Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 09.10.2009
П╕д з╕ркою Гоголя

Р╕к Гоголя трива╓. Нещодавно завершився М╕жнародний фестиваль сучасного мистецтва «Гогольfest», акц╕╖ якого в╕дбувалися традиц╕йно не лише в столичному центр╕ «Мистецький арсенал», але й в Академ╕чному театр╕ ╕мен╕ ╤. Франка та ки╖вських арт-галереях. Орган╕затор ╕ промотор знаково╖ под╕╖ – Влад Тро╖цький, президент фестивалю.
Були представлен╕ пропозиц╕╖ на вс╕ смаки ╕ для шанувальник╕в р╕зного в╕ку: академ╕чна музика, електроакустична програма, л╕тературн╕ читання, показ к╕ноф╕льм╕в. Мало того – передбачили для наймолодших учасник╕в нав╕ть «Dance-zone», танц╕ п╕д в╕дкритим небом. Певно, й там можна було вглед╕ти певн╕ Гогол╕вськ╕ «обертони»…
Днями завершився й VI М╕жнародний фестиваль моновистав актрис «Мар╕я», ╓диний в Укра╖н╕ такого спрямування. Названий в╕н ╕менем велико╖ укра╖нсько╖ акторки Мар╕╖ Заньковецько╖.
Щороку Фестиваль присвячу╓ться знаменн╕й дат╕ укра╖нсько╖ або св╕тово╖ культури. Оск╕льки цього року весь св╕т в╕дзнача╓ 200-р╕ччя в╕д дня народження Миколи Гоголя, то й «Мар╕я» вшанувала ген╕ального укра╖нця виставами, що привезли до столиц╕ Укра╖ни акторки: Арм╕не Матсакян (В╕рмен╕я), ╢ва Балцер (Н╕меччина – ╢гипет), ╤рина Джапакова (Рос╕я), Марго Л╕ Шерман (США), Н╕на Репетовська (Польща), Хотака Хаг╕вар╕ (Япон╕я) та Лариса Кадирова (Укра╖на). Цьогор╕чна присвята ж╕ночих моновистав Гоголев╕ аж н╕як не ╓ натяжкою, бо «його художн╕й св╕т — це пограниччя, гра знак╕в ╕ гра з реальн╕стю, по╓днання у проз╕ реал╕зму ╕ фантастики», як наголошували орган╕затори. ╤ справд╕, стежачи за ц╕лком р╕зним ут╕ленням мистецьких настанов р╕зними сцен╕чними школами св╕ту — в╕д П╕вн╕чно╖ Америки до Япон╕╖, — не покидало в╕дчуття ун╕версальност╕ мови людського болю й сп╕впереживання, «см╕ху кр╕зь сльози».
На урочистому в╕дкритт╕ Фестивалю його засновник Лариса Кадирова ╕ художн╕й кер╕вник театру ╕м. ╤. Франка (в якому ╕ в╕дбувалося театральне свято) Богдан Ступка п╕дкреслили, що метою мистецького свята ╓ вшанування пам’ят╕ першо╖ Народно╖ артистки Укра╖ни, популяризац╕я кращих св╕тових здобутк╕в виконавсько╖ майстерност╕ актрис, сприяння активн╕й ╕нтеграц╕╖ укра╖нського театру до св╕тового театрального процесу.
Паралельно з фестивалем «Мар╕я» у конференц-зал╕ театру в╕дбулася м╕жнародна наукова конференц╕я «Маг╕чний вплив Гоголя на св╕товий та укра╖нський культурн╕ процеси». Участь у н╕й взяли науковц╕, професура кафедр слав╕стики ун╕верситет╕в Канади, Великобритан╕╖, ╤нд╕╖, Перу, Польщ╕, Рос╕╖, ╤тал╕╖, ╤рану, Хорват╕╖, а також знан╕ укра╖нськ╕ досл╕дники.
Надзвичайне враження на присутн╕х справив виступ почесного промовця, професора-укра╖н╕ста з ╤тал╕╖ Санте ╫рачотт╕ «Житт╓вий шлях Гоголя: в╕д батьк╕вщини кров╕ до батьк╕вщини душ╕». Кожна допов╕дь охоплювала р╕зн╕ аспекти творчост╕ й постат╕ ген╕ального укра╖нця, про якого вели мову зокрема ╢вген Сверстюк, Оксана Пахльовська, Лариса Брюховецька та ╕нш╕. Запам’ятався й виступ науковця ╤рини Бетко (Укра╖на/Польща), яка аргументовано спростувала стереотипи сприйняття гогол╕вських текст╕в, зокрема його в╕домо╖ «Шинел╕».
Варто в╕дзначити молодого науковця з Нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я», ведучого конференц╕╖ Дмитра Дроздовського, завдяки орган╕заторському хистов╕ якого була реал╕зована ця наукова зустр╕ч у столиц╕ Укра╖ни.
Отож, р╕к Гоголя трива╓. Попереду ще чимало в╕дкритт╕в у, здавалося б, в╕домому.

Людмила ТАРАН.

На фото: С. ╫рачотт╕ ╕ Д. Дроздовський.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7911

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков