"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2009 > Тема ""Джерельце""
#26 за 26.06.2009
С╤М ЧУДЕС СВ╤ТУ
Майже вс╕ ми зна╓мо про с╕м класичних чудес св╕ту. Перша згадка про них належить Геродоту (V ст. до н. е.). П╕зн╕ше про них написав грецький ╕сторик Калл╕махус Курен, зобразили на сво╖х гравюрах голландськ╕ художники Маертен Хемскерк та Йохан Ф╕шер. С╕м чудес св╕ту були во╕стину величними витворами давн╕х майстр╕в, вони вражали уяву сучасник╕в сво╓ю монументальн╕стю та красою. П╤РАМ╤ДА ХЕОПСА Це ╓дине з семи чудес св╕ту, яке збереглося до наших дн╕в ╕ про велич якого ми можемо судити з власних спостережень, не вдаючись до опис╕в давн╕х ╕сторик╕в. П╕рам╕да Хеопса була збудована у XXVIII ст. до н. е. Кожен б╕к квадратно╖ основи п╕рам╕ди ма╓ довжину 233 м. Площа п╕рам╕ди – б╕льш н╕ж 50 тис. м2, висота – 146,6 м, вага – б╕льш н╕ж 6,5 млн. тонн. П╕рам╕да склада╓ться з 2 млн. 300 тис. куб╕чних блок╕в вапняку. За п╕драхунками Наполеона, кам’яних блок╕в в╕д трьох великих п╕рам╕д неподал╕к Г╕зи вистачило б на те, щоб оточити всю Франц╕ю ст╕ною заввишки 3 метри та товщиною 30 сантиметр╕в. Учен╕ ще й дос╕ не мають ╓дино╖ думки щодо технолог╕╖ спорудження п╕рам╕ди. М╕льйони кам’яних блок╕в та плит так щ╕льно п╕д╕гнан╕ одна до одно╖, що м╕ж ними неможливо втиснути нав╕ть лезо ножа.
АЛЕКСАНДР╤ЙСЬКИЙ МАЯК У 332-331 рр. до н.е. Александр Македонський заснував столицю елл╕н╕стичного ╢гипту – Александр╕ю. Вона вважалася найбагатшим м╕стом свого часу. Тут було зведено багато значних споруд, зокрема Александр╕йський маяк на остров╕ Форос. Роботи з його спорудження тривали близько п’яти рок╕в (що саме по соб╕ вже ╓ ун╕кальним) ╕ завершилися у 283 роц╕ до н. е. Маяк складався з трьох башт (кожна з яких – менша за попередню), поставлених одна на одну. ╤сну╓ к╕лька суперечливих думок щодо висоти маяка: за одними даними, вона сягала 120 м, за ╕ншими – 130-140, чи нав╕ть 180 м. Нижня башта була заввишки близько 60 м та складалася з кам’яних плит, прикрашених витонченою скульптурною роботою. Середня – п╕дн╕малася на 40 м та була обкладена б╕лими мармуровими плитами. На верхн╕й (л╕хтарев╕) – височ╕ла величезна бронзова статуя Посейдона. В об’╓мн╕й бронзов╕й чаш╕, що ув╕нчувала цю башту, гор╕в вогонь, в╕дблиск якого за допомогою складно╖ системи дзеркал на 100 миль вказував м╕сцезнаходження гаван╕. У вс╕х, хто бачив маяк, викликали захоплення висок╕ ж╕ноч╕ ф╕гури, зроблен╕ з позолочено╖ бронзи. Час в╕д часу вони зненацька оживали, адже це були химерн╕ автомати. Деяк╕ з них вказували силу та напрямок в╕тру ╕ морських хвиль, ╕нш╕ – п╕д час бур╕ сурмили у з╕гнутий р╕г, попереджуючи про небезпечну близьк╕сть п╕дводних скель. Александр╕йський маяк простояв майже 1500 рок╕в. В╕н дв╕ч╕ страждав в╕д землетрус╕в, але згодом в╕дбудовувався, доки, нарешт╕, не зруйнувався через вив╕трювання каменю. В╕д одного з семи чудес св╕ту майже н╕чого не залишилося, окр╕м ру╖н, вбудованих у фортецю Кайт-Бей, де вони ╕снують ╕ дос╕.
ХРАМ ТА СТАТУЯ ЗЕВСА Храм Зевса був збудований близько 450 р. до н. е. Арх╕тектурний стиль, у якому його було збудовано, здавався занадто св╕тським. Саме тому було вир╕шено прикрасити його величною стату╓ю Зевса, яку створив в╕домий скульптор Ф╕д╕й. Статуя знаходилася в к╕нц╕ величезно╖ зали храму, довжина якого сягала 64, ширина – 28, а висота внутр╕шнього прим╕щення – майже 20 м. Величезний 14-метровий Зевс був зроблений ╕з золота та слоново╖ к╕стки. Згодом статуя Зевса була перевезена в Константинополь. Багато витвор╕в язичницького мистецтва знищили християнськ╕ фанатики, але прекрасну статую Зевса знищити не посм╕ли. Проте у V ст. згор╕в палац ╕мператора Феодос╕я Другого, а з ним – ╕ ген╕альний витв╕р Ф╕д╕я.
КОЛОС РОДОСЬКИЙ Давня Грец╕я складалася з м╕ст-пол╕с╕в, влада яких зазвичай обмежувалася власною територ╕╓ю. На маленькому остров╕ Родос було три таких пол╕си: Ялосос, Кам╕рос, Л╕ндос. У 408 р. до н. е. вони об’╓дналися в один – Родос. А в 304 р. до н. е. родосц╕ за допомогою ╓гипетського царя Птоломея в╕дбили напад македонського царя Деметр╕я Першого. В пам’ять про цю перемогу вони вир╕шили збудувати б╕ля входу в Родоський порт бронзову статую бога сонця Гел╕оса. Велетенська статуя повинна була стати символом перемоги та ╓дност╕ людей. Зведення Колоса тривало 12 рок╕в ╕ завершилося у 282 р. до н. е. Висота споруди сягала 35 м. Могутн╕ ноги юнака були ледь розставлен╕, долоня право╖ руки притулена до очей, а л╕вою в╕н тримав простирадло, що спадало до земл╕. Голову прикрашав в╕нець ╕з семи позолочених промен╕в. У 226 р. до н. е. Колос був зруйнований сильним землетрусом. Майже 1000 рок╕в залишки його пролежали на берез╕ бухти. Лише у 977 р. арабський нам╕сник продав ╖╖ купцю на переплавлення. Статуя була розр╕зана на частини та перевезена на 900 верблюдах. ╤стор╕я Колоса вже у XX ст. надихнула французького скульптора Августа Бартольд╕ на створення в╕домо╖ Стату╖ Свободи.
ВИСЯЧ╤ САДИ СЕМ╤РАМ╤ДИ Висяч╕ сади Сем╕рам╕ди були збудован╕ в╕домим вавилонським царем Навуходоносором Другим для сво╓╖ улюблено╖ дружини Ам╕т╕с – м╕д╕йсько╖ цар╕вни, яка сумувала у Вавилон╕ за зеленими пагорбами М╕д╕╖. В╕домостей про цю споруду залишилося дуже мало. Найповн╕ша ╕нформац╕я про них м╕ститься у працях грецьких ╕сторик╕в Вероссуса та Д╕одоруса. Але й вони н╕коли не бачили сад╕в, а лише передавали те, що розпов╕дали про них солдати Александра Македонського, як╕ повернулися з╕ сх╕дного походу. На ╖хню думку, сади складалися з╕ сховищ, що були розташован╕ терасами одне над одним. Вся маса земл╕ п╕дтримувалася колонами та ст╕нами, вода ст╕кала додолу похилими каналами, зрошуючи кор╕ння рослин. Висота поверх╕в сягала 50 л╕кт╕в та давала достатньо св╕тла для рослин. Висяч╕ сади були зруйнован╕ повенями ╢вфрату, який п╕д час повен╕ п╕дн╕мався на 3-4 метри.
ХРАМ АРТЕМ╤ДИ Цей величний храм на честь грецько╖ богин╕ мисливства та дико╖ природи Артем╕ди був збудований в Ефес╕, який сьогодн╕ знаходиться на територ╕╖ Туреччини поряд з в╕домим курортом Кушадаси. Зведення храму, що тривало 120 рок╕в, завершилося у 550 р. до н. е. Величезний храм мав у довжину 110 та в ширину 55 метр╕в. Навкруг нього височ╕ли два ряди кам’яних колон заввишки 18 метр╕в. Дах був зроблений з мармурових плит, а не з черепиц╕ (як у давн╕х храмах). Фундамент храму мав прямокутну форму ╕ теж був зроблений з мармуру. Збереглися малюнки храму, завдяки яким можна отримати лише загальне уявлення про велич храму. Справжня ж його краса – в арх╕тектурних ╕ художн╕х деталях, про як╕ можна лише здогадуватися. У 356 р. до н. е. мешканець Ефесу Герострат, бажаючи назавжди закарбувати сво╓ ╕м’я в ╕стор╕╖, п╕дпалив храм. Це сталося в н╕ч народження Александра Македонського. Храм дуже постраждав. Мешканц╕ м╕ста не могли змиритися з втратою ╕ в╕дбудували храм. Вже 263 р. храм Артем╕ди був розграбований готами. Довершили його загибель ╕ болотистий ╜рунт, ╕ р╕чка Ка╕стра. Коли археологи зац╕кавилися храмом, над поверхнею земл╕ вже н╕чого не залишилося.
ГАЛ╤КАРНАСЬКИЙ МАВЗОЛЕЙ Одна з найдавн╕ших пам’яток грецько╖ арх╕тектури п╕зньо╖ класики – гробниця у Гал╕карнас╕. Вона була збудована у IV ст. до н. е. царицею Артем╕с╕╓ю – дружиною ╕ р╕дною сестрою царя Мавсола. За словами римського ╕сторика Авла Гелл╕я, «цариця палала до нього надзвичайним коханням, яке не можна передати словами». Гал╕карнаський мавзолей – триярусна споруда. Перший ярус опер╕зувала стр╕чка рель╓фу з б╕лого мармуру. Тут був розташований заупок╕йний храм площею в 5000 м2 та висотою близько 20 м. Другий ярус утворювала струнка мармурова колонада (тут робили жертвопринесення), а трет╕й – п╕рам╕дальний дах. Завершувала буд╕влю кол╕сниця, якою управляли Мавсол та Артем╕с╕я. Споруда була заввишки 50 м. Навколо Мавзолею розташовувалися стату╖ лев╕в та вершник╕в. Гробницю царя знесли лицар╕-╕огон╕сти, збудувавши з не╖ кам’яний монастир. Стату╖ Мавсола та Артем╕с╕╖ збер╕гаються сьогодн╕ у Британському музе╖.
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2009 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7454
|