17 серпня 2009 року Ростиславу Олекс╕йовичу Лотр╕ виповнилося б 73 роки. У 2004 роц╕ св╕тличанин Ростислав Олекс╕йович Лотра, на превеликий жаль, п╕шов ╕з життя. В╕н працював вчителем в Укромн╕вськ╕й середн╕й школ╕, як╕й ╕ присвятив усе сво╓ життя. Його праця допомогла не одному покол╕нню укромненських школяр╕в знайти себе у нашому бурхливому океан╕ життя. Народився Ростислав Олекс╕йович 17 серпня 1936 року в сел╕ Кунин М╕зоцького району Р╕вненсько╖ област╕. На той час це була територ╕я Польщ╕. Страшне було дитинство у малого Ростислава: д╕дуся, який був священиком, пов╕сили поляки; батька одразу п╕сля в╕йни викрали ╕з села, ╕ в╕н так ╕ не повернувся у родинне гн╕здо. Але над╕╖ ╕ спод╕вання, що батько повернеться, жили у душ╕ Ростислава Олекс╕йовича все його многотрудне життя. Д╕тей у його с╕м’╖ було тро╓, матер╕ було нелегко виховувати ╕ ставити ус╕х на ноги у т╕ буремн╕ часи... Несолодко було у колгоспах ╕ тод╕. Жили у холод╕ ╕ голод╕... Рано довелося подоросл╕шати ╕ розпрощатися ╕з солодкими дитячими роками ╕ Ростиславу. Розум╕в, що треба вчитись ╕ дбати про те, аби було чим топити п╕ч, ╕ щоб родила городина... Зак╕нчивши с╕м клас╕в, п╕шов, як тод╕ говорили, «ремесло набувати». 1955 року був призваний до лав Радянсько╖ арм╕╖. В╕дслужив у ракетних в╕йськах. Був ╕ спортсменом гарним, ╕ солдатом не г╕ршим. У 1956-1957 рр. служив у в╕йськах протипов╕тряно╖ оборони Москви. П╕сля служби в арм╕╖ повернувся додому, але ненадовго. У кримських аеропортах в той час активно велись буд╕вельн╕ роботи. В╕н став одним ╕з тих, завдяки кому ми сьогодн╕ ма╓мо С╕мферопольський центральний аеропорт. Молодий Ростислав працював на буд╕вництв╕ аеропорту ╕ одночасно здобував осв╕ту. 1965 р. одержав атестат про середню осв╕ту, в якому були лише висок╕ оц╕нки. Тож йому в╕дкрилась дорога до р╕зних наук. Саме у той час у школах вводиться такий предмет, як «трудове навчання», ╕ Ростислав ╕де в Укромн╕вську ЗОШ працювати учителем. Сам навча╓ться ╕ навча╓ д╕тей. Виклада╓ слюсарську справу, креслення, металообробку на верстатах, тракторну справу, рад╕о– та електросправи, а пот╕м й ╕нформатику. Ростислав Лотра пропрацював у школ╕ с. Укромне майже 40 рок╕в. За цей час в╕н п╕дготував багато учн╕в, чимало з яких свого часу пос╕дали перш╕ призов╕ м╕сця на р╕зних змаганнях на баз╕ обласно╖ станц╕╖ юних техн╕к╕в. В╕н одним ╕з перших у с╕льськ╕й школ╕ опанував комп’ютер ╕ передавав сво╖ знання д╕тям. В╕в багато гуртк╕в. До реч╕, д╕ти завжди ╕з задоволенням в╕дв╕дували його уроки ╕ заняття. Головним для Ростислава Олекс╕йовича у житт╕ було бажання ╕ потреба якомога б╕льше знань передати сво╖м учням, що усп╕шно й робив. В╕н був нагороджений 19 серпня 1986 року за довгол╕тню сумл╕нну працю в╕д ╕мен╕ Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР медаллю «Ветеран прац╕», а 1 вересня 1993 року наказом м╕н╕стра осв╕ти Укра╖ни медаллю – «В╕дм╕нник осв╕ти Укра╖ни». Кажуть, ╓ дв╕ профес╕╖ в╕д Бога – л╕кар ╕ педагог, все ╕нше – в╕д людей. Я можу з╕ стов╕дсотковою впевнен╕стю сказати, що Ростислав Олекс╕йович Лотра був педагогом ╕ людиною в╕д Бога. Св╕тла пам’ять про цього вчителя живе у його учнях ╕ колегах по робот╕. Борис ГНАТЮК. вчитель-пенс╕онер. с. Укромне С╕мферопольського району.
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
