Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 19.06.2009
КАМ’ЯН╤ ХВИЛ╤ БАКЛИ

МАНДРУ╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»

Край блакитних долин П╕вденно-Зах╕дного Криму ма╓ сво╓р╕дну природу та специф╕чну ╕стор╕ю, пов’язану з печерними м╕стами та╓мничого Середньов╕ччя, чим приваблю╓ до себе ц╕лий р╕к безл╕ч турист╕в. Найближчими до С╕мферополя ╓ залишки городища печерного м╕ста Бакла м╕ж сучасними селами Скалисте (колишн╓ Тав-Бодрак) та Трудолюб╕вка (колишн╓ Новий Бодрак).
Найшвидше ╕ зручн╕ше сюди можна д╕статись власним авто, звернувши з траси С╕мферополь – Севастополь б╕ля села Новопавл╕вка в село Скалисте. Одразу за Скалистим л╕воруч в╕дгалужу╓ться ╜рунтова дорога до зони в╕дпочинку, де можна залишити авто. ╤нший вар╕ант – п╕шох╕дно-зал╕зничний. Треба електричкою д╕статись роз’╖зду 1479 км або станц╕╖ Поштова. А вже дал╕ до городища п╕шки. Хоча можна трошки ╕ п╕д’╖хати на попутках автостопом. Можна ╕ маршрутним автобусом ╕з с╕мферопольсько╖ автостанц╕╖ «Зах╕дна» до села Малин╕вка або Скалисте. Особисто я пропоную продовжити п╕шох╕дну подорож, розпочату в╕д Таш-Джаргану до Зм╕╖но╖ печери.
Крокуючи в╕д мису Батарея на п╕вдень Калиновою балкою Курцово-Сабловсько╖ долини приблизно через дв╕ години можна д╕статись долини ╕ урочища Бакла, де розташоване городище першого печерного м╕ста на нашому шляху кр╕зь час ╕ прост╕р. На дороз╕ можна знайти безл╕ч крем╕нного кам╕ння та продовгуват╕, д╕аметром не б╕льше сантиметра, уламки сталактит╕в або сталагм╕т╕в. Вздовж дороги, праворуч, ст╕ною стоять б╕л╕ скел╕ куест (з ╕спансько╖ – косогор╕в) внутр╕шньо╖ гряди. Л╕воруч – розлогий схил, вкритий л╕сом, повол╕ п╕дн╕ма╓ться на п╕вдень аж до яйли (з тюрксько╖ – пасовисько) Головно╖ гряди. Це ╕ ╓ геолог╕чна особлив╕сть рель╓фу Кримського передг╕р’я. Саме Курцово-Сабловська долина сво╖м пониженням в╕дд╕ля╓ внутр╕шню куестову гряду Кримських г╕р в╕д Головно╖ гряди, ╕нод╕ утворюючи котловини, де розташован╕ велик╕ села. Л╕воруч, на невеликих пагорбах, розк╕шно розкинулось одразу два села – Партизанське (об’╓днан╕ колишн╕ Верхн╕ та Нижн╕ Сабли) та Каштанове, б╕ля якого на р╕чц╕ Альма (з тюрксько╖ – яблуко) знаходиться гребля Партизанського водосховища – другого за величиною у Криму п╕сля С╕мферопольського. А за греблею – село Кизил╕вка (колишн╓ – Карагач). У роки ВВВ майже все населення Сабли було знищено 29 листопада 1943 року фашистськими загарбниками за зв’язок з партизанами. Отже, це ще ╕ партизанський край!
Через годину ходу битий ╜рунтовий шлях виводить до шосейно╖ дороги, де розташоване село Малин╕вка. Це, звичайно, не в╕доме к╕ношне село, де у роки Громадянсько╖ в╕йни було вес╕лля «пана отамана Гриц╕яна Тавричеського». Ран╕ше це взагал╕ було два села. Сх╕дна частина села, куди ми д╕стались, називалась Кукарек╕вка, зах╕дна – Кобаз╕. ╥х розд╕ляли ╕ зараз розд╕ляють так зван╕ Альминськ╕ «ворота», прор╕зан╕ водами р╕чки Альма через внутр╕шню гряду. В цьому м╕н╕-каньйон╕ у 1880 роц╕ археолог Мережковський виявив сл╕ди перебування давньо╖ людини. Одну з╕ стоянок на вход╕ в ущелину в╕н назвав за назвою урочища – Кобаз╕, ╕ншу, в грот╕, схожому на купол – Храм. Стоянка Кобаз╕, детально досл╕джена у 1954-1955 роках експедиц╕╓ю ╤нституту матер╕ально╖ культури СРСР п╕д кер╕вництвом Формозова, належить до епохи мусть╓. Це приблизно в╕д 100-80 до 53-33 тисяч рок╕в до нашо╖ ери – часи останнього Вюрмського оледен╕ння в ╢вроп╕ ╕ пер╕оду неандертальц╕в. Тут було знайдено чотири згарища, культурн╕ шари з крем’ними знаряддями прац╕ ╕ к╕стками тварин – диких коней, осл╕в та б╕зон╕в.
До Малин╕вки можна д╕статись з платформи 1479 км. Це якраз б╕ля села При╓мне Побачення. Кажуть, що саме тут граф Григор╕й Потьомк╕н-Тавр╕йський зустр╕в ╕мператрицю Катерину ╤╤, яка мандрувала при╓днаними до Рос╕╖ п╕вденними землями у 1787 роц╕. На ╖╖ шляху ставили так зван╕ «Катерининськ╕ мил╕». Пот╕м на роз╕ шлях╕в була корчма, яка на рос╕йський манер називалась «Приятное свидание». Тут починався давн╕й тракт на Алушту через перевал Кеб╕т-Богаз (╕з тюрксько╖ – перевал кибиток). В╕н ╕снував до буд╕вництва поштово╖ дороги через Ангарський перевал. На сх╕дн╕й околиц╕ Малин╕вки треба звернути на п╕вдень ╕, д╕ставшись невеличкого ставка, в╕дпочити ╕ помилуватись кра╓видами. Насамперед, греблею Партизанського водосховища ╕ сизою папахою намету Чатир-Дагу (з тюрксько╖ так ╕ переклада╓ться – Намет-Гора). Дал╕ в╕д ставка через сад до р╕чки Альма. Попередження: м╕стка через р╕чку нема╓. В╕н – за два к╕лометри вище. Тому весною ╕ п╕д час повен╕ теч╕я дуже сильна, а р╕вень води р╕зко п╕двищу╓ться. Те, що й треба екстремалам. Доводиться р╕чку форсувати вбр╕д, використовуючи мотузки для п╕дстраховки переправи. Вл╕тку, п╕д час посухи, через Альму можна перейти по кам╕нцях.
За р╕чкою дорога близько години йде л╕совою дорогою – то лощиною, то по схилу, увесь час з невеликим п╕дйомом. Нагор╕, в с╕дловин╕, л╕с раптово зак╕нчу╓ться ╕ перед очима поста╓ величезна галявина – Баклинська долина, – розоране поле, рясно зас╕яне червоними черепками битого посуду. Знайден╕ тут досл╕дниками залишки кам’яних кладок та ц╕л╕ п╕фоси для збер╕гання ол╕╖, води, вина, зерна та ╕нших припас╕в – все це красномовно св╕дчить про ╕снування на цьому м╕сц╕ с╕льських поселень, як продовження традиц╕й антично╖ херсонесько╖ с/г округи – хори. Зазвичай, б╕льша частина поселення не була захищена ╕ утворювала рем╕сницько-господарчий посад б╕ля фортец╕, що був, ╕мов╕рно, ╕ резиденц╕╓ю феодального правителя Бакли.
Населення середньов╕чно╖ с╕льсько╖ округи Бакли займалось землеробством ╕ скотарством. ╤стотною в господарському житт╕ була роль виноградарства ╕ виноробства. Ремесла мали побутовий характер. Вся виявлена розкопками керам╕ка под╕ля╓ться на дв╕ основн╕ групи: гончарну рем╕сницьку продукц╕ю ╕ л╕пну, зроблену вручну, в домашн╕х умовах без застосування гончарного кола.
Праворуч долини, на заход╕, – дек╕лька невисоких бурун╕в – кам’яних мис╕в-скель ╕з залишками крипт╕в – штучних грот╕в печерного м╕ста Бакла. Саме баклинське городище, гарно позначене отворами крипт╕в, розташоване двома ярусами на двох обривах заввишки в╕д 5 до 15 метр╕в. По стр╕мкому схилу кам’яних яр╕в можна д╕статись городища. На вс╕й поверхн╕ плато гарно видн╕ характерн╕ нер╕вност╕, вирубан╕ в скел╕ л╕жка – сл╕ди численних наземних буд╕вель. Як вважають досл╕дники, будинки споруджувались з м╕сцевого кам╕ння двоповерховими. Перший поверх був господарчим, другий – житловим. Кам╕ння брали з невеликих каменоломень, можливо родинних, як╕ з часом перетворилися у споруди печерно-гротового типу ╕ отримали назву крипти в наш час. Вони мали ╕ господарське значення – слугували коморами. У криптах збер╕гали запаси пров╕анту, утримували худобину. Про це св╕дчать численн╕ вирубки: заглибини для встановлення п╕фос╕в, вис╕чен╕ к╕льцепод╕бн╕ отвори для прив’язування худобини, коритопод╕бн╕ ясла. У багатьох м╕сцях б╕ля крипт╕в видовбан╕ жолобки для в╕дводу ст╕чних вод. Над господарчими криптами у скелях групами видовбан╕ зернов╕ ями ╕ виноградодавильн╕ – тарапани – з резервуарами для стоку сусла. Робили тут ще й фруктов╕ та яг╕дн╕ соки. Вирубувались у скелях ╕ церкви – криптохрами, як╕ п╕д час ворожо╖ навали входили в систему оборони м╕ста.
На зах╕дн╕й околиц╕ Бакли на невеликому пагорб╕ б╕ля обриву можна побачити залишки велико╖ церкви. Тут же знаходяться вирубан╕ у скел╕ склепи, де колись були похован╕, можливо, видатн╕ м╕сцев╕ владики – церковн╕ або св╕тськ╕. Над цим церковним прим╕ським комплексом у нависаючому виступ╕ скел╕ вирубана невелика печерна каплиця.
У сх╕дн╕й частин╕ комплексу городища Бакли на поверхн╕ плато м╕сцями ще можна розглед╕ти вулиц╕ ╕ провулки, де-не-де пом╕тн╕ залишки будинк╕в. Саме тут, при розкопках 1961 року, виявлен╕ залишки к╕лькох буд╕вель, встановлених на б╕льш ранн╕ фундаменти, з коморами, в яких знайдено п╕фоси заввишки до двох метр╕в. Саме в так╕й бочц╕ колись мешкав Д╕оген.
Ядром городища було невеличке укр╕плення, побудоване у VI стол╕тт╕ нашо╖ ери. Воно розташовувалось б╕ля урвища ╕, нетрадиц╕йно для печерних м╕ст, з трьох бок╕в було оточено мурами, складеними з отесаних вапнякових брил, як╕ краями п╕дходили до обрив╕в. Протягом ╕снування цитадель городища принаймн╕ трич╕ перебудовувалась. Останн╕й раз захисн╕ споруди ремонтувались п╕сля сильно╖ пожеж╕.
У п╕вн╕чному кут╕ цитадел╕ виявлен╕ залишки прямокутно╖ надбрамно╖ веж╕, а на п╕вденно-сх╕дному фланз╕ бойових мур╕в – залишки бойового майданчика з парапетом. Тут також знайдено залишки двох будинк╕в, один з яких нал╕чував в╕с╕м прим╕щень ╕ мав, традиц╕йно, два поверхи. Нижн╕й, не жилий, був заглиблений у скелю з вирубками на ╖╖ поверхн╕ для дерев’яних стовп╕в та сосуд╕в. Розташовувався тут ╕ маленький, мабуть домашн╕й, крипто-храм з в╕втарним нап╕вкруглим виступом.
П╕д час розкопок городища ╕ фортец╕ Бакла та на баклинських поселеннях знайдено багато р╕зноман╕тних зразк╕в знаряддя прац╕: зубатки, кайла, сокири, мотики. Особливу зац╕кавлен╕сть представля╓ сокира-кайло – досить ун╕версальне подв╕йне знаряддя, що застосовувалось на
с/г роботах у г╕рсько-л╕сист╕й м╕сцевост╕. Через долину, на сх╕д в╕д Бакли, на схил╕, що зар╕с шибляком (в╕дносно молодим л╕сом) – гото-аланський некрополь (м╕сто мертвих), що почав «╕снувати» одразу з городищем п╕втори тисяч╕ рок╕в тому у V-VI тис. н. е. Саме асим╕льованим гото-аланам ╕ належало городище в Середньов╕чч╕. Могильник явля╓ собою ╜рунтов╕ склепи з родинними похованнями у дек╕лька «поверх╕в» у п╕дб╕йних н╕шах. Зустр╕чаються ╕ поодинок╕ могили, ╕нод╕ обкладен╕ кам’яними брилами, ╕нвентар у похованнях в╕дпов╕дний майновому стану неб╕жчик╕в: в╕д нехитрого скарбу – м╕дних дзвоник╕в та сво╓р╕дних глиняних глечик╕в до ср╕бних ф╕бул характерного «готського стилю» та деяких прикрас, за якими полюють «чорн╕ археологи».
Поруч ╕з цвинтарем знаходилась невелика капличка для в╕дсп╕вування неб╕жчик╕в. Сам╕ готи були християнами арр╕анського толку. Це в╕ровчення вони завезли безпосередньо з Близького Сходу, де побували ще у ╤╤╤ стол╕тт╕ п╕д час Середземноморських поход╕в. Дал╕, на сх╕д, на пагорб╕ височ╕в храм, залишки якого знайден╕ при розкопках. Храм був побудований на поховальному склеп╕, викладеному з гарно обтесаних кам’яних брил, на яких збереглися продряпан╕ зображення людей, вершник╕в та знаки тюркського рун╕чного письма.
При виход╕ з Баклинсько╖ долини б╕ля траси, що веде до селища Научного, де розташована Кримська астроф╕зична обсерватор╕я, можна побачити пам’ятник кримським татарам, жителям сел. Тав-Бодрак (Скалисте) та Мангуш (Прохолодне), як╕ були знищен╕ карателями п╕д час н╕мецько-фашистсько╖ окупац╕╖ 13 листопада 1943 року за зв’язок з партизанами. Долина Бакли ц╕кава тим, що тут поблизу села Трудолюб╕вка в товщ╕ тавр╕йських глинистих сланц╕в зустр╕чаються найдавн╕ш╕ в Криму окрем╕ брили п╕зньопалеозойських пор╕д, яким в╕д 176 до 240 м╕льйон╕в рок╕в! ╤ саме тут, в долин╕ Бакли й Бодрака, виявлено чотири стоянки епохи ашель – найдавн╕шо╖ людини в Криму давньокам’яного в╕ку. Це 300 тисяч рок╕в тому. А в Бодракських «воротах» ╕ зараз можна побачити грот Шайтан-Коба (Чортова печера), де виявлена стоянка неандертальц╕в мусть╓рсько╖ археолог╕чно╖ епохи, що ╕снувала 100-40 тисяч рок╕в тому. А у Середньов╕чч╕ б╕ля села Трудолюб╕вка на берез╕ р╕чки Бодрак ╕снували печ╕ для обпалювання керам╕ки, розкопан╕ археологами. У V╤╤╤-╤Х стол╕ттях тут був справжн╕й гончарний центр. Пост╕йного поселення тут не було. Ймов╕рно, гончар╕ працювали сезонно ╕ тимчасово мешкали поруч з водою ╕ придатними для виробництва глинищами. Саме тут вироблялась гончарна керам╕ка – в основному сосуди, як╕ слугували тарою: яйцепод╕бн╕ дворучн╕ амфори, глечики з тонким горлом, фляги ╕ велик╕ п╕фоси, знайден╕ на баклинському поселенн╕ та городищ╕. З початком холод╕в майстри покидали цю м╕сцев╕сть до наступного сезону. Посуд, виготовлений тут, потрапляв у селище баклинсько╖ округи, щоб поповнитись переробленими дарами природи.
Зак╕нчити одноденну подорож можна в сел╕ Скалисте, с╕вши на маршрутний автобус до С╕мферополя, а якщо п╕шки, то треба д╕статись до станц╕╖ Поштова, попередньо д╕знавшись розклад руху електропотяг╕в. Сл╕д зазначити, що вирушаючи нав╕ть в одноденну подорож вих╕дного дня, треба заре╓струватись у С╕мферопольськ╕й контрольно-рятувальн╕й служб╕ (КРС), або контрольно-рятувальному загон╕ (КРЗ) за адресою: вул. Зо╖ Жильцово╖, 24, телефони: 24-45-13 та 25-31-58.
У зв’язку з пожежною небезпекою, перебування в л╕сах Криму у л╕тн╕й пер╕од може бути обмежено, а користування вогнищами взагал╕ заборонено! Береж╕ть л╕с ╕ природу – колиску людства. На жаль, кам’яно-блочн╕ кар’╓ри «вгризаються» в Баклу ╕з зах╕дного схилу, руйнуючи первозданн╕ кра╓види, а покинут╕ кар’╓ри нагадують м╕сячн╕ пейзаж╕ зниклих цив╕л╕зац╕й. Люди, схамен╕ться, що залишимо нащадкам? Покваптесь побачити те, що ще ма╓мо. При╓много в╕дпочинку!
В╕ктор ТУРЧИН.
м. Джанкой.

 Запрошу╓мо читач╕в надсилати зображення ╕ опис тих м╕сць Укра╖ни, де, на вашу думку, варто побувати, на адресу редакц╕╖ або ж на електронну адресу ks-photovidpochynok@ukr.net, обов’язково при цьому вказавши назву м╕сця, сво╓ ╕м’я та пр╕звище.
Ведуча рубрики Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7410

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков