"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З потоку життя"
#42 за 16.10.2009
ТАМ, ДЕ ГОРИ, ПОЛОНИНИ…
На запрошення голови ╤вано-Франк╕всько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ КУНу Богдана Боровича я в╕дв╕дав Франк╕вщину з ╖╖ ╕сторичними пам’ятками, а також ознайомився з побутом жител╕в цього чудового краю. Зм╕г побувати в м╕сцях таборування загон╕в УПА, в╕дв╕дати музей нац╕онально-визвольних змагань, а водночас поправити здоров’я, чому сприяло ц╕люще пов╕тря цього краю. Короткий зб╕р – ╕ по╖зд вже мчить мене до першо╖ зупинки. Це м╕сто Терноп╕ль. Тут на мене чека╓ зустр╕ч з односельцем Борисом Кобрином, який проводжа╓ мене на автобус до ╤вано-Франк╕вська. Дорога непогана, але увесь час п╕дн╕ма╓ться вгору. Ось передг╕р’я – Бучач, Монастирець, а дал╕ Тисмениця ╕ м╕сце мо╓╖ зупинки – ╤вано-Франк╕вськ. На зал╕зничному вокзал╕ ╤вано-Франк╕вська мене зустр╕ча╓ Богдан Борович. Мешкати пропону╓ у сво╖й с╕м’╖. Першою на подв╕р’╖ «в╕та╓» нас н╕мецька в╕вчарка на пр╕звисько Цезар. Пес розум╕╓ команди господаря ╕ пропуска╓ мене в д╕м. Дал╕ на мене чека╓ знайомство з пан╕ ╤риною, дружиною господаря, а трохи п╕зн╕ше – з ус╕ма членами с╕м’╖. При╓мн╕ ╕ гостинн╕ господар╕ показують житло, мою к╕мнату. Почуваюся трохи несм╕ливо, але невдовз╕ дискомфорт зника╓. Богдан обговорю╓ з╕ мною план наших подальших д╕й. До реч╕, мен╕ тут сприяли вс╕ члени проводу обласно╖ орган╕зац╕╖, а особливо – голова секретар╕ату Роман Салига. У ЗМ╤ було дуже багато ╕нформац╕╖ про Дем’ян╕в Лаз – м╕сце страти патр╕от╕в Укра╖ни. ╤ ось вперше я ступаю по ц╕й земл╕, яка довг╕ роки приховувала в╕д громадськост╕ страшну трагед╕ю, що тут в╕дбулася. Моя молитва ╕ низький укл╕н вс╕м тим, хто спочива╓ в╕чним сном, закатований, замордований ╕ розстр╕ляний червоними фашистами-комун╕стами. Музей нац╕онально-визвольних змагань, куди вируша╓мо пот╕м, вража╓ сво╖ми експозиц╕ями, а також речами, як╕ люди зберегли ╕ передали сюди. На ранок запланована по╖здка представниками «Мемор╕алу» на м╕сце, де таборувалися сотн╕ ╕ курен╕ УПА, – Малиновщину. Збира╓мося б╕ля м╕сько╖ ради. Учасники ц╕╓╖ по╖здки – група людей поважного в╕ку в одностроях УПА, отець ╤ван в╕д УГКЦ, школяр╕ разом з учителями. ╥демо до села Яблуниця. Там м╕сцев╕ жител╕ п╕дготували машину для п╕д’╖зду до м╕сця постою загон╕в УПА. Дорога йде вздовж р╕чки, а в м╕сцях, де мало води, машина руха╓ться руслом р╕ки. Навкруги – г╕рськ╕ вершини, вкрит╕ смереками, струмки ╕ листяний л╕с. Ми трима╓мося за борти, але рухатися такою дорогою досить небезпечно. Хтось нав╕ть пожартував: американським «г╕ркам» до ц╕╓╖ дороги далеченько. Нарешт╕ зупинилися б╕ля п╕дн╕жжя гори. Во╖ни УПА з╕ священиком п╕шли п╕шки, а ми продовжу╓мо рухатися до верхньо╖ стоянки машиною. Вершина ╕ м╕сце базування загон╕в УПА називаються Малиновщиною, ╕ це на висот╕ понад 1000 м. Штурму╓мо висоту, в руках прапори Укра╖ни ╕ УПА – червоно-чорний. П╕дн╕ма╓мось все вище ╕ вище, небо затягують хмари, але дорогу витримують вс╕, ╕ ось ми вже на вершин╕. Полонина, видно т╕льки ╕нш╕ г╕рськ╕ вершини. Зрештою збира╓мось б╕ля поставленого хреста ╕з табличкою, на як╕й – назви тих сотень ╕ курен╕в, що тут базувалися: ╤скри, ╫ре╜╕та ╕ Колиби, Червоного хреста, бо╖вки СБ, радист╕в та ╕нш╕. Отець ╤ван в╕дслужив молебень. Б╕ля другого хреста, встановленого на м╕сц╕ поховання б╕йц╕в УПА, також було в╕дслужено молебень за загиблими. Проведено м╕тинг, ╕ молод╕ й вс╕м присутн╕м була подана ╕нформац╕я про розташування табору та про бо╖, як╕ в╕дбувалися проти н╕мц╕в, мадяр╕в ╕ червоних «визволител╕в». До п╕дн╕жжя хрест╕в поклали кв╕ти. Пот╕м спускалися п╕шки до нижньо╖ стоянки. У наступн╕ дн╕ я в╕дпочивав ╕ ознайомлювався з м╕сцев╕стю: Яремче, Татар╕в, Буковель. Жив у чудовому приватному готел╕ «Петрос», названому, як ╕ одна ╕з г╕рських вершин. Село Татар╕в знаходиться за 85 к╕лометр╕в в╕д ╤вано-Франк╕вська на берез╕ р╕ки Прут. Вразило знайомство з Яремчею, водоспадом Гох. Незабутн╕ гори, полонини на берез╕ р╕ки Прут на фон╕ скель так╕ сп╕взвучн╕ словам п╕сн╕: «Там, де гори, полонини ╕ стр╕мк╕ потоки р╕ки…». Це не т╕льки вражаючий край Черемоша й Прута, це й чудов╕ люди, як╕, попри власн╕ проблеми, н╕коли не в╕дмовляють у допомоз╕. Персонал готелю, ресторану «Колиба» справили тепле враження. Зичу вс╕м ╖м здоров’я, щастя, як ╕ мо╖м друзям-однопарт╕йцям, як╕ орган╕зували для мене цей незабутн╕й в╕дпочинок, ╕, у першу чергу, Богдану Боровичу та Роману Яковин╕. П╕д час по╖здки я дарував сво╖м новим знайомим «укра╖нський прив╕т ╕з Криму» – газету «Кримська св╕тлиця». Спод╕ваюся, що вона знайде соб╕ в т╕й м╕сцевост╕ нових читач╕в.
Василь ОВЧАРУК. м. С╕мферополь.
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7925
|