ керманич╕ в╕д цар╕в до президент╕в, кер╕вник╕в парт╕й ╕ депутат╕в. Ви ж спостер╕га╓те по телебаченню: чим прим╕тивн╕ший пол╕тичний д╕яч, тим б╕льше в╕н розпов╕да╓, як погано живе народ зараз ╕ як краще йому буде, коли оберуть саме нашого президента чи депутата. Тому нам сл╕д навчитись перш за все не зважати на так╕ об╕цянки. Вони прим╕тивн╕ ╕ н╕чого не варт╕. Вони, може, й щир╕, але н╕коли не виконуються. Невблаганн╕ закони ╕сторичного розвитку за д╕алектикою завжди мають дв╕ сторони: щось у нашому житт╕ ста╓ краще, а щось – г╕рше. Це невт╕шне правило досить загальне, але конкретний кер╕вник кра╖ни може мати вир╕шальне значення в житт╕ народу на певному пер╕од╕ його ╕стор╕╖.
Як не дивно, але п╕д час вибор╕в показниками р╕зниц╕ м╕ж кандидатами ╕ парт╕ями ╓ вторинн╕ ознаки програм (бо первинн╕ – завжди вищезгадан╕ об╕цянки). ╥хня позиц╕я вгаду╓ться лише у заявах на зразок: «нащо зараз дискутувати про мову», або «до вступу в НАТО ми ще не готов╕», або «хай народ скаже на референдум╕» ╕ т. п. Так╕ чи протилежн╕ за зм╕стом висловлювання визначають пот╕м м╕сце кра╖ни на одному з бок╕в водорозд╕лу м╕ж ╓вропейським ╕ ╓враз╕йським св╕том, бо геопол╕тичний фактор у сучасному св╕т╕ ╓ вир╕шальним. Який св╕т, така й пол╕тична система, – тотал╕тарна чи демократична, така, врешт╕, й економ╕ка, таке й життя.
Таким чином, л╕кв╕дац╕я рос╕йсько╖ в╕йськово╖ бази на територ╕╖ Укра╖ни не ╓ простою проблемою. Бо це остання пляма на наш╕й незалежност╕, останн╕й географ╕чний пункт впливу на нашу пол╕тику ╕ нашу стаб╕льн╕сть, останн╕й виняток у наш╕й Конституц╕╖. Це тест на нашу спроможн╕сть на достойне життя! Слава Укра╖н╕!

В. О. БРЯНЦЕВ,
доктор географ╕чних наук, професор.
м. Керч.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7374

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков