Версiя для друку Обговорити в форумi

 З 1 до 21 червня цього року в Міжнародному дитячому центрі «Артек» у Криму проходив VI Всеукраїнський конкурс «Таланти багатодітної родини», метою якого є робота з багатодітними родинами з різних куточків України, і виявлення у них талановитих дітей. Конкурс проводився з ініціативи Всеукраїнської Спілки жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України» на чолі з депутатом України Катериною Самойлик, Головою Вищої жіночої ради Спілки, при підтримці Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Комуністичної партії України та працівників МДЦ «Артек» на чолі з його генеральним директором Борисом Новожиловим. Уже третій рік поспіль конкурс «прописується» у прекрасному куточку нашої держави – у країні безхмарного дитинства та справжнього щастя – в «Артеку».
 Нам випала гарна нагода потрапити на цьогорічне офіційне закриття фестивалю з гала-концертом, яке відбулося 18 червня. До речі, уже рівно за три дні, після закінчення зміни усі його учасники, які близько місяця провели пліч-о-пліч, мусили прощатися і роз’їжджатися по домівках, але у їхніх спогадах на все життя залишиться червень 2009 року, коли вони познайомилися та стали справжніми друзями.
 Професійна сцена, звук, світло, режисер, поважні гості і неймовірно щирі та водночас висококласні дитячі виступи – ось що таке гала-концерт під час закриття конкурсу «Таланти багатодітної родини».
У конкурсі взяли участь діти з багатодітних родин віком від 8 до 16 років, які змагаються у 7-ми номінаціях: музичне виконання (вокальні та інструментальні жанри); патріотична пісня; хореографія; художнє читання; оригінальний жанр; образотворче та прикладне мистецтво.
 За словами Катерини Самойлик, народного депутата України п’яти скликань, яку називають «мамою» конкурсу усі його талановиті юнаки та юнки, їхня жіноча організація поставила собі за мету навіть у найвіддаленіших куточках держави знаходити, допомагати та підтримувати талановитих дітей. «Колись ми починали з двохсот учасників, – згадує пані Катерина, – а сьогодні в МДЦ «Артек», таборі, який вважається столицею щастя, котра належить дітям, приїхало 606 учасників. До речі, у нашому конкурсі вони не платять жодної копійки, а навпаки ми доплачуємо за путівки і вручаємо подарунки. Приємно, що «Артек» охоче йде нам назустріч. Коли цього року я запропонувала перенести наш конкурс на травень, щоб сезон відпочинку ще не був у розпалі, то мені відповіли, що цього робити не треба, а наші талановиті діти з багатодітних, почасти малозабезпечених сімей, заслуговують на найкраще».
 Та й що може бути важливішим за наше майбутнє – за нову генерацію, яку підтримують організатори цього конкурсу, і яка за кілька років буде творити українську культуру. За шість років свого існування «Таланти багатодітної родини» можуть пишатися своїми «випускниками»-дипломантами, які обрали творчі професії і навчаються, наприклад, у столичній консерваторії, Київському училищі ім. Р. М. Глієра, музичній школі ім. М. Лисенка, коледжі ім. Гнєсіних у Москві, проходять стажування у Віденській опері та виступають на сцені Національного палацу «Україна».
 «Щире піклування про дітей – ось чим важливий цей конкурс, – розповів Борис Новожилов, директор МДЦ «Артек». – До речі, для мене символічно, що вперше «Таланти багатодітної родини» з’явилися у таборі три роки тому, саме тоді, коли я став його директором, і для мене вони дуже рідні... І хоча ця зміна була дуже насичена: дитяче «Євробачення», День народження «Артека», але хочеться вірити, що сьогодні ми бачимо на сцені дітей, які у майбутньому стануть справжніми професіоналами своєї справи і виберуть її, можливо, завдяки і цьому конкурсу, і нам. Знаєте, діти не вміють бути не– щирими... Коли учасники конкурсу приїздять сюди, то спочатку в їхніх очах можна прочитати розгубленість, а за кілька днів вони уже стають рідними, як для нас, так і між собою. Це – найкращі діти у світі!».
 Важко не погодитися з паном директором, адже коли зазвучали перші акорди першої пісні гала-концерту під назвою «Радість» у виконанні Вікторії Шередько з Херсонщини та Марини Сторощук з Житомирщини у супроводі херсонського колективу естрадно-спортивного танцю “Viva-Danser”, я зрозуміла, що відірвати свого погляду від сцени до самісінького завершення концерту не зможу. Мої сподівання справдилися! Від першого і до останнього номера я із захопленням спостерігала за тим, що відбувається на сцені. І повірте мені, там було чим замилуватися: від акапельного сольного співу до справжніх троїстих музик; від танцювальних композицій до класичних арій, які юні учасники конкурсу виконували разом із членом журі, заслуженим артистом України Віктором Гурбою; а чого лише варті джазові імпровізації у виконанні тридцяти двох дітлахів з дванадцяти областей України, які вперше зустрілися тут, у Криму, у фінальній частині конкурсу, і за час табірної зміни змогли створити повноцінний яскравий номер з танцями та грою на музичних інструментах.
 «Ми відбирали дітей у два етапи: спочатку у півфінал, коли ми прослуховували усіх і обирали кращих, а уже потім з них – найкращих, – розповіла Ганна Осолодкіна, член журі. – Цього року до «Артека» приїхало більше шестисот дітей, із них: близько 140 дітей – вокал, 80 – патріотична пісня, понад 80 – музичне виконання, 70 – хореографія, решта – декоративно-прикладне мистецтво та оригінальні жанри. Як би це не дивно звучало, але цього року у нас – у журі – майже не виникало якихось спірних питань щодо учасників конкурсу. Рішення були одностайними. Нам хотілося якомога більше дітей відзначити. До речі, з кожним роком рівень конкурсу зростає не лише кількісно, а й якісно. Проводяться проміжні відбіркові тури, що, безперечно, підвищує рівень юних учасників.
 А ще ми намагаємося після конкурсу не упускати дітей з поля зору, а підтримувати їх і надалі. Справа у тому, що ці таланти та їхні сім’ї не завжди можуть собі дозволити те, що б їм хотілося... Та про них не можна сказати, що вони знедолені, навпаки, у них є люблячі родини. Просто цим дітям і їхнім сім’ям потрібна підтримка, адже це генофонд нашої країни.
 До речі, за кілька років я зауважила таку тенденцію, – поділилася своїми спостереженнями пані Ганна, – конкурсанти з південних областей України, наприклад, більше перемагають у вокальній номінації, із західних – у образотворчому та декоративному мистецтві, із центральних – у танцювальній, зі східних – у вокалі та хореографії. Можливо, це генетично закладено... Думаю, що у цьому й вся краса – кожна дитина особлива!
 Усім нашим конкурсантам хочеться побажати, щоб вони вміли працювати над собою. Ми можемо лише показати вас усій країні, вивести на сцену, продемонструвати, що ви чогось варті у цьому житті, а далі – лише плідна, кропітка щоденна праця над собою здатна привести вас до певних висот!».
 Після «Талантів» багато хто з дітей прагне поєднати свою долю з мистецтвом. Це досить складна, але водночас, мабуть, і цікава дорога життя... І важко не погодитися з Ганною Осолодкіною, яка впевнена, що після конкурсу все залежить уже від самих дітей, від їхньої сумлінної праці, а дорослі, які стали ініціаторами проведення цього конкурсу, намагаються не залишати своїх ластів’ят напризволяще.
 Нещодавно Олександр Злотник звернувся до Катерини Самойлик з пропозицією щодо можливої співпраці. Хочеться вірити, що вона буде плідною, адже самородки, яких відкривають на «Талантах багатодітної родини», заслуговують на те, щоб бути почутими, побаченими та підтриманими.
 Ми багато говорили про дітей, про конкурс, а ось що кажуть самі юні учасники про себе, свій відпочинок в «Артеку», своє сьогодення і майбутнє.
 Наприклад, кримчани Владислав Добринін (14 років) та Вадим Бевк (13 років), які посіли у конкурсі почесне ІІ місце у номінації «Патріотична пісня», а потрапили на нього через «Сузір’я Тавриди», розповіли: «Відчуття від конкурсу «Таланти багатодітної родини» просто неймовірні! Та й взагалі дуже приємно побувати у такому легендарному таборі, як «Артек».
 А от Микола Павлюк та Іван Костяк (фото на 9-й стор.) із с. Усть-Чорна Закарпатської області вперше у своєму житті потрапили у Крим, у «Артек» і до моря: «Я гратиму на сопілці, – розказав Миколка. – Уже чотири роки граю. Маю брата та двох сестер, дуже їх люблю і сумую за ними. До речі, уже придбав їм сувеніри із мушель у подарунок». «Ми тут разом, – сказав Іванко. – У мене є два брата і дві сестри. Мені дуже добре у Криму. Тут сонце, море, нові друзі»...
 «Мене звати Вікторія Шередько. Я – з м. Каланчак, що на Херсонщині, і співатиму першою, – спокійно, трохи по-дорослому, розповіла нам красунечка у рожевій сукеночці, яка, як виявилося, отримала приз глядацьких симпатій. – Я виконуватиму пісню «Радість» разом із Мариною Сторощук із Житомирщини. Зовсім не хвилююся, бо впевнена, що усе буде добре. А потрапила на конкурс завдяки своїй вчительці Світлані Михайлівні і своїм батькам. Вдома на мене чекає двоє братів».
 «Я перемогла спочатку на районному етапі конкурсу, а потім на обласному, – розказала шістнадцятирічна співачка Юлія Басалик із Волинської області смт. Маневичі, яка отримала заохочувальний приз від журі за кращий сценічний образ. – На цьому конкурсі я вперше. Тоді, у відбірковому турі, я виконувала класику – «Аве Марія». Сьогодні ж співатиму пісню з мюзиклу «Привид опери». (До речі, Юля, Кирило Васильєв (Херсонська область) та Єлизавета Алімова (Донецька область) отримали неймовірний шанс виконувати цю пісню разом з народним артистом України Віктором Гурбою). – А ще я дуже сумую за своїми трьома сестричками, найменшенькій – один рік та три місяці. Дуже хочу до них. А ще дуже хочу пов’язати своє життя з музикою – стати оперною співачкою і співати на великих сценах різних країнах світу».
 Будемо сподіватися, що усі дитячі мрії учасників «Талантів багатодітної родини» здійсняться, а дорослі, які взялися за таку благородну справу, будуть їм у цьому допомагати. І на українському мистецькому олімпі кожного року з’являтимуться нові талановиті зірочки, відкриті на цьому прекрасному конкурсі.

 Катерина  КРИВОРУЧЕНКО.
Фото О. НОСАНЕНКА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2009 > Тема ""Джерельце""