Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2009 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.09.2009
КОЗАЦЬКИЙ ВАТАЖОК ╤ВАН П╤ДКОВА

СИНИ ТВО╥, РУСИ-УКРА╥НО

╤ван П╕дкова вид╕лявся серед с╕човик╕в сво╖м розумом, волею, в╕йськовими знаннями ╕ досв╕дом, який здобув у боях з татарами ╕ турками.
У друг╕й половин╕ XVI ст., як ╕ в наступн╕ часи, запорозьк╕ козаки знаходилися на Хортиц╕. Визначною под╕╓ю цього пер╕оду було перебування тут у 1577-1578 рр. козацького ватажка ╤вана П╕дкови. Хто в╕н такий, простий селянин чи, як в╕н говорив, «брат молдавського во╓води ╤вон╕» – н╕хто не знав. Серед запорожц╕в цей в╕дважний ╕ сильний козак був прозваний П╕дковою, бо в╕н в╕льно ламав к╕нськ╕ п╕дкови ╕ гнув груб╕ цвяхи. Вид╕лявся серед с╕човик╕в сво╖м розумом, волею, в╕йськовими знаннями ╕ досв╕дом, який здобув у боях з татарами ╕ турками. ╤ не випадково в╕н був обраний отаманом на чол╕ козацьких загон╕в, а пот╕м ╕ гетьманом.
У 70-т╕ роки козаки були вже наст╕льки значною силою, що могли вступати в дипломатичн╕ в╕дносини з ╕ншими кра╖нами. Так, на заклик молдавського во╓води ╤вон╕ у 1574 р. 1300 козак╕в прийшли на допомогу для боротьби з турками. ╤ коли турки, як╕ ще ран╕ше встановили протекторат над Молдав╕╓ю, схопили ╕ стратили ╤воню, ╤ван П╕дкова назвав себе спадко╓мцем престолу. Почувши про такого запорозького д╕яча, як ╤ван П╕дкова, про його подвиги, молдавськ╕ бояри направили до нього сво╖х посланц╕в на С╕ч з проханням «взяти до сво╖х рук батьк╕вщину (Молдав╕ю), що д╕сталася йому в╕д брата – видерти ╖╖ у нового господаря Петра», який був посаджений турецьким султаном Мурадом III, ╕ стати на чол╕ держави. ╤ван П╕дкова погодився, з╕брав п╕д сво╖ знамена запорожц╕в, а також 600 во╖н╕в на чол╕ з Яковом Шахом, ╕ п╕шов на Молдав╕ю.
Т╕льки-но П╕дкова перейшов за Дн╕стер, до нього при╓дналися молдавськ╕ повстанц╕, як╕ проголосили його господарем Молдав╕╖. Та Петро Кривий (тод╕шн╕й господар) не хот╕в втрачати сво╓╖ влади ╕ виступив проти П╕дкови з турецьким в╕йськом. За чисельн╕стю воно у к╕лька раз╕в перевершувало чисельн╕сть запорозьких козак╕в. Вир╕шальна битва в╕дбулася на р╕чц╕ Прут, поблизу Ясс. Петро був упевнений у перемоз╕. На передньому фланз╕ свого в╕йська в╕н виставив 500 турецьких яничар╕в з гарматами ╕ вогнепальною збро╓ю, як╕ в╕дкрили шалену стр╕лянину. Козаки попадали. Вир╕шивши, що вони побит╕, турки кинулися вперед. ╤ це була фатальна помилка. Бо раптом козаки п╕дхопилися й одночасно в╕дкрили вогонь з рушниць, поклавши на м╕сц╕ в╕дразу понад 300 турецьких яничар╕в. П╕дкова перем╕г Петра, який покинув в╕йсько ╕ вт╕к до сус╕дньо╖ Валах╕╖.
29 листопада 1577 р. козаки з тр╕умфом вступили до молдавсько╖ столиц╕ Ясс. Було визволено к╕лька сотень нев╕льник╕в. Проголосивши себе государем Молдав╕╖, П╕дкова направив велике посольство турецькому султану з подарунками, щоб заручитися його п╕дтримкою, як це було ╕ ран╕ше при кожному новому государев╕. Обурений такою зухвал╕стю, султан не прийняв делегац╕ю. Незважаючи на це, гетьман ужив заход╕в з наведення ладу в столиц╕ ╕ на п╕длеглих землях Молдав╕╖.
Бояри вс╕ляко п╕дтримували його кроки ╕з зм╕цнення державно╖ влади, розвитку торг╕вл╕ ╕з сус╕дн╕ми кра╖нами. На подяку за це в╕н надав ╖м деяк╕ п╕льги ╕ переваги.
Майже протягом року ╤ван П╕дкова не поривав зв’язк╕в з Укра╖ною, а тим б╕льше ╕з С╕ччю Запорозькою.
Однак обстановка навколо нового молдавського господаря з кожним днем загострювалась. Незважаючи на славн╕ перемоги, П╕дкова розум╕в, що йому не вистача╓ сил назавжди вигнати турк╕в з Молдав╕╖. Тому козацький гетьман попросив польського короля Стефана Батор╕я взяти Молдав╕ю п╕д св╕й захист. Та король на це не погодився, бо його лякали погрози турецького султана напасти на Польщу. Через г╕нця Батор╕й наказав П╕дков╕ негайно залишити Молдав╕ю, щоб не дратувати турк╕в.
Тим часом, одержавши допомогу з боку турк╕в ╕ поляк╕в, в╕йська Петра Кривого через р╕к наблизились до Ясс. Прихопивши в м╕ст╕ чимало трофе╖в, П╕дкова вирушив в Укра╖ну. Шлях козак╕в прол╕г через м╕ста й села Под╕лля. Водночас, польський король Стефан Батор╕й отримав в╕д турецького султана гр╕зного листа з вимогою покарати козак╕в. Ця под╕я стурбувала його, позаяк король не хот╕в сваритися ╕з султаном, тим б╕льше, що в╕н готувався до в╕йни з Москвою, а для цього йому був необх╕дний такий союзник, як Туреччина. З ц╕╓ю метою в╕н видав ун╕версал, адресований м╕сцевим урядникам, в якому застер╕гав ╖х про загрозу поход╕в козак╕в у Молдав╕ю ╕ Валах╕ю. Король зобов’язав любл╕нського во╓воду прибути на Под╕лля ╕ розправитись ╕з загонами ╤вана П╕дкови. Одночасно ун╕версал був вручений ки╖вському во╓вод╕ князю Костянтину Острозькому з вказ╕вкою виступити з в╕йськом в низину Дн╕пра ╕ вибити зв╕дти непок╕рних с╕човик╕в.
Стефан Батор╕й вел╕в заарештувати ╤вана П╕дкову ╕ доставити його у Варшаву. Так ╕ було зроблено. На зас╕данн╕ польського сейму окрем╕ сенатори висловлювалися за зв╕льнення ╤вана П╕дкови, зважаючи на його авторитет серед запорожц╕в та заслуги у боротьб╕ проти турецько-татарсько╖ агрес╕╖. Але Батор╕й наказав в╕друбати йому голову прилюдно.
За традиц╕╓ю польськ╕ магнати розправлялися з козацькими гетьманами ╕ проводирями у м╕ст╕ Львов╕. За наказом короля перед Льв╕вською ратушею 16 червня 1578 р. у присутност╕ турецького посла в╕дбулась страта в╕дважного козака. Наостанок П╕дкова звернувся до побратим╕в з проханням поховати його за козацьким звича╓м, що ╕ було зроблено. В╕рн╕ товариш╕ поховали його в Кан╕вському монастир╕ п╕д Ки╓вом.

Лев КУДРЯВЦЕВ.
м. Ки╖в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2009 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7845

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков