"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема "Душі криниця"
#29 за 17.07.2009
ДОБРИЙ, СВ╤ТЛИЙ ДОТОРК ДО ДУШ╤
Справжн╕й подарунок для школяр╕в сербського анклаву Штрпце п╕дготували укра╖нськ╕ миротворц╕ з секц╕╖ зв’язк╕в ╕з м╕сцевим населенням сп╕льно з польськими колегами. Вони орган╕зували для 45 учн╕в в╕ком в╕д 10 до 14 рок╕в екскурс╕ю до православних монастир╕в, що розташован╕ на територ╕╖ мун╕ципал╕тет╕в Лепосав╕ч╕ та Ульн╕ане на п╕вноч╕ Косово. Юн╕ екскурсанти в╕дв╕дали монастир Сочаниця, на територ╕╖ якого в Храм╕ Ус╕кновення Глави Святого ╤оанна Хрестителя взяли участь у ранковому богослуж╕нн╕. Д╕ти спустились скелястими сходами до чернецько╖ кел╕╖, що обладнана у печер╕ п╕д храмом, ╕ вклонились лику Святого ╤оанна Хрестителя, який к╕лька рок╕в тому проступив на ствол╕ сосни, що понад 400 рок╕в росте на територ╕╖ монастиря. Додам, що обитель в╕дновила свою д╕яльн╕сть с╕м рок╕в тому, коли до не╖, рятуючись з╕ знищеного вандалами монастиря святих Козьми ╕ Дем╕ана у селищ╕ Врачево, прийшли ченц╕. Наступною зупинкою екскурс╕╖ став монастир Банська. Побудований у 1313 роц╕ на честь короля М╕лути, в╕н багато рок╕в був пров╕дним монастирем Косово. До цього часу православн╕ мешканц╕ Косово з вдячн╕стю згадують М╕луту Неманича. За 40 рок╕в свого царювання сербський керманич побудував 40 храм╕в. У XIX стол╕тт╕ храм було зруйновано турецькими завойовниками ╕ лише у 1936 роц╕ на територ╕╖ обител╕ розпочались в╕дновлювальн╕ роботи. Сьогодн╕ на територ╕╖ монастиря пост╕йно проживають 6 ченц╕в, як╕ з 2004 року в╕дбудовують Храм. П╕сля монастиря Банська автобус з екскурсантами попрямував високо у гори до ж╕ночого монастиря Соколиця. Там, у Храм╕ Покрови Пресвято╖ Богородиц╕, збер╕га╓ться ун╕кальна мармурова скульптура Божо╖ Матер╕ нев╕домого автора XIX стол╕ття, яку вивезли, рятуючи в╕д вандал╕в, з монастиря Банська. Сама ж╕ноча обитель вразила сво╓ю красою: високо у горах – затишне подв╕р’я, впорядковане руками черниць, потопа╓ у кв╕тах. Екскурс╕ю по монастирю провела ╕гуменя Макар╕я, яка не т╕льки ╕з задоволенням розпов╕ла ╕стор╕ю обител╕, а також пригостила гостей ча╓м ╕з солодощами. Останн╕м пунктом екскурс╕йно╖ програми став монастир Грачаниця, розташований у к╕лькох к╕лометрах в╕д столиц╕ Косово – Пришт╕ни. Грачаниця – останн╕й монастир святого короля М╕лутина, один ╕з найкрасив╕ших монастир╕в Косово. Побудований у XIV стол╕тт╕, в╕н ╓ задужб╕ною (м╕сцем поховання) короля з роду Неманичей. Найб╕льшого розкв╕ту обитель досягла у XIV-XV в╕ках. У цей пер╕од братство нараховувало понад сотню ченц╕в, широке розповсюдження отримали церковн╕ ремесла, в XVI стол╕тт╕ була в╕дкрита перша типограф╕я та створена велика б╕бл╕отека. Сьогодн╕ монастир охороня╓ться миротворцями з╕ Швец╕╖. Спостер╕гаючи за сербськими д╕тьми, я д╕йшов висновку, що так╕ в╕дв╕дини обов’язково залишать св╕й добрий, теплий ╕ св╕тлий в╕дбиток у душ╕ кожного, хто цього дня доторкнувся до велико╖ та багато╖ ╕стор╕╖ народу земл╕ Косово та Метох╕я (переклада╓ться як «церковний над╕л» або «земля церкви»). Таку ж думку в╕д ╕мен╕ сербських школяр╕в висловив директор департаменту осв╕ти, культури, молод╕ та спорту мун╕ципал╕тету Штрпце Мар’ян Люб╕ч, дякуючи миротворцям КФОР за орган╕зовану подорож. Владислав Селезньов, майор, пом╕чник командира Укра╖нського Миротворчого Контингенту в Косово з роботи з╕ ЗМ╤.
P. S. У деяких храмах, як╕ ми в╕дв╕дали ╕з сербськими школярами, я мав можлив╕сть вклонитися ╕конам Святого Владислава Сербського. (День мого народження – 7 жовтня – сп╕впада╓ з Днем вшанування пам’ят╕ Вл. Сербського). ╤ кожного разу, маючи можлив╕сть вклонитись сво╓му святому, я молив його за здоров’я р╕дних, просив у нього злагоди, миру ╕ добра ус╕м, хто оточу╓ мене. У кожного народу, що живе в нашому сп╕льному кримському дом╕, своя ╕стор╕я, мова, сво╖ оч╕кування, бажання ╕ прагнення, як╕ деколи, може, перетинаються з ╕нтересами ╕нших мешканц╕в сонячного п╕вострова. Але, працюючи миротворцем у кв╕тучому, але зраненому конфл╕ктами краю – Косово, я молю Бога, щоб на нашому п╕востров╕ панували спок╕й та МИР. Не дай, Боже ╕ Святий Владиславе Сербський, нам пережити щось под╕бне...
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7528
|