Версiя для друку Обговорити в форумi

З-поміж багатьох яскравих сторінок культурного життя Красногвардійського району АРК виставка вишивок «Український рушничок» Героя України, заслуженого майстра народної творчості України Віри Сергіївни Роїк – подія неабияка. І хоч вона, виставка, проходила в самий розпал хлібозбирання, у дні літніх канікул, в районному краєзнавчому музеї панувало пожвавлення: сюди йшли школярі, жителі й гості селища, народні умільці. Приїзд самої Майстрині, її виступи, розмови з нею – це була якраз та мета, котру вважає Віра Сергіївна головним напрямком своєї діяльності: відродження і розвиток української, кримськотатарської, інших культур етнічних груп Криму, інформаційна, просвітницька місія, інформаційно-культурний обмін між Кримом та іншими регіонами України. До речі, це 130-та персональна і 275-та загальна виставка та одна з перших серед районних у Криму.
– Спасибі Вам, Віро Сергіївно, – сказав на відкритті виставки голова районної ради Олександр Войлоков, – що саме від нас почнеться хода Ваших робіт по Криму. Наш район відомий в Україні як край хліборобів, героїв полів і ферм. І, звичайно, у нас багато талантів.
– А я, – продовжила розмову Людмила Єрешкіна, начальник відділу культури, – дуже рада цій виставці, тому що в нашому багатонаціональному районі багато майстрів народної творчості: це й вишивальниці і мереживниці, і різьбярі по дереву. Для них, як і для всіх, зустріч з шедеврами – це новий імпульс для творчості.
– Саме цього я й хочу, – підтвердила Віра Сергіївна. – Мене вельми хвилюють проблеми патріотичного, духовного, естетичного виховання. Дуже хочеться, щоб у школах більше уваги приділяли вивченню великої спадщини українського народу, щоб ніколи не пересихали джерела народної творчості. А я готова допомогти вам у цьому. Тільки покличте – і я приїду в школу, в музей, на зустріч з молоддю.
У книзі відгуків лишилось багато теплих слів на адресу Майстрині.
«Ми відвідуємо заняття в гуртку «Мереживниця», котрий веде Ф. Н. Козинцева. Це також давнє мистецтво. А познайомившись з Вашими роботами, дуже захотілось навчитися цього живопису кольорових узорів. Дякуємо! Учні Восходненської школи». «Дуже талановитий наш народ: він уміє і хліб вирощувати, і прикрашати свої оселі картинами, різьбою по дереву. Браво, Маестро вишивки! Сергій, вчитель». «Мене навчила вишивати моя бабуся, а тепер я і сама бабуся, навчила цьому двох своїх онучок. От, міркую собі, відкрити б у нашому районі таку постійно діючу виставку. Віра Іванівна, 76 років».
– Наш шлях тепер проляже до міста Саки, – сказав під час закриття виставки Вадим Михайлович Роїк, син Віри Сергіївни й організатор демонстрації робіт своєї матері, упорядник цікавого збірника «Рядки як візерунки рушникові», – і говорячи вам «дякую», сподіваюсь на нові зустрічі…
Районна газета «Огни маяка» приділила увагу цій яскравій події: у двох номерах помістила розповіді про роботи В. С. Роїк. І ось ще вірш:

ВЕРА СЕРГЕЕВНА РОИК

Вот шедевры – творенья
 ее удивительных рук.
Есть в них все, что в судьбе –
 до последнего вздоха.
Раскричавшийся всласть,
молодой и задорный петух,
А вокруг – ширь лугов
и бескрайнее море подсолнухов.
Столько здесь многоцветья,
тропинок, полян и дорог…
Ежевичка, ромашки,
снежинки, морские просторы.
Разлетелся по миру
ее вышиванок чертог,
Глаз ласкают людской
мастерицы великой узоры.
Ей ли все не понять,
Ей ли все не объять,
Вышиванки дарить на дорогу…
На Лубны, на Москву,
чтоб свой дар передать,
А еще так задумано много.
Ремесло и искусство
сплелись в кружева,
Озаренные гением свыше…
И к чему тут обыденные слова:
Кто увидит их – сердцем услышит.

Із захопленням,
Микола ГОТОВЧИКОВ,
член спілок журналістів СРСР та України, лауреат і переможець міжнародних літературних конкурсів «Ліра Боспора».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2009 > Тема "Душі криниця"