Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…


ПСЕВДОРЕФЕРЕНДУМ У КРИМУ:
Прокуратура АРК зд╕йснила 133 крим╕нальн╕ провадження…


ГЛАВА МЗС Н╤ДЕРЛАНД╤В: ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИЙ РОС╤╢Ю КРИМ ЗАЛИША╢ТЬСЯ УКРА╥НСЬКИМ
М╕н╕стерка оборони Н╕дерланд╕в Кайса Оллон╜рен наголосила, що Укра╖на перебува╓ у стан╕ в╕йни вже...


ДЕСЯТЬ РОК╤В ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ:
Трюдо нагадав, що Рос╕я вою╓ проти Укра╖ни з 2014 року…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2009 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 21.08.2009
ОЛТАР╤ В ПУСТЕЛ╤

МАНДРУ╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»

Нарешт╕ ми помандру╓мо найц╕кав╕шою в Криму Качинською долиною. Ця подорож буде ц╕кава перш за все тим, що для ╖╖ зд╕йснення доведеться вибрати досить ориг╕нальний маршрут, щоб протягом одного вих╕дного дня ознайомитись з ус╕ма ц╕кавими об’╓ктами ╕стор╕╖ та природи, як╕ тут зосереджен╕. Пропоную два вар╕анти маршруту: стандартний – для багатоденно╖ подорож╕, та аматорський, який, до реч╕, можна розтягнути на дв╕ доби, особливо у л╕тн╕й пер╕од, щоб скористатись можлив╕стю в╕дпочити б╕ля невеликого г╕рського водосховища.
Стандартний «маркований» туристський маршрут у Качинську долину почина╓ться б╕ля джерела п╕д Чуфут-Кале ╕ веде на п╕вдень по балц╕ Капли-Дере. Незабаром стежка почина╓ крутий п╕дйом серпантином, а через п╕вгодини ви вже на плато з щ╕льними заростями ял╕вцю, який, на жаль, нещадно нищать м╕сцев╕ браконь╓ри для виготовлення сувен╕р╕в. Пот╕м шлях приводить до великого гур╕я (купи кам╕ння) на великому перехрест╕ стежок ╕ л╕сових дор╕г. Тут, на роздор╕жж╕, шляхи розходяться. Праворуч – на гору Бешик-Тау, прямо на п╕вдень – стандартний маршрут веде в Качинську долину м╕ж Киз-Керменом та Качи-Кальйоном, л╕воруч – на Тепе-Кермен. Це вже нестандартний маршрут, як кажуть, на «аматора», що я ╕ пропоную.
На карт╕ «крок» (так м╕сцев╕ тур╕нструктори нав╕ть у радянськ╕ часи називали саморобн╕ мапи) такий маршрут буде схожий на велику «дев’ятку» ╕ охопить вс╕ ц╕кав╕ об’╓кти зах╕дно╖ частини Качинсько╖ долини: Киз-Кермен, Тепе-Кермен, Качи-Кальйон, Фицк╕, Таш-А╖р, Качинський нав╕с та ╕нш╕.
Тож подорож по «олтарях» Качинсько╖ долини краще за все розпочати з автовокзалу Бахчисарая, щоб якнайшвидше маршрутним транспортом, що ╕де до с╕л Верхор╕ччя або Синапне, д╕статись розпадку м╕ж селами Баштан╕вка та Машине п╕д самим Киз-Керменом. Але д╕статись самого городища не так-то вже ╕ просто. В╕д шосе дорога веде на п╕вн╕ч м╕ж Киз-Керменом (праворуч) та Качи-Кальйоном (л╕воруч). Через п╕вгодини б╕ля скел╕ Кая-Араси праворуч в╕дгалужу╓ться стежина ╕ виводить на плато Киз-Кермен ╕ повз ру╖ни придорожньо╖ церкви за межами городища приводить до пота╓мно╖ вилазно╖ хв╕ртки над зах╕дним кра╓м урвища. Час ╕снування цього «печерного м╕ста» дату╓ться V–XI стол╕ттями. Взагал╕ Киз-Кермен ╓ типовим мисовим укр╕пленням ╕з забудованою д╕лянкою та пасовиськом, як на Чуфут-Кале.
Письмових в╕домостей про саме м╕сто дуже мало. Заснування м╕ста приписують хозарам. У будь-якому випадку, це ╓дине укр╕плене поселення в п╕вденно-зах╕дному Криму, засноване представниками салтовсько╖ культури, до яко╖ хозари ╕ належать. Та й за розм╕рами Киз-Кермен не поступа╓ться Чуфут-Кале. На городищ╕ можна оглянути залишки оборонних мур╕в у найвужчому м╕сц╕ плато (приблизно
150 м), ру╖ни житлових буд╕вель ╕ так званого багаток╕мнатного «Будинку правителя» (архонта) в п╕вденно-сх╕дн╕й частин╕ м╕ста, виноградн╕ давильн╕ (тарапани) та невелику к╕льк╕сть скельних кел╕й (всього – три). Зак╕нчу╓ться огляд б╕ля колишньо╖ брами на сх╕дному боц╕ плато. Саме сюди п╕дходить давня кол╕сна дорога – под╕бна «дороз╕ тисячол╕ть» на Чуфут-Кале.
Протягом подорож╕ вас не покида╓ в╕дчуття яко╖сь окриленост╕. Ви наче л╕та╓те у пов╕тр╕ над смарагдово-лазуровою долиною. Саме цю частину Криму так ╕ називають – «Край блакитних долин». На сход╕ – за глибоким ╕ розлогим яром – Тепе-Кермен, який зв╕дус╕ль ма╓ досить чудовий екзотичний ╕ неповторний вигляд, що надовго залишиться у спогадах. По яру розкидан╕ велик╕ кам’ян╕ брили. Можливо, це д╕йсно залишки величезного мосту, про який розпов╕да╓ одна малов╕дома кримська легенда, в як╕й йдеться про гордовиту дочку архонта м╕ста ╕ жорстокого та пихатого князя Тепе-Кермена. Недарма, мабуть, Киз-Кермен переклада╓ться як «Д╕воча фортеця». Просуваючись дал╕ стежиною ╕ рухаючись назустр╕ч стандартному маршруту, хвилин через 20 д╕ста╓мось «великого перехрестя стежок» б╕ля гур╕я. Тут шлях на та╓мничий Тепе-Кермен вказу╓ велика стр╕лка, викладена з б╕лого кам╕ння у трав╕. Хвилин через п’ять стежина приведе до верх╕в’я ущелини, яке, наче в долонях, трима╓ г╕рський останець Тепе-Кермен, що наче олтар у пустел╕ височ╕╓ перед вами в низин╕ балки. Тепер наш маршрут сп╕впада╓ з «нестандартним» маршрутом. З верх╕в’я ущелини почина╓мо стр╕мкий спуск стежиною, яка скоро перетворю╓ться у справжню дорогу п╕д кронами височезного шибляка – стрункого ╕ досить молодого л╕су. Обаб╕ч видно величезн╕ кам’ян╕ брили – можливо, насл╕дки каменепаду п╕д час землетрусу. Ц╕╓ю дорогою з р╕зних м╕сць колись на Чуфут-Кале доправляли дрова через так званий «богаз» (тобто перевал, або г╕рський прох╕д) м╕ж двома скелями – верх╕в’ями ущелини, яке ми вже минули. Дорога п╕д кронами робить зигзаг – л╕воруч, пот╕м – праворуч, ╕ ви вже перед галявиною, над якою на заход╕ височ╕╓ Тепе-Кермен, що в переклад╕ означа╓ «Фортеця на пагорб╕». Зовс╕м недавно це був малов╕домий туристичний об’╓кт для широкого загалу мандр╕вник╕в, тому що знаходився осторонь основних маршрут╕в. П╕дйом на Тепе-Кермен дуже стр╕мкий ╕ д╕йсно екстремальний на деяких д╕лянках. Але п╕днявшись на гору, подорожн╕й буде винагороджений чудовими панорамними кра╓видами Качинсько╖ долини. ╤нод╕ тут зда╓ться, що ти – у центр╕ Всесв╕ту. Гора, що явля╓ собою ус╕чений конус, з п╕вноч╕ порослий л╕сом, д╕йсно дивовижна, зв╕дки на не╖ не подивишся. Вершина Тепе-Кермена знаходиться на висот╕ 544 м над р╕внем моря, та на
250 м гора височ╕╓ над Качинською долиною, осипаючись в не╖ мергелевими породами у вигляд╕ пластин. У деяких м╕сцях майже вертикальн╕ обриви сягають 40 м. П╕днятись на гору можна т╕льки з п╕вн╕чно-сх╕дного боку. Поселення знаходилось на сам╕й верховин╕ гори-останця ╕ займало площу 1 га. Зазвичай на плато перес╕чн╕ туристи п╕дн╕маються, повернувши праворуч в╕д майданчика з «двоповерховими» штучними гротами – криптами. За к╕лька десятк╕в метр╕в стежка приведе до залишк╕в сход╕в, як╕ ╕ виведуть нагору. Десь поруч на плато веде покинута дорога, що заросла л╕сом. Але якщо вам браку╓ адренал╕ну ╕ не браку╓ ф╕зично╖ п╕дготовки, то, щоб д╕статись на плато, можна п╕ти л╕воруч, огинаючи гору з п╕вдня, ╕ ви отрима╓те повний драйв, п╕дн╕маючись розщелинами майже вертикальних скель на карколомн╕й височин╕. ╤ ось вже весь св╕т, як на долон╕. Т╕льки Тепе-Кермен прихову╓ сво╖ та╓мниц╕ у час╕. Протягом свого ╕снування Тепе-Кермен, мабуть, виконував р╕зн╕ функц╕╖. Зважаючи на окрем╕ знах╕дки, можна зробити висновок, що плато почали заселяти ще у V ст. У V╤-XI стол╕ттях – це вже невеличка фортеця (або замок), що використовувалась для нечисленного сховища мешканц╕в навколишньо╖ округи. У XI–Х╤╤╤ ст. тут уже вирувало м╕ське життя ╕ з’явилась щ╕льна забудова, а саме поселення стало одним ╕з пров╕нц╕йних в╕зант╕йських м╕ських центр╕в. Житлова забудова городища досл╕джена мало, але садиби, ймов╕рно, мало чим в╕др╕знялись в╕д под╕бних ╕нших «печерних м╕ст». Невелик╕ т╕сн╕ садиби були двоповерховими з нав╕сами та господарчими прибудовами ╕ п╕двалами – криптами. Знайден╕ при розкопках фрагменти черепиц╕, п╕фос╕в, амфор, поливних тар╕лок ╕ мисок датуються, в основному, Х╤╤-Х╤V стол╕ттями. Це був розкв╕т городища. Загибель Тепе-Кермена досл╕дники пов’язують або з походом у Крим Ногая (1299 р.), або ╕з вторгненням у Тавриду в╕йськ Тимура наприк╕нц╕ Х╤V стол╕ття. Але й п╕сля загибел╕ м╕ста його городище використовувалось людьми. Ймов╕рно, тут був монастир, сл╕ди якого ф╕ксуються ще у ХV╤ ст. Можливо, п╕зн╕ше, терени Тепе-Кермена були в╕ддан╕ кара╖мам ╕ використовувались як пасовисько. А вже м╕ж 1774 та 1777 роками н╕мецький вчений ╕ мандр╕вник Тунманн, досл╕джуючи цю ╕сторичну пам’ятку, зазначив, що це цвинтар глибоко╖ давнини. За його св╕дченням, «уся скеля вкрита незчисленною к╕льк╕стю грот╕в ╕ печер, розташованих у повному порядку, майже як колумбар╕╖ давн╕х. Можна подумати, що ╖хн╕м призначенням ╕ було служити м╕сцем поховання». Ц╕каво, що саме Тунманн ╓диний, хто бачив тут залишки фортец╕ «найглибшо╖ давнини». Зараз про фортецю нагадують х╕ба що «л╕жка» п╕д мури, як╕ вирубан╕ в скел╕ разом ╕з верхн╕ми маршами дороги ╕ св╕дчать про продуману систему захисту укр╕плення, типово╖ для фортець Внутр╕шньо╖ гряди в╕зант╕йського пер╕оду. Тому деяк╕ печери-крипти, особливо т╕, що розташован╕ над верхн╕ми маршами дороги, можна розглядати як печерн╕ бойов╕ каземати. Тут, як ╕ на зах╕дному боц╕ гори, в╕кна-амбразури слугували для стр╕льби з лука та скидання кам╕ння. У так╕ печерн╕ каземати можна було потрапити т╕льки зверху. Оборонц╕ були справжн╕ми смертниками-кам╕кадзе. Особлив╕стю Тепе-Кермена, пор╕вняно з ╕ншими «печерними м╕стами», ╓ велика концентрац╕я крипт╕в на невелик╕й д╕лянц╕.
Най╜рунтовн╕ше спец╕альне досл╕дження Тепе-Кермена було проведено у 1912 роц╕ Кримським товариством природовипробувач╕в ╕ любител╕в природи, а п╕дсумки узагальнен╕ М. Боровком. Тод╕ ж ╕ була встановлена реальна к╕льк╕сть крипт╕в – 250! А також вперше застосована ╖хня класиф╕кац╕я за формою та призначенням. Сам╕ крипти м╕сцями розташован╕ в дек╕лька ярус╕в ╕ в деяких випадках мають до п’яти прим╕щень одночасно. Б╕льш╕сть крипт╕в (85%) використовувались для господарських потреб, перш за все, для утримання тварин (80%). Але були, окр╕м каземат╕в, ╕ крипто-храми, тобто печерн╕ церкви. Найб╕льша, досить велика (10,5 х 4,5/5,2), так звана «Церква з баптистер╕╓м», тобто церква з хрещальною ╕ з олтарем, який виступа╓ в середину храму. Таке сво╓р╕дне вир╕шення проблеми внутр╕шнього простору храму аналог╕чне под╕бним спорудам Мало╖ Аз╕╖ та Близького Сходу, перш за все Анатол╕╖ та Сир╕╖. Ця особлив╕сть церкви ╓ доказом перебування тут ╕конопоклонник╕в з В╕зант╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Б╕ля п╕вденно-зах╕дного краю плато приверта╓ увагу «церква з р╕зницею». А поруч, з╕ сх╕дного боку, ╕снують залишки яко╖сь величезно╖ споруди – палацу або культово╖ споруди, в╕д яко╖ залишились ру╖ни п╕вденних та зах╕дних ст╕н. На самому п╕вденно-зах╕дному виступ╕ плато можна побачити тепе-керменський менг╕р – вертикально поставлену кам’яну брилу висотою до 3-х метр╕в б╕ля самого обриву. Кажуть, треба ╖╖ торкнутись долонею на щастя, ╕ тод╕ поталанить ще раз повернутись сюди, щоб знову насолодитись чудовими панорамними кра╓видами Качинсько╖ долини. Досл╕дникам ╕ до сьогодення достеменно незрозум╕ло, як вир╕шувалась проблема водопостачання ╕ на Тепе-Кермен, ╕ на Киз-Кермен. Бо одн╕╓╖ дощово╖ води явно не вистачало. ╤сну╓ припущення, що десь були та╓мн╕ колодяз╕ в глибин╕ плато. Отже, ╓ ще сенс пошук╕в для досл╕дник╕в.
Увага! П╕д час ознайомлення з печерними м╕стами треба суворо дотримуватись правил безпеки. Особливо п╕сля дощу, ранково╖ роси та взимку. ╤ в ус╕х випадках п╕д час сильного в╕тру – може здути з╕ скель. Тому по краю урвищ краще не ходити або потр╕бно використовувати страхувальн╕ мотузки. Не одягати в гори взуття з╕ слизькою п╕дошвою. П╕д час злив стереж╕ться блискавки ╕ все буде гаразд.
Зак╕нчивши оглядини, почина╓мо спуск у долину. Спустившись з плато останця на майданчик з «двоповерховими» криптами, а пот╕м стр╕мкою стежиною до галявини, треба круто повернути праворуч на п╕вдень, щоб по мергелевих осипах зд╕йснити траверс схилу ╕ спуститись майже до п╕вденного п╕дн╕жжя гори ╕ б╕лими горно-л╕совими дорогами через п╕вгодини д╕статись вже знайомого шосе Бахчисарай – Синапне, яке йде вздовж р╕чки Кача. Л╕воруч по шосе видно село Кудр╕не (колишн╓ Шури), а праворуч, куди ми повернули, за 10 хвилин можна д╕статись села Машине (колишн╓ Татар-Кой, тобто татарське селище). Увесь шлях до шосе Тепе-Кермен зм╕ню╓ св╕й вигляд. Озирнувшись останн╕й раз ╕з шосе, ми його побачимо суворим, неприступним, величним ╕, нав╕ть, божественним. Недарма вигляд гори з п╕вдня, разом з Киз-Керменом, надихнув майстра романтичного пейзажу Костянтина Бога╓вського створити у 1908 роц╕ реал╕стично-╕зотеричне полотно «Олтар╕ в пустел╕», яке збер╕га╓ться в С╕мферопольському художньому музе╖. Одразу за селом Машине мина╓мо Киз-Кермен ╕ м╕сце нашого «десанту», а ще за 10-15 хвилин – через Качу перекинуто м╕ст, через який дорога може привести до ру╖н села Горянка, колишнього великого грецького села Лак╕, знищеного фашистами у роки в╕йни. Знамените воно великим греко-╕тал╕йським некрополем Х╤╤-Х╤╤╤ ст. та залишками великого храму, який почали в╕дбудовувати в наш╕ часи.
Певну частину шляху стандартний та аматорський маршрути зб╕гаються. Перейшовши м╕ст ╕ звернувши за ним на стежину, ще через 10 хвилин д╕ста╓тесь невеликого Баштан╕вського водосховища. Але якщо продовжити шлях по шосе, то можна через 10 хвилин д╕статись ╕ншого м╕стка через Качу в село Баштан╕вка (к. Пичк╕). А праворуч почина╓ться Качи-Кальйон. Перед ним – залишки середньов╕чного поселення. Шосе проходить поруч з ц╕лим комплексом зернових ╕ господарчих ям. У деяких м╕сцях видно «розкати» кам╕ння в╕д буд╕вель. Привертають увагу дв╕ кам’ян╕ сходинки, що ведуть до кам’яних дверних отвор╕в, за якими – пр╕рва в н╕куди. У св╕й час тут знайдено багато черепк╕в р╕зноман╕тного посуду – л╕пних кухонних глечик╕в, горщик╕в, мисок, амфор ╕ нав╕ть дек╕лька ц╕лих п╕фос╕в.
За селищем на в╕дстан╕ п╕вк╕лометра – залишки комплексу середньов╕чного монастиря Качи-Кальйон, що нависають над долиною ╕ дорогою носом величезного б╕лого корабля на фон╕ блакитного кримського неба. Р╕вн╕ ряди крипт╕в, вирубан╕ зусиллями численних людських рук, здалеку схож╕ на ╕люм╕натори тихоокеанського лайнера. Одна з назв монастиря – «хрестовий корабель». Цей «корабель» д╕йсно мандру╓, т╕льки в час╕, душах ╕ св╕домост╕ людей. Про походження топон╕ма ╓ припущення, що це трохи спотворена назва в╕д Качи-Кале, тобто «Качинська фортеця». Як на мою думку, це фортеця християнства. А ось зв╕дки прийшло саме слово «Кача» ╕ що воно означа╓ – достеменно нев╕домо.
У далекому Сиб╕ру ╓ р╕чка з такою назвою. Одна з перших згадок про Качу знаходиться в коп╕╖ списку московських посланц╕в – стольника Василя Тяпк╕на та дяка Микити Зотова, як╕ були у Криму 1681 року (мабуть, при укладенн╕ Бахчисарайського миру). На старих картах, таких, як мапа Кеппена (1836 р.), верх╕в’я Кач╕ називались Б╕юк-Узень (Велика р╕ка), в той час, як в середин╕ теч╕╖ р╕чка мала назву Пагаб╕чей. Качи-Кальйон розташований на величезному виступ╕ Середнього (Внутр╕шнього) пасма кримських г╕р, як╕ складен╕ вапняками нижньотретичних та крейдових поклад╕в. Т╕льки шосе в╕докремлю╓ археолог╕чну пам’ятку в╕д г╕рсько╖ р╕чки. Дата ╕снування об’╓кта – V-ХV╤╤╤ стол╕ття. Досл╕дники вважають, що на р╕зних етапах тут були с╕льське поселення, укр╕плення ╕, нарешт╕, монастир. В╕домост╕ про Качи-Кальйон ╓ в деяких грамотах московських цар╕в. Наприклад, Бориса Годунова в╕д 1598 р.
Загальна площа Качи-Кальйона – 25 га, розташованих на висот╕ приблизно 500 м над р╕внем моря. Весь комплекс складався з п’яти великих скельних грот╕в, з яких найкраще збереглися перший та четвертий, ╕нш╕ зазнали природного руйнування. На комплекс╕ також нал╕чувалось 118 крипт╕в, вирубаних м╕ж гротами в деяких м╕сцях у п’ять ярус╕в. Нумерац╕я грот╕в – з боку Бахчисарая. Колись на Качи-Кальйон╕ ╕снувало 120 тарапан╕в, в яких одночасно могло перероблятись до 250 т винограду. На монастирському комплекс╕ д╕яло дек╕лька печерних церков. Ще й зараз тут можна побачити залишки фортиф╕кац╕йних мур╕в та веж, господарчих зернових ям та некрополь монах╕в. Найб╕льше вража╓ четвертий грот, так званий грот свято╖ Анастас╕╖ з╕ святим Джерелом Анастас╕╖ та, мабуть, в╕ковою черешнею, яка лежить при вход╕ в грот майже горизонтально. Над джерелом у глибин╕ гроту вибито великий кам’яний хрест. Тут туристи, на щастя (за сх╕дним звича╓м), на г╕лках черешн╕ пов’язують р╕знокольоров╕ стр╕чки або клаптики тканини. П╕д четвертим гротом б╕ля самого шосе – залишки скиту свято╖ Анастас╕╖ ╕ сл╕ди монастирсько╖ церкви в одному з уламк╕в скел╕. При виселенн╕ грек╕в-християн у Приазов’я в 1778 роц╕ з Качи-Кальйона було переселено 77 мешканц╕в. Поселення опуст╕ло, монастир було кинуто напризволяще.
╤ т╕льки у перш╕й чверт╕ Х╤Х ст. спочатку була майже в╕дбудована церква св. Анастас╕╖. А у сорокових роках був оновлений храм св. Соф╕╖ у першому грот╕.
1851 року територ╕я монастиря, яка тод╕ належала пом╕щику Хвицькому, за його запов╕том ╕ за наказом Свят╕йшого Синоду, була передана Бахчисарайському Успенському скиту. На початку ХХ стол╕ття тут була утворена Свято-Анастас╕╖вська к╕нов╕я, закрита 1921 року за участь у контрреволюц╕йн╕й д╕яльност╕.
Як вважають досл╕дники, Качинську долину у V-V╤ стол╕ттях населяли як асим╕льован╕ потомки скифо-сармат╕в (вони ж скифо-алани, бо алани – одне з сарматських племен) ╕ тавр╕в, так ╕ гот╕в, або вже гото-алан╕в. Ще явно на той час простежуються скифо-сарматськ╕, катакомбного типу, форми поховальних споруд. Перше поселення на Качи-Кальйон╕ виникло, ймов╕рно, у V╤ стол╕тт╕. Незабаром виникло й укр╕плення. Поселення та укр╕плення були розташован╕ напрочуд вдало на велелюдному перехрест╕ торговельних шлях╕в, як╕ йшли з╕ степу до гористих верх╕в’╖в Кач╕, з’╓днуючи через перевал Кб╕т-богаз п╕вденно-зах╕дну частину п╕вострова з П╕вденним берегом Криму. Поява тут монах╕в-╕конопоклонник╕в надала Качи-Кальйону нового ╕мпульсу. Саме у V╤╤╤-╤Х стол╕ттях тут виник монастир. У наш час сучасн╕ монахи знову намагаються в╕дродити колишню славу монастиря.
Велика розщелина в╕дд╕ля╓ Качи-Кальйон в╕д плато Фицк╕. Наверху у V╤-V╤╤╤ ст. за досить товстими оборонними мурами знаходились досить прим╕тивн╕ буд╕вл╕ рядових общинник╕в.
У 1967 роц╕ досить випадково на п╕вденному краю мису були в╕дкрит╕ поховання в брилевих могилах, що нагадують таврськ╕ «ящики». Над могилами колись височ╕ли антропоморфн╕ (людинопод╕бн╕) надгробки з м╕сцевого вапняку, прикрашен╕ хрестами. Ще ран╕ше, навесн╕ 1941 року, на сх╕дному краю плато Фицк╕ був розкопаний некрополь з похованням у земляних склепах. Обидва цвинтар╕ належать до V╤-V╤╤╤ стол╕ть. Плато Фицк╕ з Качи-Кальйоном з п╕вн╕чного берега р╕чки Кач╕ та ╖╖ п╕вденний берег утворюють так зван╕ Качинськ╕ ворота.
Пройшовши трохи дал╕ м╕ж плато Фицк╕ та Качинською ст╕ною в т╕сн╕й ущелин╕, ми потрапля╓мо на багатошарову стоянку Таш-А╖р (Окремий кам╕нь), яка ╕снувала, починаючи з мезол╕ту (V╤ тис. до н. е.) ╕ до Раннього Середньов╕ччя. Величезний кам╕нь утворю╓ не просто нав╕с – це пам’ятка прадавнього мистецтва. На вир╕внян╕й скельн╕й поверхн╕ площиною близько 15 м2 червоно-бурою вохрою нанесен╕ наскельн╕ малюнки, як╕ краще видно, коли на них полити водою. Вони показують сцени полювання ╕ во╓нних конфл╕кт╕в, окрем╕ ф╕гури людей ╕ загадков╕ знаки. На думку археолога
Д. Крайнова, який досл╕джував стоянку ще 1938 року, ц╕ малюнки можна датувати епохою енеол╕ту – ранньо╖ бронзи (╤V–╤╤╤ тис. до н. е.). За ╕ншою верс╕╓ю, малюнки належать до кем╕-обинсько╖ культури, яка ╕снувала в Криму у ╤╤ тисячол╕тт╕ до н. е.
Основна прикмета Таш-А╖ра – висок╕ топол╕, так характерн╕ для Качинсько╖ долини. А з п╕д самого каменя б’╓ потужне, кристально чисте джерело, яке втаму╓ спрагу подорожнього. М╕сцев╕ жител╕ спец╕ально при╖жджають сюди, на ╖хн╕й погляд, за живою водою. Зараз джерело упорядковане на сх╕дний манер ╕ назива╓ться фонтаном. За Таш-А╖ром вздовж шосе на метр╕в триста простяглася так звана Качинська ст╕на. Там, де вона зак╕нчу╓ться, б╕ля само╖ дороги знаходиться знаменитий Качинський нав╕с – стоянка перв╕сно╖ людини верхньопалеол╕тичного часу. Можна запросто з автостради ХХ╤ стол╕ття нашо╖ ери п╕рнути у часи на 35-11 тисяч рок╕в тому.
Одразу за Качинською ст╕ною почина╓ться село Передущельне (колишн╓ – Кош-Дегермен). На скелях над селом одиноко височ╕╓ кам’яний сф╕нкс – страж Качинсько╖ долини. В╕н зустр╕ча╓ ╕ проводжа╓ ус╕х подорожн╕х б╕ля Качинських вор╕т. З Передущельного автотранспортом можна швидко д╕статись до бахчисарайських вокзал╕в. Але якщо ╓ час, то можна п╕шки продовжити подорож, а в ясну погоду помилуватись заходом сонця за невелик╕ пагорби Зовн╕шнього пасма Кримських г╕р.
╤ насолодитись божественною прохолодою п╕сля спекотного л╕тнього дня. А ще ознайомитись з ц╕кавим явищем оптичного обману. Ц╕лком серйозно зда╓ться, що вода невеликого водопостачального каналу бахчисарайського водосховища Ег╕з-Оба проти ус╕х закон╕в ф╕зики на окремих д╕лянках тече догори. Щось под╕бне ╕сну╓ в далекому Азербайджан╕, ╕ це загальнов╕домий факт. У нас же ц╕каве – поруч. Треба т╕льки пильно придивитись. До реч╕, на водосховищ╕ Ег╕з-Оба, на околиц╕ Бахчисарая, можна ╕ переночувати, якщо попереду ще один вих╕дний. Зробити це можна ╕ на ран╕ше згаданому водосховищ╕ б╕ля Баштан╕вки.
Зазвичай, так ╕ робили колись орган╕зован╕ туристичн╕ групи. Саме з Баштан╕вки ми ╕ продовжимо наступну подорож вих╕дного дня печерними м╕стами Криму. ╤ там неодм╕нно пощастить по╓днати при╓мне ╕ корисне. ╤накше просто не повинно бути! Шануйте свою малу Батьк╕вщину!

В╕ктор ТУРЧИН.
м. Джанкой.

Запрошу╓мо читач╕в надсилати зображення ╕ опис тих м╕сць Укра╖ни, де, на вашу думку, варто побувати, на адресу редакц╕╖ або ж на електронну адресу ks-photovidpochynok@ukr.net, обов’язково при цьому вказавши назву м╕сця, сво╓ ╕м’я та пр╕звище.  
Ведуча рубрики Катерина КРИВОРУЧЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2009 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7676

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков