Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2009 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 31.07.2009
ЯК ЖИВЕТЬСЯ Д╤ТЯМ У КРИМСЬКОМУ Л╤Т╤

Про сво╖ довгооч╕куван╕ л╕тн╕ кан╕кули розпов╕дають шестикласники, члени гуртка юних журнал╕ст╕в «Пробу╓мо перо» ╕з села Пруди Сов╓тського району в Криму. А допом╕г ╖м написати зам╕тки кер╕вник гуртка, учитель-поет В. Г. Латанський. Можливо, люб╕ джерелята, ваш вельми тривалий перепочинок перед першовереснем б╕льш захоплюючий, не такий, як у пруд╕вських с╕льських школярик╕в. Що ж, розкаж╕ть про них на стор╕нках «Джерельця». Позмага╓мось: хто ц╕кав╕ше розпов╕сть? Домовились?

ТАМ, ДЕ Л╤ТО…

Там, де л╕то
Гордовито
Чимчику╓ без бриля,
Дощик с╕╓ться кр╕зь сито
На городи, на поля…
Там хлоп’ята
Голоп’ят╕
Люблять борщ ╕ р╕дний край.
Там рад╕ють в кожн╕й хат╕,
Бо вродився урожай!

КРАЩО╥ НЕМА╢

– Чи ╓ краща пора в св╕т╕,
Як приходить кримське л╕то?
– Н╕ нема╓, ой нема╓, –
Д╕твора в╕дпов╕да╓.
Нам принесло полуниц╕,
Молоко смачне в д╕йниц╕,
Кавуни, медов╕ дин╕,
Запашн╕ кв╕тки в долин╕,
Колосисте в пол╕ жниво,
Над селом веселки диво.
Щоб гарненько нам гулялось,
╥лось, спалось, загоралось!
Василь ЛАТАНСЬКИЙ.

СТАТИ Б ЛАСТ╤ВКОЮ

Часто спостер╕гаю за ласт╕вками вл╕тку ╕ ╖хня повед╕нка мене вража╓. Вже багато рок╕в вони повертаються навесн╕ на наше подв╕р’я, перепочивають п╕сля важко╖ дороги з теплих кра╖в, а пот╕м у сара╖ ремонтують старе чи зводять нове гн╕здо. ╤ н╕коли не сидять на одному м╕сц╕: весь час заклопотан╕, щось роблять. П╕клуються про сво╓ житло, про сво╖х д╕ток.
Коли з’являються малята-ласт╕в’ята, ╖хн╕ мама ╕ тато ц╕лими днями ловлять для них мух, комар╕в. ╤ вчать л╕тати: пов╕льно пливуть над подв╕р’ям, а затим стр╕мко зл╕тають вгору ╕ падають униз. К╕лька раз╕в пташенята, падаючи на землю, не могли злет╕ти. Тод╕ я брав драбину ╕ клав ╖х до гн╕зда. А ╖хн╕ батьки сид╕ли недалечко ╕ вдячно щебетали. ╤нколи мен╕ хочеться стати одн╕╓ю з цих неспок╕йних працьовитих пташок ╕ злет╕ти в небо.
Василь ╤ЛЬ╥Н.

МУДРА ЛЕЛЕЧА НАУКА

╥демо з д╕дусем за село косити траву. Добр╕ будуть в╕там╕ни для кор╕вки Лиски на зиму! Наша конячка тягне воза пов╕льно, поверта╓ голову то л╕воруч, то праворуч, тихенько ╕рже. Видно, ╕ вона диву╓ться гарн╕й сонячн╕й погод╕. Я примостився б╕ля д╕дуся в передку воза. Раптом над нашими головами залопот╕в крилами б╕лий птах.
– Це лелека, – каже д╕дусь. – На уроках укра╖нсько╖ мови ви вже, мабуть, вивчали синон╕ми. Так от: у р╕зних областях Укра╖ни лелек називають по-р╕зному: бузько, бусол, бузьок, боцян, гайстер. У нас, на Черкащин╕, ╖х називають чорногузами. Навесн╕ ми, хлопчаки, робили для них гн╕зда на берестках, ближче до тихо╖ р╕чечки, де не змовкали «жаб’яч╕ концерти». Любили вони поласувати жабами.
Коли наблизились до балки, то побачили б╕ля невеличкого озера трьох лелек: двох дорослих ╕ пташеня. Лелека п╕дкидав угору якийсь предмет к╕лька раз╕в ╕ щоразу його клював. В╕дтак те ж саме робило лелеченя. А лелечиха схвально клекотала. «То вуж, – пояснив д╕дусь. – На зиму лелеки в╕дл╕тають до Африки, де отруйних зм╕й – хоч греблю гати! От вони ╕ вчаться на р╕дн╕й земл╕, як боронитися в╕д цих плазун╕в. Не навчишся тут, там п╕зно буде».
Валентин ГРАБОВСЬКИЙ.

ПОМ╤ЧНИК

Недавно, якраз на початку мо╖х кан╕кул, купили ми к╕зочку. До чого ж гарненька й розумна! Назвали ╖╖ Дашею. Одного разу я прив’язала к╕зочку на вигон╕ попастись, а сама п╕шла до хати. Десь через годину мека╓ наша улюблениця п╕д в╕кном.
«Х╕ба так прив’язують?» – закопилив губу старший брат ╕ пов╕в Дашу на виг╕н. Невдовз╕ ми з мамою побачили кр╕зь шибку веселу картину: к╕зочка щосили тягнула мотузку, однак ╖й не вдавалося в╕дв’язатись. Вона мекала, кликала на допомогу. ╤ п╕дмога з’явилась. П╕дб╕г песик Валет ╕, взявши мотузку в зуби, теж почав ╖╖ звично тягнути. Коли Даша, нарешт╕, зв╕льнилась в╕д прив’язу ╕ почимчикувала до двору, ╖╖ пом╕чник крутив задоволено хвостиком: мовляв, знайте наших! «В╕н ╕ першого разу, певне, ╖й отак допом╕г», – засм╕ялась мама.
Св╕тлана Н╤СТРЯН.

НАЙСМАЧН╤Ш╤ СЛИВИ

Сливи в нашому садку запашн╕ й солодк╕. Щоправда, цього л╕та ╖х мало: зав’язь побили заморозки. Та чомусь мене ╕ мого друга Ахмета приваблюють дуже кисл╕ сливи в садку сус╕да. Недавно ми нарвали ╖х повн╕ пазухи, дременули в л╕сосмугу за селом ╕ сховались там, ╖ли ту кислятину з таким апетитом, н╕би вона була найсмачн╕шою в св╕т╕. ╤ чого це воно так?
╤ван ХАРЛАМОВ.

ОСЬ ТАКА ╤СТОР╤Я

У наш╕й велик╕й хат╕ живемо я, сестричка, тато, мама ╕ к╕шка Мальв╕на. А у хл╕в╕ – кор╕вка Майка з телятком Ромашкою та коник Орлик. ╥х стереже собака Геракл. Кор╕вку ми пасемо вл╕тку у загальн╕й черед╕ удвох ╕з собакою. Т╕льки-но якась ╕з п’ятнадцяти кор╕в кудись в╕д╕йде, Геракл п╕джене ╖╖ або заверне назад.
Одного дня Геракл про╜авив, як одна корова десь зникла. Я шукала ╖╖ в л╕сосмуз╕ б╕льше години, але так ╕ не знайшла ╕ в сльозах повернулась до череди. А в цей час собака пас кор╕вок сам ╕ не дав утекти жодн╕й. А та, яку я шукала – о диво! спок╕йн╕с╕нько уминала траву разом з ус╕ма.
Ось така ╕стор╕я!
Катерина БУРАВКОВА.

ХТО ТАМ НЯВКА╢?

Заманулось мен╕ поласувати ранньою черешнею. По драбин╕ п╕дн╕маюсь до рясних г╕лок. ╤ раптом чую протяжне: няв-в-няв! Невже, думаю, к╕шц╕ Циганочц╕ теж захот╕лось яг╕док? Кличу ╖╖ ╕ вона нявкнула внизу, б╕ля драбини.
П╕дн╕маюсь вище ╕ очам сво╖м не пов╕рила: черешн╕ тереблять як╕сь птахи. Один, другий, трет╕й, десятий… Так ╕ ╓ шпаки! Пом╕тивши мене, вони так голосно занявкали, що зграя горобчик╕в-живчик╕в знялась з дерева ╕ полет╕ла. Урвався терпець ╕ Циганочц╕: вона хутко забралась на дерево ╕ роз╕гнала шпак╕в-пересм╕шник╕в. А тато мен╕ розказав, як вони можуть ╕м╕тувати ╕ солов’╖ний сп╕в, ╕ плач дитини, ╕ нав╕ть скрип дверей.
Ем╕ля АМЗА╢ВА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2009 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7590

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков