Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 10.07.2009
ПРОЩАВАЙ, ДРУЖЕ...

Укра╖нська й кримськотатарська л╕тератури зазнали велико╖ втрати – передчасно помер чудовий укра╖нський поет ╕ перекладач Микола М╕рошниченко.
М. М╕рошниченко народився 1 вересня 1947 року в сел╕ Третяк╕вка Лугансько╖ област╕. У 1965 роц╕ усп╕шно зак╕нчив факультет укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Луганського пед╕нституту, вчителював у Запор╕жж╕, Ки╓в╕. Протягом 16 рок╕в був сп╕вроб╕тником газети «Л╕тературна Укра╖на».
За 1976-1978 роки в╕н вивча╓ в Баку азербайджанську мову. В 1994 роц╕ вдосконалю╓ вивчення тюркських мов, вивча╓ у Стамбул╕ турецьку мову. Гарне знання тюркських мов дозволило М. М╕рошниченку стати одним ╕з кращих перекладач╕в як класично╖, так ╕ сучасно╖ тюрксько╖ л╕тератури.
Повернення на р╕дну землю кримських татар дозволило М. М╕рошниченку зблизитися ╕з пров╕дними кримськотатарськими письменниками, ознайомитись з╕ скарбницею л╕тератури.
╤ як п╕дсумок цього знайомства – двор╕чна сп╕льна робота з Юнусом Кандимом ╕ випуск фундаментального зб╕рника кримськотатарською ╕ укра╖нською мовами «Окрушина сонця», що вм╕стив в себе поез╕ю восьми стол╕ть: з XIII до XX стол╕ття. Ще два роки йде на п╕дготовку зб╕рника прози «Молитва ласт╕вок» – прози ХIV-XX стол╕ть.
У 1995 роц╕ в Ки╓в╕ виходить у св╕т двотомна Антолог╕я укра╖нсько╖ поез╕╖, де розд╕л «Кримськотатарськ╕ поети» був перекладений М. М╕рошниченком. У 2004 роц╕ в Ки╓в╕ виходить у його переклад╕ зб╕рник «Брама сходу», куди вв╕йшли поети 1821 – 1896 рок╕в: Сайф╕ Сарай╖, Мевля К’ади Мухс╕н, Менл╕ Герай хан, Аф╕федд╕н Абдулла Аф╕ф╕й, Се╖д Муса Кефев╕й, Абдуль-Аз╕з ╤з╕й, Лейля Б╕кеч, Ашик Умер, Мустафа Рах╕м╕й –  т╕, що принесли славу кримськотатарськ╕й поез╕╖ в тюркському св╕т╕.
М. М╕рошниченко переклав укра╖нською мовою таких в╕домих поет╕в, як Юнус Тем╕рк’ая – «Св╕тло над дорогою», Юнус Кандим – «Жовта мить», Шер’ян Ал╕ – «Серцем прикрита земля», написав ╕ опубл╕кував сер╕ю л╕тературознавчих роб╕т про творч╕сть кримськотатарських поет╕в. В╕н був ╕ залиша╓ться тим мостом, що зв’язав кримськотатарську л╕тературу з укра╖нською. В╕н був ╕ залиша╓ться назавжди ╖╖ в╕рним другом.
Микола М╕рошниченко був одним з тих укра╖нських л╕тератор╕в, який добре знав проблеми нашо╖ л╕тератури, ╖╖ сильн╕ й слабк╕ сторони. В╕н п╕знав поетичну душу нашого народу. В його особ╕ ми втратили невтомного, в╕рного соратника. Ми ще не до к╕нця усв╕домили величину ц╕╓╖ втрати, ╖╖ глибину, не дали всеосяжно╖ оц╕нки його чудов╕й подвижницьк╕й д╕яльност╕.
Ми висловлю╓мо його с╕м’╖, р╕дним ╕ близьким, його товаришам наше глибоке сп╕вчуття. Прощавай, наш друже! Прощавай, Миколо! Нехай земля тоб╕ буде пухом! Нехай наша пам’ять про тебе п╕дтриму╓ тебе там, на небесах. Ти – у наших серцях ╕ душах. Прощавай!

Р╕за Фазил, Шер’ян Ал╕, Абляз╕з Вел╕╓в, Нузет Умеров, Сейран Сулейман, Та╖р Кер╕мов, Данило Кононенко.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7490

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков