Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 14.08.2009
МЕРЕЖИВО СИМЕТР╤╥

ДЖЕРЕЛА

По червон╕й дор╕жц╕, як знаменитост╕, проходили Валентина Шит╕кова з смт. Гвард╕йського ╕ Неля Рощина з с. Мирного С╕мферопольського району, представляючи у травн╕ минулого року Крим на ╤V Всеукра╖нському свят╕ народного мистецтва „Укра╖нська витинанка” в Могилев╕-Под╕льському на В╕нниччин╕. У ц╕й творчост╕ декоративно╖ предметност╕, глибоко╖ ф╕лософ╕╖, геометричних ╕ рослинних вз╕рц╕в, що походить в╕д сл╕в „витинати, вир╕зувати”, кожна з них працю╓ з р╕зними матер╕алами. Але результат завжди один: д╕м в╕д ╖хн╕х прикрас св╕тл╕ша╓, ста╓ приваблив╕шим ╕ весел╕шим. Вони мають ╕ оберегове значення як символи радост╕ ╕ зд╕йснення бажань.
Витинанки – один з вид╕в укра╖нського народного декоративного мистецтва, що ма╓ глибок╕ й багат╕ традиц╕╖. ╤з стародавн╕х час╕в у кочових народ╕в Алтаю, на п╕вноч╕, Балканах ╕ в слов’ян ╕снували ажурн╕ апл╕кац╕╖ з╕ шк╕ри ╕ хутра на одяз╕ ╕ предметах домашнього побуту. У VII-XII стол╕ттях у Кита╖ набули поширення паперов╕ прикраси: зображення божеств, дух╕в, дракон╕в, кв╕т╕в, птах╕в ╕ риб, як╕ наклеювали на в╕кнах. Одночасно з ними в XVI стол╕тт╕ з’явилися орнаментальн╕ прикраси, п╕дкладки п╕д канцелярськ╕ печатки з ажурним кро╓м з╕ шк╕ри. У друг╕й половин╕ XVII стол╕ття у рос╕йських та укра╖нських дворян набули популярност╕ силуети – граф╕чн╕ зображення з чорного паперу.
Укра╖нськ╕ народн╕ паперов╕ витинанки як прикраси с╕льських будинк╕в з’явилися всередин╕ XIX стол╕ття незалежно в╕д писарських ╕ дворянських. Орнамент традиц╕йних витинанок здеб╕льшого геометричний ╕ рослинний, трапляються також антропо– та зооморфн╕ ф╕гурки, зображення предмет╕в побуту, арх╕тектури. Пап╕р при витинанн╕ складали вдво╓, вчетверо, увосьмеро, що дозволяло створювати стал╕ структури, композиц╕╖.
Витинанки к╕нця XIX – початку XX стол╕ття вир╕зняються високою художньою майстерн╕стю. У кожному рег╕он╕ та в багатьох осередках населення вони набули сво╓р╕дних локальних рис щодо трактування матер╕алу, форми, техн╕чно╖ вправност╕, в╕дчуття ритму, пропорц╕й, силует╕в, багатства орнаментики.
Найб╕льш поширеними витинанки були на Под╕лл╕, Подн╕пров’╖ та Прикарпатт╕. На Подн╕пров’╖ вони часто доповнювали хатн╕ розписи. Для Под╕лля властив╕ два типи розташування витинанок на ст╕нах – шпалерний ╕ килимовий. На Прикарпатт╕ ╖х нал╕плювали поздовжн╕ми стр╕чками поп╕д стелею, навколо в╕кон. Витинанки побутували у по╓днанн╕ з╕ шк╕ряними прикрасами, наст╕нними розписами, вишивками, збагачуючи сво╖ форми та орнаментальн╕ мотиви. Як окраси хат вони описан╕ у творах Григор╕я Кв╕тки-Основ’яненка, Михайла Коцюбинського, ╤вана Франка, Бориса Гр╕нченка.
Сучасн╕ витинанки перестали бути лише селянськими виробами та хатн╕ми прикрасами. У 20–30-т╕ роки минулого стол╕ття ╖х використовували для оздоблення клуб╕в, б╕бл╕отек, ст╕нн╕вок ╕ плакат╕в. Килими, вишивки ╕ картини п╕дм╕нили мальований ╕ паперовий декор, але вони все ж неспроможн╕ у багатьох випадках позмагатися з простою сво╓р╕дн╕стю витинанки. Вона потрапила в оформлення пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖, орган╕зац╕ю простору театрально╖ вистави, бо в н╕й закладена надзвичайна сила декору та образу, т╕льки ╖й властиве силуетне вир╕шення, ритм╕чна виразн╕сть в╕зерунка, дзеркальна симетр╕я, лакон╕зм ╕ лог╕чна узгоджен╕сть м╕ж матер╕алом, формою ╕ техн╕кою виготовлення. Будь-який натурал╕зм у витинанн╕ в╕дсутн╕й. Це мистецтво вв╕брало в себе пластику трип╕льсько╖ керам╕ки, килимов╕ орнаменти, петрик╕вський розпис.
Щоб той чи ╕нший матер╕ал – глина, метал, дерево, тканина, кам╕нь у руках майстра-митця став витвором мистецтва, необх╕дне оволод╕ння т╕льки йому притаманною техн╕кою. Валентина Шит╕кова ще молодим фах╕вцем – модель╓ром С╕мферопольсько╖ шк╕ргалантерейно╖ фабрики опанувала вс╕ тонкощ╕ штучно╖ шк╕ри. А за особливостями роботи з натуральним матер╕алом по╖хала вчитися до майстр╕в у Льв╕в. Ця по╖здка стала для не╖ вдв╕ч╕ щасливою: д╕вчина досконало оволод╕ла новою технолог╕╓ю ╕ познайомилася з╕ студентом третього курсу пол╕техн╕чного ╕нституту Миколою. Через р╕к вони одружилися.
З того часу минуло р╕вно тридцять рок╕в, за як╕ вона, автор розробок сумок ус╕х вид╕в, до вм╕ння конструювати додала ще й художньо-декоративну творч╕сть. Шк╕ра в ╖╖ руках ожива╓, ста╓ теплою, м’якою ╕ п╕ддатливою.
– Для роботи вона не обов’язково повинна бути новою, – говорить В. Шит╕кова.
З╕ старою ╖й працювати ще легше, бо вона зна╓ в╕с╕мнадцять способ╕в доведення ╖╖ до досконалост╕. ╥╖ робоч╕ ╕нструменти – конструкторський н╕ж, ножиц╕, шило, проб╕йники для отвор╕в, клей нар╕товий ╕з натурального каучуку, спец╕альна пластмасова дошка ╕ фанера. А теми для сво╖х вироб╕в вона як культуролог (зак╕нчила Харк╕вський ╕нститут культури) знаходить у нац╕ональних традиц╕ях культур народ╕в Криму. Вони р╕зними прийомами витинально╖ техн╕ки передаються у сюжетних та орнаментальних композиц╕ях декоративних панно у рамц╕, у вигляд╕ хоругви, обкладинки для фотоальбому ╕ блокнота у стил╕ класичного укра╖нського розпису, молод╕жних сумок, футляр╕в для моб╕льних телефон╕в, коробочок.
Для художнього оформлення В. Шит╕кова використову╓ один ╕з найскладн╕ших вид╕в оздоблення шк╕ри – ручне об’╓мне тиснення, а також апл╕кац╕ю, вишивку шк╕ряною протримкою, нитками мул╕не ╕ б╕сером, розпис ан╕л╕новими ╕ позолочення акриловими барвниками, випалювання ╕ плет╕ння. ╥╖ задум часто метафорично вт╕лю╓ться на матер╕ал╕ у вигляд╕ тварин, птах╕в, кв╕т╕в. Прим╕ром, композиц╕ю з птахом, що розпростер сво╖ крила над пташенятами, вона, мама трьох д╕тей, назвала автопортретом. Коробочка „Татарськ╕ мотиви”, створена за еск╕зами кримськотатарського художника Мамута Чурлу, як ╖хня сп╕льна робота експонувалася на виставц╕ „Кримський стиль”. А на декоративному панно „Древо життя” за угорськими мотивами вона по╓днала к╕лька р╕зних техн╕к. Це одна з найб╕льших ╖╖ роб╕т, що поклала початок колекц╕╖ на угорськ╕ теми. У не╖ вв╕йшли елементи одягу, посуду, атрибути угорсько╖ культури, визнано╖ одн╕╓ю з кращих у виготовленн╕ шк╕ряних вироб╕в. У 2003 роц╕ колекц╕я демонструвалася на всесв╕тн╕й виставц╕ в Будапешт╕.
Доповнена новими роботами, вона викликала великий ╕нтерес у в╕дв╕дувач╕в експозиц╕╖ „Укра╖нська витинанка” у виставков╕й зал╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, яку в╕н орган╕зував сп╕льно з╕ Сп╕лкою майстр╕в Криму ╕ Кримським угорським товариством. А для Йожефа Лакатоша, спец╕ал╕ста ╕з зовн╕шн╕х зв’язк╕в ╕ м╕жнародного сп╕вроб╕тництва прикордонно╖ з Укра╖ною Береговсько╖ област╕ Угорщини, який у ц╕ дн╕ перебував у Криму ╕ прийшов на презентац╕ю разом ╕з представниками товариства ╕ Почесним консулом Угорсько╖ Республ╕ки в м. С╕мферопол╕, академ╕ком В╕ктором Павленком, виставка, за його словами, стала при╓мною неспод╕ванкою, давши можлив╕сть побачити художн╓ вт╕лення р╕дних йому мотив╕в за 1750 к╕лометр╕в в╕д дому.
Розпочалася сп╕впраця кримчанки В. Шит╕ково╖ з угорською громадою п╕вострова з легко╖ руки ╖╖ голови Над╕╖ Гладких. У 2002 роц╕ вони почистили р╕ку Салг╕р ╕ парк у Гвард╕йському ╕ за реал╕зац╕ю цього еколог╕чного проекту здобули м╕жнародний грант. Завдяки йому в будинку Валентини Микола╖вни з’явилася майстерня, яка дала ╖й можлив╕сть б╕льше займатися творч╕стю. Вона розробила авторську програму опанування профес╕╖ майстра художн╕х вироб╕в з╕ шк╕ри ╕ з 2004 року навча╓ цьому мистецтву студент╕в Нац╕онально╖ академ╕╖ природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва. З найпрост╕ших матер╕ал╕в вони створюють з нею незвичайне диво, сказала професор ВНЗ Зарема Нага╓ва. На творч╕сть Валентину Шит╕кову надиха╓ ╕ св╕тло ген╕я Тараса Шевченка. З родини сестри поета ╕ художника Катерини – ╖╖ чолов╕к. Кажуть, що ╖╖ дочка Мар╕чка нав╕ть ма╓ зовн╕шню схож╕сть з Шевченковою р╕днею.
У такому ж св╕т╕, що трима╓ться на крилах краси, живе ╕ творить паперове мереживо симетр╕╖, повторюваних елемент╕в, що складають ц╕л╕ шпалери кв╕т╕в, з╕рочок, химерних зв╕р╕в, друга учасниця виставки „Укра╖нська витинанка” Неля Рощина. Мистецтво виготовлення витинанок вона осво╖ла у студ╕╖ „Колаж” С╕мферопольського районного будинку культури вже у п╕зньому в╕ц╕, коли виросли д╕ти. Почала з розпису дерев’яних дощок, а нин╕ експозиц╕я ╖╖ декоративно-прикладно╖ творчост╕ склада╓ться з сюжетних композиц╕й ╕з паперу, солоного т╕ста та ╕нших матер╕ал╕в, розпису по тканин╕ техн╕кою батика.
Ориг╕нальн╕ композиц╕╖ вир╕зуванням ╕ наклеюванням паперу створю╓ третя майстриня – б╕бл╕отекар ╕з с. Укромного С╕мферопольського району Клариса Сайчук.
╥хн╕ роботи – легк╕, як подих в╕тру, н╕жн╕, як материнська колискова мелод╕я. У барвистому розма╖тт╕ фарб, тканин, ниток, китиць, витонченому паперовому мережив╕ вони зд╕йснюють глибоке переосмислення стор╕нок нашо╖ ╕стор╕╖, звертаються до народних свят, звича╖в, п╕сень, казок, по╓днуючи перев╕рен╕ часом традиц╕╖ ╕ см╕ливе новаторство. ╥хн╕ми руками мистецтво витинанки плека╓ться, розвива╓ться, збагачу╓ться новими темами, ╕деями ╕ композиц╕йними р╕шеннями.

Валентина НАСТ╤НА,
пров╕дний редактор ╕нформац╕йного в╕дд╕лу В╤КЦ.

На фото: майстри декоративно-прикладного мистецтва Валентина Шит╕кова, Неля Рощина ╕ Клариса Сайчук.
Фото С. Рустемово╖.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7646

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков