Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 31.07.2009
СИН ╢СЕН╤НА ОЛЕКСАНДР У ЧЕРН╤ВЦЯХ

СЕНСАЦ╤ЙНЕ В╤ДКРИТТЯ АРХ╤В╤СТ╤В

Працюючи з арх╕вними документами Державного арх╕ву Черн╕вецько╖ област╕, пров╕дний спец╕ал╕ст арх╕ву Олег Кугенко виявив документ, що стосу╓ться сина Серг╕я ╢сен╕на. Правда, спочатку не пов╕рилось, але наш╕ сумн╕ви були розс╕ян╕ повн╕стю, коли серед документ╕в нашого ун╕верситету було знайдено п╕дтвердження про його роботу на ф╕зико-математичному факультет╕ в 1949 р.
Тривалий час документи були нев╕дом╕, тож про перебування Олександра Серг╕йовича ╢сен╕на-Вольн╕на у Черн╕вцях н╕хто не п╕дозрював. Серед арх╕вних документ╕в м╕сько╖ ради 1949 року в╕днайдено його заяву на отримання квартири у Черн╕вцях в╕д 05.07.1949 року та р╕шення виконкому м╕сько╖ ради депутат╕в трудящих в╕д 14.07.1949 року за п╕дписом голови м╕сько╖ ради Котка Пол╕карпа Архиповича про вид╕лення йому квартири.
Ран╕ше йому вид╕лили к╕мнату в гуртожитку ЧДУ, де в╕н не м╕г проживати у зв’язку з пере╖здом матер╕ та дружини на Буковину. На жаль, молодший ╢сен╕н так ╕ не перебрався до помешкання на вулиц╕ Ун╕верситетськ╕й, його арештували прямо в гуртожитку за читання його «гнусных стишков».
Трохи б╕ограф╕╖.
Народився Вольн╕н Олександр у Лен╕нград╕ 1924 р. Син поета Серг╕я ╢сен╕на (незаконно народжений).
1946 р. з в╕дзнакою зак╕нчив механ╕ко-математичний факультет Московського ун╕верситету. П╕д час В╕тчизняно╖ в╕йни юнака не прийняли до солдатських лав через псих╕атричний д╕агноз (клеймо душевнохворого пересл╕дувало його вс╕ роки життя в СРСР).
Ще студентом в╕н став в╕домий як поет. Часто зачитував публ╕чно в╕рш╕. 1949 р. зак╕нчив асп╕рантуру НД╤ математики при МДУ ╕ захистив кандидатську дисертац╕ю з математично╖ лог╕ки в Черн╕вецькому ун╕верситет╕. Тут в╕н незабаром був арештований органами держбезпеки за читання сво╖х в╕рш╕в у кол╕ близьких друз╕в. Молодого поета в╕дправлено на примусове л╕кування в Лен╕нградську спецпсихл╕карню.
Про знайомство його батьк╕в.
1920 року С. ╢сен╕н познайомився з поетесою та перекладачкою Над╕╓ю Давид╕вною Вольн╕ною.
Над╕я з юност╕ писала в╕рш╕, брала участь у робот╕ поетично╖ студ╕╖ “Зелена майстерня” п╕д кер╕вництвом Андр╕я Б╓лого, восени 1920 року при╓дналася до теч╕╖ ╕мажин╕ст╕в. Тод╕ почалася дружба з Серг╕╓м ╢сен╕ним. Публ╕кувала сво╖ в╕рш╕, читала ╖х з естради в “Кафе поет╕в” ╕ “Ст╕йл╕ Пегаса” — так назива╓ться “кавовий” пер╕од поез╕╖. 12 травня 1924 року, п╕сля бурхливого роману з ╢сен╕ним у Лен╕нград╕ народився син Серг╕я ╢сен╕на та Над╕╖ Вольн╕но╖, який у майбутньому стане в╕домим ученим-математиком, правозахисником та посл╕довником свого батька.
У 1950 р. Вольн╕на вислали в Караганду, де в╕н потоваришував з╕ знайомими ще з╕ сво╖х московських час╕в поетами: Наумом Коржав╕ним ╕ Юр╕╓м Айхенвальдом.
1959 р. Вольн╕на знову пом╕стили у псих╕атричну л╕карню з д╕агнозом шизофрен╕я ╕ протримали там близько двох рок╕в. Водночас за кордоном публ╕кують його ф╕лософське есе п╕д назвою «В╕льний ф╕лософський трактат» ╕ зб╕рник в╕рш╕в «Весняний лист» – другий п╕сля справи Бориса Пастернака. Це випадок, коли радянський громадянин наважився друкуватися за кордоном п╕д власним ╕м’ям. П╕сля виходу з л╕карн╕ 1961 р. Вольн╕н став позаштатним науковим сп╕вроб╕тником ╤нституту науково╖ ╕нформац╕╖ (В╤Н╤Т╤) ╕ працював там до ви╖зду з СРСР. Займався реферуванням та перекладами заруб╕жно╖ математично╖ л╕тератури, писав статт╕ для «Ф╕лософсько╖ енциклопед╕╖».
╢сен╕н-Вольн╕н — один з основоположник╕в правозахисно╖ ╕деолог╕╖: в╕н пропагував ╕дею апеляц╕╖ до радянських закон╕в з метою виправдання д╕й ╕накомислячих. Разом ╕з тим в╕н не лише говорив про це у кол╕ друз╕в, але й зд╕йснив низку практичних крок╕в у рамках правового п╕дходу до вир╕шення сусп╕льних кол╕з╕й.
П╕сля арешту в вересн╕ 1965 р. письменник╕в Юл╕я Дан╕еля та Андр╕я Синявського Вольн╕н склав (сп╕льно з ╢. Стро╓вим ╕ В. Н╕кольським) текст «Цив╕льного поводження» ╕з закликом з╕братися 5 грудня 1965 р. на Пушк╕нськ╕й площ╕ у Москв╕ на «м╕тинг гласност╕». Наприк╕нц╕ 1967 р. – початку 1968 р. Вольн╕н став одним ╕з орган╕затор╕в петиц╕йно╖ кампан╕╖ навколо «процесу чотирьох». Написана 1968 р. його «Пам’ятка для тих, кому доведеться переживати допити» служила незам╕нним пос╕бником для дисидент╕в в ╖хньому правовому протистоянн╕ радянськ╕й каральн╕й систем╕.
Чергове р╕шення забрати Вольн╕на до псих╕атрично╖ л╕карн╕ (1968 р.) зумовило широку кампан╕ю протесту серед радянських ╕ заруб╕жних математик╕в, у тому числ╕ академ╕ка Андр╕я Сахарова, з яким в╕н сп╕впрацював.
У листопад╕ 1970 р. Вольн╕н став експертом Ком╕тету прав людини — незалежно╖ асоц╕ац╕╖. Його метою було вивчення проблем прав людини та правове просв╕тництво в СРСР.
Брав участь у робот╕ Ком╕тету, написав к╕лька допов╕дей про право на захист та про право псих╕чно хворих ╕ про м╕жнародний пакт про права людини.
1972 р. радянський уряд змусив його ем╕грувати до Сполучених Штат╕в Америки, де в╕н ╕ надал╕ займався наукою та правозахисною д╕яльн╕стю.
Сьогодн╕ Олександр вже у поважному в╕ц╕, в╕н любить сп╕лкуватися з пресою ╕ завжди пригаду╓ найкращ╕ та найщаслив╕ш╕ дн╕ свого перебування в Черн╕вцях.

Степан Карачко.
Член сп╕лки арх╕в╕ст╕в Укра╖ни, кра╓знавець
м. Черн╕вц╕.
* * *

Дек╕лька в╕рш╕в Олександра Серг╕йовича ╢сен╕на-Вольн╕на:
ПО УГЛАМ ЗАСНУЛИ МУХИ

По углам заснули мухи,
Жадно жрут их пауки;
Чинят кислые старухи
Пропотевшие носки;
Головой тряся плешивой,
Одноглазая в очках
Поднимает спор крикливый
О тринадцати рублях.
Говорит, как ведьма злая:
«Всякий воровать горазд!»
Ей в ответ твердит другая,
Что ни черта не отдаст.
Мальчик спит под образами;
Ничего не знает он,
И закрытыми глазами
Точно в книгу, смотрит в сон.
…Одноглазые злодейки
Будто штопают носки,
А в углах – четыре змейки
Засыпают от тоски,
А снаружи – холод лютый,
И проходят стороной
Полулюди, полуспруты,
Все ломая за собой…
…Пожалели б хоть младенца,
Не кричите: он ведь спит! –
Так, сморкаясь в полотенце,
Пелагея говорит.
И к перстам прижатым
 пальцем
Перекрещивает плоть...
«Всем нам,
 грешникам-страдальцам,
Двери в рай открой, Господь!»
…Полотер огромной ложкой
Набивает рот пшеном,
И компания с гармошкой
Веселится под окном,
И на души всем страдальцам
Горько капает уют,
И дрожит под одеяльцем
Полумальчик-полуспрут.

Москва, I.1941.

ШИЗОФРЕНИЯ

…Я дождался конца
 болтовни докторов
И пошел к ней. Смеркалось.
Я вошел и сказал,
 что не буду здоров…
– Рассмеялась!
…Я ей все рассказал
 (был белей мертвеца),
От конца до начала, –
Рассмеялась, как будто
 иного конца
От меня и не ждала…
…А на улице тихо
 светила луна –
И не только поэтам:
В эту лунную ночь
 разыгралась война
Тьмы со светом, –
И она (если все это
 было во сне, –
Значит, сон лицемерил)
Говорила так долго,
 и все о войне…
Я молчал и не верил,
Что сжигают Варшаву,
 Париж и Москву
Ради стран или денег:
Просто бьется в припадке,
 кусая траву,
Великан-шизофреник.
IX.1941.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7578

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков