Версiя для друку Обговорити в форумi

У Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського на факультеті української філології та українознавства стала вже традиційним організація конференцій, присвячених творчості українських письменників, чия доля тісно пов’язана із Кримом.
Всеукраїнська наукова конференція „Модерна актуалізація міфологічних мотивів у творчості Лесі Українки та інших митців кінця ХІХ – початку ХХ століття”, що відбулася 9–11 жовтня 2009 року в Сімферополі та Ялті, продовжила низку лесезнавчих наукових заходів, які щорічно проводяться під егідою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Кримського гуманітарного університету, Музею Лесі Українки в Ялті.
Ця конференція організована за участю Прадіда Юрія Федоровича, декана факультету української філології та українознавства, доктора філологічних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України, Гуменюка Віктора Івановича, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри теорії та історії української літератури, Кочерги Світлани Олексіївни, кандидата філологічних наук, доцента Кримського гуманітарного університету та ін. Досить широкою була географія учасників конференції – Луцьк, Одеса, Київ, Кіровоград, Сімферополь, Рівне, Бердянськ, Херсон, Ялта.
Робота конференції розпочалася в Сімферополі на факультеті української філології та українознавства. З вітальним словом перед аудиторією виступив В. І. Гуменюк. Далі відбувалося пленарне засідання, де слухачі мали змогу ознайомитися з ґрунтовними та актуальними доповідями Марії Моклиці (Луцьк), яка показала проекцію таких ментальних процесів, як міфізація та деміфологізація на драматургію Лесі Українки, Наталі Малютіної (Одеса), яка простежила відлуння західного канону в драматургії Лесі Українки та Кароля Ростворовського. Окремої уваги заслуговує виступ Раїси Тхорук (Рівне). Вона розкрила історію та міф у текстовій структурі драми „Руфін і Прісцілла”.
Вагомою і цікавою була доповідь Сидора Кіраля (Київ). Сидір Степанович одним із перших у літературознавстві дослідив художню інтерпретацію міфологеми народження Ісуса Христа в новелістиці Трохима Зіньківського. Професор з Одеси Оксана Шупта-В’язовська порівняла мотив творення і образ митця у „Лісовій пісні” Лесі Українки та „Тінях забутих предків” Михайла Коцюбинського. Тетяна Ященко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання філологічних дисциплін ТНУ, проаналізувала джерела метафорики гори у кримських циклах Адама Міцкевича та Лесі Українки. Завершальними був виступ Сергія Михиди (Кіровоград), у якому із залученням інноваційних технологій окреслено природу міфотворення в драматургії Лесі Українки.
Продовження пленарного засідання відбулося наступного дня в Кримському гуманітарному університеті (Ялта). Перший проректор цього навчального закладу М. Я. Ігнатенко ознайомив гостей із традиціями проведення наукових конференцій та окреслив перспективи розвитку університету. Логічним продовженням попереднього повідомлення була доповідь В. Е. Єрмакова, генерального директора Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в Сімферополі. Владислав Енверович розповів про активну та плідну співпрацю цього центру з ученими Криму. На пленарному засіданні виступили Світлана Кочерга, яка проаналізувала псевдостатус героя в художньому світі Лесі Українки-драматурга, та Віктор Гуменюк. Він окреслив проблеми сценічного втілення драми Лесі Українки „Камінний господар”.
Проблематика конференції розкривалася в роботі трьох секцій: „Специфіка художньої трансформації міфологічної образності в літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст.” (керівники – Кіраль Сидір Степанович, завідувач кафедри українознавства Національного авіаційного університету (Київ) та Козлов Анатолій Васильович, доктор філологічних наук, професор Криворізького державного педагогічного університету); „Міф і драма: генетичні та інтертекстуальні аспекти” (керівники – Малютіна Наталія Павлівна, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, Михида Сергій Павлович, кандидат філологічних наук, доцент, проректор Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка), „Міфологічні горизонти літератури і творча індивідуальність письменника” (керівники – Моклиця Марія Василівна, доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки, Шупта-В’язовська Оксана Григорівна, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова). Загалом хід секційних засідань довів, що модерна актуалізація міфологічних мотивів у творчості Лесі Українки та інших митців кінця ХІХ – початку ХХ століття, – це та лакуна в літературознавстві, яка потребує детального та різноаспектного аналізу, застосування нових методів і прийомів у дослідженні. Обговорення проблемних питань конференції проходило дискусійно та динамічно. У цілому можна з певністю сказати, що конференція пройшла успішно. Сподіваємося, така щорічна традиція буде продовжуватися і далі, а коло знавців, шанувальників Лесиного слова дедалі ширшатиме.

Ірина Терехова,
кандидат філологічних наук, викладач кафедри теорії та історії української літератури факультету української філології та українознавства ТНУ.
Фото В. Швеця.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "Душі криниця"