Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 07.08.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 07.08.2009
«НАЦ╤ОНАЛ-ДЕМОКРАТИ ВБОЛ╤ВАЮТЬ ЗА ГАЛУШКУ — ╤ ПРИСЛУЖУЮТЬСЯ ЮЛ╤...»

Аж ╕з далеко╖ американсько╖ Ф╕ладельф╕╖ наш заокеанський автор ╕ читач пан Зинов╕й Кв╕т над╕слав коп╕ю цього ╕нтерв’ю, опубл╕кованого в липневому числ╕ «Zакордонно╖ газети» (саме так назива╓ться цей укра╖нсько-американський часопис). «То кримчанам, яких нац╕онал╕стами лякають, буде на користь», — спод╕ва╓ться пан Зинов╕й. «Св╕тлиця» — теж...
«Це зачухан╕ хуторяни, як╕ нав╕ть красти по-великому не вм╕ють... Рос╕йська влада поводиться з рос╕янами в Укра╖н╕ як ╕з заручниками сво╓╖ пол╕тики... Ющенко – символ утрачених можливостей...»
Протягуючи Андр╕ю ╤лл╓нку, сину Юр╕я ╤лл╓нка та соратнику Олега Тягнибока в╕зит╕вку з╕ сво╖м д╕вочим, рос╕йським пр╕звищем, я попросила: “Андр╕ю, якщо ви складатимете списки москал╕в для майбутньо╖ зачистки, зауважте, що в мо╖й квартир╕ живе дитина – етн╕чний укра╖нець, та старша ж╕нка, у яко╖ нема╓ н╕ краплини рос╕йсько╖ кров╕”. – “Ми не збира╓мося робити зачистки”, – здивовано в╕дпов╕в Андр╕й. “А братва з Тернополя та Стан╕слава теж не збира╓ться?” – запитала я знову. “Пов╕рте, у нашому рус╕ нема╓ “братви”, – м’яко сказав ╤лл╓нко-молодший. Що там ╕ казати, в╕н непогано тримався. Зрозум╕ло, син в╕домого режисера, укра╖нська ╕нтел╕генц╕я, генофонд нац╕╖. ╤ чому джентльмени йдуть у нац╕онал╕сти? Хто мен╕ скаже?

МИ Н╤ЧОГО НЕ МА╢МО ПРОТИ МЕНШИН, ПОКИ ВОНИ НЕ ВИСТУПАЮТЬ ЗА ЗНИЩЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
– Андр╕ю, укра╖нський нац╕онал╕зм першо╖ половини ХХ стол╕ття не був у ╕деолог╕чному сенс╕ консол╕дованим рухом. Нац╕онал╕сти боролися проти б╕льшовик╕в, проти поляк╕в, проти н╕мц╕в, а деколи вони боролися разом ╕з н╕мцями проти б╕льшовик╕в, намагаючись заодно вир╕шити “╓врейське питання”. Яка ╓ ваша державотворча концепц╕я ╕ яке м╕сце в н╕й пос╕дають нацменшини, молдавани, рос╕яни, ╓вре╖?
– Я не зовс╕м погоджуюсь про ╕деолог╕чну неконсол╕дован╕сть. У ХХ стол╕тт╕ укра╖нський нац╕онал╕зм був консол╕дований. Була ОУН, що ╕снувала спочатку як ╓дина орган╕зац╕я. Пот╕м на початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни п╕сля вбивства ╢вгена Коновальця в╕дбувся розкол. Частина м╕грантських середовищ залишилася мельник╕вцями, а б╕льш╕сть орган╕зац╕╖, переважно люди, як╕ перебували в Укра╖н╕, перейшли на сторону Бандери. ╤ в принцип╕ бандер╕вська фракц╕я ОУН може бути саме та орган╕зац╕я, яка зд╕йснювала боротьбу в Укра╖н╕ проти окупант╕в, ╕ УПА була саме формуваннями бандер╕всько╖ ОУН. Власне, традиц╕я укра╖нського нац╕онал╕зму йде через УПА ╕ боротьбу з ус╕ма окупантами – н╕мецькими, польськими, московськими. Отже, консол╕дована позиц╕я укра╖нського нац╕онал╕зму ╕снувала.
До 1991 року головним гаслом, у який можна вкласти наш╕ ц╕л╕, була самост╕йна Укра╖на. П╕сля 1991 року це гасло зм╕нилося на ╕нше: “Велика Укра╖на”. Тому що самост╕йн╕сть хоч якась ╓, держава ╕сну╓. Вона – неповноц╕нна, ел╕та – нев╕дпов╕дна. Але державн╕ механ╕зми ╕снують. Нам сл╕д побудувати велику державу, що стала б тим ╕нструментом, який укра╖нська нац╕я використовувала для свого розвитку.
А щодо меншин... Ми виступа╓мо на засадах соц╕ально╖ та нац╕онально╖ справедливост╕. А Укра╖на зг╕дно з ус╕ма нормами ╓ моноетн╕чною державою. Тут близько 80 в╕дсотк╕в укра╖нц╕в. Якби не титульна нац╕я, то ц╕╓╖ держави просто не ╕снувало б. В╕дпов╕дно титульна нац╕я ма╓ переважне право на пол╕тичне представництво, на певну дом╕нац╕ю. А в╕д меншин н╕чого не вимага╓ться, окр╕м того, щоб вони просто знали укра╖нську мову, поважали укра╖нськ╕ закони й не виступали за знищення укра╖нсько╖ державност╕.
– ╤ якщо ми, представники меншин, гарно поводитимемося, то представники титульно╖ нац╕╖ люб’язно нададуть нам представництво у влад╕?..
– Представництво у влад╕ да╓ т╕льки народ. Якщо народ захоче обрати представник╕в меншин, то хто йому заборонить?
– Але механ╕зми реал╕зац╕╖ представництва спочатку форму╓ влада. ╤ якщо ви в раз╕ приходу до влади почнете штампувати закони, за якими меншини вит╕снятимуться п╕д каблук титульно╖ нац╕╖...
– ...Ми н╕чого не ма╓мо проти меншин, поки вони не виступають за знищення укра╖нсько╖ державност╕. Ненормально, коли у Верховн╕й Рад╕ лише менша частина депутат╕в визна╓, що вони – укра╖нц╕. Якщо ми говоримо про рац╕ональне представництво, то в принцип╕ воно ма╓ тяж╕ти до в╕дсоткового в╕дношення щодо р╕вня представленост╕ серед населення.
– Але ми не можемо заборонити комусь когось обирати. Ми – парт╕я, яка представля╓ титульну нац╕ю, тож хочемо прийти до влади й представляти саме укра╖нський ╕нтерес. Але ми не спов╕ду╓мо прим╕тивну ксенофоб╕ю ╕ не хочемо в╕дштовхувати людей ╕ншо╖ нац╕ональност╕, як╕ можуть бути лояльними до Укра╖ни.
Нац╕я для нас – це кровна духовна сп╕льнота. Але без духу, без сильно╖ культури, нац╕╖ не ╕сну╓. А на практиц╕ це проявля╓ться так – якщо людина ма╓ якусь частину укра╖нсько╖ етн╕чност╕ й при цьому визна╓ себе укра╖нцем, то, в╕дпов╕дно, вона ╓ укра╖нцем. 
Якщо ми в╕дкинемо етн╕чний фактор ╕ скажемо, що укра╖нцем може оголошувати себе кожен без жодних на те п╕дстав, то вийдемо на теор╕╖ “пол╕тично╖ нац╕╖”, яка показала св╕й крах.

КУЧМА ЩЕ В 1989 РОЦ╤ ПИСАВ, ЩО В╤Н – РОС╤ЯНИН
– Мен╕ зда╓ться, що Кучма та Кравчук зробили величезну справу. Вони сформували укра╖нську ╕дентичн╕сть. Укра╖нц╕ стали укра╖номовними, а неукра╖нц╕ за час незалежност╕ прийняли символ╕ку, мову та в╕дчули, що вони ╓ громадянами ц╕╓╖ держави. А ваш п╕дх╕д – що титульна нац╕я понад усе ╕ що бути укра╖нцем – це вже чеснота, – зда╓ться мен╕ небезпечним, обмеженим та агресивним.
– Щодо Кравчука та Кучми... Звичайно, в розвитку Укра╖ни за останн╕ двадцять рок╕в ╓ якийсь позитив. Це якщо пор╕внювати з часами Стал╕на та Брежн╓ва. Але це все одно час втрачених можливостей.
Вони не були укра╖нськими нац╕онал╕стами, ╕ вони не були людьми, як╕ мали ╜рунтовн╕ патр╕отичн╕ почуття. Те, що укра╖нц╕ якось в╕дновили нац╕ональну св╕дом╕сть, це зрозум╕ло, бо ╕сну╓ держава ╕ це процес природний. Але ц╕ процеси половинчаст╕, ╕ влада довго стопорила в╕дродження. Символом правл╕ння Кучми можна взяти под╕╖ чорного четверга на Соф╕йському майдан╕ 1995 року, коли спецп╕дрозд╕ли м╕л╕ц╕╖ топтали укра╖нськ╕ прапори. Кучма не харизматичний, але авторитарний л╕дер. ╤ якби в╕н був нац╕онально зор╕╓нтований, в╕н був би найкращим л╕дером, бо ми бачимо, до чого доходить зараз – до безладу в парламент╕... Але що ми можемо казати про Кучму, який ще в 1989 роц╕ писав у перепис╕ населення, що в╕н – рос╕янин...
– Внутр╕шн╕ переломи у людей у п╕слярадянський час в╕дбувалися важко. ╤ тому, неважливо, що в╕н там написав у радянськ╕ часи... Але Кучма був патр╕отом. Врешт╕-решт, в╕н в╕ддав усю гуман╕тарну сферу нац╕онал-демократам...
– Це – Табачнику?
– Не т╕льки... Нац╕онал-демократи, письменники займалися гуман╕тарною сферою...
– Даруйте, я не асоц╕юю себе з комун╕стичними придворними письменниками, як╕ були стукачами КГБ, а пот╕м раптом стали нац╕онал-демократами. Я ╕ вся наша парт╕я зневажа╓мо нац╕онал-демократ╕ю ╕ вважа╓мо, що це ганебне явище. ╤ це причина в╕дставання Укра╖ни, ╕ причина того, що Укра╖ну сприймають як щось убоге, жлобське, прим╕тивне ╕ шароварне. Ось що таке нац╕онал-демократи. Ми себе з ними не асоц╕ю╓мо, за ╖хню пол╕тику не несемо жодно╖ в╕дпов╕дальност╕.
А недавно ми проводили акц╕ю, в як╕й вив╕сили портрети оцих вс╕х письменник╕в, як╕ сидять у парламент╕, ╕з запитанням: чого вони мовчали, коли створювалася широко-кремл╕вська коал╕ц╕я?

НАЦ╤ОНАЛ-ДЕМОКРАТИ – ЦЕ ЗАЧУХАН╤ ХУТОРЯНИ, ЯК╤ НАВ╤ТЬ КРАСТИ ПО-ВЕЛИКОМУ НЕ ВМ╤ЮТЬ
– Це ще питання – як поводилися б на ╖хньому м╕сц╕ тягнибок╕вц╕...
– Пов╕рте, Рада б тод╕ не зас╕дала. Коли сто╖ть питання державност╕, то ми не скову╓мо себе зайвим формал╕змом. Ми би все просто зривали. На кухн╕ нац╕онал-демократ за поглядами найрадикальн╕ший за будь-якого тягнибок╕вця. А в публ╕чному пол╕тичному простор╕ в╕н перетворю╓ться на липкого зачуханого малороса-хуторянина, який печеться про галушки та вишиванки, але прислужу╓ться перед Юлею, ран╕ше – перед Кучмою, щоб отримати депутатський мандат ╕ потихеньку красти грош╕. Ц╕ люди нав╕ть по-великому красти не вм╕ють, бо це масштаб не той. Щоб украсти багато, потр╕бно бути злод╕╓м з велико╖ л╕тери.

РОС╤ЙСЬКА ВЛАДА ПОВОДИТЬСЯ З РОС╤ЯНАМИ В УКРА╥Н╤ ЯК ╤З ЗАРУЧНИКАМИ СВО╢╥ ЗОВН╤ШНЬО╥ ПОЛ╤ТИКИ
– Так╕ емоц╕йн╕ реч╕ кажете... Але з л╕дером УНП Юр╕╓м Костенком та колишн╕м л╕дером “Нашо╖ Укра╖ни” В’ячеславом Кириленком я почуваюся громадянкою та патр╕откою ц╕╓╖ держави. А, сп╕лкуючись ╕з вами, я почуваюся москалькою. Вибачте, що апелюю до власного досв╕ду, але таких як я, дуже багато.
– Ми не займа╓мося б╕олог╕заторством. Ми не вводимо градац╕ю чистоти кров╕ чи чогось у цьому род╕. У нац╕╖ ╓ етн╕чне й духовне начало. Але етн╕чне первинн╕ше: не було б етносу, не було б ╕ нац╕╖. Якщо ми н╕велю╓мо етн╕чне начало, то ми доходимо до того, до чого д╕йшла ╢вропа. Ми цього не хочемо.
╢вропа п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни буду╓ться за принципом пол╕тично╖ нац╕╖. ╤ до чого вони д╕йшли? Париж уже нефранцузьке м╕сто, м╕гранти палять машини, вир╕шують, чи одягти ╖м хеджаби, та диктують сво╖ правила. Бельг╕я, яка впроваджу╓ пол╕тичну нац╕ю ╕ де ╕снують дв╕ нац╕╖, сто╖ть перед загрозою розколу.
Б╕льше того, якщо людина ╓ грузином, албанцем, греком, то чому ми ма╓мо нав’язувати ╖й, що вона ╓ укра╖нцем? Нехай, скаж╕мо, грузин вихову╓ сво╖х д╕тей у грузинському дус╕.
Але ми будуватимемо з ц╕╓ю людиною стосунки сп╕впрац╕. Ми – не ╕мперська нац╕я, ми не хочемо асим╕ляторства, ми просто хочемо зберегти нац╕ю. ╤ до реч╕, ви пом╕тили, що в Укра╖н╕ десятки етн╕чних меншин, з якими нема жодних проблем? Але ╓ люди, як╕ мають ╕нше етн╕чне походження, спекулюють ним ╕ роблять в Укра╖н╕ пол╕тику п’ято╖ колони. Ол╕гархам, як╕ проводять в Укра╖н╕ пророс╕йську пол╕тику, насправд╕ глибоко байдуже становище рос╕йсько╖ меншини. Нац╕ональн╕ почуття рос╕йських жител╕в Укра╖ни просто експлуатують. ╥х використовують у велик╕й гр╕ задля пол╕тичного розширення свого впливу, задля економ╕чно╖ експанс╕╖. ╥х штучно хочуть зробити потужною антиукра╖нською силою, а насправд╕ заганяють у сво╓р╕дне гетто.
Справжн╕ рос╕йськ╕ нац╕онал╕сти просто плюються в╕д сьогодн╕шньо╖ рос╕йсько╖ влади. Рос╕йська влада поводиться з рос╕янами в Укра╖н╕ як ╕з заручниками сво╓╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики. Нац╕ональне питання використову╓ться як прив╕д для експанс╕╖. У сучасному св╕т╕ нац╕онал╕ст одн╕╓╖ держави н╕коли не стане ворогом нац╕онал╕стов╕ з ╕ншо╖ держави. Якщо це не шов╕н╕ст, який зневажа╓ нашу нац╕ю. Нашим сп╕льним ворогом ╓ глобал╕зац╕йн╕ паразитарн╕ сп╕льноти, як╕ хочуть знищити нац╕╖ як так╕.
Вони хочуть побудувати св╕т без нац╕й, зробити с╕ру масу. Карл Маркс хот╕в зробити це, побудувавши комун╕зм, сучасн╕ л╕берали хочуть збудувати оцей комун╕зм на л╕беральних засадах. Таке всесв╕тн╓ безнац╕ональне сусп╕льство.

НАЦ╤Я – ЦЕ ВТ╤ЛЕННЯ АБСОЛЮТНОГО ДУХУ
– А хто з л╕берал╕в-╓вропейц╕в каже про безнац╕ональне сусп╕льство?
– Бенедикт Андерсен у сво╖й знаменит╕й прац╕ “Уявлен╕ сп╕льноти” пише, що нац╕я – це просто випадково створена уявлена сп╕льнота. Це – просто-напросто психолог╕чний фетиш, що об’╓ктивно вона не ╕сну╓. А я в трактуванн╕ нац╕╖ виходжу ще з Гегеля, вважаю, що нац╕я – це вт╕лення абсолютного духу, це вт╕лення ╕де╖ ╕стор╕╖ в д╕алектичному розвитку духу. У питанн╕ нац╕╖ я гегел╕янець.
Л╕беральна теор╕я нац╕╖ почина╓ться з ╕де╖ сусп╕льного договору. А ╕дея сусп╕льного договору – це люди з╕бралися й вир╕шили, що буде створено громадянське сусп╕льство. В╕дпов╕дно, що ╖х н╕чого не об’╓дну╓, окр╕м договору, публ╕чно-правових в╕дносин. Вони не уявляють нац╕╖ поза рамками сусп╕льного договору. ╢ догов╕р – ╓ нац╕я, нема договору, то що – нема нац╕╖? Для них нац╕я – це пол╕тична сп╕льнота об’╓днаних громадян. Але для нас нац╕я – це велика ╕дея, яка орган╕зу╓ людей на велику боротьбу та великий альтру╖зм. У цьому ми спира╓мося ╕ на укра╖нський нац╕онал╕зм, ╕ на св╕товий нац╕онал╕зм, ╕ на класик╕в ф╕лософ╕╖.
Ми – не прим╕тив╕сти, не шароварники. Наша ╕деолог╕чна позиц╕я ма╓ дуже глибинне кор╕ння ╕ загально╓вропейськ╕, ф╕лософськ╕ традиц╕╖. Тим ми дуже в╕др╕зня╓мося в╕д укра╖нських нац╕онал-демократ╕в, котр╕ зводять нац╕ю до жалюг╕дних п╕сень та нац╕онального мазох╕зму – ╕ тод╕ ми програли... Що за мазох╕зм?

ЮЩЕНКО – СИМВОЛ УТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
– Це ви про В╕ктора Андр╕йовича?
– У тому числ╕. Ми не вважа╓мо його геро╓м.
– Ви б йому краще подякували за те, що в╕н порушив проблему Голодомору.
– Так, особисто я вважаю, що основною заслугою Ющенка, яка буде поза часом ╕ поза пол╕тичною кон’юнктурою, буде те, що в╕н порушив тему Голодомору.
Але якщо людина, яка, маючи 60 в╕дсотк╕в п╕дтримки, зак╕нчу╓ з двома, – це його трагед╕я як пол╕тика ╕ людини. Ющенко – символ утрачених можливостей.
Його до влади привела вулиця. ╤ в╕н зам╕сть того, щоб апелювати до вулиц╕, залазив у як╕сь кулуарн╕ ╕гри, захищав друз╕в, зв╕льняв друз╕в, знаходив ╕нших друз╕в. Ну не зум╕в в╕н звертатися до народу, не харизматичний в╕н л╕дер. Щоб працювати з масами, треба бути великим пол╕тиком. Найважче в╕дчувати масу й вести з нею комун╕кац╕ю таким чином, щоб вона пост╕йно тебе тримала на хвил╕.
– А Тягнибок ум╕╓ працювати з масами?
– Якби я думав ╕накше, я б не був у його парт╕╖.
– Давайте повернемося до життя. А в житт╕ для того, щоб ви не програли структурам ФСБ, котр╕ працюють в Укра╖н╕, переконуючи укра╖нц╕в у протилежному, ваш╕ позиц╕╖ мають бути м’як╕ш╕. Ви не повинн╕ лякати людей, наприклад, с╕т╕-лайтами з поздоровленнями щодо 60-р╕ччя див╕з╕╖ “Галичина”. Для чого дратувати Сх╕д ╕ П╕вдень?
– ╢ дек╕лька дуже принципових питань. Жоден суд, жодна м╕жнародна ╕нстанц╕я не засуджувала див╕з╕ю “Галичина” – ан╕ як певну ц╕л╕сн╕сть, ан╕ окремих представник╕в – за злочини проти людства. Ми розум╕╓мо Другу св╕тову в╕йну як процес боротьби за державн╕сть. У процес╕ ц╕╓╖ боротьби в авангард╕ боротьби за державн╕сть стояли ОУН та УПА, котр╕ боролися проти вс╕х окупант╕в Укра╖ни за самост╕йну соборну державу.

У ДИВ╤З╤Ю “ГАЛИЧИНА” КОНКУРС БУВ СЕМЕРО ЛЮДЕЙ НА ОДНЕ М╤СЦЕ, А ХТО ХОТ╤В ВОЮВАТИ ЗА СТАЛ╤НА?
– А деколи на боц╕ окупант╕в – як «Нахт╕галь»...
– П╕дкреслю, УПА завжди воювала проти вс╕х окупант╕в. ╤ цим вони стоять вище в╕д ус╕х. А УПА д╕╓ з 1942 року. Спочатку розпочиналося як боротьба проти поляк╕в, н╕мц╕в, а пот╕м – проти енкаведист╕в. За незалежну державу, те, що ми з вами зараз ма╓мо, боролася УПА.
Були укра╖нц╕, як╕ воювали проти н╕мецьких окупант╕в, були укра╖нц╕, як╕ воювали проти рос╕йських окупант╕в. З ╕ншого боку, була трагед╕я укра╖нц╕в, як╕ м╕льйонами моб╕л╕зували в арм╕ю Радянсько╖ ╕мпер╕╖. У 1941 роц╕ укра╖нц╕ також були в батальйон╕ «Нахт╕галь». Але суть не зм╕ню╓ться. ╤ об’╓ктивно, з точки зору ╕стор╕╖ Укра╖ни, солдати-укра╖нц╕ обох ╕мпер╕й – н╕мецько╖ ╕ радянсько╖ – стоять на одному р╕вн╕. ╤ т╕, ╕ т╕ боролися за/проти одного з окупант╕в.
Мо╖ родич╕ воювали у Радянськ╕й арм╕╖. Я – з╕ Сх╕дно╖ Укра╖ни, у мене жоден предок не воював ан╕ в УПА, ан╕ в див╕з╕╖ “Галичина”.
А тепер давайте доповнимо: у див╕з╕ю “Галичина” в 1943 роц╕ п╕шло сто тисяч добровольц╕в з Галичини. Вони два роки прожили при радянськ╕й влад╕, тому два роки н╕мецько╖ влади були для них такою в╕ддушиною, пор╕вняно з тим, що було п╕зн╕ше. Вони були готов╕ йти п╕д знамена Г╕тлера, щоб захищати конкретно сво╖х батьк╕в, д╕тей, д╕вчат проти ц╕╓╖ скажено╖, всезнищувально╖ машини. ╤ вони йшли туди добровольцями. ╤ конкурс туди, у див╕з╕ю “Галичина”, був семеро людей на одне м╕сце.
А тепер згадайте, як моб╕л╕зовували у 1941 роц╕. Хто хот╕в воювати за Стал╕на? Що там Льв╕в... У Ки╓в╕ й Харков╕ н╕мецьк╕ в╕йська зустр╕чали з кв╕тами. ╤ т╕льки бездарна пол╕тика Г╕тлера забезпечила його програш. П╕сля того, як в╕н посадив у н╕мецький концтаб╕р Бандеру з╕ Стецьком, ус╕ зрозум╕ли, що н╕якого зв╕льнення в╕д Н╕меччини не буде, ╕ що це так╕ сам╕ окупанти, як ╕ б╕льшовики. ╤ тод╕ створилася УПА, яка воювала проти вс╕х – Радянсько╖ арм╕╖, н╕мецько╖, а також проти поляк╕в, як╕ тероризували населення Зах╕дно╖ Укра╖ни.
П╕сля ш╕стдесяти рок╕в прокляття укра╖нц╕в, пов’язаних ╕з див╕з╕╓ю, ╖хн╕ нащадки мають право на в╕дновлення ╕сторично╖ справедливост╕.
Урешт╕-решт, ми ж не в Харков╕ пов╕сили т╕ прив╕тання. Принаймн╕ ми збурили сусп╕льну дискус╕ю, ╕ люди почали в╕др╕зняти див╕з╕ю “Галичина” в╕д УПА. Радянський Союз – це кра╖на, яка планом╕рно знищувала укра╖нц╕в, як ╕ б╕лорус╕в, прибалт╕в. Чому про це не говорити вголос?
– А що ви можете запропонувати неетн╕чним укра╖нцям? Почуватися чужими на сво╖й земл╕?
– В╕дпов╕м вам ╕з власного досв╕ду... Тор╕к ул╕тку я зак╕нчував в╕йськову кафедру, у нас були збори – ми перебували у в╕йськов╕й частин╕ п╕д Ки╓вом. Там були студенти, переважно Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету, з ус╕х рег╕он╕в – Донецька, Полтави... Почалася рос╕йсько-грузинська в╕йна. Ми дивилися новини, дуже гаряче вс╕м ц╕кавилися. ╤ в нас в╕дбувалися серйозн╕ дискус╕╖, ми накладали ц╕ под╕╖ на Укра╖ну. ╤ загальна думка була така: якщо, не дай Боже, ворожа ав╕ац╕я бомбуватиме наш╕ м╕ста, то льотчики не дивитимуться, на кого падають бомби – на рос╕йськомовн╕ м╕ста чи на укра╖номовн╕. Ми розум╕ли, що в ц╕й ситуац╕╖ вс╕м доведеться захищати сво╖х батьк╕в, сво╖х д╕вчат, сво╖ дом╕вки. ╤ вс╕ разом ми будемо захищати свою Батьк╕вщину.
Однозначно, н╕хто н╕коли не в╕дштовхуватиме в╕д укра╖нсько╖ справи людину, яка не ╓ стов╕дсотковим укра╖нцем, але яка вважа╓ державу сво╓ю.
╢ в наш╕й ╕стор╕╖ така особа, як Василь Вишиваний, людина, яка фактично долучилася до справи с╕чового стр╕лецтва ╕ була беззастережно в╕ддана укра╖нськ╕й справ╕. В╕н належав до н╕мецького монаршого роду Габсбург╕в.
В╕н, не будучи етн╕чним укра╖нцем, багато зробив для Укра╖ни, але я не думаю, що в╕н захот╕в би в╕дкинути сво╓ монарше походження й забути, що в╕н – Габсбург.

“БРАТ-2” – ЗВИЧАЙНЕ К╤НО ПРО АЛКОШОВ╤Н╤ЗМ
– Це ваш батько, в╕домий режисер Юр╕й ╤лл╓нко, долучив вас до “Свободи”?
– Н╕, не зовс╕м. Але я формувався п╕д впливом батька, у розмовах з батьком. Я пол╕тикою та громадською д╕яльн╕стю ц╕кавився з дитинства. Останн╕ класи в школ╕ я в╕дчував потребу займатися пол╕тичною д╕яльн╕стю, активно шукав, тод╕ запрацював ╕нтернет, я в дев’ятому-десятому класах сид╕в на форумах, обговорював... Коли я зак╕нчував десятий клас, то батько написав статтю, яка називалася “В╕дозва до укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖”. Ця стаття вийшла в к╕лькох газетах, до батька почали звертатися по коментар╕, ╕нтерв’ю. ╤, зокрема, Олег Тягнибок, який тод╕ був народним депутатом ╕ щойно очолив “Свободу”, прийшов до нас додому. Тод╕ тато познайомив мене з Олегом, сказав, що я його молодший син, нац╕онал╕ст. А я ж тод╕ ще в школ╕ навчався, а тут сам Тягнибок прийшов додому, сказав: ось м╕й телефон, п╕д╕йди тод╕-то до Верховно╖ Ради, поговоримо про пол╕тичну сп╕впрацю. Я прийшов п╕д парламент, ╕ в╕н говорив з╕ мною як з пол╕тичним побратимом. ╤ вже тод╕ я з головою поринув у пол╕тичну д╕яльн╕сть.
Це зараз, щоб з╕брати м╕ськ╕ збори орган╕зац╕╖, треба винаймати великий зал, а тод╕ в Ки╓в╕ в орган╕зац╕╖ було к╕лька чолов╕к. Моя перша пол╕тична акц╕я у 2004 роц╕ – розклеювання плакат╕в за к╕лька дн╕в до вступу до ун╕верситету. Ми кле╖ли плакати, м╕л╕ц╕я – забирала. Пот╕м пол╕тична д╕яльн╕сть виходила на все вищий р╕вень...
– Ви зростали в родин╕ к╕норежисера... Вам не сумно, що коли ми говоримо з ╕ноземцями ╕ вжива╓мо слова “укра╖нське к╕но”, то люди запитують: а х╕ба ╕сну╓ таке к╕но?
– На р╕вн╕ студентського к╕но, на р╕вн╕ документал╕стики укра╖нське к╕но ╓. П╕д укра╖нським к╕но нам деколи намагаються втюхати пургу, зняту за рос╕йськ╕ грош╕, з рос╕йськими акторами у Рос╕╖, – це жах.
Так, укра╖нське к╕но як потужний нац╕╓творчий чинник буде тод╕, коли буде затверджена законодавча база. Н╕хто з режисер╕в не чека╓, коли ╖м дадуть грош╕. Але сл╕д зробити законодавство, яке б стимулювало людей вкладати грош╕ у к╕новиробництво. Так зробила Рос╕я. У Рос╕╖ к╕нематограф╕чний бум, бо на початку 90-х вони ухвалили пакет закон╕в, який да╓ змогу вкладати грош╕ в к╕но. Це стало прибутковим.
В Укра╖н╕ це св╕домо блокувалося. М╕й батько на початку 90-х очолював Фонд к╕нематограф╕╖. В╕н мав розроблений законодавчий пакет, майже аналог╕чний тому, що був у Рос╕╖. В╕н його як м╕г лоб╕ював, але його застопорили. Причому суто бюрократичними методами. Бо кому виг╕дно, щоб в Укра╖н╕ було потужне к╕но?
Див╕ться, Рос╕я веде в╕йну в Чечн╕ ╕ ма╓ добрий десяток ф╕льм╕в про Чечню ╕ двадцять телесер╕ал╕в. Т╕льки-но ╖м треба створити нац╕ональн╕ м╕фи – вони зн╕мають к╕но. Пам’ята╓те, якого галасу наробив ф╕льм “Брат-2”? Такий звичайний соб╕ алкошов╕н╕зм. Рос╕янин ма╓ можлив╕сть побачити в╕ддзеркалення власних думок, почувань, буття в к╕нематограф╕, поляк та француз – також. Укра╖нець тако╖ можливост╕ не ма╓. В╕н бачить себе в кривому дзеркал╕ чужих уявлень про себе, як у ф╕льм╕ “Брат-2”. Ц╕ле покол╕ння зроста╓ на чужих ц╕нностях.
К╕но – величезний ╕деолог╕чний ресурс ╕ величезн╕ грош╕. Це – ганьба, коли рос╕яни зн╕мають “Тараса Бульбу”, нав’язуючи нам сво╓ розум╕ння ╕стор╕╖.

П╤СЛЯ РОС╤ЙСЬКОГО “ТАРАСА БУЛЬБИ” МЕН╤ НЕПРИ╢МНО ХОДИТИ НА ВИСТАВИ БОГДАНА СТУПКИ
– Вибачте, але у ф╕льм╕ Тараса Бульбу з╕грав Богдан Ступка, якого ваш батько залучив був до “Молитви за гетьмана Мазепу”. Чи у вашого батька не зм╕нилося ставлення до Ступки? Особисто вам не заважа╓, що Богдан Сильвестрович зн╕ма╓ться у таких ф╕льмах?
– Я не можу говорити про особист╕сн╕ стосунки батька. Але можу говорити про сво╓ ставлення.
Грош╕ мають величезну силу. ╢ багато ролей, за як╕ Рос╕я може заплатити, – наприклад за роль Кагановича, Судоплатова... Я вважаю, що зараз ╕де ╕нформац╕йна в╕йна. У таких ф╕льмах за грош╕ в╕дпрацьову╓ться завдання ╕мпер╕╖. А участь у таких ф╕льмах – це участь у в╕йн╕ на боц╕ противника. ╤ для кожно╖ людини наста╓ час, коли вона буде за це в╕дпов╕дати.
Щодо Ступки... Мен╕ тепер непри╓мно ходити на вистави Богдана Ступки.
– Зна╓те, слухаю вас, ╕ чомусь мен╕ зда╓ться, що ви н╕коли не в╕зьмете б╕льш як три в╕дсотки на парламентських виборах...
– Ми в╕зьмемо б╕льше (усм╕ха╓ться). Але в нас ╕з вами, нацменшинами, усе буде добре...

Розмовляла Лана САМОХВАЛОВА.
(УН╤АН).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 07.08.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7617

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков