Версiя для друку Обговорити в форумi

ДЖЕРЕЛА

У лютому наступного року світова наукова громадськість відзначатиме 155 років від дня народження Садівничого генія України Левка Симиренка. Майже 30 років учений присвятив вивченню кримського садівництва. Цілком закономірно, що кримські дослідники, зокрема відомий учений-садівник та історик аграрної науки академік УЕАН Петро Вольвач, зробили найвагоміший внесок не лише у повернення із забуття імені всесвітньо відомого українського ученого, але і у пропаганду його наукової спадщини.
Найбільш знаковим явищем у вітчизняній садівничій науці останніх років стали перевиданий у 2001 році перший том знаменитої симиренківської праці «Кримське промислове плодівництво» та повернутий наприкінці 2008 р. у вітчизняну та світову садівничу науки її другий том. Широка наукова презентація видання проходить в наукових установах, вищих навчальних закладах, у школах та виробничих колективах як в Україні, так і за її межами. Вже повідомлялося, що упорядник та видавець першого та другого томів славетної симиренківської праці симиренкознавець Петро Вольвач провів презентацію видання у знаменитому вавиловському інституті рослинництва у Санкт-Петербурзі.
Український інформаційно-культурний центр у Москві планує провести наукову презентацію нових видань Л. П. Симиренка не лише у російській столиці, але й в інших регіонах Російської Федерації. Це переконливий доказ невмирущості і світової слави наукової спадщини справжнього Великого Українця.
Справедливість зазначеної думки нещодавно підтвердила урядова делегація Китайської Народної Республіки, яка відвідала ТНУ ім. В. І. Вернадського та Кримський науковий центр НАН України і МОН України. Делегація оглянула дендрарій університетського Ботанічного саду, побувала у будинку князя М. С. Воронцова, де нині розташовується Кримський науковий центр. Китайські гості, оглянувши унікальний палац, звернули увагу на меморіальні дошки на ньому. Їх вельми зацікавила симиренківська дошка. Керівник делегації, високий посадовець зазначив, що творчість видатного українського ученого-садівника Левка Симиренка добре знають у Китаї. А знаменитий симиренківський ренет перший китайський космонавт брав у космічну подорож.
Публікацією професора ТНУ ім. В. І. Вернадського В. Єни газета відновила симиренківську рубрику. До розмови запрошуємо всіх, хто знає і цінує безсмертну наукову спадщину Великого Українця.

ВЕЛИЧНИЙ СПАДОК Л. П. СИМИРЕНКА

Наприкінці літа 2002 року в кримській краєзнавчій бібліотеці «Таврика» відбулася презентація нового репринтного видання славетної наукової праці Левка Платоновича Симиренка — першого тому «Кримського промислового плодівництва» (Сімферополь, «Таврія-плюс». Комітет з науки і регіонального розвитку АРК, 2001. – 746 с., 348 ілюстрацій).
За життя автора праця вийшла у Москві ще в 1912 році. У ній наводиться помологічний опис 58 сортів яблуні і 75 сортів груші. На конкурсі, присвяченому 50-літтю Російського імператорського товариства садівництва, рукопис праці обсягом понад 2000 аркушів машинописного тексту отримав найвищу нагороду – Велику золоту медаль. Унікальному фундаментальному дослідженню кримського промислового плодівництва учений присвятив майже двадцять років свого подвижницького життя. Прижиттєве видання зазначеної праці було знищене у добу комуністичного тоталітаризму і стало бібліографічним раритетом. Рукописи другого та третього томів були втрачені у горнилі Першої імперіалістичної та громадянської воєн.
Нове репринтне видання визначної наукової праці видатного ученого садівника та помолога на презентації отримало високу оцінку. Учасники заходу були одностайні у тому, що відроджена праця
Л. П. Симиренка стане надійною науковою основою у справі примноження гучної слави кримського садівництва. Висловлювалася також думка про необхідність пошуку та видання втрачених у пітьмі часу томів рукописів праці всесвітньо відомого ученого.
І ось наприкінці 2008 року прийшла радісна звістка про довгоочікуваний вихід з друку другого тому визначної праці знаменитого ученого (Сімферополь, «Таврія». –
608 с., 128 ілюстрацій). Напередодні столітнього ювілею оприлюднення рукопису унікального наукового дослідження геніального українського ученого садівника та помолога широка наукова громадськість Криму мала щасливу нагоду ознайомитися з невідомими сторінками легендарної наукової трилогії.
Кому ж ми маємо завдячувати поверненню із небуття значної частки великого наукового спадку Л. П. Симиренка?
Укладачем та науковим редактором цього фоліанта, як і першого тому, є відомий кримський учений-біолог та історик науки, голова Кримської філії Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка, академік Української екологічної академії, заслужений діяч науки і техніки АР Крим, невтомний дослідник симиренківської спадщини Петро Васильович Вольвач.
Відшукати, реанімувати, відновити та видати цей величезний за обсягом та науковою значущістю матеріал – без перебільшення, науковий та громадянський подвиг. Сподіваємося, що історія науки та суспільство ще гідно поцінують цю визначну працю, її автора Л. П. Симиренка та упорядника і редактора-видавця П. В. Вольвача.
Другий том «Кримського промислового плодівництва» є логічним продовженням попереднього видання. Не вдаючись до детального та всебічного змісту аналізу нової фундаментальної праці, зазначимо її виняткову довершеність та високий науковий рівень, а головне, її невмирущу практичну значущість, у першу чергу для Криму, який ми за традицією називаємо садівничою та виноградарською перлиною України.
Другий том має досить чітку змістову структуру. У ньому 10 окремих, але вельми логічно поєднаних глав: І – «Вишня та черешня» (у ній подається опис 139 сортів); ІІ – «Слива» (описано 86 сортів); ІІІ – «Абрикос» (характеризується 28 сортів); ІV глава присвячена персику та нектарину (121 сорт), у V – подається опис айви звичайної, мушмули та японської айви (13 сортів).
Дослідник не оминув увагою і малопоширені плодові культури (горобину кримську, кизил (дерен) та шовковицю (глава VІ) (13 сортів) і горіхоплідні культури: фундук, волоський горіх, мигдаль, їстівний каштан, фісташку (глава VІІ – 49 сортів). Мабуть, першим серед кримських дослідників Л. П. Симиренко глибоко вивчив і субтропічні культури, які вирощувались на Південнобережжі (олива, інжир, гранат – 10 сортів). Чільне місце у новій праці посідають також ягідні культури (суниця, смородина чорна, порічки, аґрус, малина та ожина). Сьогодні мало хто навіть з учених-виноградарів знає, що перший ампелографічний опис поширених у Криму сортів винограду (понад 30 сортів) зробив також Л. П. Симиренко. Описи сортів винограду, зроблені видатним ученим, вирізняються глибиною та довершеністю. Отже, у другому томі унікальної праці помологічного класика описано майже 500 сортів кісточкових, горіхоплідних, малопоширених субтропічних, ягідних культур та винограду. Ця праця – повна помологічна енциклопедія, унікальний садівничий компендіум.
Великий патріот Криму і неперевершений знавець кримського садівництва Л. П. Симиренко закликав кримських учених і садівників як найбільший скарб берегти унікальний генофонд місцевих сортів плодових культур та винограду, широко використовувати його у практиці садівництва та виноградарства, залучати місцеві сорти до селекційної роботи. Тож чільне місце у новій, щойно виданій праці посідає помологічний опис найцінніших місцевих сортів кісточкових, горіхоплідних, малопоширених культур та винограду.
У додатку до праці видатного помолога наводиться понад два десятки статей провідних науковців Криму та України, в яких висвітлюються новітні досягнення вітчизняної наукової садівничої школи, яка й донині успішно розвивається завдяки невмирущій симиренківській спадщині. Зазначені матеріали мають величезну цінність для відродження колишньої слави кримського промислового садівництва. Сам упорядник, академік П. В. Вольвач разом із сином, кандидатом с-г наук Тарасом Вольвачем підготував для видання кілька глибоких аналітичних статей, присвячених аналізу внеску Л. П. Симиренка у вивчення цілої низки плодових культур та винограду.
Щойно виданий другий том «Кримського промислового садівництва» є логічним продовженням першого тому. Упорядник зробив все можливе, щоб праця, яка, на жаль, не була видрукувана за життя дослідника, максимально відповідала його задуму. Матеріали до кожної глави довелося розшуковувати в залишках наукових архівів ученого, розпорошених як в Україні, так і в Москві та Санкт-Петербурзі. Деякі розділи книги зміг наприкінці двадцятих – на початку тридцятих років минулого століття опублікувати син Л. П. Симиренка, професор Володимир Симиренко, знищений комуністичним режимом у 1938 році.
Залишається відшукати втрачений третій том – «Атлас плодів», який, за задумом автора, мав завершувати наукову трилогію про кримське садівництво. Дослідник симиренківської спадщини академік П. В. Вольвач не втрачає надію розшукати і цей безцінний матеріал.
Оцінюючи багатолітню подвижницьку діяльність академіка П. В. Вольвача на ниві повернення із забуття імені та наукової спадщини світового значення ученого-садівника
Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка, необхідно зазначити, що ця праця має бути гідно пошанована Українською державою. Дослідник заслуговує не лише премії імені Л. П. Симиренка, але і Державної премії України в галузі науки та звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Наприкінці літа 2009 року симиренкознавець ініціював відкриття першої у Криму меморіальної дошки Великому Садівничому України, якого світ ще за життя нарік «королем російського садівництва». Її встановлено у Ботанічному саду Таврійського національного університету, на відомому заміському будинку князя М. С. Воронцова, де в 1913 році за активної участі українського ученого була організована перша у Росії Салгирська помолого-садівнича дослідна станція. У садибі «Салгирка», вивчаючи кримське садівництво, Л. П. Симиренко працював у різні пори року з 1888 до 1912 року.
Після відкриття меморіальної дошки видатному ученому садівнику та помологу в приміщенні Кримського наукового центру НАН України і МОН України відбулася презентація другого тому всесвітньо відомої праці «Кримське промислове плодівництво» — гордості української науки.

Василь ЄНА, професор ТНУ ім. В. І. Вернадського, академік Кримської академії наук, голова Кримського відділення Українського географічного товариства.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2009 > Тема "Українці мої..."