"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "З потоку життя"
#28 за 10.07.2009
ЯКЕ ╥ХАЛО, ТАКЕ Й ЗДИБАЛО...
1 липня 2009 року Парламентська асамблея ОБС╢ виступила ╕з резолюц╕╓ю «Возз’╓днання розд╕лено╖ ╢вропи», в як╕й прир╕вняла комун╕зм до нацизму та закликала до засудження тотал╕тарних режим╕в на м╕жнародному р╕вн╕. «Р╕шення ОБС╢, яким комун╕зм прир╕вняно до нацизму, ╓ встановленням ╕сторично╖ справедливост╕. Парламентська асамблея ОБС╢ вимага╓, щоб Москва в╕дмовилася в╕д прославляння сов╓тсько╖ минувшини та позбулася структур, що прикрашають ╕стор╕ю. По сут╕, кремл╕вському кер╕вництву вказали на те, що воно фальсиф╕ку╓ ╕стор╕ю ╕ не повинно проводити гучних в╕йськових парад╕в п╕д кривавими прапорами. ОБС╢ пропону╓ встановити загально╓вропейський день пам’ят╕ жертв стал╕н╕зму та нацизму, який в╕дзначати щороку 23 серпня, тобто в день п╕дписання Московського пакту в 1939 роц╕. Цим пактом, також в╕домим в ╕стор╕╖ як пакт Молотова-Р╕ббентропа, Сов╓тський Союз ╕ Н╕меччина под╕лили ╢вропу ╕ розв’язали Другу св╕тову в╕йну. Засудження злочинно╖ комун╕стично╖ системи однозначно стане для Укра╖ни п╕дставою вимагати в╕д Москви оф╕ц╕йного вибачення та компенсац╕й за геноцид укра╖нц╕в та окупац╕ю Укра╖ни. Ми також домагатимемося заборони комун╕стично╖ ╕деолог╕╖ в Укра╖н╕ та л╕кв╕дац╕╖ вс╕х московсько-большевицьких символ╕в, пам’ятник╕в та назв на честь кат╕в Укра╖ни. Це передбачено в Програм╕ захисту укра╖нц╕в, у розд╕л╕ «Геноцид укра╖нц╕в у ХХ стол╕тт╕. Подолання насл╕дк╕в та в╕дновлення справедливост╕». ╤сторична та нац╕ональна справедлив╕сть щодо укра╖нсько╖ нац╕╖ ма╓ бути в╕дновлена. Тому символ╕чно, що резолюц╕я ОБС╢ з’явилася в╕дразу п╕сля руйнування у Ки╓в╕ пам’ятника м╕жнародному терористу Ульянову-Л╓н╕ну. По сут╕, головного пам’ятника цьому катов╕ в Укра╖н╕. Тепер процес декомун╕зац╕╖ ╕ деколон╕зац╕╖ набагато пришвидшиться. Наступним кроком буде проведення люстрац╕╖ в Укра╖н╕, тобто докор╕нне очищення влади в╕д комуно-комсомольсько╖ номенклатури», – прокоментував под╕ю заступник голови Всеукра╖нського об’╓днання «Свобода» Андр╕й Мохник. Прес-служба Всеукра╖нського об’╓днання «Свобода».
Пам’ятник В. Лен╕ну на бульвар╕ Т. Шевченка у Ки╓в╕ н╕коли не було внесено до списку Всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО, в╕н не ╓ претендентом до внесення до згаданого списку! Шевченк╕вський районний суд Ки╓ва минулого тижня зв╕льнив з-п╕д варти на п╕дписку про неви╖зд п’ятьох ос╕б, як╕ пошкодили пам’ятник Лен╕ну в центр╕ Ки╓ва. Про це УН╤АН пов╕домили у Центр╕ громадських зв’язк╕в М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни в столиц╕. Вони перебуватимуть на п╕дписц╕ на час досудового сл╕дства. Суд ма╓ в╕дбутися за дек╕лька м╕сяц╕в. Тим часом, комун╕сти вир╕шили оголосити зб╕р кошт╕в на реставрац╕ю пошкодженого пам’ятника...
╤НФОРМАЦ╤ЙНА ДОВ╤ДКА М╤Н╤СТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ╤ ТУРИЗМУ УКРА╥НИ ПРО ПАМ’ЯТНИК В. ЛЕН╤НУ НА БУЛЬВАР╤ Т. ШЕВЧЕНКА У М. КИ╢В╤
Пам’ятник В. Лен╕ну на бульвар╕ Т. Шевченка у м. Ки╓в╕ був споруджений в╕дпов╕дно до постанови Ради М╕н╕стр╕в УРСР ╕ ЦК КП(б)У в╕д 04.12.1946 р. до 10-р╕ччя стал╕нсько╖ конституц╕╖ на м╕сц╕ масових страт цив╕льного населення п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни (автори: скульптор С. Меркулов, арх╕тектори О. Власов, В. ╢л╕заров) ╕ ╓ зменшеною коп╕╓ю ╕ншо╖ скульптури. (Киянам ця м╕сцев╕сть в╕дома п╕д назвою “Бессарабка’’, оск╕льки неподал╕к знаходився Бессарабський базар, згодом таку ж назву отримала спец╕ально зведена споруда – Бессарабський ринок). Скульптурна постать В. Лен╕на (засновника б╕льшовицько╖ парт╕╖, ╕деолога комун╕зму, ╕н╕ц╕атора “червоного’’ терору та л╕кв╕дац╕╖ укра╖нсько╖ державност╕) створена 1938 р. (скульптор С. Меркулов) для пав╕льйону СРСР на Всесв╕тн╕й виставц╕ в Нью-Йорку. Вона ╓ зменшеною коп╕╓ю скульптури, встановлено╖ 1937 р. п╕д час в╕дкриття каналу Москва-Волга. (В аванпорту каналу було встановлено парне скульптурне зображення – Лен╕на ╕ Стал╕на). П╕сля завершення виставки в США скульптуру В. Лен╕на перевезли спочатку до Москви, а п╕сля в╕йни – до Ки╓ва. Ще одну коп╕ю встановлено 1939 р. у зал╕ зас╕дань Верховно╖ Ради СРСР у московському Кремл╕. Аналог╕чна скульптура В. Лен╕ну встановлена у столиц╕ В╕рмен╕╖ – ╢реван╕. Точна к╕льк╕сть таких коп╕й скульптури не в╕дома, тому ╓ п╕дстави вважати ╖╖ тиражованою коп╕╓ю. Зг╕дно з наявними даними, для постаменту пам’ятника В. Лен╕ну в м. Ки╓в╕ використано пол╕рований лабрадоритовий цил╕ндр, який було встановлено в 1937 р. в тогочасн╕й столиц╕ Радянсько╖ Укра╖ни – м. Харков╕ п╕д майбутн╕й пам’ятник О. С. Пушк╕ну. Постамент так ╕ не дочекався свого пам’ятника ╕ був перевезений до Ки╓ва. Постановою Ради М╕н╕стр╕в УРСР в╕д 21 липня 1965 р. № 711 “Про затвердження списку пам’яток мистецтва, ╕стор╕╖ та археолог╕╖ Укра╖нсько╖ РСР’’ пам’ятник Лен╕ну в м. Ки╓в╕ занесений до Списку пам’яток мистецтва, ╕стор╕╖ та археолог╕╖ Укра╖нсько╖ РСР, що перебувають п╕д охороною держави. Зг╕дно з пунктом 4 Прик╕нцевих положень Закону Укра╖ни „Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни „Про охорону культурно╖ спадщини” об’╓кти, включен╕ до списк╕в (перел╕к╕в) пам’яток ╕стор╕╖ та культури республ╕канського значення в╕дпов╕дно до Закону Укра╖нсько╖ РСР „Про охорону ╕ використання пам’яток ╕стор╕╖ та культури” до вир╕шення питання про ╖хн╓ включення (невключення) до Державного ре╓стру нерухомих пам’яток Укра╖ни вважаються пам’ятками нац╕онального значення. Зазначений пам’ятник н╕коли не було внесено до списку Всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО, в╕н не ╓ претендентом до внесення до згаданого списку, – таких пропозиц╕й Укра╖на н╕коли не подавала. Пам’ятник В. Лен╕ну на бульвар╕ Т. Шевченка у м. Ки╓в╕ ув╕йшов до тексту п╕дготовленого МКТ ╕ внесеного на розгляд Уряду проекту постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни про перел╕к пам’яток, як╕ не п╕длягають занесенню до Державного ре╓стру нерухомих пам’яток Укра╖ни. В╕дпов╕дно до Регламенту Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни проект цього урядового документа погоджено з рядом ╕нших м╕н╕стерств та схвалено на зас╕данн╕ урядового ком╕тету. П╕сля виходу в╕дпов╕дно╖ постанови Уряду р╕шення про подальшу долю об’╓кта ухвалюватиме м╕сцева рада.
http://mincult.kmu.gov.ua
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7486
|