"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Українці мої..."
#28 за 10.07.2009
ТАКО╥ ╤НШО╥ НЕМА
Св╕тлана Костянтин╕вна Стефанюк – професор кафедри ╕нновац╕йних педагог╕чних технолог╕й Харк╕вського нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕м. Г. С. Сковороди, де працю╓ впродовж 21 року. Виклада╓ вона тут зокрема «Дошк╕льну педагог╕ку», «Соц╕альну педагог╕ку», «Етнопедагог╕ку», «Козацьку педагог╕ку», «Народну валеолог╕ю», «Деф╕н╕ц╕╖ козацько╖ педагог╕ки», «Козацький здоровий спос╕б життя», «Сценограф╕ю», «Етнограф╕ю козацько╖ культури», «Правове регулювання сусп╕льних в╕дносин у козак╕в». Що стосу╓ться козацько╖ педагог╕ки, то ╖╖ чита╓ пан╕ Св╕тлана за власноруч створеними п╕дручниками. Взагал╕ ╖╖ творчий доробок надзвичайно великий – це 27 науково-методичних пос╕бник╕в, а ще 180 наукових публ╕кац╕й. Виклада╓ харк╕в’янка професор Стефанюк ще й в Нац╕ональному техн╕чному ун╕верситет╕ «Харк╕вський пол╕техн╕чний ╕нститут» на кафедр╕ п╕слядипломно╖ осв╕ти. Вона знайомить слухач╕в з «Етнопсихолог╕╓ю», «Правовими основами козацько╖ педагог╕ки» (бо ма╓ ще й юридичну осв╕ту) та «Укра╖нським народознавством». Вже другий р╕к сп╕впрацю╓ Св╕тлана Костянтин╕вна ╕ з Нац╕ональним ун╕верситетом «Острозька академ╕я». Та й чи могло бути ╕накше, адже вона – уродженка м. Острога ╕ з дитинства ув╕брала в себе саме той дух, яким багата та земля, де здавна науковц╕ товаришували з рел╕г╕╓ю. А ще й додалися об’╓ктивн╕ чинники, як╕ не сприяли «осучасненню» молодо╖ ж╕нки. Вона не може згадувати без сл╕з, як було репресовано родини обох ╖╖ батьк╕в – Ольги ╤ван╕вни Мединсько╖ та Костянтина Юхимовича Стефанюка. Причини см╕хотворн╕, аби не так╕ сумн╕ насл╕дки. Так, наприклад, т╕тка ╤рина потрапила на л╕соповал за укра╖нську п╕сню. Росла Св╕тлана у дитбудинку-╕нтернат╕, крок за кроком пов╕льно рухалася вгору. Педучилище ╖й знадобилося, аби опанувати фах вихователя, а згодом – викладача дошк╕льно╖ методики навчання. Це було тим доречн╕ше, що у Св╕тлани Костянтин╕вни зростала власна дитина, яка знаходилася поруч. Але дитина виросла значно швидше, н╕ж Св╕тлана Стефанюк зм╕нила сво╓ амплуа, яке стало вже звичним. Хоча саме в цей пер╕од у не╖ народилося дв╕ книги з методики розвитку мовлення у дошк╕льному в╕ц╕. А п╕сля зак╕нчення ф╕лфаку Харк╕вського ун╕верситету ╕м. М. Горького енерг╕я ╖╖ творчост╕ вже не мала жодних обмежень, але ╕ цього було замало нестримн╕й у сво╓му прагненн╕ до самовираження ж╕нц╕. Вона створила м╕ський народознавчий театр «Любисток», у якому спочатку брали участь вчител╕, пот╕м долучилися студенти та учн╕, ╕ який про╕снував 15 рок╕в. Св╕тлана Костянтин╕вна сама була постановницею народних вистав, а набутий у цей час досв╕д вилився в книги-пос╕бники «Сценограф╕я» та «На допомогу кер╕вникам народних театр╕в». У «Любистку» демонструвалися традиц╕йн╕ народн╕ обрядов╕ д╕йства. Глядач╕ могли наочно ознайомитися з тим, «Як зима та весна зустр╕чаються», «Як дн╕ тижня до людей в гост╕ ходили» або ж з «Театром Маланки». Була у Св╕тлани Костянтин╕вни й ще одна в╕ддушина: це «Газета для д╕тей та дорослих» «Журавлик». Тематика перш за все ╕сторично-народознавча. Але знаходилося тут м╕сце ╕ для в╕дкритих лист╕в Президентов╕, була ╕ стор╕нка для вчител╕в – «Св╕тлиця», привертали увагу ╕ розпов╕д╕ про видатних людей Укра╖ни. Р╕знобарвна й патр╕отична, газета здобула чимало шанувальник╕в. Та найб╕льше пиша╓ться Св╕тлана Костянтин╕вна сво╖м «Золотим я╓чком». А народився цей щор╕чний фестиваль завдяки ╖╖ активн╕й сп╕впрац╕ з укра╖нською д╕аспорою, зокрема З╕нов╕╓м Кв╕том, що ╓ головою гуртк╕в плекання укра╖нсько╖ мови. Св╕тлана Стефанюк стала Всеукра╖нським головою ГПУМ, а також заступником Всеукра╖нського голови Укра╖нсько╖ св╕тово╖ сп╕лки профес╕йних учител╕в та головою Харк╕всько╖ УССПУ. Ця широка орган╕заторська робота, зустр╕ч╕ на св╕тових з’╖здах вчител╕в створили передумови для щор╕чного проведення згаданого фестивалю, на якому мали змогу виявити сво╖ зд╕бност╕ 500 конкурсант╕в. Робота традиц╕йно в╕дбува╓ться у двадцяти секц╕ях, де змагаються юн╕ поети, композитори, кра╓знавц╕, оратори, ремеслознавц╕, серед яких вишивальниц╕, писанкар╕ тощо, а також виконавц╕ п╕сень, музиканти, знавц╕ обрядово╖ культури, проходять конкурси «Молодий журнал╕ст», «Юний художник» та ╕нш╕. Члени жур╕ – це не лише представники УССПУ, тут ╓ вс╕ прошарки громади (а всього представник╕в жур╕ – сто). Так╕ д╕йства в╕дбуваються з 1991 року, ╕ регулярними ╖хн╕ми учасниками стала молодь з Житомирщини, Хмельниччини, Дн╕пропетровська, Запор╕жжя, Бердянська. Припада╓ ця под╕я на переддень Великодня – зв╕дси ╕ назва, а також походить вона з козацько╖ традиц╕╖, де використовувалися золот╕ яйця, коли д╕тей приймали у джури. Св╕тлана Костянтин╕вна зав╕тала до С╕мферополя, аби прочитати свою лекц╕ю «Християнська педагог╕ка» на курсах для майбутн╕х викладач╕в з християнсько╖ етики. ╥╖ знання ╕ досв╕д по-справжньому ун╕кальн╕. Темою кандидатсько╖ дисертац╕╖ пан╕ Св╕тлани стало «Формування гуманност╕ засобами укра╖нсько╖ обрядовост╕», а докторсько╖ – «Козацька педагог╕ка». Та що б не привернуло увагу ц╕╓╖ чуйно╖ ж╕нки, яка живе з Богом у серц╕, поверхневим знайомством вона н╕коли не обмежу╓ться. Свого часу, розробивши власну методику мовлення, Св╕тлана Стефанюк пристосувала ╖╖ для реаб╕л╕тац╕╖ ╕ навчання хворих малюк╕в, а назвала книгу «Гратися важливо». Для не╖ важливо геть усе. ╤ те, що п╕д час вивчення християнсько╖ етики все ж таки не вда╓ться повн╕стю уникнути розб╕жностей, як╕ виникають пом╕ж прихильниками православ’я ╕ протестантами. Тому вона рекоменду╓ п╕д час вивчення окремих тем д╕лити учн╕в на групи. Взагал╕ важко уявити, як оця тенд╕тна, чутлива, емоц╕йна ╕ сердечна ж╕нка може водночас уособлювати собою кладезь нетрадиц╕йних, по-справжньому ╕нновац╕йних знань. Як все це може по╓днатися в одн╕й людин╕? ╤ насправд╕, неспов╕дим╕ шляхи тво╖, Господи…
Тамара СОЛОВЕЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7498
|