Версiя для друку Обговорити в форумi

 Якось увечері, коли я писала дуже велику й дуже серйозну статтю, задзвонив мій телефон. Я зняла слухавку:
 – Алло!
 – Анно! – почулося на тому кінці дроту. – Можеш допомогти?
 Хто ще, як не моя маленька подружка Мар’янка, може отак подзвонити, не вітаючись?
 – Що, знову твір задали писати?
 – Не те. Мені таке наснилося... а я не знаю, що це означає.
 – Розповідай. – Я відклала статтю вбік. Відчуваю: сидітиму над нею ще довго.
 – Спочатку мені наснилася моя бабуся, – заторохтіла Мар’янка. – Потім – бандурист. Після того як він мені заграв, я побачила такий гарний барвінок! І тут вдарила блискавка!
 – З громом? – спитала я.
 – Так.
 – А ти помітила, – усміхнулась я, – усе, що тобі наснилося, починається на літеру «б»? Слухай тепер, що це означає. Твоя бабуся, як і будь-яка літня жінка, віщує: буде радість у родині.
 – Радість? – звеселилася Мар’янка. – А яка?
 – Оцього я тобі не скажу. Сама дізнаєшся. Радість може бути різною. І від того, що тобі подарували нову іграшку, і від того, що ти побувала в церкві, і від того, що ти втішила розмовою сумну людину.
 – А бандурист що означає?
 – Ти ж знаєш думи про козаків?
 – Так, мені їх співали.
 – А хто склав думи? Були такі мудрі люди, які грали на бандурі.
 – Я бачила бандуру, – перебила Мар’янка, – то що це означає?
 – Бандурист уві сні – веселі дні. Заграє і горлицю, і гопака, і гречаники...
 – А барвінок – це що?
 – Щира приязнь. Краще дарувати ці квіти друзям. Барвінок – смілива квітка: пробивається навесні, коли ще холодно. Його називають і народною фіалкою, бо він на неї схожий. А блискавка, яка вдарила з громом, – це новина. Була в тебе сьогодні якась новина?
 – Була! – зраділа Мар’янка. – Я отримала зі штату Огайо вітальну телеграму.
 – А ти знаєш, де це – Огайо?
 – В Америці. У нас там родичі.
 – Нашого квіту по всьому світу, – сказала я. – Але краще було б, якби ми нікуди не емігрували.
 – Емі... що? – перепитала Мар’янка.
 – Еміграція – це від’їзд за кордон. Назавжди, – пояснила я та зітхнула. – Ну що, розгадала я твій сон?
 – Розгадала! Дякую! Яка ти розумна! – закричала Мар’янка.
 – Це не я розумна, а наш сонник. Його написав один селянин, Касьян Васильович Сапітоненко. Він народився в селі Гудзівка, це в Звенигородському районі на Черкащині.
 – Знаю! – раптом сказала Мар’янка. – У цій області народився Тарас Шевченко. А тоді це була Київська губернія.
 – Ти вже це знаєш?! – здивувалась я. – Які розумні зараз діти! До речі, знай: як тобі щось насниться з неділі на понеділок, нікому не розповідай, бо не збудеться. У понеділок, вівторок і середу сни в руку, з четверга на п’ятницю сон віщий. А сьогодні який день?
 – П’ятниця! Значить, усе здійсниться!
 – Так! А якщо тобі, Боже крий, наснилося щось погане, скажи: «Куди ніч, туди й сон». Або подивись у вікно, щоб сон забувся.
 – Дякую! – сказала Мар’янка. – А що ти зараз робиш?
 – Пишу статтю. Вона для дорослих, тобі не цікаво.
 – А ти напиши про сни! І про мене! – попросила дівчинка. Я пообіцяла, і щаслива Мар’янка поклала слухавку.
 От я й написала про сни. Звичайно, наші предки не знали, що означає, коли сняться комп’ютери, ноутбуки, мобільні телефони та інші досягнення прогресу, тому якби Мар’янка спитала мене про таке, я б не змогла відповісти. А ви що думаєте?

 Сни розгадувала Анна ГУРАЛЬ.
м. Сімферополь.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2009 > Тема ""Джерельце""