Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 23.10.2009
А У НАС ╢ П╤СНЯ — ДО ДУШ╤ СТЕЖИНКА!

Минуло╖ п’ятниц╕ у гостинному концертному зал╕ с╕мферопольського Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в в╕дбулося незвичайне свято, якого давно чекали наш╕ найсп╕вуч╕ш╕ «св╕тличани». П╕сенний проект — народний конкурс «А в тебе ╓ п╕сня — до душ╕ стежинка!» доб╕г до ф╕н╕шу! Конкурсанти, учасники, убол╕вальники, глядач╕ закв╕тчали сво╖ми яскравими нац╕ональними костюмами, укра╖нськими вишиванками, в╕зерунками, букетами просторий святковий зал, осяяли його св╕тлими, щасливими, усм╕хненими обличчями!
 Пригада╓мо, що то був за турн╕р. На початку року читачам було запропоновано на стор╕нках газети визначити двадцять найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (у яких ╓ автор) укра╖нських п╕сень. П╕сень, без яких справд╕ неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем ╕ взагал╕ — вважатися духовно ╕ культурно розвинутою людиною.
 Це було д╕йсно надзавданням, бо таких п╕сень — сотн╕ ╕ тисяч╕! Вважають, що п╕сенна класика укра╖нського народу нал╕чу╓ б╕льше трьохсот тисяч п╕сень! Звичайно, нав╕ть уявити соб╕ такий п╕сенний Еверест важко, не те, що пересп╕вати. Але разом з тим, ╓ так╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕, як╕ ми чу╓мо част╕ше, як╕ нам чимось запам’яталися, ще з дитинства в╕дклалися в душ╕. Як╕ ж це п╕сн╕? ╤ чим р╕зняться й мотивуються наш╕ п╕сенн╕ уподобання?
 Той матер╕ал, той дев’ятий «п╕сенний вал», який викликала на себе редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕», ще, напевно, знайде вдячних ╕ вдумливих досл╕дник╕в — ф╕лолог╕в, етнограф╕в. Ще, може, хтось ╕ наукову працю за п╕сенними матер╕алами «Кримсько╖ св╕тлиц╕» напише — ну, студентську курсову — це точно!
 Наше ж газетне завдання було дещо прост╕шим: повернути наших читач╕в у ц╕й непрост╕й, с╕р╕й, а тепер ще й кризов╕й буденност╕, душею до п╕сн╕. Нагадати ╖м про в╕чн╕ духовн╕ ц╕нност╕. Спонукати хоча б замислитися: а й справд╕, ск╕льки ж я тих п╕сень знаю? Чи пригадаю — не т╕льки назви, але й мелод╕ю, слова — хоча б десяти?
 ╤ нам це вдалося! З початку року ╕ до вересня включно читач╕ просто засипали редакц╕ю сво╖ми вар╕антами найпопулярн╕шо╖ п╕сенно╖ «двадцятки». Важко п╕драхувати точну к╕льк╕сть учасник╕в, бо писали нам ц╕лими родинами, нав╕ть шк╕льними класами! Географ╕я конкурсу теж надзвичайно широка ╕ охопила практично всю Укра╖ну. Ми сам╕ були вражен╕, що наш проект з однаковою зац╕кавлен╕стю п╕дхопили жител╕ Сх╕дно╖, Зах╕дно╖, Центрально╖ Укра╖ни, а особливо р╕зних куточк╕в Криму.
 Конкурс не мав н╕ в╕кових, н╕ нац╕ональних обмежень. До реч╕, найстаршому учаснику виповнився 91 р╕к, наймолодшими були школяр╕-семикласники. ╤ ще ц╕каво, що ╕ семикласник (а в╕н ╕з Харк╕вщини), ╕ 90-л╕тня наша читачка ╕з Севастополя над╕слали у сво╖х листах приблизно однаков╕ п╕сенн╕ доб╕рки. Так само, як ╕ читач╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» р╕зних нац╕ональностей називали схож╕ вар╕анти сво╖х «двадцяток».
 Як це пояснити? Напевне, т╕льки одним — духовн╕сть, культурн╕сть, осв╕чен╕сть мають сп╕льне загальнолюдське духовне кор╕ння.
Духовно багата людина здатна сприймати й розум╕ти ╕ свого ближнього, ╕ душу ╕ншого народу. «Я — россиянка, — написала до редакц╕╖ наша читачка з Керч╕ Маргарита Стадниченко, — живу в Крыму 40 лет. Люблю красивые, певучие украинские песни, их исполнителей».
«Дорог╕ укра╖нц╕! Не взяти участ╕ в п╕сенному народному х╕т-парад╕ я не м╕г! — це з листа кримського татарина Ахтема Ал╕╓ва. — Укра╖нська п╕сня — це п╕сня душ╕. Знаючи п╕сн╕ укра╖нських друз╕в, я краще розум╕ю, п╕знаю р╕дн╕ кримськотатарськ╕ народн╕ п╕сн╕. Ще у загальноосв╕тн╕й школ╕ в Узбекистан╕, в далек╕ 50-60-т╕ роки, сп╕вала нам укра╖нськ╕ п╕сн╕ наша вчителька, яка була родом ╕з Полтави, репресована в 30-т╕ роки...».
Ось тому, напевно, не такий вже й простий цей наш конкурс у «Кримськ╕й св╕тлиц╕», бо сво╖м духовним ╕нструментом — п╕снею – сяга╓ найпота╓мн╕ших, найдушевн╕ших глибин людського порозум╕ння, чого нам у нашому багатонац╕ональному Криму так деколи не вистача╓.
Добре, коли це розум╕╓ й п╕дтриму╓ наша влада. Тож не випадково прив╕тати орган╕затор╕в, гостей та учасник╕в фестивалю-конкурсу «А в тебе ╓ п╕сня – до душ╕ стежинка!» прийшов перший заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим ╢вген Драп’ятий. «Укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕ завжди надихали на творч╕сть ╕ пробуджували найкращ╕ почуття, — сказав, зокрема, ╢вген Михайлович. — У кожн╕й з них – як на рушнику, який вишивала мати, збережено найдорожче, що пам’ята╓ серце – безкрайн╕ простори укра╖нського степу, небесну блакить, рад╕сть ╕ журбу, щастя ╕ кохання, спогади ╕ спод╕вання. ╤ сьогодн╕ ми знову ма╓мо ун╕кальну можлив╕сть доторкнутися до невичерпних джерел п╕сенного мистецтва, яке ╓ основою нашого буття, нашо╖ ун╕кальност╕ та самобутност╕. Усе це допомага╓ нам залишатися самими собою, збер╕гати нерозривний зв’язок покол╕нь та примножувати наш духовний спадок.
Дозвольте висловити шану ╕ подяку вс╕м, хто, перебуваючи у пост╕йному творчому пошуку, присвятив себе невтомному служ╕нню мистецтву. Особлив╕ слова вдячност╕ хот╕лось би адресувати молодим виконавцям за висок╕ профес╕йн╕ якост╕ та майстерн╕сть у популяризац╕╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕. Впевнений, що ви ╕ надал╕ докладатимете зусиль для примноження нашо╖ духовно╖ спадщини, сприятимете п╕днесенню нац╕онально╖ гордост╕ кримчан».
За активну д╕яльн╕сть на нив╕ в╕дродження ╕ розвитку нац╕онально╖ культури, популяризац╕ю народно╖ та сучасно╖ п╕сн╕, збереження та примноження духовно╖ ╕ культурно╖ спадщини укра╖нського народу, орган╕зац╕ю та проведення фестивалю-конкурсу «А в тебе ╓ п╕сня – до душ╕ стежинка!» ╢вген Драп’ятий вручив подяки в╕д Представництва Президента Укра╖ни в автоном╕╖ директору п╕дпри╓мства «Св╕т» Василю Стефанюку, п╕дпри╓мцю Володимиру Кунцову, зав╕дувачу культурно-осв╕тнього в╕дд╕лу Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Богдану Безкоровайному, прац╕вникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» Любов╕ Совик та Юл╕╖ Качул╕.
Справд╕, не було б свята, якби його не п╕дтримували справжн╕ патр╕оти! Тож ми в╕д «Св╕тлиц╕» сердечно дяку╓мо директору Будинку оф╕цер╕в Микол╕ Васильовичу Степанову ╕ його пом╕чникам за прекрасний зал. Висловлю╓мо щиру подяку Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центру, його генеральному директору Владиславу Енверовичу ╢рмакову, зав╕дувачу культурно-осв╕тнього в╕дд╕лу Богдану Миколайовичу Безкоровайному за орган╕зац╕йне сприяння у п╕дготовц╕ нашого заходу.
Особлива вдячн╕сть — спонсорам-меценатам! А саме — директору видавничого п╕дпри╓мства «Св╕т» Василю Степановичу Стефанюку ╕ пом╕чнику народного депутата Укра╖ни Ольги Герасим’юк, п╕дпри╓мцев╕, голов╕ Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ УРП «Собор» Володимиру Юхимовичу Кунцову за матер╕альне — призове ╕ сувен╕рне — наповнення нашого духовного свята.
╤ звичайно — заочна подяка льв╕вському п╕дпри╓мству музичних ╕нструмент╕в «Реноме» ╕ його директору пану Геннад╕ю Крупнику за головний приз нашого фестивалю-конкурсу — г╕тару ╖хнього виробництва. Це вже, напевне, десята г╕тара, яку «Реноме» вклада╓ у газетн╕ мистецьк╕ проекти «Кримсько╖ св╕тлиц╕». ╤ це — т╕льки початок!
П╕сля представницького прив╕тального слова на сцену для одержання диплом╕в в╕д “Кримсько╖ св╕тлиц╕”, книг, ауд╕одиск╕в з укра╖нськими п╕сенними перлинами, сувен╕р╕в ╕ диск╕в, де записан╕ двадцять п╕сень-переможниць ╕ “м╕нусовки” до них, були запрошен╕ ус╕ п╕сенн╕ «експерти-ф╕нал╕сти», як╕ найвлучн╕ше втрапили у «двадцятку» п╕сень, визначену за листами читач╕в. У ф╕нал потрапили т╕ конкурсанти, як╕ вказали у сво╖х листах 11 ╕ б╕льше п╕сень з ц╕╓╖ «двадцятки».
╤ переможц╕в, диво та й год╕, було також 20!
Ще раз назвемо ╖х: Юр╕й Серг╕йович УГОДЕНКО (село Ново╕ван╕вка, Чорноморський район, АРК), Тетяна та Петро ЗАХАРЧУКИ (селище м╕ського типу Близнюки, Харк╕вська область), Ольга ╤ван╕вна ╢РОШЕНКО (Феодос╕я), Л╕д╕я Васил╕вна ПАРАХОНСЬКА (с. Орджон╕к╕дзе, Феодос╕я), Ахтем АЛ╤╢В (с. Красногвард╕йське, Сов╓тський район), Зинов╕й Михайлович МОЛЕНДА (м. С╕мферополь), Св╕тлана Петр╕вна КУЗБ╤Т (с. Кал╕н╕не, Красногвард╕йський район), учн╕ с╕мферопольсько╖ г╕мназ╕╖ № 9, Лариса Васил╕вна Данилейченко (м. С╕мферополь).
Дал╕ йдуть т╕, у кого в зал╕ку 12 попадань:
Валентина Серг╕╖вна РУДЕНКО (с. Добре, С╕мферопольський район), учн╕ Республ╕кансько╖ загальноосв╕тньо╖ школи-╕нтернату (с. Соколине, Бахчисарайський район), Людмила ╤ван╕вна КОЛОСОВА (м. Севастополь), Микола Йосипович МОСКАЛЕНКО (м. С╕мферополь).
Учасники конкурсу, як╕ з двадцяти в╕дгадали 13 п╕сень:
Любов Як╕вна ЛАВРЕНТЬ╢ВА (с. Прибережне, Сакський район, АРК), Марина Марк╕вна ВОЛОШИНА (смт. Чорноморське, Крим), Мар╕я ╤ван╕вна ГУКОВА (м. Севастополь), учн╕ 10-А класу Голубинсько╖ загальноосв╕тньо╖ школи Бахчисарайського району, Леон╕да ╤ван╕вна УСТИМЕНКО (м. С╕мферополь).
Н╕нель Михайл╕вна КИСЛОВА з Керч╕ вказала у сво╓му лист╕ аж 14 найпопулярн╕ших п╕сень!
Але вс╕х «перепрогнозувала» — об╕йшла на ф╕н╕ш╕ Мар╕я Гаврил╕вна ХОРОЛЬСЬКА ╕з С╕мферополя. Народилася Мар╕я Гаврил╕вна на земл╕ Шевченка, поблизу Канева. Рось, Дн╕про — поруч. Тож не дивно, що така священна земля народжу╓ людей, як╕ з дитинства вбирають у себе любов до укра╖нсько╖ мови, п╕сн╕, культури, традиц╕й ╕ несуть у соб╕, куди б ╖х не закинула доля (нав╕ть до Криму!), отой непоборний укра╖нський дух. 15 п╕сень з двадцяти найкращих назвала Мар╕я Гаврил╕вна у сво╓му лист╕! Вона й стала переможницею нашо╖ «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» ╕ отримала в╕д наших спонсор╕в DVD-пле╓р з караоке ╕ м╕крофоном. Напевне, з таким «тренувальним» обладнанням Мар╕╖ Гаврил╕вн╕ тепер в ус╕х наступних «Св╕тличних» конкурсах взагал╕ не буде р╕вних!
А п╕сля нагородження переможц╕в розпочалося найголовн╕ше, найяскрав╕ше п╕сенне в╕дд╕лення фестивалю-конкурсу. У ньому взяли участь не лише ф╕нал╕сти, а й т╕ конкурсанти, хто вчасно в╕дгукнувся на заклики редакц╕╖ ╕ заявив про сво╓ бажання виступити на сцен╕. Була лише одна умова: сп╕вати потр╕бно одну з тих п╕сень, що ув╕йшли до найпопулярн╕шо╖ «двадцятки».
Благословити наш ф╕нальний концерт, налаштувати на ноту добра, щирост╕, духовност╕ ми запросили в╕домий не т╕льки в Криму, але й далеко за його межами концертний хор «Кантилена» дитячо╖ музично╖ школи з Партен╕та (художн╕й кер╕вник ╕ диригент — заслужений прац╕вник культури АРК Олена Гуцол). У в╕ночку укра╖нських п╕сень прозвучав духовний Г╕мн Укра╖ни — «Боже великий, ╓диний, нам Укра╖ну храни». Цю божественну п╕сню у виконанн╕ д╕точок зал слухав ╕ п╕дсп╕вував стоячи.
П╕сля такого св╕тлого духовного причастя на сцену для молитви ╕ прив╕тання був запрошений ╓пископ С╕мферопольський ╕ Кримський Климент Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату. Владика пор╕вняв в╕чну укра╖нську п╕сню з молитвою, з якою люди повсякчас звертаються до Бога, ╕ представив глядачам камерний хор духовно╖ музики «Спас», який виконав к╕лька прекрасних церковних твор╕в, написаних художн╕м кер╕вником ╕ диригентом цього колективу Андр╕╓м Крупицьким.
А вже п╕сля цього з╕ сцени почали лунати п╕сн╕, як╕ ув╕йшли до переможно╖ «двадцятки». Традиц╕йно, як на вс╕х поважних заходах, спочатку прозвучав Державний Г╕мн Укра╖ни. Цей тв╕р Павла Чубинського ╕ Михайла Вербицького пос╕в у читацькому конкурс╕ 8 м╕сце, але коли ми ус╕м залом сп╕вали його, мене переповнювали неймов╕рн╕ в╕дчуття. Ось вона — нац╕я, подумалося тод╕, коли кожен, тримаючи руку на серц╕, переживав кожне слово нашо╖ найголовн╕шо╖ Державно╖ п╕сн╕-г╕мну – ╕ доросл╕, л╕тн╕ люди, ╕ молодь, яка з╕бралася у святков╕й зал╕.
Щоб зберегти ╕нтригу, ми вир╕шили розпочати концерт з п╕сн╕, яка опинилася на 20 м╕сц╕, ╕ досп╕вати до першого — ось так ус╕ присутн╕ мали дов╕датися, що ж то за найкращ╕ п╕сн╕? (У минулому номер╕ «Св╕тлиц╕» тексти вс╕х цих твор╕в були надрукован╕, тому не будемо сьогодн╕ повторюватися). Кр╕м того, глядач╕ мали не лише слухати, але й оц╕нювати виступи! ╤ не т╕льки оплесками! На початку концерту кожен отримав спец╕альний бюлетень для голосування, де були вказан╕ пр╕звища учасник╕в концерту. Глядачам потр╕бно було лише обвести пр╕звище того сп╕вака, який йому найб╕льше сподобався. Хто набере найб╕льше голос╕в — той ╕ отрима╓ в подарунок спец╕альний диплом ╕ головний приз — льв╕вську г╕тару.
Прекрасно виступили вс╕ сп╕ваки-аматори: Микола Москаленко (йому акомпанувала на акордеон╕ кер╕вник ансамблю «Каприз», де сп╕ва╓ Микола Йосипович, Ельв╕ра Юр╕╖вна Кисельова); Мар╕я ╤ван╕вна Гукова ╕з Севастополя, яка 36 рок╕в пропрацювала культпрац╕вником, весь час сп╕вала в хор╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕ ╕ сьогодн╕ продовжу╓ сп╕вати; прикрасив наш кримський концерт прекрасний с╕мейний дует — Тетяна та Петро Захарчуки з Харк╕вщини; мужньо, по-козацьки прозвучав голос Юр╕я Серг╕йовича Угоденка з Чорноморського району, який ще й п╕дтримав у дует╕ Любов Як╕вну Лавренть╓ву ╕з Сакського краю. Надзвичайно збагатили наше п╕сенне свято сво╖ми виступами вокальний ансамбль «Севастопольчанка», дитячий хор «Кантилена» ╕ самод╕яльний народний хор «Червона калина» з Алушти (худ. кер╕вник ╕ диригент — Людмила Цел╕кова).
Просто зачарувала ус╕х молодь — одинадцятикласниця 9-о╖ с╕мферопольсько╖ г╕мназ╕╖ Л╕д╕я К╕м запалила глядач╕в «Червоною рутою», яка в нашому конкурс╕ пос╕ла трет╓ м╕сце. «П╕сню про рушник» — «ср╕бну» призерку конкурсу душевно й профес╕йно допом╕г донести до слухач╕в Олекс╕й Чирков, студент Кримського ун╕верситету культури, мистецтв та туризму, учасник фестивалю «Червона рута-2009» у Черн╕вцях, на якому в╕н представляв Крим.
╤ ось, нарешт╕, п╕сня-переможниця нашого конкурсу — «Два кольори» Дмитра Павличка ╕ Олександра Б╕лаша. Цей тв╕р набрав найб╕льшу к╕льк╕сть бал╕в — 60.
Червоний — то любов, а чорний — то журба... В╕чн╕ слова, в╕чн╕ образи, в╕чна п╕сня. Нехай же наш конкурс, наш фестиваль стане ще одн╕╓ю сходинкою до в╕чност╕ для цього ген╕ального п╕сенного дива. А перемога «Двох кольор╕в» у нашому кримському п╕сенному референдум╕ хай буде ще одним подарунком Герою Укра╖ни, академ╕ку укра╖нсько╖ п╕сенност╕ Дмитру Васильовичу Павличку до його недавнього 80-л╕тнього юв╕лею. Профес╕йно, глибоко виконав цю п╕сню сол╕ст укра╖нського музично-драматичного театру, сп╕вак ╕з чудовим голосом Фед╕р Марченко. На сцену вийшли ус╕ учасники ╕ переможц╕ конкурсу — це був справд╕ визначальний останн╕й акорд прекрасного свята укра╖нсько╖ п╕сн╕ та духовност╕.
...Тим часом у зал╕ були з╕бран╕ бюлетен╕ ╕ п╕драхован╕ глядацьк╕ голоси. Найб╕льшу к╕льк╕сть ╖х отримала директор Будинку культури села Холм╕вка Бахчисарайського району Олена Горьковенко, яка сп╕вала на концерт╕ «Одну калину», «Ой чий то к╕нь сто╖ть» ╕ «Чорнобривц╕». Пан╕ Олена вразила ус╕х присутн╕х сво╖м талантом, справжн╕стю, душевн╕стю, самобутн╕стю, за що й отримала головний приз – г╕тару в╕д льв╕всько╖ ф╕рми «Реноме».
Ф╕нальний концерт п╕сенного конкурсу «А в тебе ╓ п╕сня – до душ╕ стежинка!» з╕брав талановитих, св╕тлих людей, яким справд╕ не байдужа укра╖нська п╕сня. Людей, як╕ ще раз п╕дтвердили, що укра╖нська нац╕я – таки найсп╕вуч╕ша у св╕т╕! Треба т╕льки й дал╕ тримати марку, не зупинятися, не опускати рук!
Тому — до нових конкурс╕в, зустр╕чей, концерт╕в — ╕ вже з наступного номера!

Юл╕я КАЧУЛА.
На фото Марти Матв╕йчук - директор Будинку культури села Холм╕вка Бахчисарайського району Олена Горьковенко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7945

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков