Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...


В ╤РПЕН╤ ПРЕЗЕНТОВАНО ВИСТАВКУ ХУДОЖНИКА ╤З ХАРКОВА
Його роботи знаходяться в приватних колекц╕ях ╕ музеях Укра╖ни, Н╕меччини, США…


ТЕОДУЛ-В╤ТРОДУВ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2009
«П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗАПРОШУ╢ НА Ф╤НАЛ!

Шановн╕ читач╕! Наш газетний народний конкурс на визначення 20-ти найпопулярн╕ших укра╖нських п╕сень доб╕г до свого ф╕н╕шу! Сьогодн╕, 16 жовтня 2009 року о 14 год. в концертному зал╕ Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в м. С╕мферополя (вул. Пушк╕на, 8) в╕дбудеться церемон╕я нагородження переможц╕в ╕ заключний концерт, де п╕сн╕-переможниц╕ разом ╕з в╕домими кримськими сп╕ваками виконуватимуть сам╕ конкурсанти. Там ╕ визначиться, хто з ф╕нал╕ст╕в стане абсолютним переможцем ╕ отрима╓ головний приз – г╕тару в╕д льв╕всько╖ ф╕рми «Реноме».
Ще раз назива╓мо 20 учасник╕в, як╕ найвлучн╕ше у сво╖х вар╕антах «вц╕лили» у п╕сенну «двадцятку» ╕ запрошен╕ до участ╕ у ф╕нал╕:
Мар╕я ХОРОЛЬСЬКА (м. С╕мферополь), Н╕нель КИСЛОВА (м. Керч), Л. ╤. УСТИМЕНКО (м. С╕мферополь), учн╕ 10-А класу Голубинсько╖ загальноосв╕тньо╖ школи Бахчисарайського району, М. ╤. ГУКОВА (м. Севастополь), Марина ВОЛОШИНА (смт. Чорноморське АРК), Любов ЛАВРЕНТЬ╢ВА (с. Прибережне Сакського району АРК), Микола МОСКАЛЕНКО (м. С╕мферополь), Людмила КОЛОСОВА (м. Севастополь), учн╕ Республ╕кансько╖ загальноосв╕тньо╖ школи-╕нтернату с. Соколине Бахчисарайського району, В. С. РУДЕНКО (с. Добре С╕мферопольського району), Лариса ДАНИЛЕЙЧЕНКО (м. С╕мферополь), учн╕ с╕мферопольсько╖ г╕мназ╕╖ № 9, Св╕тлана Кузб╕т (с. Кал╕н╕не Красногвард╕йського району, АРК), Ахтем АЛ╤╢В (с. Красногвард╕йське, Сов╓тський район, АРК), Зинов╕й МОЛЕНДА (м. С╕мферополь), Л╕д╕я ПАРАХОНСЬКА (с. Орджон╕к╕дзе, м. Феодос╕я), О. ╤. ╢РОШЕНКО (м. Феодос╕я), Юр╕й УГОДЕНКО (с. Ново╕ван╕вка Чорноморського району, АРК), Тетяна та Петро ЗАХАРЧУКИ (смт. Близнюки, Харк╕вщина).
Зазначимо, що абсолютний переможець «П╕сенно╖ св╕тлиц╕», як ╕ найпопулярн╕ша п╕сенна «двадцятка», визначатиметься методом «народного голосування». Отже, доля призово╖ г╕тари – у ваших руках, шановн╕ читач╕-глядач╕!
На свято п╕сн╕ запрошуються ус╕ бажаюч╕, вх╕д в╕льний!

Ведуча п╕сенно╖ рубрики Юл╕я КАЧУЛА.

*   *   *

«А В ТЕБЕ ╢ П╤СНЯ – ДО ДУШ╤ СТЕЖИНКА!»

На початку 2009 року газета «Кримська св╕тлиця» з метою популяризац╕╖ народно╖ та сучасно╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕, збереження та примноження духовного ╕ культурного надбання укра╖нського народу звернулася до читач╕в з пропозиц╕╓ю гуртом визначити двадцять найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (у яких ╓ автор) укра╖нських п╕сень. П╕сень, як╕ ма╓ знати кожна сучасна людина ╕ без яких д╕йсно неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем.
Щоп’ятниц╕ в газет╕ виходила спец╕альна музична рубрика «п╕сеннА СВ╤ТЛИЦЯ» (автори ╕ ведуч╕ «п╕сенного» проекту – «св╕тличани» Юл╕я ╕ В╕ктор Качули), де публ╕кувалися над╕слан╕ читачами на адресу редакц╕╖ вар╕анти п╕сенних «двадцяток», тексти популярних укра╖нських п╕сень, ╕стор╕╖ ╖х написання, розпов╕д╕ про в╕домих автор╕в та виконавц╕в, читацьк╕ роздуми про значення укра╖нсько╖ п╕сн╕ у збереженн╕ нац╕онально╖ духовно╖ спадщини, в духовному та культурному житт╕ людей, у становленн╕ Особистост╕, Громадянина, Патр╕ота, ЛЮДИНИ.
З тих п╕сень, як╕ найчаст╕ше зустр╕чалися у листах читач╕в, а значить, набрали найб╕льшу к╕льк╕сть голос╕в, й була визначена переможна п╕сенна «двадцятка». А 20 читач╕в-учасник╕в, як╕ найвлучн╕ше у сво╖х вар╕антах «потрапили» у цю «двадцятку», стали ф╕нал╕стами цього сво╓р╕дного народного п╕сенного х╕т-параду.
У заочному газетному п╕сенному конкурс╕, який тривав на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕з с╕чня по вересень 2009 р., взяли участь сотн╕ народних «експерт╕в» укра╖нсько╖ п╕сн╕. Визначити ╖х к╕льк╕сть точно неможливо, бо в╕дпов╕дали на запитання ц╕лими с╕м’ями, нав╕ть шк╕льними класами – конкурс не мав жодних в╕кових, нац╕ональних, географ╕чних обмежень.
У вар╕антах «двадцяток», як╕ пропонували читач╕, називалося понад 400 в╕домих укра╖нських п╕сень. П╕сн╕, як╕ перемогли ╕ стали, за оц╕нкою читач╕в, найпопулярн╕шими, найзнан╕шими, найсп╕ван╕шими у народ╕ – перед вами!
Шановн╕ читач╕! Представля╓мо двадцять народних та авторських укра╖нських п╕сень, як╕ п╕д час заочного конкурсу у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» набрали найб╕льше ваших голос╕в ╕ визнан╕ найпопулярн╕шими.

--- 1 ---
Два кольори
(Слова Дмитра Павличка
Музика Олександра Б╕лаша)

Як я малим збирався навеснi
Пiти у свiт незнаними шляхами, –
Сорочку мати вишила менi
червоними i чорними нитками.

Присп╕в:
Два кольори мо╖,
два кольори,
Оба на полотнi,
в душi мо╖й оба,
Два кольори мо╖,
два кольори:
Червоне – то любов,
а чорне – то журба.

Мене водило в безвiстi життя,
Та я вертався на сво╖ пороги.
Переплелись, як мамине шиття,
Мо╖ сумнi ╕ рад╕сн╕ дороги.
Присп╕в.

Менi вiйнула в очi сивина,
Та я нiчого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
I вишите мо╓ життя на ньому.
Присп╕в.

--- 2 ---
П╕сня про рушник
(Слова Андр╕я Малишка
Музика Платона Майбороди)

Р╕дна мати моя,
ти ночей не доспала
╤ водила мене
у поля край села,
╤ в дорогу далеку
ти мене на зор╕
проводжала,
╤ рушник вишиваний
на щастя дала.
╤ в дорогу далеку
ти мене на зор╕
проводжала,
╤ рушник вишиваний
на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цв╕те
росяниста дор╕жка,
╤ зелен╕ луги,
й солов’╖н╕ га╖,
╤ твоя незрадлива
материнська ласкава
усм╕шка,
╤ засмучен╕ оч╕ хорош╕ тво╖.
╤ твоя незрадлива
материнська ласкава
усм╕шка,
╤ засмучен╕ оч╕
хорош╕ блакитн╕ тво╖.

Я в╕зьму той рушник,
простелю, наче долю,
В тих╕м шелест╕ трав,
в щебетанн╕ д╕бров,
╤ на т╕м рушничков╕
оживе все знайоме
до болю —
╤ дитинство, й розлука,
╕ в╕рна любов.
╤ на т╕м рушничков╕
оживе все знайоме
до болю —
╤ дитинство, й розлука,
й твоя материнська любов.

--- 3 ---
Червона рута
(Слова ╕ музика Володимира ╤васюка)

Ти признайся менi,
Звiдки в тебе тi чари?
Я без тебе всi днi
У полонi печалi.
Може, десь у лiсах
Ти чар-зiлля шукала,
Сонце-руту знайшла
╤ мене зчарувала.

Присп╕в:
Червону руту
не шукай вечорами
Ти у мене ╓дина,
тiльки ти, повiр!
Бо твоя врода —
то ╓ чистая вода,
То ╓ бистрая вода
з синiх гiр.

Бачу я тебе в снах
У дiбровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
I не треба нести
Менi кв╕тку над╕╖,
Бо давно уже ти
Увiйшла в мо╖ мрi╖.
Присп╕в.

--- 4 ---
Реве та стогне
Дн╕пр широкий
(Слова Тараса Шевченка
Мелод╕я народна, обр. Д. Крижан╕вського)

Реве та стогне
Дн╕пр широкий,
Сердитий в╕тер завива,
Додолу верби гне висок╕,
Горами хвилю п╕д╕йма.

╤ бл╕дий м╕сяць на ту пору
╤з хмари де-де виглядав,
Неначе човен в син╕м мор╕
То виринав, то потопав.

Ще трет╕ п╕вн╕ не сп╕вали,
Н╕хто н╕де не гомон╕в,
Сич╕ в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрип╕в.

Реве та стогне
Дн╕пр широкий,
Сердитий в╕тер завива,
Додолу верби гне висок╕,
Горами хвилю п╕д╕йма.

--- 5 ---
Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна
(Слова Михайла Старицького
Музика Миколи Лисенка)

Н╕ч яка, Господи,
м╕сячна, зоряна,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая,
працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочц╕
тут, п╕д калиною,
╤ над панами я пан.
Глянь, моя рибонько,
ср╕бною хвилею
Стелиться в пол╕ туман.

Гай чар╕вний,
н╕би променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Он на струнк╕й та висок╕й
осичин╕
Листя пестливо тремтить.
Небо незм╕ряне,
всипане зорями,
Що то за божа краса!
Перлами ясними
ген п╕д тополями
Гра╓ краплиста роса.

Ти ж не лякайся,
що н╕женьки бос╕╖
Змочиш в холодну росу.
Я ж тебе, в╕рная,
аж до хатиноньки
Сам на руках донесу.

Ти ж не лякайся,
що змерзнеш, леб╕донько,
Тепло, н╕ в╕тру, н╕ хмар.
Я пригорну тебе
до свого серденька
А воно палке, як жар.

--- 6 ---
Розпрягайте, хлопцi, коней
(Слова та музика народн╕)

Розпрягайте, хлопц╕, коней
Та й лягайте спочивать.
А я п╕ду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Присп╕в:
Маруся, раз, два, три,
калина,
Чорнявая дiвчина,
В саду ягоди рвала.

Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде д╕вчинонька
Рано-вранц╕ по воду?
Присп╕в.

Вийшла, вийшла
д╕вчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Присп╕в.

Просив, просив
в╕деречка —
Вона йому не дала.
Дарив, дарив
з руки перстень —
Вона його не взяла.
Присп╕в.

"Знаю, знаю, д╕вчинонько,
Чим я тебе розгн╕вив:
Що я вчора ╕звечора
╤з другою говорив.
Присп╕в.

Вона ростом невеличка,
Ще й л╕тами молода.
Руса коса до пояса,
В кос╕ стр╕чка голуба".
Присп╕в.

Розпрягайте, хлопц╕, коней,
Та й лягайте спочивать.
А я п╕ду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Присп╕в.

--- 7 ---
Чорнобривцi
(Слова Миколи Синга╖вського
Музика Володимира Верменича)

Чорнобривцiв насiяла мати,
У мо╖м свiтанковiм краю,
Та й навчила веснянки спiвати,
Про надiю квiтучу свою...

Присп╕в:
Як на тi чорнобривцi  погляну,
Бачу матiр стареньку,
Бачу руки тво╖, моя мамо,
Твою ласку я чую,
рiдненька…

Я розлуки та зустрiчi знаю,
Бачив я у чужiй сторонi,
Чорнобривцi iз рiдного краю,
Що насiяла ти навеснi…
Присп╕в.

Прилiтають до нашого поля,
Iз далеких кра╖в журавлi,
Розцвiтають i квiти, ╕ доля,
На мо╖й укра╖нськiй землi...
Присп╕в.

--- 8 ---
ДЕРЖАВНИЙ Г╕мн Укра╖ни
(Слова Павла Чубинського
Музика Михайла Вербицького)

Ще не вмерла Укра╖ни,
╕ слава, ╕ воля,
Ще нам, браття молод╕╖,
усм╕хнеться доля.

Згинуть наш╕ вороженьки,
як роса на сонц╕,
Запану╓м ╕ ми, браття,
у сво╖й сторонц╕.

ПРИСП╤В:
Душу, т╕ло ми положим
за нашу свободу.
╤ покажем, що ми, браття,
козацького роду.

*  *  *
Минула редакц╕я
Державного Г╕мну Укра╖ни

Ще не вмерла Укра╖ни
╕ слава, ╕ воля,
Ще нам, браття молод╕╖,
 усм╕хнеться доля.
Згинуть наш╕ вор╕женьки,
 як роса на сонц╕.
Запану╓м ╕ ми, браття,
у сво╖й сторонц╕.

Присп╕в:
Душу й т╕ло ми положим
 за нашу свободу,
╤ покажем, що ми, браття,
козацького роду.

Станем, браття, вс╕ за волю,
 в╕д Сяну до Дону,
В р╕дн╕м кра╖ панувати
 не дамо н╕кому.
Чорне море
ще всм╕хнеться,
д╕д Дн╕про зрад╕╓,
Ще на наш╕й Укра╖н╕
доленька насп╕╓.
Присп╕в.

А завзяття, праця щира
 свого ще докаже,
Ще на наш╕й Укра╖н╕
 п╕снь гучна розляже,
За Карпати в╕д╕б’╓ться,
 згомонить степами,
Укра╖ни слава стане
 пом╕ж народами.
Присп╕в.

--- 9 ---
Черемшина
(Слова Миколи Юр╕йчука
Музика Василя Михайлика)

Знов зозул╕ голос чути в л╕с╕,
Ласт╕вки гн╕здечко звили в стр╕с╕.
А в╕вчар жене отару пла╓м,
Тьохнув п╕сню соловей за га╓м.

Присп╕в:
Всюди буйно кв╕тне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина.
В╕вчара в садочку, в тихому куточку,
Жде д╕вчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на висок╕ гори.
Де з бер╕з спадають тих╕ роси,
Цв╕т калини приколола в коси.
Присп╕в.

Ось ╕ веч╕р – в╕вц╕ б╕ля броду,
З Черемоша п’ють холодну воду.
У садочку в╕вчара стр╕ча╓
Д╕вчинонька, що його коха╓.
Присп╕в.

--- 10 ---
Одна калина
(Слова В╕тал╕я Куровського
Музика Руслана Кв╕нти)

Сумно, сумно аж за край...
Не дивись на мене,
 грай, музико, грай!
Зимно, зимно на душ╕...
Забирай, що хочеш,
т╕льки залиши:

Присп╕в:
Одну калину за вiкном,
Одну родину за столом,
Одну стежину,
щоб до дому йшла сама,
Одну любов на все життя,
Одну журбу до забуття
╤ Укра╖ну,
бо в нас ╕ншо╖ нема!

Cумно, сумно аж за край...
Так чого ж ти плачеш?
 Грай, музико, грай!
Крапля горя не залл╓,
Наливай, козаче,
бо у нас ще ╓:

Одна калина за вiкном,
Одна родина за столом,
Одна стежина,
щоб до дому йшла сама,
Одна любов на все життя,
Одна журба до забуття
╤ Укра╖на,
бо в нас ╕ншо╖ нема!

Сумно, так ╕ не засну,
Краще буду думать
про свою весну
Та й п╕ду за небокрай...
Вперше, як в останн╓,
грай, музико, грай:

Про ту калину за вiкном,
Одну родину за столом,
Одну стежину,
щоб до дому йшла сама,
Одну любов на все життя,
Одну журбу до забуття
╤ Укра╖ну,
бо в нас ╕ншо╖ нема!

--- 11 ---
Ой у луз╕ червона калина
(Слова ╕ музика
Григор╕я Труха ╕ Степана Чарнецького)

Ой у луз╕ червона калина
похилилася,
Чогось наша славна Укра╖на
зажурилася.
А ми тую червону калину
п╕д╕ймемо,
А ми нашу славну Укра╖ну,
гей, гей, розвеселимо!

Марширують наш╕ добровольц╕
у кривавий тан
Визволяти брат╕в укра╖нц╕в
з московських кайдан.
А ми наших брат╕в укра╖нц╕в
визволимо,
А ми нашу славну Укра╖ну,
гей, гей, розвеселимо!

Ой у пол╕ яро╖ пшениц╕
золотистий лан,
Розпочали наш╕ добровольц╕
з москалями тан;
А ми тую ярую пшеницю ╕зберемо,
А ми нашу славну Укра╖ну,
гей, гей, розвеселимо!

Як пов╕╓ буйнесенький в╕тер
з широких степ╕в,
То прославить по вс╕й Укра╖н╕
с╕чових стр╕льц╕в.
А ми тую стр╕лецькую славу
збережемо,
А ми нашу славну Укра╖ну,
гей, гей, розвеселимо!

--- 12 ---
ОЙ НА ГОР╤ ТА ЖЕНЦ╤ ЖНУТЬ
(Слова ╕ музика народн╕)

Ой на гор╕
та женц╕ жнуть, /2 р.
А поп╕д горою,
яром-долиною
козаки йдуть!
Гей, долиною, гей
широкою —
козаки йдуть!

Попереду
Дорошенко, /2 р.
Веде сво╓ в╕йсько,
в╕йсько запор╕зьке
хорошенько!
Гей, долиною, гей
широкою —
хорошенько!

А позаду
Сагайдачний, /2 р.
Що пром╕няв ж╕нку
на тютюн та люльку,
необачний!
Гей, долиною, гей
широкою —
необачний!

"Гей, вернися,
Сагайдачний, /2 р.
В╕зьми свою ж╕нку,
в╕ддай тютюн-люльку,
необачний!
Гей, долиною, гей
широкою —
необачний!"

"Мен╕ з ж╕нкою
не возиться, /2 р.
А тютюн та люлька
козаку в дороз╕
знадобиться!
Гей, долиною, гей
широкою —
знадобиться!"
Гей, хто в л╕с╕,
озовися! /2 р.
Та викрешем вогню,
та закурим люльку,
не журися!
Гей, долиною, гей
широкою —
не журися!

--- 13 ---
СТО╥ТЬ ГОРА ВИСОКАЯ
(Слова Леон╕да Гл╕бова
Музика Ф. Надененка)

Сто╖ть гора високая,
Поп╕д горою гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справд╕ рай.

П╕д га╓м в’╓ться р╕ченька...
Як скло, вона блищить;
Долиною зеленою
Кудись вона б╕жить.

Край берега, у затишку,
Прив’язан╕ човни;
А три верби схилилися,
Мов журяться вони,

Що пройде любе л╕течко,
Пов╕ють холода,
Осиплеться ╖х листячко
╤ понесе вода.

Журюся й я над р╕чкою...
Б╕жить вона, шумить,
А в мене б╕дне серденько
╤ мл╕╓, ╕ болить.

Ой р╕чечко, голубонько!
Як хвилечки тво╖ —
Проб╕гли дн╕ щаслив╕╖
╤ радощ╕ мо╖...

До тебе, люба р╕ченько,
Ще вернеться весна;
А молод╕сть
не вернеться,
Не вернеться вона!..

Сто╖ть гора високая,
Зелений гай шумить;
Пташки сп╕вають голосно,
╤ р╕чечка блищить.

Як хороше, як весело
На б╕л╕м св╕т╕ жить!..
Чого ж у мене серденько
╤ мл╕╓, ╕ болить?

Болить воно та журиться,
Що вернеться весна;
А молод╕сть...
не вернеться,
Не вернеться вона!..

--- 14 ---
НЕСЕ ГАЛЯ ВОДУ
(Слова ╕ музика народн╕)

Несе Галя воду,
коромисло гнеться,
За нею ╤ванко,
як барв╕нок, в’╓ться.

"Галю ж моя, Галю,
дай води напиться.
Ти така хороша,
дай хоч подивиться!"

"Вода у ставочку,
п╕ди та й напийся,
Як буду в садочку –
прийди подивися".

"Прийшов у садочок,
зозуля кувала.
А ти ж мене, Галю,
та й не шанувала".

"Стелися, барв╕нку,
буду поливати,
Вернися, ╤ванку,
буду шанувати".

--- 15 ---
ЧОРН╤╥ БРОВИ, КАР╤╥ ОЧ╤
(Слова Костянтина Думитрашка
Музика Д╕он╕с╕я Бонковського)

Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕,
Темн╕, як н╕чка, ясн╕, як день!
Ой оч╕, оч╕, оч╕ д╕воч╕,
Де ж ви навчились зводить людей?
Вас ╕ нема╓, а ви мов тута,
Св╕тите в душу, як дв╕ зор╕.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справд╕ ви знахар╕?

Чорн╕╖ брови – стр╕чки шовков╕,
Все б т╕льки вами я любувавсь.
Кар╕╖ оч╕, оч╕ д╕воч╕,
Все б т╕льки я дивився на вас!

Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕!
Страшно дивитись п╕д час на вас:
Не будеш спати н╕ вдень, н╕ вноч╕,
Все будеш думать, оч╕, про вас.

1854 p.

--- 16 ---
М╕сяць на неб╕, з╕роньки сяють
(Слова ╕ музика народн╕)

М╕сяць на неб╕, з╕роньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човн╕ д╕вчина п╕сню сп╕ва╓,
А козак чу╓ — серденько мре.

П╕сня та мила, п╕сня та люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й роз╕йшлися,
Тепер нав╕ки з╕йшлися знов.

Ой оч╕, оч╕, оч╕ д╕воч╕,
Темн╕, як н╕чка, ясн╕, як день!
Ви ж мен╕, оч╕, в╕к вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?

--- 17 ---
Мамина черешня
(Слова Миколи Лук╕ва
Музика Анатол╕я Горчинського)

Росте черешня в мами на город╕,
Стара-стара, а кожен р╕к цв╕те,
Щол╕та д╕тям ягодами годить,
Хоча вони й не дякують за те.

Присп╕в:
Мамо, мамо, в╕чна ╕ кохана,
Ви пробачте, що був неуважний,
Знаю, ви молилися за мене
Дн╕ ╕ ноч╕, сива моя нене.

Живе старенька мати у господ╕,
Невтомн╕ руки, серце золоте,
Щодня ╕ д╕тям, ╕ онукам годить,
Хоч р╕дко хто з них дяку╓ за те.

Ну що ж, про вдячн╕сть забувають люди,
Душа сл╕па у щаст╕, а проте
Вони прозр╕ють, але п╕зно буде:
Черешня всохне, мати одцв╕те.

--- 18 ---
Ти ж мене п╕дманула
(Слова ╕ музика народн╕)

Ти казала, в понед╕лок
П╕дем разом по барв╕нок,
Я прийшов – тебе нема, —
П╕дманула, п╕двела.

Присп╕в:
Ти ж мене п╕дманула,
Ти ж мене п╕двела,
Ти ж мене молодого
З ума, з розуму звела.

Ти казала, у в╕второк
Поц╕лу╓ш раз╕в сорок,
Я прийшов – тебе нема, —
П╕дманула, п╕двела.
Присп╕в.

Ти казала, у середу
П╕дем разом по череду,
Я прийшов – тебе нема, —
П╕дманула, п╕двела.
Присп╕в.

Ти казала, у четвер
П╕дем разом на концерт,
Я прийшов – тебе нема, —
П╕дманула, п╕двела.
Присп╕в.

Ти казала, у п’ятницю
П╕дем разом на вулицю,
Я прийшов – тебе нема, —
П╕дманула, п╕двела.
Присп╕в.

Ти казала, у суботу
П╕дем разом на роботу,
Я прийшов – тебе нема, —
П╕дманула, п╕двела.
Присп╕в.

Ти казала, у нед╕лю
П╕дем разом на вес╕лля,
Я прийшов – тебе нема, —
П╕дманула, п╕двела.
Присп╕в.

--- 19 ---
Ой чий то к╕нь сто╖ть
(Слова ╕ музика народн╕)

Ой чий то к╕нь сто╖ть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мен╕,
Сподобалась мен╕
Тая д╕вчинонька.

Не так та д╕вчина,
Як б╕ле личенько.
Подай же, д╕вчино,
Подай же, гарная
На коня рученьку.

Д╕вчина п╕д╕йшла,
Рученьку подала.
Ой, краще б я була,
Ой, краще б я була
Кохання не знала.

Кохання-кохання
З вечора до рання.
Як сонечко з╕йде,
Як сонечко з╕йде
Кохання в╕д╕йде.

--- 20 ---
Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну
Слова С. Руданського
Музика Л. Александрово╖

Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну,
Де покинув я д╕вчину,
Де покинув кар╕ оч╕, –
Пов╕й, в╕тре, оп╕вноч╕.

М╕ж горами там долина,
В т╕й долин╕ ╓ хатина,
В т╕й хатин╕ д╕вчинонька,
Д╕вчинонька-голубонька.

Пов╕й, в╕тре, до сх╕д сонця,
До сх╕д сонця, край в╕конця,
Край в╕конця пост╕ль б╕ла,
Пост╕ль б╕ла, д╕вка мила.

Пов╕й, в╕тре, тишком-нишком
Над рум’яним, б╕лим личком,
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила – подивися.

Чи спить мила, чи збудилась,
Спитай ╖╖, з ким любилась,
З ким любилась ╕ кохалась
╤ любити присягалась.

Як заб’╓ться ╖й серденько,
Як з╕тхне вона тяженько,
Як заплачуть кар╕ оч╕, –
Вертай, в╕тре, оп╕вноч╕!

А якщо мене забула
╤ другого пригорнула,
То розв╕йся край долини,
Не вертайся з Укра╖ни!..

В╕тер в╕╓, в╕тер в╕╓,
Серце тужить, серце мл╕╓,
В╕тер в╕╓, не верта╓,
Серце з жалю завмира╓.

1856 р.

РЯДКИ З ЛИСТ╤В
В╕дгуки учасник╕в про конкурс, п╕сню ╕ «Св╕тлицю»

«Шановн╕ св╕тличани! Дозвольте висловити вам глибоку шану ╕ подяку за новий проект «П╕сенний народний х╕т-парад». Дуже важливу, конче необх╕дну справу започаткувала наша р╕дна «Кримська св╕тлиця». Це – справжн╕й патр╕отизм в д╕╖, шлях до пробудження укра╖нц╕в, ╖хнього усв╕домлення того, що вони належать до нац╕╖ з багатющою культурною спадщиною.
 Лариса ДАНИЛЕЙЧЕНКО, м. С╕мферополь.

Шановна «Св╕тличко»! Дуже вдалий проект – вибрати двадцятку найкращих наших р╕дних п╕сень. У наш час сумно, важко без р╕дно╖ п╕сн╕. Давайте п╕снею п╕дтрима╓мо одне одного, не дамо загубити, забути нашу культурну спадщину. Закликаю вс╕х шанувальник╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕ при╓днатися до ц╕╓╖ акц╕╖!
В╕ктор ЖУЖН╢В-К╤ЩЕНКО, п╕дполковник у в╕дставц╕, та В╕нницька громада Ялти.

Дорога «Св╕тличко»! Ти багато робиш, аби ми прокинулися та глибоко в╕дчули, що ми – укра╖нц╕, а не хохли – малороси – яничари. Це тво╖ р╕зн╕ конкурси, матер╕али на р╕зноман╕тн╕ теми на тво╖х стор╕нках, як╕ ми прочиту╓мо до останнього рядка (з╕старилися, а про свою р╕дну Укра╖ну багато чого й не зна╓мо! Г╕рко...). А тому спасиб╕ тоб╕, що ти ╓.
╤ ось новий конкурс, який в╕дроджу╓ наш╕ душ╕...
 Ра╖са ЗАДОРОЖНА, м. Саки, АР Крим.

Дорог╕ друз╕! Дуже непросте завдання ви поставили перед сво╖ми читачами – в╕д╕брати двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших п╕сень. Остап Вишня писав, що для укра╖нця сп╕вати – це обов’язково, це як дихати! Тому для мене з кожною п╕снею пов’язана якась стор╕нка життя. Якщо неймов╕рно важко написати справжню п╕сню, то писати про п╕сн╕ взагал╕ неможливо. А вибрати ще важче!
Юр╕й УГОДЕНКО,
с. Ново╕ван╕вка Чорноморського району АРК.

Шановн╕ св╕тличани, дяку╓мо вам за п╕сенний народний х╕т-парад! Коли я прочитала «тещам ╕ свекрухам» (пам’ята╓те наш сп╕ваючий гурт?), що ви таке проводите, в ус╕х п╕днявся настр╕й, адже не так часто бувають так╕ конкурси, тим паче в газетах.
 Л╕д╕я КИШИНЕВСЬКА, кер╕вник г/о «Першоцв╕т»,  смт. Каланчак, Херсонська область.

Пише вам неповнол╕тн╕й пол╕тв’язень, який 36 рок╕в томився у краях в╕чно╖ мерзлоти, а тому вибачте за граматичн╕ помилки. Мен╕ 79 рок╕в, ╕ я ╕з задоволенням читаю вашу, а тепер уже нашу, газету. Не можу забути п╕сн╕, як╕ п╕дбадьорювали дух стр╕лецтва. ╤з задоволенням при╓днуюсь до х╕т-параду п╕сень, якими наша сп╕вуча нац╕я гордиться.
╢встаф╕й КОПАЧ, голова товариства пол╕тв’язн╕в та репресованих, м. Слов’янськ Донецько╖ област╕.

Дорога редакц╕╓, я теж вир╕шила стати учасником вашого прекрасного п╕сенного проекту. У кв╕тн╕ виповниться 48 рок╕в як я живу у м. Севастопол╕, але я н╕коли не забуваю наш╕ прекрасн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕. Бо н╕де в св╕т╕ нема╓ таких задушевних, л╕ричних, мелод╕йних п╕сень, як╕ сповнен╕ любов╕ до р╕дно╖ Укра╖ни, ╖╖ ╕стор╕╖, боротьби ╕ сьогодення. Я пропрацювала 36 рок╕в культпрац╕вником, весь час сп╕вала в хор╕ наш╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕, ╕ по сей день сп╕ваю…
М. ╤. ГУКОВА, м. Севастополь.

Шановн╕ св╕тличани! Дуже корисну справу ви робите, започаткувавши рубрику «П╕сенний народний х╕т-парад». Когось вона змусить уважн╕ше прислухатись до виконавц╕в, запам’ятати ╕мена автор╕в ╕ сп╕вак╕в, а когось змусить замислитись: «Хто в╕н?». Може, й р╕дну мамину мову згада╓?
Укра╖нська п╕сня – це рай, це чари, це код нац╕╖, нерв, що в’яже генетично, це сила, що може побороти смерть.
М. Д. ФЕНЮК, с. Рудка-Козинська Волинсько╖ обл.

Шановн╕, дорог╕ прац╕вники «Св╕тлиц╕»! Дякую вам за газету, за вашу мужн╕сть, за принципов╕сть у в╕дстоюванн╕ укра╖нсько╖ ╕де╖! Низько вклоняюся вам за захист р╕дно╖ мови, р╕дно╖ культури, бо без них не буде укра╖нського народу (вибачте за банальн╕сть). Маю над╕ю, що буде випущений диск з двадцяткою х╕т-параду. Я хочу, щоб мене записали у чергу на його придбання. На жаль, р╕дко можна почути в Криму укра╖нськ╕ п╕сн╕.
Анатол╕й БРАСЛАВСЬКИЙ.
с. Новопавл╕вка Красноперекопського р-ну АРК.

Почала писати ╕ розгубилася. Як можна втиснути все наше п╕сенне багатство в 20 п╕сень? Де ╕ хто т╕льки ╖х не сп╕вав! Моя родина також була сп╕вучою. Моя мати, ╖╖ сестра, в╕тчим, його брат (батько помер рано) збиралися разом перед Пасхою в п╕ст ╕ сп╕вали «Страждальна мати», «Хрест на плеч╕ накладають». Перед Р╕здвом колядували, а також тихенько сп╕вали «Ой у луз╕ червона калина» та ╕нш╕ стр╕лецьк╕ п╕сн╕. А коли м╕й двоюр╕дний брат Богдан при╖здив у Керч ╕ починав сп╕вати «Два кольори», тремт╕ли шибки у в╕кнах: вс╕ сус╕ди б╕гли слухати...
Романна ШКОЛИК, м. Керч.

Добрий день, «Св╕тличенько»! Спасиб╕ за п╕сенний конкурс. Згаду╓мо дитинство, молод╕сть. ╤ взагал╕ ╕дентиф╕ку╓мо себе як укра╖нц╕. Хай ус╕х ╓дна╓ п╕сня, хай луна╓ людям на добро!
З великою повагою до Вас —
Олександра Тимоф╕╖вна ШИТИК, м. Саки.

ЗА В╤ДРОДЖЕННЯ КУЛЬТУРИ

Нещодавно Презид╕я Укра╖нського фонду культури нагородила Почесними грамотами – «За активну благод╕йницьку д╕яльн╕сть на нив╕ в╕дродження ╕ розвитку нац╕онально╖ культури» – двох кримчан: головного редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктора Качулу ╕ художнього кер╕вника вокального ансамблю «Примор’я» з однойменного ╓впатор╕йського санатор╕ю, музиканта ╕ композитора Володимира Кендзерського. Вручив в╕дзнаки лауреатам в╕домий укра╖нський поет-п╕сняр Микола Лук╕в. У «Примор’╖» в╕дбувся концерт-зустр╕ч автора знаменито╖ «Мамино╖ черешн╕» (яка, до реч╕, ув╕йшла до складу найпопулярн╕шо╖ народно╖ п╕сенно╖ «двадцятки»!), де прозвучали, зокрема, й п╕сн╕, написан╕ на в╕рш╕ М. Лук╕ва ╓впатор╕йцем В. Кендзерським.

На фото: Микола Лук╕в вруча╓ в╕дзнаки лауреатам


ХТО «СВ╤ТЛИЦЮ» НЕ ЧИТА╢ – ТОЙ ╤З НАМИ НЕ СП╤ВА╢!

Передплата на «Кримську св╕тлицю» не зак╕нчу╓ться н╕коли! Якщо ви оформите передплату до 20 числа поточного м╕сяця, то зможете отримувати газету вже з першо╖ п’ятниц╕ наступного м╕сяця.
Передплатний ╕ндекс: – 90269.
Варт╕сть передплати: на один м╕сяць – 7 грн. 97 коп.,
на 3 м╕с. – 23 грн. 91 коп., на 6 м╕с. – 47 грн. 82 коп.,
на 12 м╕с. – 95 грн. 64 коп. (без поштових витрат).
Адреса редакц╕╖: 95006, Автономна Республ╕ка Крим,
м. С╕мферополь, вул. Гагар╕на, 5, к. 14.
Тел./факс (0652) 51-13-24.
E-mail: wik@swit.crimea.com
Стор╕нка в ╤нтернет╕: http://svitlytsia.crimea.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7918

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков