Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 19.06.2009
УКРА╥НЦ╤ НА ЧОРНОМОРЩИН╤

╤СТОР╤Я

Наша шановна читачка ╕ авторка з Канади пан╕ Маруся Боднар над╕слала до «Св╕тлиц╕» к╕лька ксерокоп╕й статей з «Календаря канад╕йського фармера», який ╖й надали родич╕ нин╕ вже, на жаль, пок╕йного «канадського укра╖нця» Миколи Шрама. «Надрукуйте, це ж про те, що Крим ще сто л╕т тому справд╕ був укра╖нським!», – закликала наша позаштатна заокеанська кореспондентка.
Пан╕ Маруся трохи розпов╕ла про автора статт╕ «Укра╖нц╕ Чорноморщини» пана Миколу Шрама. Народився в╕н на Льв╕вщин╕ у 1917 роц╕. Служив у арм╕╖ генерала Андерсена, як ╕ багато укра╖нц╕в п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. П╕сля в╕йни оселився в Едмонтон╕, за профес╕╓ю в╕н – ╕нженер 2-го ступеня з видобування нафти. Пан Микола належав до багатьох укра╖нських орган╕зац╕й, зокрема, до Л╕ги укра╖нц╕в, куди входили й визначн╕ укра╖нц╕ Центрально╖ Ради Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Микола Шрам багато раз╕в бував у вже в╕льн╕й Укра╖н╕, передавав ц╕нну ╕сторичну л╕тературу до Ки╓ва та Львова.
Арх╕в революц╕╖ 1917 року було вивезено з Укра╖ни за океан. Ц╕ документи ╕ стали джерелом для ╕сторичних публ╕кац╕й Миколи Шрама у «Календар╕ канад╕йського фармера» (за 1947 р.), зокрема, статт╕ «Укра╖нц╕ Чорноморщини», яку ми, з╕ збереженням стилю й колоритного «канад╕йсько-укра╖нського» написання, ╕ пропону╓мо уваз╕ наших читач╕в.

Микола ШРАМ
УКРА╥НЦ╤ НА ЧОРНОМОРЩИН╤
(З арх╕ву укра╖нсько╖ революц╕╖)

Рос╕йська революц╕я в 1917 роц╕ викликала серед «малорос╕в», зокрема серед св╕домих укра╖нц╕в, незвичайний розг╕н нац╕онально╖ св╕домости та активности. В той час як у Ки╓в╕ р╕жн╕ керуюч╕ осередки з розвитком укра╖нського нац╕онального життя все б╕льше закр╕плювалися й розгортали свою д╕яльн╕сть, на вс╕х просторах бувшо╖ рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ укра╖нц╕ все б╕льше та б╕льше скупчувалися для сп╕льно╖ акц╕╖ при будов╕ нового нац╕онально-державного життя.
В кожн╕й рос╕йськ╕й арм╕╖, майже в кожн╕й частин╕ ╖╖, включаючи батер╕й, сотень або в╕йськових корабл╕в ╕ транспорт╕в, де було лише к╕лька укра╖нц╕в, творились в╕дпов╕дн╕ нац╕ональн╕ орган╕зац╕╖. В╕д Владивостока до Петербур╜а, в╕д Мурманська до Криму вся територ╕я бувшо╖ царсько╖ тюрми народ╕в вкрилась густою с╕ткою укра╖нських гуртк╕в, рад, ком╕тет╕в, Прoсвiт або нав╕ть локальних уряд╕в, як то було на Зеленому Клин╕.
Ось тут беру з арх╕ву перше, що попалось п╕д руку, а саме, як в╕дкликнулись орган╕зац╕╖ укра╖нц╕в у Чорноморськ╕й области на Кавказ╕ на Третий Ун╕версал Центрально╖ Ради. Як в╕домо, цей Ун╕версал проголосив Укра╖нську Народну Республику й революц╕йно розриваючи з рос╕йською центральною владою, уповноважнював Укpa╖нcький Генеральний Секретар╕ят перебрати на себе суверенну владу в Укра╖н╕.
З приводу цього укра╖нська новорос╕йська орган╕зац╕я видала в╕дозву в рос╕йськ╕й мов╕, зважаючи на те, що б╕льш╕сть укра╖нц╕в в╕йськових в рос╕йськ╕й apмi╖ не вм╕ли читати по-укра╖нськи. Пода╓мо цю в╕дозву тут у переклад╕ на укра╖нську мову.

В╤ДОЗВА (ВОЗВАН╤╢)
Брати салдати й матроси укра╖нц╕!
Довг╕ стол╕ття наша мати – батьк╕вщина Укра╖на стогнала п╕д ярмом безправства й свавол╕; довг╕ роки й тяжко хор╕ла наша р╕дна Укра╖на. Нарешт╕ вона, ╓диним поривом, скинула, обтр╕пала з себе в╕ков╕чний гнет, дихнула в╕льно – могутними грудьми й глянула сво╖ми чистими пром╕нчастими очима на св╕т Божий. ╤ бачить вона, що ╖╖ piдн╕ д╕ти, й р╕дн╕ укра╖нц╕, розбрелись по вс╕х м╕стах ╕ селах земл╕ рос╕йсько╖, по ц╕лому б╕лому св╕ту, ╕ в кр╕вав╕м пот╕, в тяжк╕й невол╕ здобувають соб╕ шматок черствого хл╕ба. Плаче ваша мати горячими сл╕зми, ╕ благаючи заклика╓ сво╖х д╕тей п╕д р╕дне крило, хоче вона притиснути ╖х до сво╖х материнських грудей.
Брати салдати й матроси укра╖нц╕! Чи чу╓те ви ╖╖ могутний, дужий поклик?! Нам зда╓ться, що ви чу╓те ╖╖ голос, ми в╕дчува╓мо, що вчувши в╕домости про те, що в╕дбува╓ться на Укра╖н╕, в нас сильн╕ше починають битись серця, бурхлив╕ше почина╓ кип╕ти козацька кров.
А на Укра╖н╕ ось що робиться:
10 листопада Укра╖на проголосила себе республикою. Народне представництво Укра╖ни «Укра╖нська Центральна Рада» взяла на Укра╖н╕ владу в сво╖ руки й через св╕й виконавчий ор╜ан «Укра╖нський ╫енеральний Секретар╕ят» буду╓ на Укра╖н╕ нове життя, в╕дпов╕дне до вол╕ вcьoгo укра╖нського народу.
Вс╕ салдати укра╖нц╕ в╕докремлен╕ в укра╖нськ╕ в╕йськов╕ частини, ╕ тепер вже нарахову╓ться три ╕ п╕вм╕л╕она укра╖нського в╕йська. ╤ це в╕йсько, п╕днесе горячою любов’ю до сво╓╖ матер╕ Укра╖ни та всього рос╕йського фронту.
Нарешт╕, брати салдати й матроси укра╖нц╕, ми зна╓мо, за що вою╓мо, за що пролива╓мо кров укра╖нську – ми боронимо свою р╕дну мат╕р, нашу дорогу в╕тчизну Укра╖ну.
Брати салдати й матроси укра╖нц╕! Чорноморська Укра╖нська Громада просить вас вс╕х, як╕ живуть в Новорос╕йську, прийти 10 грудня, о 6-╕й годин╕ вечором, на загальн╕ збори салдат╕в ╕ матрос╕в укра╖нц╕в для обговорення питань, як╕ торкаються б╕жучих под╕й на Укра╖н╕.
Укра╖нська орган╕зац╕я горячо проха╓ дорогих брат╕в салдат╕в ╕ матрос╕в укра╖нц╕в м╕ста Новорос╕йська обов’язково бути на цих зборах!

РЕЗОЛЮЦ╤Я МАСОВОГО В╤ЧА В НОВОРОС╤ЙСЬКУ
В той самий час у Новорос╕йську в╕дбувся масовий м╕тин╜ укра╖нц╕в м╕ста Новорос╕йська. На т╕м в╕чу виступав з б╕льшим рефератом А. К. В╕че в╕дбулося 12 листопада 1917 в л╕тному театр╕ м╕ста. П╕сля довших дебат та п╕сля докладного обговорення страшних под╕й, як╕ насувались на бувшу рос╕йську державу, збори ухвалили таку резолюц╕ю:
«Анарх╕я обхопила Рос╕ю. Братовбивча в╕йна та вживання зв╕рячих засоб╕в ╕ небувало╖ жорстокости ведуть не лише до озв╕р╕ння темних мас, до голоду, до знищення громадських придбань ╕ культури, але й до загибел╕ ц╕ло╖ рос╕йсько╖ держави. Не чути високих ╕деал╕в любови до в╕тчизни, а чу╓ться все м╕цн╕ше й м╕цн╕ше клич матер╕ял╕стичного е╜о╖зму.
Анарх╕я росте й наближа╓ться до Чорноморщини. Ми, новорос╕йськ╕ громадяни, повинн╕ захистити наш край в╕д страшно╖ пожеж╕, в╕д сорому й страх╕ття погром╕в та братовбивства. ╢диним виходом з цього страшного становища ми вважа╓мо при╓днання нашого краю до Укра╖ни й признання сво╓ю найвищою владою Укра╖нську Центральну Раду. Центральна Рада, як представниця вс╕╓╖ революц╕йно╖ демократ╕╖, високим авторитетом сво╖м забезпечила спок╕й ╕ лад на Укра╖н╕, а лог╕кою под╕й твердо й р╕шуче мус╕ла проголосити Укра╖нську Демократичну Республику, збираючи до не╖ вс╕ укра╖нськ╕ земл╕.
Зважаючи на те, що рос╕йська держава нев╕дм╕нно мусить перетворитись на федеративну сп╕лку складаючих ╖╖ народ╕в, покладаючись на те, що на обох ╜уберн╕яльних з’╖здах представник╕в Чорноморсько╖ ╜уберн╕╖ було ухвалено в╕докремлення Чорноморщини в╕д Закавказзя, ╕ знаючи, що людн╕сть Чорноморщини принаймн╕ на 70 процент╕в укра╖нська, ми заклика╓мо мешканц╕в Чорноморщини, вс╕ парт╕╖ й нац╕╖ при╓днатись разом з нами до проголошено╖ Укра╖нсько╖ Демократично╖ Республики й до участи в укра╖нських установчих зборах, до яких вибори призначено на 27 грудня. Цим ми вряту╓мо наш край в╕д ру╖ни та анарх╕╖, й цим дамо початок до самоорган╕зування й других кра╖н, щоб пот╕м вс╕м злучитись у всерос╕йську федерац╕ю. Так нам велять наш╕ громадськ╕ обов’язки, розум ╕ бажання щастя краю.
Цю резолюц╕ю ми ухвалю╓мо передати до Центрально╖ Ради ╕ до в╕дома вс╕х громадських орган╕зац╕й Чорноморсько╖ ╜уберн╕╖.

ЗА ПРИ╢ДНАННЯ ЧОРНОМОРЩИНИ ДО УКРА╥НИ
З розвитком под╕й окрем╕ укра╖нськ╕ орган╕зац╕╖ Чорноморського краю й м╕ста Новорос╕йська створили св╕й центральний революц╕йний ор╜ан – Укра╖нську Чорноморську Раду.
Ота Рада видала таку в╕дозву до вс╕х укра╖нських орган╕зац╕й краю:
«На Укра╖н╕ постали велик╕ под╕╖: 7 листопада Укра╖нська Центральна Рада проголосила Укра╖нську Народну Республику й видала до укра╖нського народу й до вс╕х ╕нших народ╕в на Укра╖н╕ 3-й Ун╕версал, яким призначено днем вибор╕в до укра╖нських установчих збор╕в 27 грудня, а днем скликання ╖х – 9 с╕чня 1918 року.
Момент великий ╕ славний. Момент ╕сторичний. В╕днин╕ укра╖нський народ ста╓ в╕льний, а Укра╖на ста╓ незалежною й одержу╓ право суверенности, цебто р╕шатиме сама сво╖ справи через сво╖х виборних людей, щоб пот╕м ув╕йти до всерос╕йсько╖ федеративно╖ республики членом р╕вним ╕ самост╕йним. Найвищою владою на Укра╖н╕ вс╕ признали Укра╖нську Центральну Раду, яка сво╖м високим авторитетом, як представниця вс╕╓╖ революц╕йно╖ демократ╕╖ на Укра╖н╕, забезпечу╓ спок╕й ╕ не допуска╓ анарх╕╖, погром╕в та братовбивчо╖ боротьби.
У склад Укра╖ни входять: Ки╖вщина, Полтавщина, Черниг╕вщина, Под╕лля, Волинь, Тавр╕я, Харк╕вщина, Катеринославщина, Херсонщина та укра╖нськ╕ частини Курщини й Ворон╕жчини. Але, на превелике наше горе, Центральна Рада не прилуча╓ поки що до Укра╖ни Чорноморсько╖ ╜уберн╕╖, бо вона мовчала й дос╕ не заявляла про себе. А м╕ж тим людн╕сть Чорноморщини на 70 процент╕в укра╖нська, й може ско╖тись велика несправедлив╕сть. Почуття патр╕отизму ╕ бажання спокою для нашого краю, бо т╕льки в при╓днанню до р╕дного народу й в при╓днанню за найвищу владу – Укра╖нську Центральну Раду – ми бачимо гарант╕╖ миру й спокою, – вимагають в╕д вс╕х укра╖нц╕в Чорноморщини вжити вс╕х заход╕в, що чорноморський нар╕д в╕дгукнувся й ухвалив резолюц╕ю та переговори про те, що в╕н ╓ укра╖нський народ, ╕ просить Центральну Раду при╓днати наш край до Велико╖ Укра╖ни.
Для цього ╕з приводу передвиборчо╖ аг╕тац╕╖ за укра╖нський список кандидат╕в до установчих збор╕в, в╕д Укра╖нсько╖ Чорноморсько╖ Ради ма╓ об’╖хати Чорноморщину тов. К. Рада просить Вас, щоб негайно взятись за п╕дготовку тов. К. ╜рунту для орган╕зац╕йно╖ прац╕. Тов. К. при╖де до вас незабаром. В╕н прочита╓ у вас лекц╕ю на тему: «Укра╖нська Народна Республика й Укра╖нська Центральна Рада». Для того просимо вас негайно замовити найб╕льшу салю, скликати в найб╕льшому числ╕ слухач╕в м╕сцевих ╕ з сус╕дн╕х с╕л та впорядкувати лекц╕ю заздалег╕дь. Витрати на подорож тов. К. Чорноморська Рада проха╓ прийняти на ваш кошт. Маючи над╕ю, що ваша громада вжи╓ вс╕х сил, щоб п╕дняти нашу р╕дну справу як найвище, просимо приняти щиру пошану».

ВС╤ ЗА ПРИ╢ДНАННЯ ДО УКРА╥НИ
На заклик Укра╖нсько╖ Чорноморсько╖ Ради 4 с╕чня 1918, в Новорос╕йську в╕дбулися збори вс╕х парт╕й та орган╕зац╕й м╕ста Новорос╕йська та Чорноморсько╖ ╜уберн╕╖. На тих зборах було ухвалено постанову, яку переда╓мо в переклад╕ з рос╕йсько╖ мови на укра╖нську:
Резолюц╕я ухвалена загальними зборами представник╕в заре╜╕строваних 29 пол╕тичних, нац╕ональних, громадських ╕ профес╕йних орган╕зац╕й м╕ста Новорос╕йська, скликаних 4 с╕чня 1918, Чорноморською Укра╖нською Радою:
«Ком╕тет службовц╕в майстерень Владикавказько╖ зал╕зно╖ дороги; Чорноморський Союз Покал╕чених Вояк╕в; Новорос╕йська м╕ська продовольча Управа; чорноморське укра╖нське товариство «Просв╕та»; Новорос╕йський ком╕тет парт╕╖ Дашнакцутюн; Новорос╕йська укра╖нська в╕йськова рада; Грузинське культурно-просв╕тницьке товариство; Новорос╕йський районний ком╕тет союзу зал╕зничник╕в Владикавказько╖ зал╕зно╖ дороги; Рос╕йська соц╕ял-демократична роб╕тнича парт╕я (новорос╕йська орган╕зац╕я); Профес╕йний союз службовц╕в торговельно-промислових ╕ кредитових установ Новорос╕йська; Чорноморський союз споживчих товариств; Чорноморська група парт╕╖ соц╕ял╕ст╕в-революц╕онер╕в; Споживче товариство «Об╓д╕нен╕╓», Укра╖нська парт╕я соц╕ял╕ст╕в-революц╕онер╕в; Чесько-словацьке товариство; Армянський ком╕тет соц╕ял-демократично╖ парт╕╖ Гачак╕стов; Профес╕йний союз роб╕тник╕в табачних п╕дпри╓мств; Чорноморська укра╖нська рада; Всерос╕йський союз моряк╕в ╕ р╕чник╕в торговельно╖ фльоти; Чорноморська земельна управа; Ротний ком╕тет 3-о╖ роти 229 п╕шо╖ донсько╖ дружини; ком╕тет скоростр╕льно╖ команди 2-го пограничного батал╕она; Рада жид╕всько╖ нац╕онально╖ общини; Парт╕я народно╖ свободи; Представники одеського союзу моряк╕в; своб╕дна арт╕ль новорос╕йського порту; Контора новорос╕йських майстерень; Новорос╕йське естонське товариство; Соц╕ял-демократична парт╕я.
Ми, представники пол╕тичних, нац╕ональних, громадських та профес╕йних орган╕зац╕й Новорос╕йська, з╕бравшись на поклик Чорноморсько╖ Укра╖нсько╖ Ради 4 с╕чня 1918, на загальну нараду з приводу б╕жучих под╕й ╕ питання нашого в╕дношення до Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки, п╕сля всеб╕чного обговорення прийшли до такого висновку:
Приймаючи на увагу, що гаслом сучасного часу ╓ пол╕тична незалежн╕сть ╕ братерство вс╕х нац╕й; що укра╖нська демократ╕я зробила до того початок, проголосивши Укра╖нську Народну Республ╕ку ╕ 3-й Ун╕версал, п╕д яким ми вс╕ ц╕лковито п╕дпису╓мося;
Приймаючи на увагу, що анарх╕я та громадянська в╕йна, як╕ привели кра╖ну до економ╕чно╖ ру╖ни, а людей до здичав╕ння, повинн╕ бути зам╕нен╕ порядком, в╕дновленням свободи й притягненням народних мас до творчо╖ будуючо╖ прац╕;
Приймаючи на увагу, що Чорноморська ╜уберн╕я етнограф╕чно, культурно й нав╕ть географ╕чно повинна неминуче тягтись до Укра╖ни –

Ухвалили:
а) Просити Укра╖нську Центральну Раду про при╓днання та про включення нашого краю в Укра╖нську Народну Республ╕ку;
б) Предложити до обговорення й для п╕дтримки цю резолюц╕ю в найскор╕шому час╕ губерн╕альному з’╖здови представник╕в Чорноморсько╖ губерн╕╖;
в) Пов╕домити про ц╕ постанови Кубанську Законодавчу Раду й висловити побажання, щоб Кубанське В╕йськове Правительство, яке без сумн╕ву под╕ля╓ велику ╕дею об’╓днання всього укра╖нського народу в одну нерозд╕льну м╕цну державу, також поставило под╕бне питання у в╕дношенню до спор╕дненого й близького нам Кубанського краю;
г) Прохати ╫енеральний Секретар╕ят Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки, приймаючи на увагу цю резолюц╕ю, зробити вс╕ляку можливу п╕дтримку ╖╖ та дати ф╕нансову й матер╕яльну п╕дтримку, яко╖ наш край потребуватиме;
д) Доручити Чорноморськ╕й Рад╕ п╕слати коп╕╖ ц╕╓╖ резолюц╕╖ до Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради, до ╫енерального Секретар╕ату, до Кубанського В╕йськового Правительства, до Кубансько╖ Законодавчо╖ Ради, до Новорос╕йського Сов╕ту Робочих та Салдатських депутат╕в, а м╕сцев╕й влад╕ та вс╕м, кому буде треба».

Дал╕ йдуть п╕дписи представник╕в, як╕ були учасниками збор╕в.
Не треба дивуватися тому, що в т╕ часи в╕дозви до укра╖нц╕в ╕нод╕ видавалися в рос╕йськ╕й мов╕, бо вс╕, хто вчився грамоти в Рос╕╖, вчились ╖╖ в рос╕йськ╕й мов╕, а тому мало хто вм╕в добре читати по-укра╖нськи. Та для нац╕онального осв╕домлення й в╕дчування сво╖х власних укра╖нських ╕нтерес╕в мова знач╕ння не мала. Наприклад, айриш╕ ц╕лковито були втратили свою мову, ╕ в англ╕йськ╕й мов╕ порозум╕ючись, виробили соб╕ самост╕йн╕сть.
З того новорос╕йського прикладу бачимо, яким величезним моральним авторитетом користувалась Укра╖нська Центральна Рада, як демократичний парлямент народ╕в, як╕ заселювали Укра╖ну. Моральний авторитет ╖╖ сягав далеко за меж╕ етнограф╕чно╖ Укра╖ни, й притягав до не╖ демократ╕╖ р╕жних народностей. Коли Укра╖нська Центральна Рада не довела свого завдання до щасливого зак╕нчення, а саме до скликання укра╖нських установчих збор╕в, яким мала передати свою революц╕йну владу, то причиною цього було не зменшення ╖╖ морального авторитету, але зовн╕шня сила, ворожа укра╖нськ╕й державности й укра╖нському нац╕ональному в╕дродженню, яка кривавою в╕йною п╕шла з п╕вноч╕ «для соб╕ран╕я в ╓д╕но русск╕х земель». Укра╖нська Центральна Рада не мала тих величезних матер╕яльних та людських резерв╕в, якими користувалась московська влада, яка вислала сво╖ в╕йська на завоювання Укра╖ни.
Не м╕г я н╕де в╕дшукати в комун╕стичн╕й прес╕ матер╕ял╕в про сучасне укра╖нське життя в Чорноморськ╕й окруз╕. Ц╕каво, як воно розвива╓ться там, якщо д╕йсно жевр╕╓. Ск╕льки там ╓ укра╖нських район╕в, ск╕льки там укра╖нських шк╕л та ╕нших укра╖нських орган╕зац╕й? Адже нав╕ть за переписом 1926 року, якого провела в Сов╕тському Союз╕ комун╕стична влада, укра╖нц╕в там було нал╕чено 103 922 або 35,7% всього населення, а москал╕в було т╕льки 96 000, або 33,0%.
У районах укра╖нц╕ жили так: в Анапському – 61,7%, а москал╕в – 22,1%; в Геленджикському – укра╖нц╕в 49,9%, а москал╕в – 20,8%; в Кримському – укра╖нц╕в 57,9%, а москал╕в – 19,5%; в Новорос╕йському – укра╖нц╕в 38,6%, а москал╕в – 38,7%; в Сочинському – укра╖нц╕в 16,9%, а москал╕в – 14,8%; в Туапсинському район╕ – укра╖нц╕в 32,3%, а москал╕в 37,4%.
Отже, т╕льки в двох районах дуже незначна б╕льш╕сть мешканц╕в назвала себе «рос╕янами». Не без того, щоб м╕ж ними не було досить «малоросов», цебто несв╕домих укра╖нц╕в.
З московських комун╕стичних друкованих джерел зна╓мо, що в тих округах дал╕ пану╓ «общепанятний язик» та московськ╕ школи й ╕нш╕ установи. Отак вигляда╓ розвиток нац╕онально╖ культури серед укра╖нц╕в п╕д московським пануванням.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7398

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков