Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 07.08.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 07.08.2009
ЧОМУ Б╤ЛЬШ╤СТЬ КРИМЧАН ПРО╤ГНОРУВАЛА ПРИ╥ЗД ПАТР╤АРХА РПЦ КИРИЛА ДО КРИМУ?

НЕ ТАК СТАЛОСЯ, ЯК ГАДАЛОСЯ...

Майже триденне перебування в Криму Патр╕арха Московського Кирила, очевидно, ще довго обговорюватиметься кримською пресою, його п╕дсумки анал╕зуватимуть та коментуватимуть. Вт╕м, вже зараз можна сказати, що це був не зовс╕м пастирський в╕зит ╕ кримчани його, переважно, про╕гнорували. На в╕дм╕ну в╕д представник╕в влади.
Патр╕арх Кирил перебував у С╕мферопол╕ не б╕льше трьох годин ╕ в Севастопол╕ – близько чотирьох. У С╕мферопол╕ минуло╖ п’ятниц╕ пооб╕д╕ предстоятель РПЦ в╕дв╕дав Свято-Успенський ж╕ночий монастир, де отримав у подарунок частинку мощей Святителя Луки (Войно-Ясинецького), ╕ м╕сце буд╕вництва кафедрального Олександро-Невського собору, де освятив п’ять купольних хрест╕в. У суботу предстоятель Рос╕йсько╖ православно╖ церкви в╕дпочивав на П╕вденному узбережж╕ Криму.
У Севастопол╕ в перш╕й половин╕ дня у нед╕лю патр╕арх Кирил в╕дслужив л╕тург╕ю б╕ля Херсонеського Свято-Володимирського собору, там же освятив кам╕нь для майбутнього Центру православ’я, а на майдан╕ Нах╕мова поклав кв╕ти до Мемор╕алу захисникам Севастополя ╕ з короткою промовою виступив перед мешканцями та гостями м╕ста.
Крим зустр╕чав главу РПЦ посиленими заходами безпеки – як у С╕мферопол╕, так ╕ у Севастопол╕, а безпосередн╓ сп╕лкування патр╕арха з в╕руючими кримчанами було дуже коротке та ускладнювалося брутальним поводженням патр╕аршо╖ охорони. Вт╕м, навряд чи це стало причиною того, що помолитися з патр╕архом Кирилом, послухати його пропов╕д╕ прийшло значно менше людей, ан╕ж анонсувалося м╕сцевою владою.
Оч╕кувалося, що в С╕мферопол╕ на зустр╕ч з московським гостем прийде близько 30 тисяч ос╕б, а в Севастопол╕, Херсонес╕ – до 200 тисяч севастопольц╕в ╕ паломник╕в. Вт╕м, б╕ля Свято-Успенського монастиря патр╕арха зустр╕чали, за даними м╕л╕ц╕╖, близько п╕втисяч╕ в╕рян, а б╕ля недобудованого Олександро-Невського собору не б╕льше трьох тисяч. У Севастопол╕ б╕ля Херсонеського Свято-Володимирського собору з╕бралося, за даними УН╤АН, 10 тисяч ос╕б, а на майдан╕ Нах╕мова – до тисяч╕.
Звичайно, це – теж велика к╕льк╕сть людей, б╕льш╕сть з яких прийшла туди за вел╕нням душ╕ ╕ всупереч перешкодам, як-то – обмеження для пересування автомоб╕лями, м╕л╕цейськ╕ кордони на вулицях ╕ брутальн╕сть патр╕аршо╖ охорони, а також спека та мала к╕льк╕сть б╕отуалет╕в. ╤ все ж, населення Севастополя ╕ С╕мферополя – ледь не 400 тисяч ос╕б, а Кримсько-С╕мферопольська ╕ Джанкойсько-Роздольненська ╓парх╕╖ – досить велик╕ та орган╕зован╕. Нав╕ть попри те, що б╕льш╕сть кримських храм╕в УПЦ ц╕╓╖ нед╕л╕ були зачинен╕, бо вс╕ священики перебували в Херсонес╕, паства не подалася за ними, як це оч╕кувалося. Не було й масового паломництва, хоч у мас-мед╕а особливо акцентувалося, що «Херсонес – колиска православ’я на Рус╕».
Очевидно, що причин цього – досить багато. ╤ одна з головних та, що у друг╕й половин╕ XX стол╕ття, п╕сля депортац╕╖ кримських татар, на п╕востров╕ комун╕стам таки вдалося створити «нову ╕сторичну сп╕льн╕сть – радянський народ». ╤ через майже два десятил╕ття п╕сля зникнення Радянського Союзу, п╕сля повернення б╕льшост╕ кримських татар та в╕дбудови значно╖ частини храм╕в – «совок» у Криму прижився м╕цно ╕ не в╕дступа╓. Не допомага╓ нав╕ть пол╕тизац╕я та одержавлення кримського православ’я.
Проте, деяк╕ експерти переконан╕, що саме це ╕ шкодить. Севастопольський анал╕тик Микола Владз╕м╕рський припуска╓, що севастопольц╕ ╕ кримчани просто стомилися в╕д пол╕тизац╕╖ ус╕х сфер сусп╕льного життя, в тому числ╕ – рел╕г╕йного. А в╕зит патр╕арха Кирила, як св╕дчать його заяви проти пом╕сно╖ Укра╖нсько╖ церкви ╕ за «╓дн╕сть земель ╕сторично╖ Рус╕», ма╓ насамперед пол╕тичний характер. Саме тому на вс╕х кримських публ╕чних заходах, у яких брав участь предстоятель РПЦ, найближче до нього – представники м╕сцево╖ влади ╕ пророс╕йських пол╕тичних сил, рос╕йського козацтва ╕ радикальних пол╕тичних груп.
Чи не тому тут так ╕ не дочекалися засудження патр╕архом РПЦ такого явища, як «пол╕тичне православ’я». Тод╕ як Духовне управл╕ння мусульман Криму показу╓ приклад не т╕льки засудження, але й д╕╓вого протистояння «пол╕тичному ╕сламу» в особ╕ «Х╕зб-ут-Тахр╕р» та «Брат╕в-мусульман». С╕мферопольський експерт, член М╕жнародно╖ асоц╕ац╕╖ рел╕г╕йно╖ свободи Андр╕й ╤ванець переконаний, що ч╕тка позиц╕я патр╕арха Кирила щодо пол╕тизац╕╖ церкви сприяла б етно-конфес╕йн╕й ╕ пол╕тичн╕й стаб╕льност╕ на п╕востров╕.
Андр╕й ╤ванець каже, що Крим, зокрема Севастополь, як рег╕он, де популярн╕сть патр╕арха РПЦ дуже висока ╕ де п╕дкреслю╓ться рел╕г╕йно-╕сторичний зв’язок з Ки╓вом, м╕г би стати м╕сцем, де глава Рос╕йсько╖ православно╖ церкви м╕г би благословити д╕алог в укра╖нському православ’╖. Вт╕м, цього не сталося.
Як ╕ не сталося ще к╕лькох оч╕куваних кримським сусп╕льством важливих речей. Московський патр╕арх так ╕ не згадав, у сво╓му пастирському слов╕ в Криму, до 200 тисяч загиблих рос╕йських оф╕цер╕в, чиновник╕в, купц╕в, духовенства та член╕в ╖хн╕х родин п╕д час «червоного терору» у 1920 роц╕ п╕сля зак╕нчення Громадянсько╖ в╕йни. ╤ в радянськ╕ часи, ╕ зараз ця тема перебува╓ п╕д негласним табу – кримська влада й оф╕ц╕йна церква вс╕ляко ╖╖ ╕гнорують.
Тему депортац╕╖ кримськотатарського народу влад╕ ╕гнорувати не вда╓ться, але пам’ять десятк╕в тисяч померлих п╕д час насильницького вислання кримських татар 1944 року патр╕арх Кирил теж не вшанував, хоча це для кримського сусп╕льства не менш болюча проблема, ан╕ж великий Голодомор 1932-1933 рок╕в.
У Духовному управл╕нн╕ мусульман Криму кажуть, що ╕ не спод╕валися на таку великодушн╕сть предстоятеля Рос╕йсько╖ православно╖ церкви. Проте, з розум╕нням ╕ вдячн╕стю, сприйняли б слова патр╕арха з вибаченнями за участь РПЦ у державн╕й пол╕тиц╕ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ з утискування кримських мусульман, руйнування ╖хн╕х святинь ╕ конф╕скац╕╖ вакуфних земель (земель, що належали мусульманським громадам).
Зараз на таких землях, переданих у XVIII-XIX ╕ на початку XX стол╕ття державн╕й церкв╕, сто╖ть багато храм╕в УПЦ Московського патр╕архату, тод╕ як мусульмани дос╕ не можуть домогтися скасування заборони на буд╕вництво Соборно╖ мечет╕ в С╕мферопол╕. А днями ком╕с╕я при Рад╕ м╕н╕стр╕в Криму з питань повернення майна рел╕г╕йним орган╕зац╕ям ╕ в╕дновлення ╖хн╕х прав «не рекомендувала» давати дозв╕л на в╕дбудову велично╖ мечет╕ Сел╕ма у Феодос╕╖, зруйновано╖ 1833 року за наказом рос╕йсько╖ влади. У будь-якому випадку, актуальна для Криму тема д╕алогу м╕ж православними, яких п╕дтриму╓ влада, ╕ мусульманами, як╕ скаржаться на утиски, з вуст предстоятеля Рос╕йсько╖ православно╖ церкви не прозвучала.
Зате стрижнем кримсько╖ частини укра╖нського в╕зиту Московського патр╕арха стало його твердження, що «перш╕ кроки православно╖ в╕ри по наш╕й земл╕ почалися тут, у Криму». Можна припустити, що предстоятель РПЦ щиро в╕рить у те, що тисячу рок╕в тому Крим уже був у склад╕ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Але про те, що нин╕ п╕востр╕в, як╕ все останн╓ тисячол╕ття, – пол╕конфес╕йний рег╕он ╕ саме Крим став «колискою ╕сламу» в Укра╖н╕, патр╕арха Кирила мали б попередити його пом╕чники.
На тл╕ не дуже високого ╕нтересу перес╕чних кримчан до в╕зиту патр╕арха Рос╕йсько╖ православно╖ церкви спостер╕галося справжн╓ паломництво нин╕шн╕х ╕ колишн╕х представник╕в влади. Разом з╕ Свят╕шим в теле– ╕ фотооб’╓ктиви прагнули потрапити, переважно, «рег╕онали» та т╕, кого можна впевнено назвати «кучм╕стами» – починаючи в╕д самого другого президента Укра╖ни Леон╕да Кучми. Колишн╕й глава його адм╕н╕страц╕╖, а нин╕ сп╕кер Верховно╖ Ради Укра╖ни Володимир Литвин, кер╕вники Криму Анатол╕й Гриценко ╕ В╕ктор Плакида, перш╕ особи Севастополя Серг╕й Куницин ╕ Валер╕й Саратов, десяток народних депутат╕в ╕ сотня м╕сцевих депутат╕в ╕ чиновник╕в в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в – ╕нколи складалося враження, що потрапив у 2003 р╕к, х╕ба що не було В╕ктора Медведчука…
Л╕дер Конгресу рос╕йських громад Криму Серг╕й Шувайников назвав при╖зд патр╕арха Кирила «великою под╕╓ю», водночас, висловивши жаль, що ╖╖ намагаються «приватизувати» представники «певних пол╕тичних сил». Можливо, саме оце тупцювання «певних» пол╕тик╕в за спиною патр╕арха Кирила ╕ стало причиною того, що значна частина кримчан про╕гнорувала при╖зд предстоятеля РПЦ до Криму. А можливо, й те, що патр╕арх Кирил не мав в╕дпов╕д╕ на т╕ питання, як╕ хвилюють сучасне кримське сусп╕льство.
Володимир Притула.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1791512.html

Десятиденний в╕зит до Укра╖ни Патр╕арха Московського та вс╕╓╖ Рус╕ Кирила завершився. Останн╕м пунктом, де в╕н в╕дслужив л╕тург╕ю, стала Свято-Успенська Поча╖вська Лавра. П╕д час перебування в Укра╖н╕ Кирил в╕дв╕дав близько двох десятк╕в монастир╕в: у Ки╓в╕, Криму, а також у Сх╕дн╕й та Зах╕дн╕й Укра╖н╕. При цьому в╕н ч╕тко заявив, що не сприйма╓ ╕де╖ створення укра╖нсько╖ незалежно╖ церкви.
«Наш Патр╕арх Кирил» та «Геть московського попа!». Практично в ус╕х м╕стах, куди при╖здив предстоятель Рос╕йсько╖ православно╖ церкви, його зустр╕чали дв╕ юрби людей: прихильник╕в та противник╕в.
* * *
У м╕ст╕ Володимир-Волинському Волинська обласна орган╕зац╕я ВО „Свобода” п╕кетувала при╖зд московського патр╕арха. Близько двох тисяч людей вийшли на вулиц╕ з гаслами „Геть московського попа!”, „Що забув в Укра╖н╕ генерал-патр╕арх ФСБ-МП?”, „Кирил – пастир? Н╕, сатрап!” та ╕ншими. Укра╖нськ╕ правоохоронц╕ оточили потр╕йним колом учасник╕в акц╕╖, аби таким чином „захистити” кортеж Гундя╓ва (Кирила). Патр╕арх Кирил сховався у ст╕нах Свято-Успенського кафедрального собору, ворота якого одразу ж зачинили перед простими мирянами.
Як зазначив кер╕вник секретар╕ату Волинсько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ ВО „Свобода” Святослав Боруцький, „втратити укра╖нську метропол╕ю для московського патр╕архату означа╓ втратити практично все. А втративши Укра╖ну, вони залишаються без вкрадено╖ ними укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. Тому роз’╖жджа╓ по укра╖нських м╕стах московський ╕╓рарх з╕ сво╓ю свитою. ╤ зам╕сть того, щоб с╕яти добре й в╕чне – на догоду Божу, як ╕ належить церковн╕й особ╕, в╕н розпилю╓ лише поп╕л зла та розбрату
з-пом╕ж чужого йому народу”.
* * *
Народний Рух Укра╖ни шкоду╓, що в╕зит Патр╕арха Рос╕йсько╖ православно╖ церкви Кирила не став фактором п╕двищення духовност╕ укра╖нського народу ╕ подолання розколу серед укра╖нських церков, а навпаки – в╕дбулася фактична спроба посилення ворожнеч╕ серед православних в Укра╖н╕. Про це йдеться в заяв╕ Народного Руху Укра╖ни, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ.
Виб╕р святих м╕сць у програм╕ перебування Патр╕арха не залиша╓ сумн╕в╕в щодо спроб Рос╕йсько╖ православно╖ церкви зб╕льшити свою присутн╕сть ╕ вплив в Укра╖н╕, зазнача╓ться у заяв╕.
Наголошу╓ться також, що хоча в╕зит широко пропагувався як пастирський, його важко таким назвати. «Тон заяв, як╕ лунали з вуст московського гостя, б╕льше походив не на пастирське слово, а на патернал╕стськ╕ пол╕тичн╕ повчання «московського великодержавника» на кшталт – «Пом╕сна церква на Укра╖н╕ ╓, це Укра╖нська православна церква Московського патр╕архату».
Народний Рух Укра╖ни висловлю╓ переконання, що в╕дновлення Укра╖нською православною церквою Ки╖вського патр╕архату свого ╕сторичного самодостатнього статусу ╓ справою часу ╕ добро╖ вол╕ укра╖нських православних християн, як╕ мають нагадати рос╕йському духовенству, що «у чужий монастир не варто ходити з╕ сво╖м уставом».
Чергова хвиля московсько╖ експанс╕╖...
Голова Терноп╕льсько╖ обласно╖ ради, кер╕вник секретар╕ату ВО «Свобода» Олекс╕й Кайда взяв участь у святковому Богослуж╕нн╕ та хресн╕й ход╕ на честь ╕кони Поча╖всько╖ Божо╖ Матер╕, орган╕зован╕й громадою Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського Патр╕архату м╕ста Поча╓ва.
Понад три тисяч╕ укра╖нських православних вперше на територ╕╖ Поча╓ва провели Богослуж╕ння укра╖нською мовою у каплиц╕ УПЦ КП. Присутн╕ молились за об’╓днання Укра╖нських церков та створення ╓дино╖ Пом╕сно╖ православно╖ церкви.
П╕сля Богослуж╕ння голова Терноп╕льсько╖ обласно╖ ради Олекс╕й Кайда зазначив: «Неправдою ╓ те, що Укра╖на не ма╓ Пом╕сно╖ церкви, в Укра╖н╕ ╕сну╓ аж три Пом╕сн╕ церкви УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ. Саме наявн╕стю роз’╓днання в укра╖нських церквах можна пояснити нову хвилю експанс╕╖ Московського православ’я в Укра╖ну, про що без сумн╕ву св╕дчить при╖зд московського патр╕арха Кирила. Розгул московсько╖ рел╕г╕йно╖ експанс╕╖, що лицем╕рно прихову╓ться в Укра╖н╕ п╕д вив╕скою УПЦ МП та йде у русл╕ пол╕тики Кремля щодо в╕дновлення Московсько╖ ╕мпер╕╖, повинен стимулювати ╕╓рарх╕в укра╖нських церков до об’╓днання та створення ╓дино╖ Пом╕сно╖ православно╖ церкви з центром у Ки╓в╕.
Так звана УПЦ МП ма╓ бути перейменована в Рос╕йську православну церкву в Укра╖н╕ та отримати статус закордонно╖ церкви.
Уже на найближчому зас╕данн╕ обласно╖ ради ми створимо Тимчасову контрольну ком╕с╕ю, яка вивчатиме питання законност╕ передач╕ Поча╖всько╖ Лаври Московському патр╕архату».
Також голова обласно╖ ради подякував укра╖нцям за г╕дну повед╕нку п╕д час заход╕в у Поча╓в╕. «Московськ╕ спецслужби не дочекаються провокац╕й для створення в╕дпов╕дно╖ ╕нформац╕йно╖ напруги у сусп╕льств╕. Укра╖нськ╕ святин╕ у законний спос╕б будуть повернут╕ нац╕ональн╕й церкв╕», – зазначив Олекс╕й Кайда.

Прес-служба ВО «Свобода».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 07.08.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7600

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков