Версiя для друку Обговорити в форумi

Наше з вами пізнання життя починається з казки. Мабуть, жодна інша річ не здатна краще навчити дитину відрізняти добро від зла, погане від хорошого, поважати старших, прислухатися до мудрих порад, розуміти, що треба поводити себе так, як хочеш, щоб з тобою вели себе інші... І цього всього здатна навчити одна з найдавніших літературних форм вивчення та сприйняття дійсності – казка. Але казка – це не лише слово і сюжет, казка – це образ. У ній дитина вперше зустрічається з еталоном краси і мужності, гострого розуму, за допомогою неї вчиться співпереживати. Певне, саме тому герої і символи з казок завжди були, є і, дасть Бог, будуть одними з найважливіших тем творчості і не лише в літературі, а й декоративно-вжитковому, живописному та інших мистецтвах.
Так, нещодавно в Кримському етнографічному музеї (м. Сімферополь) відкрилась третя персональна виставка майстрині декоративно-прикладного мистецтва Віри Глінки під назвою: «Ми всі родом з дитинства...» (Казки. Дивись, слухай, бався). Якраз казкові сюжети і персонажі різних народів світу стали основою для створення експозиції. У ній представлено близько 40 робіт з використанням найрізноманітніших технік та матеріалів, які можна застосувати в декоративно-прикладному мистецтві. Це панно, діорами, картини, гобелени і просто ляльки, у створенні яких були використані кераміка, шкіра, бісер, нитяна графіка, рейзеле (паперове мереживо), різноманітні тканини тощо.
Сама ж майстриня більше 30 років «опановує» світ декоративно-прикладного мистецтва і вдосконалює свої вміння. На сьогодні Віра Вікторівна володіє більше ніж 40 видами технік: вишивка, аплікація, макраме, мереживоплетіння тощо. Також вона є учасницею понад 80 виставок та фестивалів міжнародного, всеукраїнського та республіканського рівня, а її роботи «мешкають» в 23 країнах світу.
Дорогу ж у світ мистецтв Вірі Глінці, біологу за фахом і керівникові астрономічного гуртка в дитячій обсерваторії м. Сімферополя, вперше відкрила створена нею колекція керамічних фігурок під назвою «Мешканці різних планет». А от дві персональні виставки – «Іграшка — дзеркало життя» (Кримський етнографічний музей, 2007 р.) та «Поезія руки і серця» (Історико-краєзнавчий музей м. Саки, 2008 р.) – відкрили нові грані таланту майстрині.
Що ж стосується експозицій третьої персональної виставки «Ми всі родом з дитинства...», то кожна робота є особливою і неповторною, а головне (!) – світлою та щирою. Про кожну, до речі, можна окремо робити матеріал. Але прикметним є те, що саме цю виставку майстриня створювала рівно 9 місяців, а одним із головних ідейних натхненників і помічників став онук, для якого спочатку й робилися казкові герої, а потім і він допомагав бабусі робити, наприклад, глиняні мисники у композиції «Муха-цокотуха».
Сьогодні ж виставка експонується в Етнографічному музеї і кожен, кому не вистачає в житті тепла і дитячого сміху, може туди завітати, щоб відчути, що усі ми — все ж таки родом з дитинства і в кожному з нас живе маленьке маля, яке, незважаючи на усі життєві перипетії, свято вірить у перемогу добра і готове для цього докласти чимало своїх зусиль!

Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
Фото О. НОСАНЕНКА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2009 > Тема "Душі криниця"