Версiя для друку Обговорити в форумi

Мій рідний край - Слобожанщина. Народилася у простій селянській сім'ї в невеличкому селі Гребці, яке потонуло в розкішному та доброму лісі, на Сумщині. Сьогодні живу в Сімферополі, працюю вчителем української мови та літератури. Люблю роботу й місто, із задоволенням милуюся чудовим краєвидом, що відкривається з масиву Маршала Жукова. З любов'ю та вдячністю дарую людям поетичні рядки.
Валентина Павлівна КОСТЕНЬОВА,
учителька української мови
ЗОШ № 10 м. Сімферополя.

"Душа - то цвіт зорі ранковий..."

ВЕЧІР
У віконце стука вечір,
синім манить рукавом.
Втихомирились хуртечі,
засинають тихим сном.

Через сині кучугури
Місяць стежкою біжить.
Де співали білі бурі,
заметіль лягла спочить.

Синій вечір сіє зорі,
манить срібним рукавом -
потонуть в небеснім морі
разом з місяцем-човном.

НАЙДОРОЖЧІЙ
Ти донька сонця і блакиті
і вічності зоря ясна.
Ти Богом створена із миті,
Любові всесвіту свята.

Земного раю ти Богиня,
в тобі енергія життя.
З любові в світ іде дитина -
суть філософії буття.

Жива енергія Любові -
душі людської таїна.
Ти оберіг краси земної,
ти - мати, доня і сестра.

СВЯТО
Сьогодні світ такий чудовий! -
Сміються очі і вуста.
Душа - то цвіт зорі ранковий.
Легкі прозорі небеса.

Хтось щастя розливає в світі,
воно видзвонює пісні.
В гармонії - хвилини миті,
злились в сонця думки ясні.

Святе народження Людини
святкує вічність на Землі.
Рукою тягнеться дитина
спіймать Жар-птицю у житті.

Богиня-мати розквітає,
рясніє квітом у саду,
рожевий цвіт свій обіймає -
краплину явлену святу.

ТВОРІННЯ ДУШІ
Я не зібрала ще нектару,
а ви говорите про мед.
Як від роси ще квітку п'яну,
слід дух піднять на новий злет.
Душа повинна стати храмом,
творінням неба і землі,
оздобитись небесним даром,
бриніть відлунням в синій млі.
Красу зібрать із свіжих квітів,
із зір далеких і світів,
вдихнуть добро любові миті
й благословення всіх віків.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2003 > Тема "Душі криниця"